Мали́й Бере́зний — село в Україні, у Закарпатській області, Ужгородського района, неподалік від кордону з Словаччиною. Поблизу села знаходиться пункт пропуску через державний кордон Малий Березний—Убля. Відстань до райцентру становить понад 3 км і проходить автошляхом Н13.
село Малий Березний | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Ужгородський район |
Громада | Дубриницько-Малоберезнянська сільська громада |
Облікова картка | Малий Березний |
Основні дані | |
Засноване | 1427 |
Населення | 1597 |
Площа | 5.4218 км² |
Густота населення | 294.6 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89040 |
Телефонний код | +380 3135 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°51′51″ пн. ш. 22°26′34″ сх. д. / 48.86417° пн. ш. 22.44278° сх. д.Координати: 48°51′51″ пн. ш. 22°26′34″ сх. д. / 48.86417° пн. ш. 22.44278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 193 м |
Водойми | Уж, Ублянка, Петричела |
Відстань до обласного центру | 39,9 км |
Відстань до районного центру | 3,7 км |
Найближча залізнична станція | Малий Березний |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89040, с. Малий Березний, вул. Центральна, 60 |
Сільський голова | Мицода Іван Іванович |
Карта | |
Малий Березний | |
Малий Березний | |
Мапа | |
Малий Березний у Вікісховищі |
Омивають село дві річки Уж і Ублянка. У селі понад 400 одно-, дво- і багатоповерхових будинків. Має село загальноосвітню школу І-III ступенів, дитсадок, будинок культури, бібліотеку, сімейну амбулаторію, відділення зв'язку. Також в селі на горі Ділок височіє Святомиколаївський монастир, ЧСВВ.
Поблизу села знаходиться пункт пропуску через державний кордон Малий Березний—Убля.
Географія
Історія
Малий Березний (угор. Kisberezna) вперше згадується в документах місцевого монастиря. Письмові документи засвідчують, що село засноване в 1398 році під назвою Kysberezna, потім 1427-Kysberezna, 1451-Berezna, 1773-Kis-Berezna, 1851-Kis-Berezna, 1913-Kisberezna.
Село заснували вихідці з Великого Березного. В державному податковому списку за 1427 р. вказано, що Малий Березний належав до володінь Ужгородсько-Невицької замкової домінії графів Другетів і вважався середнім за розмірами селом. В 1631 році селом проклали шосейну дорогу. Будівництво мало вплив на регулювання русла Ужа. В 1936 році цю ж шосейну дорогу покривали асфальтом. Тоді край належав до Чехословаччини.
У 16 ст., подібно до інших сіл дистрикту, тут зменшилася і збідніла частина селян. Наприкінці 16 ст. село поповнилося новими переселенцями, але вже на рубежі 17—18 ст. кількість залежних селянських домогосподарств знову зменшилася і станом на 1715 р. в селі господарювало лише вісім селянських кріпацьких дворів. У другій половині 18 ст. в Малому Березному знаходилася митниця та соляний склад.
27 жовтня 1944 року село було визволене радянськими військами. А до того п'ять років село, як і все Закарпаття, було окуповане угорсько–німецькими нацистами.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1712 осіб, з яких 830 чоловіків та 882 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1571 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,62 % |
російська | 0,69 % |
вірменська | 0,25 % |
угорська | 0,19 % |
інші | 0,25 % |
Святомиколаївський монастир
Історики, такі як о. Анатолій Кралицький ЧСВВ, о. Йоанікій Базилович ЧСВВ, та о. Атанасій Пекар ЧСВВ, вказують на рік заснування 1742. Хоча, на місці, де тепер стоїть монастир, вже в XV ст. жили монахи, хоч їх було мало, лише два або три. У свою чергу, Н. Клин зазначає, що у 1580—1634 роках побудували там церкву і монастир. Слід зважати і на таку обставину, що збереглася монастирська печатка. Історик Л. Цуга пише, що печатка є найдавнішим свідченням діяльності монастиря; на ній викарбувано рік — 1435.
Існує ще одна версія щодо постання монастиря. В її основі лежить легенда, що місце, на якому побудовано Малоберезнянський монастир, раніше було сільським цвинтарем. Граф Гомонай, володар Ужгородської домінації, куди належали й землі Малого Березного, хотів на цьому місці побудувати господарські будівлі. Коли викопувано фундаменти, то знайдено тіло однієї багато одягненої дівчини, «выше памяти человьческой погребенное», яке було нетлінне. Після цього випадку родина Гомонай припинила свої наміри і замість господарських будівель на тому місці побудувала каплицю, у якій малоберезнянський парох деколи проводив Службу. Пізніше до цього місця прийшов з Галичини один законник Чину святого Василія Великого, якому «мьста сего приемность обяла и издержала». Тут він облаштував собі келію, у якій став постійно проживати. В каплиці проводив Святі Служби, навчав хлопчиків грамоти, а із милостині підтримував своє життя. Після смерті цього ченця йому слідували другий і третій. З тих пір це місце стало процвітати, оскільки вірники східного та західного обряду часто відвідували його. У 1733 році, відбулося об'єднання усіх монастирів на Закарпатті в одну провінцію Василіянського Чину. Першим головним настоятелем став тодішній ігумен Мукачівського монастиря о. Григорій Булко, ЧСВВ. Тоді ж ченці Мукачівського монастиря Чину святого Василія Великого у великій кількості прибули до Малого Березного, заклали монастир, який був добудований у 1742 році.
6 червня 1921 року Свята Конгрегація для Східних Церков дала дозвіл на проведення чернечої реформи, яка була необхідна для відновлення монашого життя.
У 1924 році до реформи прилучився Малоберезнянський монастир. Першим ченцем реформованих василіян тут став блаженний Павло Гойдич ЧСВВ, пізніший Пряшівський єпископ. Першим же пореформеним ігуменом у 1928 році постав о. Онуфрій Бурдяк ЧСВВ. До того часу монастир мав досить жалюгідний вигляд: господарські будівлі руйнувалися та й саме господарство цілком занепало. О. Бурдяк, о. Степан Решетило відновили монастир і господарку. Відразу збільшилась кількість ченців, активізувалась душпастирська праця
У 1932 році на Закарпатті була створена Закарпатська василіянська провінція святого Миколая. Того ж року, оскільки окупаційна чехословацька влада заборонила висилати василіян-українців на навчання до Галичини, у Святомиколаївському монастирі в Малому Березному відкрито власні студії, де навчалося п'ять студентів гуманістики та шість філософії. Тут вони перебували два роки, гуманістику продовжували вивчати в Мукачівському монастирі, а філософію та богослов'я — в Ужгородському. В цьому часі монастир відігравав важливу роль в поширенні почитання Серця Христового. З цією метою було створено рух Апостольства Молитви, який започаткував ще в 1924 р. о. Павло Гойдич ЧСВВ при Ужгородському монастирі. Однак, найревнішим «Апостолом Христового Серця» був о. Христофор Миськів ЧСВВ, ігумен Малоберезнянського монастиря, який в 1933—1934 роках згуртував в Апостольстві Молитви майже цілу Ужанську долину. Діяльність монастиря перервало воєнне лихоліття. Під час мадярської окупації в 1939 році було прогнано всіх монахів, які походили з Галичини чи Східної Словаччини. Настало також ув'язнення та переслідування місцевих ченців. Тоді управу майже всіх Закарпатських монастирів перейняли мадярські василіяни. Ситуація погіршилася, коли в 1944 році Угорщина опинилася в руках радянської влади. Вже в березні 1947 року більшовики насильно ліквідували всі василіянські монастирі, а більшість монахів вивезли до концтаборів. Останнім Малоберезнянським ігуменом був о. М. Шепа ЧСВВ, якого в 1948 році засудили на двадцятирічне ув'язнення. Інші ченці змушені були втікати за кордон, або переходити в підпілля.
Знищено теж і церкву, скинено хрести та дзвони. В 1948 р. приміщення монастиря віддали Ужгородському університету, студенти якого кожного літа відбували тут практику. Церкву перетворено на спортивний зал. В лютому 1958 р. відкрито школу-інтернат для розумово відсталих дітей. Монастирські приміщення перероблено під класи і пристосовано для потреб цієї школи. З церкви зроблено господарський склад і понищено розписи на стінах. В 1973 р. поруч з церквою побудовано новий навчальний корпус.
В 1989 році розпочалися старання у справі відродження діяльності монастиря. В 1991 р. офіційно зареєстровано церкву, а парохом призначено о. Бориса Краснобродського ЧСВВ. В 1993 р. ігуменом цього монастиря був призначений нововисвячений священик о. Павло Райчинець ЧСВВ, який сюди прибув з Імстичівського монастиря. На початку він разом з двома братами замешкав у малому будиночку поруч з монастирем. Згодом, в 1994 р. вони відзискали для себе чотири кімнати і перейшли жити до монастирського корпусу. 24 липня 1994 р. монахам передано північне монастирське крило. Через рік Міністерство України у справах національностей, міграції та культів видало монастиреві свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної організації. В 1997 р. остаточно були звільнені усі монастирські приміщення. Разом з відновою монастиря велися також реставраційні роботи в монастирській святині. Ще в 1933 р. вона була розписана знаменитим художником Й. Бокшаєм. Але, оскільки цінні розписи не вдалося відреставрувати, церкву наново розмалював художник М. Приймич. З робіт Й. Бокшая залишилося тільки кілька образів, які знаходяться в церковній каплиці. В церкві встановлено іконостас роботи місцевого різьбяра — художника Йосифа Волосянського протягом 1997—2003 рр.
Рішенням Генеральної Управи Василіянського Чину в Римі у 1995 році тут відкрито новіціат — початковий етап на дорозі монашого життя. Першим магістром у Малоберезнянському монастирі став о. Павло Мадяр ЧСВВ, й 15 червня 1995 р. в монашу рясу облеклися перших четверо юнаків. Після його смерті в листопаді 1996 року обов'язки магістра перейняв о. Борис Краснобродський ЧСВВ, опісля магістром новіціату став о. Віктор Батіг ЧСВВ. У 1998 році ігумен монастиря о. Павло Райчинець ЧСВВ та отці Борис Краснобродський ЧСВВ і Мелетій Малинич ЧСВВ перевезли до Малоберезнянського монастиря старовинну Ікону Мукачівської Божої матері, яку василіяни переховували протягом «підпілля». Цю Ікону у 1926 р. Папа Пій XI подарував для Мукачівського монастиря. Вона була намальована в Царгороді в 1453 р. До 16 липня 2009 року чудотворна ікона знаходилася в Малоберезнянському монастирі і щороку на храмове і на всі Марійські свята виставлялася для публічного шанування.
16 липня 2009 року чудотворна ікона «Мукачівська 3аступниця» урочисто перенесена до Мукачівського монастиря св. Миколая. У Малоберезнянському монастирі залишилася копія ікони. 2—4 лютого 2009 року, у Малоберезнянському монастирі відбулась капітула відновленої Провінції св. Миколая на Закарпатті. Під час капітули було обрано першого Протоігумена відновленої Провінції. Ним став о. Павло Райчинець ЧСВВ — довголітній ігумен Малоберезнянського монастиря.
2 березня 2009 року, Декретом Протоархимандрита Василіянського Чину, Малоберезнянський монастир було призначено осідком Провінції св. Миколая.
Церква св. Петра і Павла. 1789.
Малий Березний уперше згадують у документах за 1427 р. Розповідають, що першу дерев'яну церкву збудували брати Березаничі на одній із галявин при вирубуванні лісу на схилі Ділок.
Перша писемна згадка про дерев'яну церкву св. Миколи з двома дзвонами, що мала три місцеві образи і старих апостолів на полотні, належить до 1751 р. Ця церква згоріла, на тому місці тепер крамниця. Пізніша церква — мурована базиліка з вежею над входом, стоїть у центрі села, осторонь головної дороги. Розпис Й. Бокшая, що прикрашав наву, нині забілено. Над входом до церкви написано дату спорудження — 1750 p., що, очевидно, не відповідає дійсності, але може вказувати на дату початку робіт. Найвірогідніше, церкву споруджували з 1778 до 1789 p., хоч шематизм 1915 р. датує її 1807 р.
З приходом радянської влади парох Ілля Янковський був засуджений на 25 років каторги і помер у Сибіру за невідомих обставин.
Новий іконостас зробив І. Павлишинець у1973 р., а Й. Волосянський виготовив кивот, балдахин та жертовник. Малювання в церкві (очевидно малярську роботу) виконав Дунчак.
На початку 1990-х церкву відремонтовано. Нову металеву каркасну дзвіницю на бетонній основі зробили у 1989 р. Василь Веселовський та Андрій Дибач. Великий дзвін відлито в Ужгороді у 1926 p., а два менші дзвони — стародавні.
Відомі люди
- Цуга Андрій («Мур», «Дуб») — окружний провідник ОУН Закарпаття у 1940—1942.
- Ганич Михайло — доктор медичних наук, професор Ужгородського національного університету, академік і громадський діяч.
- Заєць Юрій — кандидат біологічних наук, старший науковий працівник колишнього Всесоюзного інституту захисту рослин.
- Іван Мегела — доктор філологічних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, постійний професор Віденського університету, член Національної спілки письменників України, член Комітету міжнародного товариства угорської філології.
- Петро Козак — кандидат фізико-математичних наук, астроном-дослідник фізики Сонця.
- Савельєв Євген Геннадійович (24.06.1991- 03.12.2022) - Герой України. Загинув внаслідок ДТП, перебуваючи вдома після поранення.
Туристичні місця
- Свято-миколаївський монастир
- храм св. Петра і Павла. 1789.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- bbodnar813 (5 грудня 2022). На Закарпатті в страшній ДТП загинув молодий військовий 128-ої ОГШБ (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 5 грудня 2022.
Посилання
- Petr Štěpanek. Podkarpatská Rus v letech 1919—1939. Náchod: Konting, 2008. 168s. .
- Малоберезнянський ДНЗ [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2019) |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Malij Bereznij znachennya Mali j Bere znij selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Uzhgorodskogo rajona nepodalik vid kordonu z Slovachchinoyu Poblizu sela znahoditsya punkt propusku cherez derzhavnij kordon Malij Bereznij Ublya Vidstan do rajcentru stanovit ponad 3 km i prohodit avtoshlyahom N13 selo Malij Bereznij Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Gromada Dubrinicko Malobereznyanska silska gromada Oblikova kartka Malij Bereznij Osnovni dani Zasnovane 1427 Naselennya 1597 Plosha 5 4218 km Gustota naselennya 294 6 osib km Poshtovij indeks 89040 Telefonnij kod 380 3135 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 51 51 pn sh 22 26 34 sh d 48 86417 pn sh 22 44278 sh d 48 86417 22 44278 Koordinati 48 51 51 pn sh 22 26 34 sh d 48 86417 pn sh 22 44278 sh d 48 86417 22 44278 Serednya visota nad rivnem morya 193 m Vodojmi Uzh Ublyanka Petrichela Vidstan do oblasnogo centru 39 9 km Vidstan do rajonnogo centru 3 7 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Malij Bereznij Misceva vlada Adresa radi 89040 s Malij Bereznij vul Centralna 60 Silskij golova Micoda Ivan Ivanovich Karta Malij Bereznij Malij Bereznij Mapa Malij Bereznij u Vikishovishi Omivayut selo dvi richki Uzh i Ublyanka U seli ponad 400 odno dvo i bagatopoverhovih budinkiv Maye selo zagalnoosvitnyu shkolu I III stupeniv ditsadok budinok kulturi biblioteku simejnu ambulatoriyu viddilennya zv yazku Takozh v seli na gori Dilok visochiye Svyatomikolayivskij monastir ChSVV Poblizu sela znahoditsya punkt propusku cherez derzhavnij kordon Malij Bereznij Ublya GeografiyaU seli richka Ublyanka vpadaye u richku Uzh IstoriyaMalij Bereznij ugor Kisberezna vpershe zgaduyetsya v dokumentah miscevogo monastirya Pismovi dokumenti zasvidchuyut sho selo zasnovane v 1398 roci pid nazvoyu Kysberezna potim 1427 Kysberezna 1451 Berezna 1773 Kis Berezna 1851 Kis Berezna 1913 Kisberezna Selo zasnuvali vihidci z Velikogo Bereznogo V derzhavnomu podatkovomu spisku za 1427 r vkazano sho Malij Bereznij nalezhav do volodin Uzhgorodsko Nevickoyi zamkovoyi dominiyi grafiv Drugetiv i vvazhavsya serednim za rozmirami selom V 1631 roci selom proklali shosejnu dorogu Budivnictvo malo vpliv na regulyuvannya rusla Uzha V 1936 roci cyu zh shosejnu dorogu pokrivali asfaltom Todi kraj nalezhav do Chehoslovachchini U 16 st podibno do inshih sil distriktu tut zmenshilasya i zbidnila chastina selyan Naprikinci 16 st selo popovnilosya novimi pereselencyami ale vzhe na rubezhi 17 18 st kilkist zalezhnih selyanskih domogospodarstv znovu zmenshilasya i stanom na 1715 r v seli gospodaryuvalo lishe visim selyanskih kripackih dvoriv U drugij polovini 18 st v Malomu Bereznomu znahodilasya mitnicya ta solyanij sklad 27 zhovtnya 1944 roku selo bulo vizvolene radyanskimi vijskami A do togo p yat rokiv selo yak i vse Zakarpattya bulo okupovane ugorsko nimeckimi nacistami NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1712 osib z yakih 830 cholovikiv ta 882 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 1571 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 62 rosijska 0 69 virmenska 0 25 ugorska 0 19 inshi 0 25 Svyatomikolayivskij monastirIstoriki taki yak o Anatolij Kralickij ChSVV o Joanikij Bazilovich ChSVV ta o Atanasij Pekar ChSVV vkazuyut na rik zasnuvannya 1742 Hocha na misci de teper stoyit monastir vzhe v XV st zhili monahi hoch yih bulo malo lishe dva abo tri U svoyu chergu N Klin zaznachaye sho u 1580 1634 rokah pobuduvali tam cerkvu i monastir Slid zvazhati i na taku obstavinu sho zbereglasya monastirska pechatka Istorik L Cuga pishe sho pechatka ye najdavnishim svidchennyam diyalnosti monastirya na nij vikarbuvano rik 1435 Vid monastirya Isnuye she odna versiya shodo postannya monastirya V yiyi osnovi lezhit legenda sho misce na yakomu pobudovano Malobereznyanskij monastir ranishe bulo silskim cvintarem Graf Gomonaj volodar Uzhgorodskoyi dominaciyi kudi nalezhali j zemli Malogo Bereznogo hotiv na comu misci pobuduvati gospodarski budivli Koli vikopuvano fundamenti to znajdeno tilo odniyeyi bagato odyagnenoyi divchini vyshe pamyati chelovcheskoj pogrebennoe yake bulo netlinne Pislya cogo vipadku rodina Gomonaj pripinila svoyi namiri i zamist gospodarskih budivel na tomu misci pobuduvala kaplicyu u yakij malobereznyanskij paroh dekoli provodiv Sluzhbu Piznishe do cogo miscya prijshov z Galichini odin zakonnik Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo yakomu msta sego priemnost obyala i izderzhala Tut vin oblashtuvav sobi keliyu u yakij stav postijno prozhivati V kaplici provodiv Svyati Sluzhbi navchav hlopchikiv gramoti a iz milostini pidtrimuvav svoye zhittya Pislya smerti cogo chencya jomu sliduvali drugij i tretij Z tih pir ce misce stalo procvitati oskilki virniki shidnogo ta zahidnogo obryadu chasto vidviduvali jogo U 1733 roci vidbulosya ob yednannya usih monastiriv na Zakarpatti v odnu provinciyu Vasiliyanskogo Chinu Pershim golovnim nastoyatelem stav todishnij igumen Mukachivskogo monastirya o Grigorij Bulko ChSVV Todi zh chenci Mukachivskogo monastirya Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo u velikij kilkosti pribuli do Malogo Bereznogo zaklali monastir yakij buv dobudovanij u 1742 roci Suchasnij vid monastirya 6 chervnya 1921 roku Svyata Kongregaciya dlya Shidnih Cerkov dala dozvil na provedennya chernechoyi reformi yaka bula neobhidna dlya vidnovlennya monashogo zhittya Ikonostas U 1924 roci do reformi priluchivsya Malobereznyanskij monastir Pershim chencem reformovanih vasiliyan tut stav blazhennij Pavlo Gojdich ChSVV piznishij Pryashivskij yepiskop Pershim zhe poreformenim igumenom u 1928 roci postav o Onufrij Burdyak ChSVV Do togo chasu monastir mav dosit zhalyugidnij viglyad gospodarski budivli rujnuvalisya ta j same gospodarstvo cilkom zanepalo O Burdyak o Stepan Reshetilo vidnovili monastir i gospodarku Vidrazu zbilshilas kilkist chenciv aktivizuvalas dushpastirska pracya Hramove svyato Zislannya Svyatogo Duha U 1932 roci na Zakarpatti bula stvorena Zakarpatska vasiliyanska provinciya svyatogo Mikolaya Togo zh roku oskilki okupacijna chehoslovacka vlada zaboronila visilati vasiliyan ukrayinciv na navchannya do Galichini u Svyatomikolayivskomu monastiri v Malomu Bereznomu vidkrito vlasni studiyi de navchalosya p yat studentiv gumanistiki ta shist filosofiyi Tut voni perebuvali dva roki gumanistiku prodovzhuvali vivchati v Mukachivskomu monastiri a filosofiyu ta bogoslov ya v Uzhgorodskomu V comu chasi monastir vidigravav vazhlivu rol v poshirenni pochitannya Sercya Hristovogo Z ciyeyu metoyu bulo stvoreno ruh Apostolstva Molitvi yakij zapochatkuvav she v 1924 r o Pavlo Gojdich ChSVV pri Uzhgorodskomu monastiri Odnak najrevnishim Apostolom Hristovogo Sercya buv o Hristofor Miskiv ChSVV igumen Malobereznyanskogo monastirya yakij v 1933 1934 rokah zgurtuvav v Apostolstvi Molitvi majzhe cilu Uzhansku dolinu Diyalnist monastirya perervalo voyenne liholittya Pid chas madyarskoyi okupaciyi v 1939 roci bulo prognano vsih monahiv yaki pohodili z Galichini chi Shidnoyi Slovachchini Nastalo takozh uv yaznennya ta peresliduvannya miscevih chenciv Todi upravu majzhe vsih Zakarpatskih monastiriv perejnyali madyarski vasiliyani Situaciya pogirshilasya koli v 1944 roci Ugorshina opinilasya v rukah radyanskoyi vladi Vzhe v berezni 1947 roku bilshoviki nasilno likviduvali vsi vasiliyanski monastiri a bilshist monahiv vivezli do konctaboriv Ostannim Malobereznyanskim igumenom buv o M Shepa ChSVV yakogo v 1948 roci zasudili na dvadcyatirichne uv yaznennya Inshi chenci zmusheni buli vtikati za kordon abo perehoditi v pidpillya Znisheno tezh i cerkvu skineno hresti ta dzvoni V 1948 r primishennya monastirya viddali Uzhgorodskomu universitetu studenti yakogo kozhnogo lita vidbuvali tut praktiku Cerkvu peretvoreno na sportivnij zal V lyutomu 1958 r vidkrito shkolu internat dlya rozumovo vidstalih ditej Monastirski primishennya pererobleno pid klasi i pristosovano dlya potreb ciyeyi shkoli Z cerkvi zrobleno gospodarskij sklad i ponisheno rozpisi na stinah V 1973 r poruch z cerkvoyu pobudovano novij navchalnij korpus V 1989 roci rozpochalisya starannya u spravi vidrodzhennya diyalnosti monastirya V 1991 r oficijno zareyestrovano cerkvu a parohom priznacheno o Borisa Krasnobrodskogo ChSVV V 1993 r igumenom cogo monastirya buv priznachenij novovisvyachenij svyashenik o Pavlo Rajchinec ChSVV yakij syudi pribuv z Imstichivskogo monastirya Na pochatku vin razom z dvoma bratami zameshkav u malomu budinochku poruch z monastirem Zgodom v 1994 r voni vidziskali dlya sebe chotiri kimnati i perejshli zhiti do monastirskogo korpusu 24 lipnya 1994 r monaham peredano pivnichne monastirske krilo Cherez rik Ministerstvo Ukrayini u spravah nacionalnostej migraciyi ta kultiv vidalo monastirevi svidoctvo pro reyestraciyu statutu religijnoyi organizaciyi V 1997 r ostatochno buli zvilneni usi monastirski primishennya Razom z vidnovoyu monastirya velisya takozh restavracijni roboti v monastirskij svyatini She v 1933 r vona bula rozpisana znamenitim hudozhnikom J Bokshayem Ale oskilki cinni rozpisi ne vdalosya vidrestavruvati cerkvu nanovo rozmalyuvav hudozhnik M Prijmich Z robit J Bokshaya zalishilosya tilki kilka obraziv yaki znahodyatsya v cerkovnij kaplici V cerkvi vstanovleno ikonostas roboti miscevogo rizbyara hudozhnika Josifa Volosyanskogo protyagom 1997 2003 rr Monastirska cerkva Rishennyam Generalnoyi Upravi Vasiliyanskogo Chinu v Rimi u 1995 roci tut vidkrito noviciat pochatkovij etap na dorozi monashogo zhittya Pershim magistrom u Malobereznyanskomu monastiri stav o Pavlo Madyar ChSVV j 15 chervnya 1995 r v monashu ryasu obleklisya pershih chetvero yunakiv Pislya jogo smerti v listopadi 1996 roku obov yazki magistra perejnyav o Boris Krasnobrodskij ChSVV opislya magistrom noviciatu stav o Viktor Batig ChSVV U 1998 roci igumen monastirya o Pavlo Rajchinec ChSVV ta otci Boris Krasnobrodskij ChSVV i Meletij Malinich ChSVV perevezli do Malobereznyanskogo monastirya starovinnu Ikonu Mukachivskoyi Bozhoyi materi yaku vasiliyani perehovuvali protyagom pidpillya Cyu Ikonu u 1926 r Papa Pij XI podaruvav dlya Mukachivskogo monastirya Vona bula namalovana v Cargorodi v 1453 r Do 16 lipnya 2009 roku chudotvorna ikona znahodilasya v Malobereznyanskomu monastiri i shoroku na hramove i na vsi Marijski svyata vistavlyalasya dlya publichnogo shanuvannya 16 lipnya 2009 roku chudotvorna ikona Mukachivska 3astupnicya urochisto perenesena do Mukachivskogo monastirya sv Mikolaya U Malobereznyanskomu monastiri zalishilasya kopiya ikoni 2 4 lyutogo 2009 roku u Malobereznyanskomu monastiri vidbulas kapitula vidnovlenoyi Provinciyi sv Mikolaya na Zakarpatti Pid chas kapituli bulo obrano pershogo Protoigumena vidnovlenoyi Provinciyi Nim stav o Pavlo Rajchinec ChSVV dovgolitnij igumen Malobereznyanskogo monastirya 2 bereznya 2009 roku Dekretom Protoarhimandrita Vasiliyanskogo Chinu Malobereznyanskij monastir bulo priznacheno osidkom Provinciyi sv Mikolaya Cerkva sv Petra i Pavla 1789 Malij Bereznij upershe zgaduyut u dokumentah za 1427 r Rozpovidayut sho pershu derev yanu cerkvu zbuduvali brati Berezanichi na odnij iz galyavin pri virubuvanni lisu na shili Dilok Persha pisemna zgadka pro derev yanu cerkvu sv Mikoli z dvoma dzvonami sho mala tri miscevi obrazi i starih apostoliv na polotni nalezhit do 1751 r Cya cerkva zgorila na tomu misci teper kramnicya Piznisha cerkva murovana bazilika z vezheyu nad vhodom stoyit u centri sela ostoron golovnoyi dorogi Rozpis J Bokshaya sho prikrashav navu nini zabileno Nad vhodom do cerkvi napisano datu sporudzhennya 1750 p sho ochevidno ne vidpovidaye dijsnosti ale mozhe vkazuvati na datu pochatku robit Najvirogidnishe cerkvu sporudzhuvali z 1778 do 1789 p hoch shematizm 1915 r datuye yiyi 1807 r Z prihodom radyanskoyi vladi paroh Illya Yankovskij buv zasudzhenij na 25 rokiv katorgi i pomer u Sibiru za nevidomih obstavin Novij ikonostas zrobiv I Pavlishinec u1973 r a J Volosyanskij vigotoviv kivot baldahin ta zhertovnik Malyuvannya v cerkvi ochevidno malyarsku robotu vikonav Dunchak Na pochatku 1990 h cerkvu vidremontovano Novu metalevu karkasnu dzvinicyu na betonnij osnovi zrobili u 1989 r Vasil Veselovskij ta Andrij Dibach Velikij dzvin vidlito v Uzhgorodi u 1926 p a dva menshi dzvoni starodavni Vidomi lyudiCuga Andrij Mur Dub okruzhnij providnik OUN Zakarpattya u 1940 1942 Ganich Mihajlo doktor medichnih nauk profesor Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu akademik i gromadskij diyach Zayec Yurij kandidat biologichnih nauk starshij naukovij pracivnik kolishnogo Vsesoyuznogo institutu zahistu roslin Ivan Megela doktor filologichnih nauk profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im T Shevchenka postijnij profesor Videnskogo universitetu chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini chlen Komitetu mizhnarodnogo tovaristva ugorskoyi filologiyi Petro Kozak kandidat fiziko matematichnih nauk astronom doslidnik fiziki Soncya Savelyev Yevgen Gennadijovich 24 06 1991 03 12 2022 Geroj Ukrayini Zaginuv vnaslidok DTP perebuvayuchi vdoma pislya poranennya Turistichni miscya Svyato mikolayivskij monastir hram sv Petra i Pavla 1789 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 bbodnar813 5 grudnya 2022 Na Zakarpatti v strashnij DTP zaginuv molodij vijskovij 128 oyi OGShB FOTO Zakarpatskij DIALOG ukr Procitovano 5 grudnya 2022 PosilannyaPetr Stepanek Podkarpatska Rus v letech 1919 1939 Nachod Konting 2008 168s ISBN 978 80 903308 2 5 Malobereznyanskij DNZ 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi