Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (липень 2015) |
| Вусач-шкіряник лісовий європейський | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Prionus coriarius Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Вуса́ч-шкіря́ник лісови́й європе́йський (лат. Prionus coriarius Linnaeus, 1758) — жук з родини Вусачів (Cerambycidae).
Поширення
За своєю хорологічною приналежністю P. coriarius є західнопалеарктичним видом, який належить до палеарктичного зоогеографічного комплексу. Лісова й лісостепова зони Європи, Передня Азія, Кавказ, Закавказзя, Туреччина, Іран, Північна Африка. Границі поширення виду збігаються з ареалом розповсюдження дубу. По Південному Уралу проходить східна границя ареалу виду.
Екологія
Комахи приурочені до дубових, грабово-дубових, а також грабуво-букових лісів. Дорослі жуки не живляться. Літ жуків триває з кінця травня до початку жовтня. У передгірних районах масовий літ вусача-шкіряника розпочинається у кінці травня і триває до кінця червня, а в гірських — з червня до серпня. Комахи активні у присмерку і часто прилітають на світло (переважно самці). У день активність імаго значно нижча, комахи трапляються на ґрунті в прикореневій зоні дерев та в сухій лісовій підстилці.
Морфологія
Імаго
Тіло кремезне, особливо у самців, а у самок більш валькувате, довжиною 20-45 мм, коричневого або буро-коричневого забарвлення. Самці менші за самок, з вузьким плоским черевцем. Передньоспинка широка з трьома гострими шипами на бічному краї. Надкрила зі зморшкувато-точковою структурою, наявні 2-3 реберця. Вусики 12-и членикові, у самців сильно пильчасті зі збільшеними першими 5-6-а члениками, за своєю довжиною досягають половини довжини тіла, у самок вусики коротші з дрібними члениками, не заходять далі ніж за першу третину тіла.
Личинка
Розміри личинки досягають 50—70 мм в довжину і 13 мм в ширину Передній край лобу з 2-а поперечними кілями, верхній з яких не утворює помітних зубців, нижній — з широкими бічними зубцями. Вусики тричленикові, їх 3-й членик ледь помітний. Вічок немає. Верхня губа поперечноовальна. Передньоспинка сильно хітинізована, з яскравою помаранчевою перев'яззю. Плевральні диски наявні на 1-6 сегментах черевця.
Життєвий цикл
Личинки розвиваються в деревині дуба, граба та деяких інших листяних порід, заселяючи мертву частково зітлілу деревину підземних частин стовбурів дерев та коренів. Личинки доволі рухомі, в стовбурах прокладають широкі — до 4 см в ширину — звивисті ходи, які цілком, окрім лялечкової камери, заповнені тирсою. Личинка часто виходить з деревини в ґрунт і міґрує в інші дерева чи пеньки. Заляльковування відбувається як в деревині, так й у ґрунті. Утворення лялечки відбувається наприкінці червня або початку липня, а розвиток триває 20—22 дні. Піля виходу з лялечки, жук, протягом кількох днів, перебуває в лялечковій камері, де набуває забарвлення, після чого виходить на поверхню. Життєвий цикл — 2—3 роки.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология. — М. «Высшая школа». — 1980. — 416 с.;
- Воронцов А. И. Лесная энтомология. — М. — 1975. — 205 с.;
- Данилевский М. Л. Морфо-экологические закономерности эволюции личинок жуков-дровосеков // Автореф. дисс… канд. биол. наук: 03.00.09. — М., 1976. — 17 с.;
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В. І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
- Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А. М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
- Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Исаев А. С. Динамика численности большого черного усача и меры борьбы с ним в пихтовых лесах Красноярского края // Проблемы защиты таежных лесов. — Красноярск, 1971. — с. 60-64;
- Пушкар В. С., Заморока А. М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
- Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11002/ [ 7 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/prionuscor.htm [ 14 червня 2008 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambycoidea.com/specie2.asp?Id=23&Idspec=23012&Tipo=S [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sägebock |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lipen 2015 Vusach shkiryanik lisovij yevropejskijBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Cerambikoyidni Cerambycoidea Latreille 1802 Rodina Vusachi Cerambycidae Pidrodina Prionini Prioninae Latreille 1802 Rid Vusach shkiryanik Prionus 1762 Vid Vusach shkiryanik lisovij yevropejskij P coriarius Binomialna nazvaPrionus coriarius Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Prionus coriariusEOL 1015369NCBI 1553682 Vusa ch shkirya nik lisovi j yevrope jskij lat Prionus coriarius Linnaeus 1758 zhuk z rodini Vusachiv Cerambycidae PoshirennyaVusach shkiryanik na Zakarpatti Za svoyeyu horologichnoyu prinalezhnistyu P coriarius ye zahidnopalearktichnim vidom yakij nalezhit do palearktichnogo zoogeografichnogo kompleksu Lisova j lisostepova zoni Yevropi Perednya Aziya Kavkaz Zakavkazzya Turechchina Iran Pivnichna Afrika Granici poshirennya vidu zbigayutsya z arealom rozpovsyudzhennya dubu Po Pivdennomu Uralu prohodit shidna granicya arealu vidu EkologiyaKomahi priurocheni do dubovih grabovo dubovih a takozh grabuvo bukovih lisiv Dorosli zhuki ne zhivlyatsya Lit zhukiv trivaye z kincya travnya do pochatku zhovtnya U peredgirnih rajonah masovij lit vusacha shkiryanika rozpochinayetsya u kinci travnya i trivaye do kincya chervnya a v girskih z chervnya do serpnya Komahi aktivni u prismerku i chasto prilitayut na svitlo perevazhno samci U den aktivnist imago znachno nizhcha komahi traplyayutsya na grunti v prikorenevij zoni derev ta v suhij lisovij pidstilci MorfologiyaImago Tilo kremezne osoblivo u samciv a u samok bilsh valkuvate dovzhinoyu 20 45 mm korichnevogo abo buro korichnevogo zabarvlennya Samci menshi za samok z vuzkim ploskim cherevcem Perednospinka shiroka z troma gostrimi shipami na bichnomu krayi Nadkrila zi zmorshkuvato tochkovoyu strukturoyu nayavni 2 3 rebercya Vusiki 12 i chlenikovi u samciv silno pilchasti zi zbilshenimi pershimi 5 6 a chlenikami za svoyeyu dovzhinoyu dosyagayut polovini dovzhini tila u samok vusiki korotshi z dribnimi chlenikami ne zahodyat dali nizh za pershu tretinu tila Lichinka Lichinka Vusacha shkiryanika u lyalechkovij kameri Rozmiri lichinki dosyagayut 50 70 mm v dovzhinu i 13 mm v shirinu Perednij kraj lobu z 2 a poperechnimi kilyami verhnij z yakih ne utvoryuye pomitnih zubciv nizhnij z shirokimi bichnimi zubcyami Vusiki trichlenikovi yih 3 j chlenik led pomitnij Vichok nemaye Verhnya guba poperechnoovalna Perednospinka silno hitinizovana z yaskravoyu pomaranchevoyu perev yazzyu Plevralni diski nayavni na 1 6 segmentah cherevcya Zhittyevij ciklLichinki rozvivayutsya v derevini duba graba ta deyakih inshih listyanih porid zaselyayuchi mertvu chastkovo zitlilu derevinu pidzemnih chastin stovburiv derev ta koreniv Lichinki dovoli ruhomi v stovburah prokladayut shiroki do 4 sm v shirinu zvivisti hodi yaki cilkom okrim lyalechkovoyi kameri zapovneni tirsoyu Lichinka chasto vihodit z derevini v grunt i migruye v inshi dereva chi penki Zalyalkovuvannya vidbuvayetsya yak v derevini tak j u grunti Utvorennya lyalechki vidbuvayetsya naprikinci chervnya abo pochatku lipnya a rozvitok trivaye 20 22 dni Pilya vihodu z lyalechki zhuk protyagom kilkoh dniv perebuvaye v lyalechkovij kameri de nabuvaye zabarvlennya pislya chogo vihodit na poverhnyu Zhittyevij cikl 2 3 roki LiteraturaBartenev A F Obzor vidov zhukov usachej Coleoptera Cerambycidae fauny Ukrainy Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2003 2004 11 1 2 s 24 43 Bej Bienko G Ya Obshaya entomologiya M Vysshaya shkola 1980 416 s Voroncov A I Lesnaya entomologiya M 1975 205 s Danilevskij M L Morfo ekologicheskie zakonomernosti evolyucii lichinok zhukov drovosekov Avtoref diss kand biol nauk 03 00 09 M 1976 17 s Zhirak R M Pushkar V S Zamoroka A M Materiali do vivchennya entomofauni pivnichno shidnoyi chastini Ivano Frankivskoyi oblasti materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Prirodnichi nauki na mezhi stolit Nizhin 2004 s 36 37 Zhirak R M Pushkar V S Zamoroka A M Parpan V I Dopovnennya do fauni deyakih taksoniv komah pivnichno shidnoyi chastini Ivano Frankivskoyi oblasti IV Mizhnarodna naukova konferenciya Ohorona navkolishnogo seredovisha ta racionalne vikoristannya prirodnih resursiv Doneck 2005 s 50 51 Zagajkevich I K Do vivchennya vusachiv Cerambycidae Stanislavskoyi obl Problemi entomologiyi na Ukrayini K Vid vo AN URSR 1959 s 45 47 Zagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Zamoroka A M Visotno dominantnij rozpodil fauni zhukiv vusachiv na pivnichno shidnomu megashili Ukrayinskih Karpat ta pivdenno zahidnij okrayini Shidnoyevropejskoyi platformi Visn Prikarpatskogo u tu seriya biol 3 Ivano Frankivsk 2003 s 112 127 Zamoroka A M Zoogeografichna harakteristika vusachiv Coleoptera Cerambycidae girskogo masivu Gorgan Ukrayinski Karpati mat nauk konf Dnipropetrovsk 2005 s 103 104 Zamoroka A M Vpliv kompleksnogo visotnogo gradiyentu na formuvannya dominantnih form zhukiv vusachiv Coleoptera Cerambycidae na pivnichno shidnomu makroshili Ukrayinskih Karpat ta Peredkarpatti II mizhnarodna naukova konferenciya studentiv ta aspirantiv Molod i postup biologiyi Lviv 2006 s 251 252 Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Isaev A S Dinamika chislennosti bolshogo chernogo usacha i mery borby s nim v pihtovyh lesah Krasnoyarskogo kraya Problemy zashity taezhnyh lesov Krasnoyarsk 1971 s 60 64 Pushkar V S Zamoroka A M Zhirak R M Dopovnennya shodo faunistiki ta horologiyi deyakih taksoniv komah na pivnichno shidnih teritoriyah Ivano Frankivskoyi oblasti tezi dopovidej Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Regionalni problemi prirodokoristuvannya ta ohorona roslinnogo i tvarinnogo svitu Krivij Rig 2006 s 44 46 Lazorko W Die Koleopterologische Fauna des Berges Jayce Perehinske und der Umgebung Ukraine Karpaten Gorgany Kette Proc of Shevchenko Scient Soc math phys and med section 1953 p 24 28 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 Nowicki M Verzeichniss galizischer Kafer Beitrage zur Insektenfauna Galiziens Krakow 1873 S 7 52 Posilannyahttp www biolib cz en taxon id11002 7 serpnya 2010 u Wayback Machine http www cerambyx uochb cz prionuscor htm 14 chervnya 2008 u Wayback Machine http www cerambycoidea com specie2 asp Id 23 amp Idspec 23012 amp Tipo S 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sagebock