Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро́ Ка́рлович Ра́дзінь (Петеріс Радзіньш, латис. Pēteris Radziņš , 2 травня 1880 року, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 8 жовтня 1930 року, Рига, Латвія) — екс-командувач Національними збройними силами Латвії . Підполковник російської царської армії, помічник начальника генерального штабу Армії УНР, генерал латвійської армії. Автор кількох книг з історії та з військової справи, викладач військової справи.
| Петро Карлович Радзінь Pēteris Radziņš | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Підполковник (1917) Полковник | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 2 травня 1880 с. , (тепер Валкський край,  Латвія) | ||||||||
| Смерть | 8 жовтня 1930 (50 років) Рига, Латвія | ||||||||
| Поховання | d | ||||||||
| Alma Mater | d | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність |  УНР Латвія | ||||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||||||||
| Війни / битви | Перша Світова війна Українсько-радянська війна | ||||||||
| Командування | |||||||||
| командувач Національними збройними силами Латвії | |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
Життєпис
Петро Радзінь народився в [lv], в сім'ї власника хутора Йаунвіндедзес. Лютеранин. Отримав домашню освіту.
У 1898 році поступив на службу армії Російської імперії. Свою військову кар'єру розпочав у , який в той час дислокувався в Каунасі. У 1899 році вступив до , яке закінчує в 1901 році. З училища випущений підпоручиком в , який дислокувався в Ломжинському повіті. З 1904 по 1905 рік брав участь у російсько-японській війні. Був командиром роти . 9 вересня 1905 року підвищений до поручика. У 1907 вступає до Імператорської військової академії, яку закінчує в 1910 році по 1-му розряду. 9 вересня 1909 році підвищений до штабс-капітана. Потім підвищений до капітана. Цензове командування ротою відбував в (03.11.1910 — 03.11.1912 рр.), який дислокувався у Варшаві. 26 листопада 1912 призначений старшим ад'ютантом штабу . Пізніше був прикомандирований до авіаційних частин.
З 1914 року бере участь у військових діях Першої світової війни. 6 жовтня 1915 року призначений заступником начальника штабу . 6 грудня підвищений до підполковника. У лютому 1916 року призначений заступником начальника штабу 61-ї піхотної дивізії, де і служив до кінця війни.
На службі Україні
У березні 1918 року вступив до Української армії гетьмана Скоропадського, де був начальником відділу Організації та навчання генерального Штабу. Воював до падіння гетьмана в 1918 році. Потім вступив до армії Української Народної Республіки, займаючи посаду помічника начальника Генерального штабу.
В Латвії
У 1919 році повернувся в Латвію. В грудні 1919 року призначений начальником Генштабу Латвійської армії. У 1926 році йому присвоєно звання генерала Латвійської республіки. В 1928 році залишив посаду командувача Латвійської армії. Написав декількох книг з історії та з військової справи (найвідоміша робота «Latvijas brīvības karš»).
У 1930 році помер у своїй квартирі в Ризі. Похований на [lv].
Нагороди
- Орден Святого Георгія 4-й ст.
- Орден Святої Анни 2-й, 3-й і 4-й ст.
- Орден Святого Станіслава 2-й і 3-й ст.
- Військовий орден Лачплесиса 2-й і 3-й ст.
- Орден Трьох зірок 1-й ст.
- Орден Почесного легіону 3-й ст.
- Орден Меча 1-й ст.
- Орден військової доблесті
- 1-й ст.
- Хрест Свободи I кл. 2-й ст.
Вшанування пам'яті
У місті Київ є вулиця Петра Радзіня.
Джерела
- Тинченко Я. Офіцерський корпус армії Української Народної Республіки. Київ, 2007
- Список Генерального штабу. Петроград, 1917
- Монкевич Б. Організація регулярної армії Української Держави 1918 року // Україна в минулому. Вип. 7. Київ-Львів, 1995, с. 72. Біла боротьба на Північно-Заході Росії. Москва, 2003, с. 166.
- Latvijas armijas augstākie virsnieki (1918—1940), biogrāfiska vārdnīca (sast. Ēriks Jēkabsons, Valters Ščerbinskis); Latvijas Valsts vēstures arhīvs.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 11 червня 2011.
- У Голосіївському, Солом’янському, Дарницькому і Шевченківському районах найменовано 40 вулиць. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
Посилання
- Радзінь Петро Карлович (Radziņš Pēteris)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Радзінь Петро Карлович. Російська армія у Великій війні: Картотека проекту [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Pētera Radziņa Lkok biogrāfija [ 6 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Bijušie Latvijas armijas komandieri
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Ka rlovich Ra dzin Peteris Radzinsh latis Peteris Radzins 2 travnya 1880 roku Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 8 zhovtnya 1930 roku Riga Latviya eks komanduvach Nacionalnimi zbrojnimi silami Latviyi Pidpolkovnik rosijskoyi carskoyi armiyi pomichnik nachalnika generalnogo shtabu Armiyi UNR general latvijskoyi armiyi Avtor kilkoh knig z istoriyi ta z vijskovoyi spravi vikladach vijskovoyi spravi Petro Karlovich Radzin Peteris Radzins Pidpolkovnik 1917 PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya2 travnya 1880 1880 05 02 s teper Valkskij kraj Latviya Smert8 zhovtnya 1930 1930 10 08 50 rokiv Riga LatviyaPohovannyadAlma MaterdVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNR LatviyaVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha Svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaKomanduvannyakomanduvach Nacionalnimi zbrojnimi silami LatviyiNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaOrden Svyatogo Georgiya Orden Troh zirokVirtuti Militari Sribnij Hrest Pam yatna doshka Peteru RadzinshuZhittyepisPetro Radzin narodivsya v lv v sim yi vlasnika hutora Jaunvindedzes Lyuteranin Otrimav domashnyu osvitu U 1898 roci postupiv na sluzhbu armiyi Rosijskoyi imperiyi Svoyu vijskovu kar yeru rozpochav u yakij v toj chas dislokuvavsya v Kaunasi U 1899 roci vstupiv do yake zakinchuye v 1901 roci Z uchilisha vipushenij pidporuchikom v yakij dislokuvavsya v Lomzhinskomu poviti Z 1904 po 1905 rik brav uchast u rosijsko yaponskij vijni Buv komandirom roti 9 veresnya 1905 roku pidvishenij do poruchika U 1907 vstupaye do Imperatorskoyi vijskovoyi akademiyi yaku zakinchuye v 1910 roci po 1 mu rozryadu 9 veresnya 1909 roci pidvishenij do shtabs kapitana Potim pidvishenij do kapitana Cenzove komanduvannya rotoyu vidbuvav v 03 11 1910 03 11 1912 rr yakij dislokuvavsya u Varshavi 26 listopada 1912 priznachenij starshim ad yutantom shtabu Piznishe buv prikomandirovanij do aviacijnih chastin Z 1914 roku bere uchast u vijskovih diyah Pershoyi svitovoyi vijni 6 zhovtnya 1915 roku priznachenij zastupnikom nachalnika shtabu 6 grudnya pidvishenij do pidpolkovnika U lyutomu 1916 roku priznachenij zastupnikom nachalnika shtabu 61 yi pihotnoyi diviziyi de i sluzhiv do kincya vijni Na sluzhbi Ukrayini U berezni 1918 roku vstupiv do Ukrayinskoyi armiyi getmana Skoropadskogo de buv nachalnikom viddilu Organizaciyi ta navchannya generalnogo Shtabu Voyuvav do padinnya getmana v 1918 roci Potim vstupiv do armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki zajmayuchi posadu pomichnika nachalnika Generalnogo shtabu V Latviyi U 1919 roci povernuvsya v Latviyu V grudni 1919 roku priznachenij nachalnikom Genshtabu Latvijskoyi armiyi U 1926 roci jomu prisvoyeno zvannya generala Latvijskoyi respubliki V 1928 roci zalishiv posadu komanduvacha Latvijskoyi armiyi Napisav dekilkoh knig z istoriyi ta z vijskovoyi spravi najvidomisha robota Latvijas brivibas kars U 1930 roci pomer u svoyij kvartiri v Rizi Pohovanij na lv NagorodiOrden Svyatogo Georgiya 4 j st Orden Svyatoyi Anni 2 j 3 j i 4 j st Orden Svyatogo Stanislava 2 j i 3 j st Vijskovij orden Lachplesisa 2 j i 3 j st Orden Troh zirok 1 j st Orden Pochesnogo legionu 3 j st Orden Mecha 1 j st Orden vijskovoyi doblesti 1 j st Hrest Svobodi I kl 2 j st Vshanuvannya pam yatiU misti Kiyiv ye vulicya Petra Radzinya DzherelaTinchenko Ya Oficerskij korpus armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Kiyiv 2007 Spisok Generalnogo shtabu Petrograd 1917 Monkevich B Organizaciya regulyarnoyi armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 roku Ukrayina v minulomu Vip 7 Kiyiv Lviv 1995 s 72 Bila borotba na Pivnichno Zahodi Rosiyi Moskva 2003 s 166 Latvijas armijas augstakie virsnieki 1918 1940 biografiska vardnica sast Eriks Jekabsons Valters Scerbinskis Latvijas Valsts vestures arhivs ISBN 9984 510 17 4Primitki Arhiv originalu za 12 lyutogo 2010 Procitovano 11 chervnya 2011 U Golosiyivskomu Solom yanskomu Darnickomu i Shevchenkivskomu rajonah najmenovano 40 vulic Oficijnij portal KMDA Golovna ukr Procitovano 13 serpnya 2023 PosilannyaRadzin Petro Karlovich Radzins Peteris nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Radzin Petro Karlovich Rosijska armiya u Velikij vijni Kartoteka proektu 4 sichnya 2014 u Wayback Machine Petera Radzina Lkok biografija 6 sichnya 2010 u Wayback Machine Bijusie Latvijas armijas komandieri