Карл Ві́льгельм Ше́єле (нім. Carl Wilhelm Scheele); 9 грудня 1742, Штральзунд, Німеччина, — 21 травня 1786 , Чепінг, Швеція) — шведський хімік, з 1775 року — член Королівської шведської академії наук. За освітою і фахом — фармацевт. Працював в аптеках різних міст Швеції, де і проводив хімічні дослідження з 1757 року.
Карл Вільгельм Шеєле | |
---|---|
нім. Carl Wilhelm Scheele | |
Карл Вільгельм Шеєле (Пам'ятник у Стокгольмі). | |
Народився | 9 грудня 1742 Штральзунд |
Помер | 21 травня 1786 (43 роки) Чепінг |
Країна | Швеція |
Діяльність | хімік, фармацевт, фармаколог |
Alma mater | Університет Уппсала |
Галузь | хімія |
Членство | d Шведська королівська академія наук d Туринська академія наук[1] |
У шлюбі з | d |
Карл Вільгельм Шеєле у Вікісховищі |
Відкриття
Шеєле відкрив багато неорганічних та органічних речовин.
- У 1774 році показав, що піролюзит (природний двоокис марганцю, що вважався різновидом магнітного залізняку) є сполукою невідомого металу.
- Отримав хлор дією соляної кислоти на піролюзит при нагріванні, 1774 рік;
- Отримав гліцерин дією оксидів свинцю на рослинні і тваринні жири;
- Отримав з природних мінералів молібденіту і шеєліту — відповідно оксиди молібдену (1778) і вольфраму (1781).
- Відкрив тетрафторид кремнію (1771), оксид барію (1774), арсин (1775), ряд кислот: винну (1769), кремнійфтористоводневу та плавикову (1771), миш'якову кислоту (1775), щавлеву (1776), молочну (1780), синильну (1782), лимонну (1784) та ін.
- У 1769 розробив спосіб виробництва фосфору з попелу, що утворюється при випаленні кісток. Виявив здатність свіжопрожареного деревного вугілля поглинати гази (1777, одночасно з Фонтану Феліче).
У праці «Хімічний трактат про повітря і вогонь» Шеєле описав отримання та властивості «вогняного повітря» і зазначив, що атмосферне повітря складається з двох «видів повітря»: «вогняного» — кисню і «флогістірованного» — азоту. Проте пріоритет відкриття кисню належить Джозефу Прістлі (1774), тому що праця Шеєле була опублікована тільки у 1777 році. Найвизначніша праця Карла Вільгема Шеєле «Хімічний трактат про повітря і вогонь» з 1768—1773 роках.
Останні дні життя
Восени 1785 року Шеєле захворів. 19 травня 1786 року він одружився зі своєю домогосподаркою Сарою Поль, а 21 травня помер. Про його смерть було багато вигадок. Думають що курйозна пристрасть Шеєле пробувати на смак все, з чим він мав справу (в ті роки при описі речовини необхідно було в обов'язковому порядку вказувати її смак), коштувало йому життя. Його знайшли мертвим на своєму робочому місці в оточенні маси отруйних реактивів; деякі джерела приписують його смерть від синильної кислоти.
Примітки
- www.accademiadellescienze.it
Посилання
- Хімічний трактат про повітря і вогонь [ 10 березня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Vi lgelm She yele nim Carl Wilhelm Scheele 9 grudnya 1742 17421209 Shtralzund Nimechchina 21 travnya 1786 Cheping Shveciya shvedskij himik z 1775 roku chlen Korolivskoyi shvedskoyi akademiyi nauk Za osvitoyu i fahom farmacevt Pracyuvav v aptekah riznih mist Shveciyi de i provodiv himichni doslidzhennya z 1757 roku Karl Vilgelm Sheyelenim Carl Wilhelm ScheeleKarl Vilgelm Sheyele Pam yatnik u Stokgolmi Karl Vilgelm Sheyele Pam yatnik u Stokgolmi Narodivsya 9 grudnya 1742 1742 12 09 ShtralzundPomer 21 travnya 1786 1786 05 21 43 roki ChepingKrayina ShveciyaDiyalnist himik farmacevt farmakologAlma mater Universitet UppsalaGaluz himiyaChlenstvo d Shvedska korolivska akademiya nauk d Turinska akademiya nauk 1 U shlyubi z d Karl Vilgelm Sheyele u VikishovishiVidkrittyaSheyele vidkriv bagato neorganichnih ta organichnih rechovin U 1774 roci pokazav sho pirolyuzit prirodnij dvookis margancyu sho vvazhavsya riznovidom magnitnogo zaliznyaku ye spolukoyu nevidomogo metalu Otrimav hlor diyeyu solyanoyi kisloti na pirolyuzit pri nagrivanni 1774 rik Otrimav glicerin diyeyu oksidiv svincyu na roslinni i tvarinni zhiri Otrimav z prirodnih mineraliv molibdenitu i sheyelitu vidpovidno oksidi molibdenu 1778 i volframu 1781 Vidkriv tetraftorid kremniyu 1771 oksid bariyu 1774 arsin 1775 ryad kislot vinnu 1769 kremnijftoristovodnevu ta plavikovu 1771 mish yakovu kislotu 1775 shavlevu 1776 molochnu 1780 sinilnu 1782 limonnu 1784 ta in U 1769 rozrobiv sposib virobnictva fosforu z popelu sho utvoryuyetsya pri vipalenni kistok Viyaviv zdatnist svizhoprozharenogo derevnogo vugillya poglinati gazi 1777 odnochasno z Fontanu Feliche U praci Himichnij traktat pro povitrya i vogon Sheyele opisav otrimannya ta vlastivosti vognyanogo povitrya i zaznachiv sho atmosferne povitrya skladayetsya z dvoh vidiv povitrya vognyanogo kisnyu i flogistirovannogo azotu Prote prioritet vidkrittya kisnyu nalezhit Dzhozefu Pristli 1774 tomu sho pracya Sheyele bula opublikovana tilki u 1777 roci Najviznachnisha pracya Karla Vilgema Sheyele Himichnij traktat pro povitrya i vogon z 1768 1773 rokah Pirolizit chi MnO2 Ostanni dni zhittyaVoseni 1785 roku Sheyele zahvoriv 19 travnya 1786 roku vin odruzhivsya zi svoyeyu domogospodarkoyu Saroyu Pol a 21 travnya pomer Pro jogo smert bulo bagato vigadok Dumayut sho kurjozna pristrast Sheyele probuvati na smak vse z chim vin mav spravu v ti roki pri opisi rechovini neobhidno bulo v obov yazkovomu poryadku vkazuvati yiyi smak koshtuvalo jomu zhittya Jogo znajshli mertvim na svoyemu robochomu misci v otochenni masi otrujnih reaktiviv deyaki dzherela pripisuyut jogo smert vid sinilnoyi kisloti Primitkiwww accademiadellescienze it d Track Q107212659PosilannyaHimichnij traktat pro povitrya i vogon 10 bereznya 2010 u Wayback Machine