Шарль Симон Фавар | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Charles-Simon Favart | ||||
Народився | 13 листопада 1710 Париж | |||
Помер | 12 травня 1792 (81 рік) селище Бельвіль, Париж | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | драматург | |||
Alma mater | ліцей Людовика Великого | |||
Мова творів | французька | |||
Жанр | опера, комедія | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d | |||
| ||||
Шарль-Симон Фавар у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Ша́рль Симо́н Фава́р (фр. Charles-Simon Favart; 13 листопада 1710 — 12 травня 1792) — французький драматург-комедіограф, лібреттист, композитор і театральний режисер.
Біографія
Народився 13 листопада 1710 року в Парижі в родині пиріжника.
У 1743–1745 роках — режисер театру . У 1745-1750 роках разом з дружиною жив і працював в Брюсселі. У 1751 році повернувся до Парижа. У 1757–1769 роках входив в дирекцію театру Опера комік, який в 1762 році об'єднався з театром «Комеді Італьєн», а в 1783 році отримав назву «Театр Фавара» або «Зал Фавара».
Значну участь в роботі Фавара брала його дружина, французька комедійна акторка і співачка, виконавиця головних ролей в багатьох його п'єсах — Марі Жюстін Фавар, до шлюбу де Ронсере (фр. du Ronceray). Вона дебютувала в Парижі в 1744 році. Також відома під ім'ям Мадам Фавар (15 червня 1727, Авіньйон — 21 квітня 1772, Париж). Вважається, що вона допомогла Фавару написати близько 90 п'єс для театру.
З початком Великої французької революції (1789–1799) відійшов від театральної діяльності.
Помер 12 травня 1792 року в селищі Бельвіль, тепер це — один із кварталів Парижа.
Творчість
З 1732 року вигадував п'єси для паризьких ярмаркових театрів — «Бінокль» (1734, театр на Сен-Жерменському ярмарку), «Алжирський паша» (1741, театр на Сен-Лоранському ярмарку) та інші.
Став відомим після постановки п'єси «Шукачка розуму» (1741 рік, театри на Сен-Жерменському та Сен-Лоранському ярмарках).
Створив блискучі зразки пародійної комедії-водевіля, основу якої поклав Лесаж, і комедій з арієтами. У комедіях сюжет будував на любовних переживаннях дам і кавалерів, також вводив у дійові особи і селян, використовуючи народну мову.
Автор численних одноактних п'єс. До середини 1750-х років — сам підбирав популярні наспіви до своїх п'єс. Із затвердженням французької комічної опери як музичного жанру — поступово перейшов на положення лібреттиста, що співробітничав з композиторами.
Сценічність, жвавість діалогів і ліризм творів Фавара забезпечили їм широку популярність. П'єси Фавара стали зразком для лібретто зінгшпілів Гете, були високо оцінені Лессінгом. П'єсу «Сулейман або Три султани» Лессінг проаналізував в «Гамбургській драматургії» (1767–1769) і похвалив її.
Твори Фавара були видані в Парижі у 1808 році під назвою «Mémoires et correspondance littéraires» (в 3 томах), у 1830 році — в Парижі під назвою «Oeuvres choisies de M. et M-me Favart» теж в 3-х томах (дружина представлена співавтором Фавара).
На чисельні лібретто Фавара писали комічні опери багато композиторів, в тому числі Глюк, Ґретрі, Довернь, , , Монсіньї, Моцарт, Філідор.
Твори
Загалом написав близько 150 комедій-водевілів і лібретто, в тому числі (всі поставлені в Парижі):
- Комічна опера «Сестри-близнята» (фр. «Les Deux Jumelles», 1734).
- «Шукачка розуму» (фр. «La Chercheuse d'esprit», 1741).
- «Дон Кіхот у герцогині» (фр. «Don Quichotte chez la duchesse», 1743) — написав на неї комічну оперу.
- «Цитера в облозі» (фр. «La Cythère assiegée», Брюссель, 1748) — опера Глюка в 1759 році.
- «Любов Бастьєна і Бастьєнни» (фр. «Les Amours de Bastien et Bastienne», 1753, пародія на оперу Руссо «Сільський чаклун», написана спільно з дружиною) — опера Моцарта в 1768.
- «Обдурена кокетка» (фр. «La coquette trompée») — опера Доверні в 1753.
- «Свято любові, або Лука і Колінетта» (1754).
- «Любовний каприз, або Нінета при дворі» (фр. «Le caprice amoureux ou Ninette à la cour», 1755, пародія на оперу «Бертольда при дворі», написана спільно з дружиною) — опера в 1756; поставлена також в Петербурзі у 1765 році.
- «Дочка, за якою погано наглядали...» (фр. «La fille mal gardée...») — опера Дуні в 1758.
- Водевіль «Сулейман, або Три султани» — про османського султана Сулеймана I (1761).
- «Анетта і Любен» (1762).
- «Свято світу» (фр. «Les fêtes de la paix») — опера Філідора в 1763.
- «Фея Ургела, або Той, хто подобається дамам» (фр. «La fée Urgele ou Ce qui plait aux dames», 1765) — опера Дуні в 1765; пізніше — Ґретрі.
- «Женці» (фр. «Moissonneurs») — опера Дуні в 1768.
- «Фіктивний садівник» (фр. «Le jardinier suppos») — опера Філідора в 1769.
- «Випробування дружби» (фр. «L'amitié à l'épreuve») — опера Ґретрі в 1770.
- «Прекрасна Арсена» (фр. «La Belle Arsène», 1773) — опера Монсіньї в тому ж році.
Образ у мистецтві
- Разом з дружиною Фавар фігурує в комічній опері Жака Оффенбаха «Мадам Фавар» (1878).
Примітки
- Фавар, Шарль-Симон // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXV. — С. 219.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Фавар Шарль Симон [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Театральная энциклопедия: В 6 т. / Гл. ред. С. С. Мокульский [до 1961 г.], П. А. Марков [с 1963 г.]; Редкол.: Г. Н. Бояджиев, Ю. А. Дмитриев, Н. Г. Зограф [и др.]. — М.: Советская энциклопедия, 1961-1967. — Т. 5: Табакова-Яшугин. — 1967. — 1136 с. — 38000 экз.
- Фавар Шарль Симон [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург: 1890–1907. — Т. 35: Усинский пограничный округ-Фенол. — 1902. — 476 с.
- Лугина Л. Л. Фавар Шарль Симон [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]// Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. / Гл. ред. А. А. Сурков. — М.: Советская энциклопедия, 1962-1978. — Т. 7: «Советская Украина»-Флиаки. — 1972. — 1008 с.
- Фавар Шарль Симон [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Музыкальная энциклопедия: В 6 т. / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия: Советский композитор, 1973—1982. — Т. 5: Симон-Хейлер. — 1056 с. — 102 200 экз.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль-Симон Фавар |
- Лугина Л. Л. Фавар Шарль Симон [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]// Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. / Гл. ред. А. А. Сурков. — М.: Советская энциклопедия, 1962-1978. — Т. 7: «Советская Украина»-Флиаки. — 1972. — 1008 с.
- Фавар Шарль Симон [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург: 1890–1907. — Т. 35: Усинский пограничный округ-Фенол. — 1902. — 476 с.
- Фавар Шарль Симон [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Музыкальная энциклопедия: В 6 т. / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия: Советский композитор, 1973-1982. — Т. 5: Симон-Хейлер. — 1056 с. — 102 200 экз.
- Фавар Шарль Симон// Риман Г. Музыкальный словарь [Пер. с нем. Б.П. Юргенсона, доп. рус. отд-нием]. — М.: ДиректМедиа Паблишинг, 2008.
- Фавар Шарль Симон [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Театральная энциклопедия: В 6 т. / Гл. ред. С. С. Мокульский [до 1961 г.], П. А. Марков [с 1963 г.]; Редкол.: Г. Н. Бояджиев, Ю. А. Дмитриев, Н. Г. Зограф [и др.]. — М.: Советская энциклопедия, 1961-1967. — Т. 5: Табакова-Яшугин. — 1967. — 1136 с. — 38000 экз.
- Ярмарочные и бульварные театры [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Бояджиев Г.Н. История западноевропейского театра. — М.: Книга по требованию. — Т. 2. — 2013. — С. 277-293. —
- Charles-Simon Favart [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Британіка (англ.). — Encyclopedia Britannica Inc.
Додаткова література
- Карская Т. Я. Французский ярмарочный театр, Л.-М., 1948.
- История западноевропейского театра /Под общей ред. С. С. Мокульского. — М. — Т. 2 — 1957.
- Albert M. Les theâtres de la Foire. — P., 1900.
- Burnoulin M. Favart et M-me Favart. Un ménage d'artistes au 18 siècle. — P., 1912.
- Cucuel G. Les creatures de l'Opéra-comique français. — P., 1914.
- Desboulmiers A.-J. Histoire du theâtre de l'Opéra-comique, v. 1 - 2. — P., 1769.
- Font A. Favart, l'opéra comique et la comedie-vaudeville aux XVII et XVIII siècles. — P., 1894.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Sharl Simon Favarfr Charles Simon Favartgravyura 1763Narodivsya13 listopada 1710 1710 11 13 ParizhPomer12 travnya 1792 1792 05 12 81 rik selishe Belvil ParizhGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistdramaturgAlma materlicej Lyudovika VelikogoMova tvorivfrancuzkaZhanropera komediyaU shlyubi zdDitid Sharl Simon Favar u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Sha rl Simo n Fava r fr Charles Simon Favart 13 listopada 1710 12 travnya 1792 francuzkij dramaturg komediograf librettist kompozitor i teatralnij rezhiser BiografiyaNarodivsya 13 listopada 1710 roku v Parizhi v rodini pirizhnika U 1743 1745 rokah rezhiser teatru U 1745 1750 rokah razom z druzhinoyu zhiv i pracyuvav v Bryusseli U 1751 roci povernuvsya do Parizha U 1757 1769 rokah vhodiv v direkciyu teatru Opera komik yakij v 1762 roci ob yednavsya z teatrom Komedi Italyen a v 1783 roci otrimav nazvu Teatr Favara abo Zal Favara Znachnu uchast v roboti Favara brala jogo druzhina francuzka komedijna aktorka i spivachka vikonavicya golovnih rolej v bagatoh jogo p yesah Mari Zhyustin Favar do shlyubu de Ronsere fr du Ronceray Vona debyutuvala v Parizhi v 1744 roci Takozh vidoma pid im yam Madam Favar 15 chervnya 1727 Avinjon 21 kvitnya 1772 Parizh Vvazhayetsya sho vona dopomogla Favaru napisati blizko 90 p yes dlya teatru Z pochatkom Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi 1789 1799 vidijshov vid teatralnoyi diyalnosti Pomer 12 travnya 1792 roku v selishi Belvil teper ce odin iz kvartaliv Parizha TvorchistZ 1732 roku vigaduvav p yesi dlya parizkih yarmarkovih teatriv Binokl 1734 teatr na Sen Zhermenskomu yarmarku Alzhirskij pasha 1741 teatr na Sen Loranskomu yarmarku ta inshi Stav vidomim pislya postanovki p yesi Shukachka rozumu 1741 rik teatri na Sen Zhermenskomu ta Sen Loranskomu yarmarkah Stvoriv bliskuchi zrazki parodijnoyi komediyi vodevilya osnovu yakoyi poklav Lesazh i komedij z ariyetami U komediyah syuzhet buduvav na lyubovnih perezhivannyah dam i kavaleriv takozh vvodiv u dijovi osobi i selyan vikoristovuyuchi narodnu movu Avtor chislennih odnoaktnih p yes Do seredini 1750 h rokiv sam pidbirav populyarni naspivi do svoyih p yes Iz zatverdzhennyam francuzkoyi komichnoyi operi yak muzichnogo zhanru postupovo perejshov na polozhennya librettista sho spivrobitnichav z kompozitorami Scenichnist zhvavist dialogiv i lirizm tvoriv Favara zabezpechili yim shiroku populyarnist P yesi Favara stali zrazkom dlya libretto zingshpiliv Gete buli visoko ocineni Lessingom P yesu Sulejman abo Tri sultani Lessing proanalizuvav v Gamburgskij dramaturgiyi 1767 1769 i pohvaliv yiyi Tvori Favara buli vidani v Parizhi u 1808 roci pid nazvoyu Memoires et correspondance litteraires v 3 tomah u 1830 roci v Parizhi pid nazvoyu Oeuvres choisies de M et M me Favart tezh v 3 h tomah druzhina predstavlena spivavtorom Favara Na chiselni libretto Favara pisali komichni operi bagato kompozitoriv v tomu chisli Glyuk Gretri Dovern Monsinyi Mocart Filidor TvoriZagalom napisav blizko 150 komedij vodeviliv i libretto v tomu chisli vsi postavleni v Parizhi Komichna opera Sestri bliznyata fr Les Deux Jumelles 1734 Shukachka rozumu fr La Chercheuse d esprit 1741 Don Kihot u gercogini fr Don Quichotte chez la duchesse 1743 napisav na neyi komichnu operu Citera v oblozi fr La Cythere assiegee Bryussel 1748 opera Glyuka v 1759 roci Lyubov Bastyena i Bastyenni fr Les Amours de Bastien et Bastienne 1753 parodiya na operu Russo Silskij chaklun napisana spilno z druzhinoyu opera Mocarta v 1768 Obdurena koketka fr La coquette trompee opera Doverni v 1753 Svyato lyubovi abo Luka i Kolinetta 1754 Lyubovnij kapriz abo Nineta pri dvori fr Le caprice amoureux ou Ninette a la cour 1755 parodiya na operu Bertolda pri dvori napisana spilno z druzhinoyu opera v 1756 postavlena takozh v Peterburzi u 1765 roci Dochka za yakoyu pogano naglyadali fr La fille mal gardee opera Duni v 1758 Vodevil Sulejman abo Tri sultani pro osmanskogo sultana Sulejmana I 1761 Anetta i Lyuben 1762 Svyato svitu fr Les fetes de la paix opera Filidora v 1763 Feya Urgela abo Toj hto podobayetsya damam fr La fee Urgele ou Ce qui plait aux dames 1765 opera Duni v 1765 piznishe Gretri Zhenci fr Moissonneurs opera Duni v 1768 Fiktivnij sadivnik fr Le jardinier suppos opera Filidora v 1769 Viprobuvannya druzhbi fr L amitie a l epreuve opera Gretri v 1770 Prekrasna Arsena fr La Belle Arsene 1773 opera Monsinyi v tomu zh roci Obraz u mistectviRazom z druzhinoyu Favar figuruye v komichnij operi Zhaka Offenbaha Madam Favar 1878 PrimitkiFavar Sharl Simon Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1902 T XXXV S 219 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892978d Track Q24501753d Track Q19908137 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Favar Sharl Simon 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Teatralnaya enciklopediya V 6 t Gl red S S Mokulskij do 1961 g P A Markov s 1963 g Redkol G N Boyadzhiev Yu A Dmitriev N G Zograf i dr M Sovetskaya enciklopediya 1961 1967 T 5 Tabakova Yashugin 1967 1136 s 38000 ekz Favar Sharl Simon 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Brokgauz F Efron I Enciklopedicheskij slovar v 86 knigah j 4 dopolneniyah Peterburg 1890 1907 T 35 Usinskij pogranichnyj okrug Fenol 1902 476 s Lugina L L Favar Sharl Simon 2 bereznya 2022 u Wayback Machine Kratkaya literaturnaya enciklopediya V 9 t Gl red A A Surkov M Sovetskaya enciklopediya 1962 1978 T 7 Sovetskaya Ukraina Fliaki 1972 1008 s Favar Sharl Simon 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Muzykalnaya enciklopediya V 6 t Gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 T 5 Simon Hejler 1056 s 102 200 ekz DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sharl Simon Favar Lugina L L Favar Sharl Simon 2 bereznya 2022 u Wayback Machine Kratkaya literaturnaya enciklopediya V 9 t Gl red A A Surkov M Sovetskaya enciklopediya 1962 1978 T 7 Sovetskaya Ukraina Fliaki 1972 1008 s Favar Sharl Simon 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Brokgauz F Efron I Enciklopedicheskij slovar v 86 knigah j 4 dopolneniyah Peterburg 1890 1907 T 35 Usinskij pogranichnyj okrug Fenol 1902 476 s Favar Sharl Simon 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Muzykalnaya enciklopediya V 6 t Gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 T 5 Simon Hejler 1056 s 102 200 ekz Favar Sharl Simon Riman G Muzykalnyj slovar Per s nem B P Yurgensona dop rus otd niem M DirektMedia Pablishing 2008 Favar Sharl Simon 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Teatralnaya enciklopediya V 6 t Gl red S S Mokulskij do 1961 g P A Markov s 1963 g Redkol G N Boyadzhiev Yu A Dmitriev N G Zograf i dr M Sovetskaya enciklopediya 1961 1967 T 5 Tabakova Yashugin 1967 1136 s 38000 ekz Yarmarochnye i bulvarnye teatry 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Boyadzhiev G N Istoriya zapadnoevropejskogo teatra M Kniga po trebovaniyu T 2 2013 S 277 293 ISBN 978 5 458 30762 8 Charles Simon Favart 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Enciklopediya Britanika angl Encyclopedia Britannica Inc Dodatkova literatura Karskaya T Ya Francuzskij yarmarochnyj teatr L M 1948 Istoriya zapadnoevropejskogo teatra Pod obshej red S S Mokulskogo M T 2 1957 Albert M Les theatres de la Foire P 1900 Burnoulin M Favart et M me Favart Un menage d artistes au 18 siecle P 1912 Cucuel G Les creatures de l Opera comique francais P 1914 Desboulmiers A J Histoire du theatre de l Opera comique v 1 2 P 1769 Font A Favart l opera comique et la comedie vaudeville aux XVII et XVIII siecles P 1894