Владислав Терзиул

Владислав Олександрович Терзиул (18 червня 1953(19530618), Артем, Приморський край, СРСР — 18 травня 2004, гора Макалу, Гімалаї) — український альпініст, майстер спорту міжнародного класу (1999), заслужений майстер спорту (2000).

Владислав Олександрович Терзиул
Народився	18 червня 1953(1953-06-18) Артем, Приморський край, РРФСР, СРСР
Помер	18 травня 2004(2004-05-18)^[1] (50 років) Макалу, Косі^[d], Східний регіон, Непал ·загинув під час спуску з вершини Макалу
Громадянство	СРСР →  Україна
Місце проживання	Южне^[2]
Діяльність	альпініст
Нагороди
Сайт	www.terzyul.info
1994 — К2 (8611 м), маршрут Абруццо. Українська експедиція / Альпклуб «Одеса». 1995 — Броуд-пік, Форпік (8028 м), по західному і північному краю хребта. Міжнародна експедиція. 1996 — Гашербрум II (8035 м), класичний маршрут. Міжнародна експедиція. 1996 — Аннапурна I (8091 м), північно-західний гребінь, новий маршрут. Польська міжнародна експедиція. 1997 — Нанга Парбат (8126 м), Діамірська стіна по маршруту Кінсхофера. Українська експедиція. 1999 — Еверест (8848 м), по класичному маршруту з півночі. Українська національна експедиція «Еверест-99». 2000 — Шишабангма, Центральна (8013 м), класичний маршрут. Українська національна експедиція. 2000 — Чо-Ойю (8201 м), класичний маршрут. Самотужки. 2001 — Манаслу (8163 м), південно-східний гребінь, новий маршрут. Українська національна експедиція. 2002 — Лхоцзе (8516 м), Альпклуб Одеса. 2002 — Дхаулагірі (8167 м). 2003 — Гашербрум I (8080 м). 2004 — Макалу (8485 м), по західному хребту. Загинув під час спуску. Інші успішні сходження Підкорив усі «семитисячники» СРСР, але звання «Сніжний барс» офіційно не було оформлено, тому Владислава немає у списках ^[ru]. Пік Леніна, Абу Алі ібн Сіни (7134 м) — двічі Пік Комунізму, Ісмаїла Самані (7495 м) — двічі Пік Корженевської (7105 м) — двічі Пік Перемоги (7439 м). Хан-Тенгрі (7010 м). Здійснив численні сходження на гори Кавказу, Паміру, Тянь-Шаню, Гімалаїв, Каракоруму, найвідоміші серед яких: Нанда-Деві (7816 м) — 1991 року. Нангапарбат Ракіот (7070) 1994 року. Ама-Даблам (6812 м) — 1998 року. Спуски на лижах: з вершини Чо-Ойю і з Шиша Пангма (зі штурмового табору з висоти 7400 м). Нагороди Владислав Терзиул удостоєний нагород України: Орден «За мужність» III ступеня (6 липня 1999). Орден «За мужність» II ступеня (9 жовтня 2001). Орден «За мужність» I ступеня /посмертно/ (24 червня 2004). Орден «Святого рівноапостольного князя Володимира». Примітки Почесні Южненці Программа восхождений на все восьмитысячники планеты. Главные новости российского и зарубежного альпинизма. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 13 січня 2011.(рос.) Climbers that have summited 10 to 13 of the 14 Main-8000ers. MountEverest.net by climbers. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 13 січня 2011.(англ.) Альпинист Владислав Терзыул: Одержимый высотой. Главные новости российского и зарубежного альпинизма. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 13 січня 2011.(рос.) Пам'яті Владислава Терзиула. Шишабангма 8013 м [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.) Broad Peak 8047 m [ 1 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) [. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 18 червня 2009. Альпинизм: Владислав Терзыул(рос.)] EverestNews, Sad results on Makalu: 1 missing climber and 1 passed away on Makalu Update [ 12 травня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) SNOW LEOPARDS (SNEZHNY BARS) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.) Указ Президента України від 6 липня 1999 року № 805/99 «Про відзначення нагородами України учасників Першої Української національної експедиції на Еверест [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]» Указ Президента України від 9 жовтня 2001 року № 942/2001 «Про відзначення державними нагородами України [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]» Указ Президента України від 24 червня 2004 року № 684/2004 «Про нагородження В. Терзиула орденом "За мужність" [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]» Посилання Сайт, присвячений пам'яті Владислава Терзиула [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.) (англ.) «Клуб Вертикаль» (рос.)