Погруддя — зображення людини, зазвичай портретне, з відображенням торсу від обличчя до грудей. Синонімом є слово «бюст».
Історичні дані
Класичні зразки погруддя дали майстри Стародавньої Греції та Риму. В добу Римської імперії погрудя предків зберігались в родинних домівках. Пізніше розміщення поргруддя імператора при владі у власному помешканні розглядалось як лояльність власника до існуючої влади. Погруддя імператорів ставили також в садах. Погруддя давно предмет колекціонування музеями і приватними збірками.
- Імператор Люцій Вер
- Корнелія Солоніна, дружина імператора Галлієна
- Імператор Філіп Аравітянин
Техніки виконання
Для створення погруддя використовують ті ж матеріали і техніки, що й для скульптури:
- віск
- гіпс
- теракота
- бетон
- кераміка
- порцеляна
- мармур і різновиди каменю
- метал, металеві сплави
- пластмаси
Незважаючи на невеликі розміри, скульптори зробили безліч варіантів і композицій погруддя з включенням обох рук чи навіть однієї руки. Видатні зразки погрудь створили , Лоренцо Берніні, Карло Бартоломео Растреллі ,Федот Шубін, Куазевокс,Огюст Роден, Франческо Мессіна тощо.
В добу середньовіччя
Античні зразки, їх залишки чи випадкові знахідки, продовжували впливати на створення скульптур і в добу середньовіччя. Але їх ідейне навантаження змінилося. Серед погрудь доби середньовіччя — релікварії і дуже рідкі зразки портретів, часто виконані з коштовних металів. Серед релікваріїв — зображення святих, покровителів людей від різних хвороб. Релікварії часто прикрашені коштовним чи напівкоштовним камінням і займають проміжні позиції між скульптурою і ювелірним виробом. Наближеності до ювелірного виробу сприяють не тільки коштовні метали (золото, срібло), а й методи обробки поверхні — чеканка, полірування поверхні, комбінація з іншими матеріалами (емаль, скло), іншими техніками (інкрустація). Унікальними зразками були спроби створити портретні погруддя володарів, де портретність була досить умовною через значну втрату майстерності портретування в середньовіччя.
В добу відродження
Посилення світський тенденцій в культурі Італії 14-15 ст. і наявність античних зразків сприяли відновленню погрудь та зацікавленості в їх створенні. Кількість створених релікваріїв зменшується, а для створення погрудь більше використовують дешеві матеріали (пофарбоване дерево, теракота, трохи менше — мармур або бронза). Серед поргудь доби відродження — як релігійні образи (Христос, Іван Хреститель, майстерня Верроккіо, Флоренція, Аньоло ді Поло, Пістойя), так і світські портрети (Лоренцо Пишний, пофарбоване дерево, Вашингтон). Висота подібних робіт, зазвичай, не перевищувала 52 см, що полегшувало їх транспортування. Скульптор Дезідеріо де Сеттіньяно спеціалізувався на створення дитячих голівок — померлих дітей у вигляді янголів, які дарували в храми.
В композиціях погрудь доби відродження ще відчутні скутість, несміливість навіть відомих майстрів. «Особи» в погруддях застиглі, їх голови трохи похилені уперед, погляди або спрямовані уперед або долу, руки зазвичай не зображені. Винятки — мадонна з немовлям, де руки Богородиці утримують дитину (рельєфи-погруддя з пофарбованого фаянсу родини делла Роббіа).
Серед безумовних шедеврів доби італійського відродження — погруддя Брута, створене скульптором Мікеланджело у 1537–1538 рр. Твір Мікеланджело — покажчик як далеко зайшло вивчення і засвоєння досягнень давньоримської скульптури в Італії на новому етапі. Тепер це і цікава композиція, і нове ідейне навантаження, далеке від декоративності. Саме звернення до образу убивці римського імператора заради відновлення республіканського правління мало антитиранічне забарвлення і навертало думки сучасників до нещодавніх політичних подій, до відновлення тиранічної влади Медічі у Флоренції. Зрозуміло, що подібне погруддя не могли замовити ні світські тирани-володарі Флоренції, ні римські папи — духовні тирани тодішньої Західної Європи. Антитиранічне ідейне забарвлення погруддя було таким наявним, що Мікеланджело умовили припинити роботу над небезпечним твором і погруддя залишилося незавершеним. Тільки надзвичайні мистецькі якості твору врятували погруддя від знищення. Брут Мікеланджело так і залишився поодиноким зразком прореспубліканських, антитиранічних настроїв митця в добу формування абсолютизму як типу імперської влади на теренах Західної Європи в 16 столітті.
В добу бароко
В добу бароко погруддя як жанр мистецтва пережило справжній розквіт. Цьому сприяло декілька факторів — віднайдення нових погрудь доби Стародавнього Риму, серед яких і видатні зразки, прискіпливе вивчення отриманих зразків, суперництво майстрів між собою, загальне підвищення майстерності західноєвропейських скульпторів 16-17-18 століть. Тільки в Італії працює ціла низка талановитих майстрів, серед яких — * Бенвенуто Челліні
- Даніеле да Вольтерра
- Алессандро Вітторіа
- Лоренцо Берніні
- Алессандро Альгарді
- Стефано Мадерно
- Паоло Нальдіні
- П'єтро Баратта.
- Альгарді, погруддя Мауріцціо Франджіпане, Національна Пінакотека, Болонья
- Альгарді, погруддя кардинала Паоло Еміліо Заккья, 1650 р., теракота
- Альгарді, погруддя Камілло Памфілі, 1647, Ермітаж
- Альгарді, Портрет папи Іннокентія Х, погруддя, бронза.
Вони створюють погруддя в різних техніках і дуже різні за призначенням. Це може бути портрет для кабінету світського вельможі чи церковного князя, портрет для галереї, погруддя для художнього надгробку в соборі. З часом погруддя переходять в сад бароко як меморіальна пам'ятка чи розповсюджена алегорія (уособлення чотирьох пір року «Сезони», уособлення людських темпераментів або почуттів, іноді обіграні чисто декоративні якості зображеної особи — негр у яскравому вбранні, умовний дівочий бюст тощо.)
В 18 столітті
В 18 столітті художня ініціатива майже цілком переходить з Італії до інших держав, перш за все — до Франції. Саме тут є умови для мистецьких пошуків, своя система виховання нових майстрів, сформувалася система державних і приватних замов, саме тут сконцентрована найбільша кількість видатних майстрів, серед яких —
Показовою для доби була творча біографія скульптора-італійця Карло Бартоломео Растреллі. Не знаходячи використання своїх видатних здібностей в Римі і Флоренції, він їде на заробітки у Париж, визнаний мистецький центр 17-18 століть. І лише випадок призводить до переїзду видатного скульптора у нову країну Московію, щойно тісно залучену до культурного надбання західноєвропейської цивілізації.
Галерея
- Погруддя філософа Арістотеля, бронза
- Погруддя Шекспіра, теракота.
- Огюст Роден, письменник Бальзак, 1892 р.
Див. також
Джерела
- Słownik terminologiczny sztuk pięknych, red. Kubalska-Sulkiewicz K., Warszawa 1996, s. 324.(польськ).
- «Малая история искусств. Античное искусство», М, 1972 (рос).
- Соколов Г. И."Римский скульптурній портрет ІІІ века и художественная культура того времени", М, «Искусство», 1983 (рос).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pogruddya zobrazhennya lyudini zazvichaj portretne z vidobrazhennyam torsu vid oblichchya do grudej Sinonimom ye slovo byust Istorichni daniKlasichni zrazki pogruddya dali majstri Starodavnoyi Greciyi ta Rimu V dobu Rimskoyi imperiyi pogrudya predkiv zberigalis v rodinnih domivkah Piznishe rozmishennya porgruddya imperatora pri vladi u vlasnomu pomeshkanni rozglyadalos yak loyalnist vlasnika do isnuyuchoyi vladi Pogruddya imperatoriv stavili takozh v sadah Pogruddya davno predmet kolekcionuvannya muzeyami i privatnimi zbirkami Imperator Lyucij Ver Korneliya Solonina druzhina imperatora Galliyena Imperator Filip AravityaninTehniki vikonannyaSkulptor Dzhuliano Finelli Kardinal Montalto marmur Dlya stvorennya pogruddya vikoristovuyut ti zh materiali i tehniki sho j dlya skulpturi visk gips terakota beton keramika porcelyana marmur i riznovidi kamenyu metal metalevi splavi plastmasi Nezvazhayuchi na neveliki rozmiri skulptori zrobili bezlich variantiv i kompozicij pogruddya z vklyuchennyam oboh ruk chi navit odniyeyi ruki Vidatni zrazki pogrud stvorili Lorenco Bernini Karlo Bartolomeo Rastrelli Fedot Shubin Kuazevoks Ogyust Roden Franchesko Messina tosho V dobu serednovichchyaRelikvarij Sv Lyudmila 1360 ti rr Monastir Sv Agnesi Praga Chehiya Antichni zrazki yih zalishki chi vipadkovi znahidki prodovzhuvali vplivati na stvorennya skulptur i v dobu serednovichchya Ale yih idejne navantazhennya zminilosya Sered pogrud dobi serednovichchya relikvariyi i duzhe ridki zrazki portretiv chasto vikonani z koshtovnih metaliv Sered relikvariyiv zobrazhennya svyatih pokroviteliv lyudej vid riznih hvorob Relikvariyi chasto prikrasheni koshtovnim chi napivkoshtovnim kaminnyam i zajmayut promizhni poziciyi mizh skulpturoyu i yuvelirnim virobom Nablizhenosti do yuvelirnogo virobu spriyayut ne tilki koshtovni metali zoloto sriblo a j metodi obrobki poverhni chekanka poliruvannya poverhni kombinaciya z inshimi materialami emal sklo inshimi tehnikami inkrustaciya Unikalnimi zrazkami buli sprobi stvoriti portretni pogruddya volodariv de portretnist bula dosit umovnoyu cherez znachnu vtratu majsternosti portretuvannya v serednovichchya V dobu vidrodzhennyaPogruddya z vosku pripisuvane tvorchosti Rafaelya Santi Posilennya svitskij tendencij v kulturi Italiyi 14 15 st i nayavnist antichnih zrazkiv spriyali vidnovlennyu pogrud ta zacikavlenosti v yih stvorenni Kilkist stvorenih relikvariyiv zmenshuyetsya a dlya stvorennya pogrud bilshe vikoristovuyut deshevi materiali pofarbovane derevo terakota trohi menshe marmur abo bronza Sered porgud dobi vidrodzhennya yak religijni obrazi Hristos Ivan Hrestitel majsternya Verrokkio Florenciya Anolo di Polo Pistojya tak i svitski portreti Lorenco Pishnij pofarbovane derevo Vashington Visota podibnih robit zazvichaj ne perevishuvala 52 sm sho polegshuvalo yih transportuvannya Skulptor Deziderio de Settinyano specializuvavsya na stvorennya dityachih golivok pomerlih ditej u viglyadi yangoliv yaki daruvali v hrami V kompoziciyah pogrud dobi vidrodzhennya she vidchutni skutist nesmilivist navit vidomih majstriv Osobi v pogruddyah zastigli yih golovi trohi pohileni upered poglyadi abo spryamovani upered abo dolu ruki zazvichaj ne zobrazheni Vinyatki madonna z nemovlyam de ruki Bogorodici utrimuyut ditinu relyefi pogruddya z pofarbovanogo fayansu rodini della Robbia Brut roboti MikelandzheloMikelandzhelo Pogruddya Bruta Florenciya Nacionalnij muzej Sered bezumovnih shedevriv dobi italijskogo vidrodzhennya pogruddya Bruta stvorene skulptorom Mikelandzhelo u 1537 1538 rr Tvir Mikelandzhelo pokazhchik yak daleko zajshlo vivchennya i zasvoyennya dosyagnen davnorimskoyi skulpturi v Italiyi na novomu etapi Teper ce i cikava kompoziciya i nove idejne navantazhennya daleke vid dekorativnosti Same zvernennya do obrazu ubivci rimskogo imperatora zaradi vidnovlennya respublikanskogo pravlinnya malo antitiranichne zabarvlennya i navertalo dumki suchasnikiv do neshodavnih politichnih podij do vidnovlennya tiranichnoyi vladi Medichi u Florenciyi Zrozumilo sho podibne pogruddya ne mogli zamoviti ni svitski tirani volodari Florenciyi ni rimski papi duhovni tirani todishnoyi Zahidnoyi Yevropi Antitiranichne idejne zabarvlennya pogruddya bulo takim nayavnim sho Mikelandzhelo umovili pripiniti robotu nad nebezpechnim tvorom i pogruddya zalishilosya nezavershenim Tilki nadzvichajni mistecki yakosti tvoru vryatuvali pogruddya vid znishennya Brut Mikelandzhelo tak i zalishivsya poodinokim zrazkom prorespublikanskih antitiranichnih nastroyiv mitcya v dobu formuvannya absolyutizmu yak tipu imperskoyi vladi na terenah Zahidnoyi Yevropi v 16 stolitti V dobu barokoP yetro Baratta alegoriya zimi seriya Sezoni Litnij sad Sankt Peterburg V dobu baroko pogruddya yak zhanr mistectva perezhilo spravzhnij rozkvit Comu spriyalo dekilka faktoriv vidnajdennya novih pogrud dobi Starodavnogo Rimu sered yakih i vidatni zrazki priskiplive vivchennya otrimanih zrazkiv supernictvo majstriv mizh soboyu zagalne pidvishennya majsternosti zahidnoyevropejskih skulptoriv 16 17 18 stolit Tilki v Italiyi pracyuye cila nizka talanovitih majstriv sered yakih Benvenuto Chellini Daniele da Volterra Alessandro Vittoria Lorenco Bernini Alessandro Algardi Stefano Maderno Paolo Naldini P yetro Baratta Algardi pogruddya Mauriccio Frandzhipane Nacionalna Pinakoteka Bolonya Algardi pogruddya kardinala Paolo Emilio Zakkya 1650 r terakota Algardi pogruddya Kamillo Pamfili 1647 Ermitazh Algardi Portret papi Innokentiya H pogruddya bronza Voni stvoryuyut pogruddya v riznih tehnikah i duzhe rizni za priznachennyam Ce mozhe buti portret dlya kabinetu svitskogo velmozhi chi cerkovnogo knyazya portret dlya galereyi pogruddya dlya hudozhnogo nadgrobku v sobori Z chasom pogruddya perehodyat v sad baroko yak memorialna pam yatka chi rozpovsyudzhena alegoriya uosoblennya chotiroh pir roku Sezoni uosoblennya lyudskih temperamentiv abo pochuttiv inodi obigrani chisto dekorativni yakosti zobrazhenoyi osobi negr u yaskravomu vbranni umovnij divochij byust tosho V 18 stolittiV 18 stolitti hudozhnya iniciativa majzhe cilkom perehodit z Italiyi do inshih derzhav persh za vse do Franciyi Same tut ye umovi dlya misteckih poshukiv svoya sistema vihovannya novih majstriv sformuvalasya sistema derzhavnih i privatnih zamov same tut skoncentrovana najbilsha kilkist vidatnih majstriv sered yakih Antuan Kuazevoks Zhan Batist Pigal Ogyusten Pazhu Zhan Antuan Gudon Feliks Lekont Pokazovoyu dlya dobi bula tvorcha biografiya skulptora italijcya Karlo Bartolomeo Rastrelli Ne znahodyachi vikoristannya svoyih vidatnih zdibnostej v Rimi i Florenciyi vin yide na zarobitki u Parizh viznanij misteckij centr 17 18 stolit I lishe vipadok prizvodit do pereyizdu vidatnogo skulptora u novu krayinu Moskoviyu shojno tisno zaluchenu do kulturnogo nadbannya zahidnoyevropejskoyi civilizaciyi GalereyaPogruddya M Yu Lermontova u m Krivij RigPogruddya filosofa Aristotelya bronza Pogruddya Shekspira terakota Ogyust Roden pismennik Balzak 1892 r Div takozhFayumskij portret Nadgrobkovij portret Palmiri Rimskij skulpturnij portret III stolittya Pogruddya M Yu Lermontova u m Krivij Rig Pam yatnik M TarnogorodskomuDzherelaSlownik terminologiczny sztuk pieknych red Kubalska Sulkiewicz K Warszawa 1996 s 324 polsk Malaya istoriya iskusstv Antichnoe iskusstvo M 1972 ros Sokolov G I Rimskij skulpturnij portret III veka i hudozhestvennaya kultura togo vremeni M Iskusstvo 1983 ros