Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Пріоніни | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Деробрахус (Derobrachus sp.) | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Пріоні́ни (Prioninae) — невелика реліктова підродина з родини жуків-вусачів, яка налічує близько 1000 видів, розповсюджених по всій Землі за винятком Арктики і Антарктики. У викопному стані найдавніші представники пріонін відомі з пізнього юрського і раннього крейдового періодів мезозойської ери. Це, зазвичай, жуки великих розмірів — 20-180 мм, забарвлені у бурі, коричневі та чорні тони. Активні у присмерку та вночі, часто прилітають на світло. До підродини пріоніни належать найбільші на Землі жуки — вусач-титан гігантський та вусач-великозуб оленерогий.
Голова спрямована прямо вперед або під невеликим кутом донизу, позаду скронь без шиєподібної перетяжки. верхня губа слабо розвинена і погано помітна. Внутрішня лопать нижніх щелеп є зачатковою. Язичок (ліґула) роговий. Очі, як правило, глибоко виїчасті або ниркоподібні. Вусики голі, без волосяного опушення, їх основи наближені до щелеп, а не до очей (виняток триба (), як у інших підродин вусачів. Вусики самців, здебільшого, довші, ніж у самок, і часто цілком іншої будови. Передньогруди мають загострений бічний край, часто із окремими зубцями чи шипами. На передніх гомілках відсутня поздовжня борозенка. Третій членик лапок розділений на двоє — дволопатевий. Передні тазики є дуже поперечними, що не характерно для інших підродин, а між ними розташовується широкий передньогрудний виріст, що у інших таксонів або цілком редукується, або представлений лише вузькою перегородкою. Середні тазикові впадини відкриті.
Тіло личинки великих або дуже великих розмірів — 90-210 мм завдовжки і 15-18 мм завширшки.
Голова трапецієподібна, більш, ніж на половину, втягнена у передньогруди, із сильно склеротизованим переднім краєм. Скронево-тім'яні долі з'єднані довгим швом, кожна з них окремо заокруглена позаду. Потилицевий отвір розділений навпіл широким містком. На передньому краї лобу наявні два поперечні кілеподібні вирости: нижній (над наличником) і верхній, між ними наявно 6 епістомальних щетинок. Наличник широкотрапецієподібний; верхня губа товста, склеротизована, вкрита грубими щетинками при основі, серцеподібної або півмісяцевої форми. Ґула дуже коротка. Мандибули великі і товсті, їх внутрішній гострий край з трьома косими кілями. Щупальця короткі, конічні. Лябіомаксилярний комплекс причленяється до доголовної капсули містком, що ледь ширший за ширину ґули. Вусики дво- або тричленикові, на другому членику відсутні . На щоках розміщується три пари великих основних та кілька дрібних простих вічок.
Тіло. Пронотум широкий, облямований глибокими латеральними борозенками, зморшкуватий та вкритий дрібними щетинками. Позаду нього чітко проглядається постнотум. Терґіти середньо- та задньоспинок вкриті густими Х-подібними борозенками. Велике дихальце середньогрудей зміщено до передньогрудей. Ноги чотиричленикові, добре розвинені.
Черевце 9-ичленикове з добре розвиненими дорзальними та вентральними мозолями на терґітах і стернітах. На мозолях проглядаються дві довгі поперечні борозенки посередині, та дві короткі поздовжні — з країв. На дев'ятому членику відсутній шип або гачкоподібний виріст, який наявний у інших підродин. Анальний отвір трипроменевий.
Основні триби
- Акантофоріні (Acanthophorini Thomson, 1864)
- (Anacolini Thomson, 1857)
- Еґосоматіні (Aegosomatini Thomson, 1860)
- Калліпоґоніні (Callipogonini Thomson, 1860)
- (Macrotomini Thomson, 1860)
- Маласпіні (Mallaspini Thomson, 1860)
- Малльодонтіні (Mallodontini Thomson, 1860)
- Меросцелісіні (Meroscelisini Thomson, 1860)
- Парандріні (Parandrini Blanchard, 1845)
- Прионіні (Prionini Latreille, 1802)
- Соленоптеріні (Solenopterini Lacordaire, 1869)
Фотогалерея
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
( , 1845)
Література
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.
Посилання
- Систематика підродини на порталі BioLib (англ.)
- Прионіни у базі даних Fauna Haliciae et Carpathiae (укр.)
Див. також
 | Це незавершена стаття про жуків. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prionini Derobrahus Derobrachus sp Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Cerambikoyidni Cerambycoidea Latreille 1802 Rodina Vusachi Cerambycidae Latreille 1802 Pidrodina Prionini Prioninae Latreille 1802 Posilannya Vikishovishe Prioninae ITIS 678789 NCBI 41154 Fossilworks 70750 Prioni ni Prioninae nevelika reliktova pidrodina z rodini zhukiv vusachiv yaka nalichuye blizko 1000 vidiv rozpovsyudzhenih po vsij Zemli za vinyatkom Arktiki i Antarktiki U vikopnomu stani najdavnishi predstavniki prionin vidomi z piznogo yurskogo i rannogo krejdovogo periodiv mezozojskoyi eri Ce zazvichaj zhuki velikih rozmiriv 20 180 mm zabarvleni u buri korichnevi ta chorni toni Aktivni u prismerku ta vnochi chasto prilitayut na svitlo Do pidrodini prionini nalezhat najbilshi na Zemli zhuki vusach titan gigantskij ta vusach velikozub olenerogij MorfologiyaImago Golova ta perednospinka sp Golova spryamovana pryamo vpered abo pid nevelikim kutom donizu pozadu skron bez shiyepodibnoyi peretyazhki verhnya guba slabo rozvinena i pogano pomitna Vnutrishnya lopat nizhnih shelep ye zachatkovoyu Yazichok ligula rogovij Ochi yak pravilo gliboko viyichasti abo nirkopodibni Vusiki goli bez volosyanogo opushennya yih osnovi nablizheni do shelep a ne do ochej vinyatok triba yak u inshih pidrodin vusachiv Vusiki samciv zdebilshogo dovshi nizh u samok i chasto cilkom inshoyi budovi Perednogrudi mayut zagostrenij bichnij kraj chasto iz okremimi zubcyami chi shipami Na perednih gomilkah vidsutnya pozdovzhnya borozenka Tretij chlenik lapok rozdilenij na dvoye dvolopatevij Peredni taziki ye duzhe poperechnimi sho ne harakterno dlya inshih pidrodin a mizh nimi roztashovuyetsya shirokij perednogrudnij virist sho u inshih taksoniv abo cilkom redukuyetsya abo predstavlenij lishe vuzkoyu peregorodkoyu Seredni tazikovi vpadini vidkriti Lichinka Lichinka Linnaeus 1761 Lyalechki Linnaeus 1761 Tilo lichinki velikih abo duzhe velikih rozmiriv 90 210 mm zavdovzhki i 15 18 mm zavshirshki Golova trapeciyepodibna bilsh nizh na polovinu vtyagnena u perednogrudi iz silno sklerotizovanim perednim krayem Skronevo tim yani doli z yednani dovgim shvom kozhna z nih okremo zaokruglena pozadu Potilicevij otvir rozdilenij navpil shirokim mistkom Na perednomu krayi lobu nayavni dva poperechni kilepodibni virosti nizhnij nad nalichnikom i verhnij mizh nimi nayavno 6 epistomalnih shetinok Nalichnik shirokotrapeciyepodibnij verhnya guba tovsta sklerotizovana vkrita grubimi shetinkami pri osnovi sercepodibnoyi abo pivmisyacevoyi formi Gula duzhe korotka Mandibuli veliki i tovsti yih vnutrishnij gostrij kraj z troma kosimi kilyami Shupalcya korotki konichni Lyabiomaksilyarnij kompleks prichlenyayetsya do dogolovnoyi kapsuli mistkom sho led shirshij za shirinu guli Vusiki dvo abo trichlenikovi na drugomu chleniku vidsutni Na shokah rozmishuyetsya tri pari velikih osnovnih ta kilka dribnih prostih vichok Tilo Pronotum shirokij oblyamovanij glibokimi lateralnimi borozenkami zmorshkuvatij ta vkritij dribnimi shetinkami Pozadu nogo chitko proglyadayetsya postnotum Tergiti seredno ta zadnospinok vkriti gustimi H podibnimi borozenkami Velike dihalce serednogrudej zmisheno do perednogrudej Nogi chotirichlenikovi dobre rozvineni Cherevce 9 ichlenikove z dobre rozvinenimi dorzalnimi ta ventralnimi mozolyami na tergitah i sternitah Na mozolyah proglyadayutsya dvi dovgi poperechni borozenki poseredini ta dvi korotki pozdovzhni z krayiv Na dev yatomu chleniku vidsutnij ship abo gachkopodibnij virist yakij nayavnij u inshih pidrodin Analnij otvir tripromenevij Osnovni tribiAkantoforini Acanthophorini Thomson 1864 Anacolini Thomson 1857 Egosomatini Aegosomatini Thomson 1860 Kallipogonini Callipogonini Thomson 1860 Macrotomini Thomson 1860 Malaspini Mallaspini Thomson 1860 Mallodontini Mallodontini Thomson 1860 Meroscelisini Meroscelisini Thomson 1860 Parandrini Parandrini Blanchard 1845 Prionini Prionini Latreille 1802 Solenopterini Solenopterini Lacordaire 1869 FotogalereyaVusach titan gigantskij Titanus giganteus Linnaeus 1771 Vusach megop zernovusij Megopis scabricornis Scopoli 1763 Vusach shkiryanik lisovij yevropejskij Prionus coriarius Linnaeus 1758 1845 LiteraturaZagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s PosilannyaSistematika pidrodini na portali BioLib angl Prionini u bazi danih Fauna Haliciae et Carpathiae ukr Div takozhLepturini Asemini Necidalini Cerambicini Lyamiyini Ce nezavershena stattya pro zhukiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi