Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зиґмунт Сиґізмунд Станіславович Мінейко пол Zygmunt Mineyko біл Зыгмунт Мінейка грец Ζίγκμουντ Μινέικο 1840 1840 c Балва

Зиґмунт Мінейко

Зиґмунт Мінейко

Зиґмунт (Сиґізмунд) Станіславович Мінейко (пол. Zygmunt Mineyko, біл. Зыгмунт Мінейка, грец. Ζίγκμουντ Μινέικο; 1840(1840), c. Балванішки, Ошмянський повіт, Віленська губернія, тепер с. Зелений Бор Ошмянського району Гродненської области — 27 грудня 1925, Атени, Греція; псевдо: Боровий (біл. Баравы)) — польський та грецький громадський діяч білоруського походження, очільник Січневого повстання 1863—1864 рр. в Ошмянському повіті.

Зиґмунт Мінейко
пол. Zygmunt Mineyko
біл. Зыгмунт Мінейка
грец. Ζίγκμουντ Μινέικο
image
ПрізвиськоБоровий
Народився1840
c. Балванішки, Ашмянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помергрудень 1925 або 27 грудня 1925
Атени, Греція
КраїнаКоролівство Польське
image Греція
Національністьполяк білоруського походження
Місце проживання• Патри
• Атени
Діяльністьгромадський діяч, повстанець
Галузьполітична діяльність[3], військова служба[3], d[3], водне господарство[3] і топографія[3]
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Знання мовпольська[3], грецька, російська, французька і англійська
УчасникПольське повстання 1863—1864, французько-прусська війна і Греко-турецька війна 1897
Військове званняполковник, полковник і солдат
Рідd
Батькоd[4]
Матиd[4]
РодичіГеоргіос Папандреу, Андреас Папандреу і Йоргос Папандреу
Дітиd
Нагороди
image image image image

почесний громадянин[d] (1910)

d

Життєпис

З 1852 до 1858 року Зиґмунт навчався в гімназії у Вільнюсі (у ті ж роки там навчався Францишек Богушевич), а по закінченні вступив до Миколаївської інженерної школи в Санкт-Петербурзі, проте 1861 року повернувся додому, де брав участь у польських демонстраціях та агітації серед селян. Серед іншого, Мінейко, переодягнувшись у селянське вбрання, поширював білоруський анонімний сатиричний твір «». Рятуючись від арешту, Зигмунт покинув Російську імперію і прибув до Генуї, де вступив до польської військової школи, заснованої Джузеппе Гарібальді. Пізніше Мінейко читав там лекції про військові укріплення.

1863 року — в загонах М. Лангевича. Повстанський військовий начальник Ошмянського повіту, командир загону. 3 (15) червня 1863 р. Загін був розбитий під Росолішками (нині в Ів'євському районі Гродненської области), а Мінейка схопили й засудили до смертної кари. Тільки через підкуп вдалося змінити вирок на 12 років каторжних робіт у Сибіру.

Один з керівників організації засланців. 1865 року Мінейко врятувався від каторжних робіт разом з Вашкевичем та доктором Акінчицем, а потім виїхав за кордон. Випускник Академії в Парижі (1868).

Мінейко прожив в Османській імперії 20 років. Бувши інженером, він брав участь у будівництві залізниць, мостів та каналів у Болгарії, Тракії, Тессалії та Епірі. З 1891 р. — у Греції; брав участь у війні з Туреччиною за Крит, був популяризатором Олімпійських ігор 1896 р. в Атенах, де писав репортажі в польських газетах.

Уперше він відвідав свою батьківщину після втечі з Сибіру 1911 року. У 1922 та 1923 роках він відвідав Польщу, де зустрівся з маршалом Пілсудським та отримав нагороди за участь у повстанні 1863 року.

Почесний громадянин Греції.

Масон; перебував у масонських ложах Російської імперії, Франції, Італії, Греції. На похорон Мінейка в Атенах прибули тисячі масонів.

Одружився з грекинею Прозерпіною Монарис, їхня донька — Софія, дружина Георгіоса Папандреу-старшого (1888—1968), відомого політика, та прем'єр-міністра грецького уряду в еміграції (1944—1945), а також з 1963 до 1965.

Син Георгіоса, Андреас Папандреу (1919—1996), був засновником ПАСОКу, прем'єр-міністром Греції з 1981 до 1989 та з 1993 до 1996. Праправнук Зиґмунта Мінейка — відомий грецький політик, лідер Усегрецького соціалістичного руху (ПАСОК), прем'єр-міністр Греції з 2009 до 2011, Георгіос Папандреу-молодший.

Пам'ять

Ім'я Мінейка мають середня школа при посольстві Польщі в Атенах та вулиця в Ошмянах.

Зиґмут Мінейко згадується у романі Тадеуша Конвіцького «Польський комплекс» (1977).

Твори

  • Zygmunt Mineyko. Z tajgi pod Akropol: Wspomnienia z lat 1848—1868 / Oprac.: Eligiusz Kozłowski i Kazimierz Olszański. Przedm. i przypisy Eligiusz Kozłowski. — Warszawa : Pax, 1971. — 551 с.
  • Зыгмунт Мінейка. З тайгі пад Акропаль: успаміны з 1848—1866 гадоў / пераклад, укладанне, прадмова, каментары Марыны Запартыкі. — Мінск : Лімарыус, 2017. — 568, [2] с. — (Беларуская мемуарная бібліятэка) — 300 прим. — .

Примітки

  1. Swartz A. Zygmunt Mineyko [ 26 травня 2021 у Wayback Machine.] — 2007.
  2. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  5. Кастусь Лашкевіч (2 квітня 2009). . TUT.BY. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  6. Мінейка, 2017, с. 8.
  7. Inżynierowie polscy XIX i XX wieku, 2001.
  8. . 10 вересня 2001. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 24 березня 2021.
  9. Мінейка, 2017, с. 533.
  10. Эдвард Зайкоўскі. . Культурна-асветніцкі клуб «Спадчына». Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 24 березня 2021.
  11. Jerzy Zdrada (9 жовтня 1999). . Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 24 березня 2021.
  12. (2010). . Русский глобус. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 24 березня 2021.
  13. . Наша Ніва. 4 жовтня 2009. Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 21 травня 2021.
  14. . Zespol Szkół przy Ambasadzie RP w Atenach. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 25 березня 2021.
  15. Алина Санюк (28 серпня 2011). . Ошмяны.info. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  16. . 24 березня 2002. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 24 березня 2021.

Література

  • Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі. Энцыклапедычны даведнік у 10 тамах (15 кнігах). Т. 2. — Смаленск, 2003.
  • Клейн Б. Фамильный портрет // Клейн Б. Время выбора. — Мн., 1987;
  • Орлов В. Почетный гражданин Эллады // Дело (Восток + Запад). 1995, № 5;
  • PSB;
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — .
  • Mineyko Zygmunt // Inżynierowie polscy XIX i XX wieku / Pod red. J. Piłatowicza. — Warszawa : Retro-Art, 2001. — Т. VII. 100 najwybitniejszych polskich twórców techniki. — С. 160—163. — .

Посилання

  • Леанід Маракоў. [ 28 червня 2021 у Wayback Machine.] МІНЕЙКА Зигмунт [ 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
  • Генеалогія Мінейкова, пошук свого минулого [ 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
  • Кастусь Лашкевіч (2 квітня 2009). . TUT.BY. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  • Фотографії Зигмунта Мінейки та його родини [ 29 січня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zigmunt Sigizmund Stanislavovich Minejko pol Zygmunt Mineyko bil Zygmunt Minejka grec Zigkmoynt Mineiko 1840 1840 c Balvanishki Oshmyanskij povit Vilenska guberniya teper s Zelenij Bor Oshmyanskogo rajonu Grodnenskoyi oblasti 27 grudnya 1925 Ateni Greciya psevdo Borovij bil Baravy polskij ta greckij gromadskij diyach biloruskogo pohodzhennya ochilnik Sichnevogo povstannya 1863 1864 rr v Oshmyanskomu poviti Zigmunt Minejkopol Zygmunt Mineyko bil Zygmunt Minejka grec Zigkmoynt MineikoPrizviskoBorovijNarodivsya1840 c Balvanishki Ashmyanskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomergruden 1925 abo 27 grudnya 1925 Ateni GreciyaKrayinaKorolivstvo Polske GreciyaNacionalnistpolyak biloruskogo pohodzhennyaMisce prozhivannya Patri AteniDiyalnistgromadskij diyach povstanecGaluzpolitichna diyalnist 3 vijskova sluzhba 3 d 3 vodne gospodarstvo 3 i topografiya 3 Alma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetZnannya movpolska 3 grecka rosijska francuzka i anglijskaUchasnikPolske povstannya 1863 1864 francuzko prusska vijna i Greko turecka vijna 1897Vijskove zvannyapolkovnik polkovnik i soldatRiddBatkod 4 Matid 4 RodichiGeorgios Papandreu Andreas Papandreu i Jorgos PapandreuDitidNagorodipochesnij gromadyanin d 1910 d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZ 1852 do 1858 roku Zigmunt navchavsya v gimnaziyi u Vilnyusi u ti zh roki tam navchavsya Francishek Bogushevich a po zakinchenni vstupiv do Mikolayivskoyi inzhenernoyi shkoli v Sankt Peterburzi prote 1861 roku povernuvsya dodomu de brav uchast u polskih demonstraciyah ta agitaciyi sered selyan Sered inshogo Minejko pereodyagnuvshis u selyanske vbrannya poshiryuvav biloruskij anonimnij satirichnij tvir Ryatuyuchis vid areshtu Zigmunt pokinuv Rosijsku imperiyu i pribuv do Genuyi de vstupiv do polskoyi vijskovoyi shkoli zasnovanoyi Dzhuzeppe Garibaldi Piznishe Minejko chitav tam lekciyi pro vijskovi ukriplennya 1863 roku v zagonah M Langevicha Povstanskij vijskovij nachalnik Oshmyanskogo povitu komandir zagonu 3 15 chervnya 1863 r Zagin buv rozbitij pid Rosolishkami nini v Iv yevskomu rajoni Grodnenskoyi oblasti a Minejka shopili j zasudili do smertnoyi kari Tilki cherez pidkup vdalosya zminiti virok na 12 rokiv katorzhnih robit u Sibiru Odin z kerivnikiv organizaciyi zaslanciv 1865 roku Minejko vryatuvavsya vid katorzhnih robit razom z Vashkevichem ta doktorom Akinchicem a potim viyihav za kordon Vipusknik Akademiyi v Parizhi 1868 Minejko prozhiv v Osmanskij imperiyi 20 rokiv Buvshi inzhenerom vin brav uchast u budivnictvi zaliznic mostiv ta kanaliv u Bolgariyi Trakiyi Tessaliyi ta Epiri Z 1891 r u Greciyi brav uchast u vijni z Turechchinoyu za Krit buv populyarizatorom Olimpijskih igor 1896 r v Atenah de pisav reportazhi v polskih gazetah Upershe vin vidvidav svoyu batkivshinu pislya vtechi z Sibiru 1911 roku U 1922 ta 1923 rokah vin vidvidav Polshu de zustrivsya z marshalom Pilsudskim ta otrimav nagorodi za uchast u povstanni 1863 roku Pochesnij gromadyanin Greciyi Mason perebuvav u masonskih lozhah Rosijskoyi imperiyi Franciyi Italiyi Greciyi Na pohoron Minejka v Atenah pribuli tisyachi masoniv Odruzhivsya z grekineyu Prozerpinoyu Monaris yihnya donka Sofiya druzhina Georgiosa Papandreu starshogo 1888 1968 vidomogo politika ta prem yer ministra greckogo uryadu v emigraciyi 1944 1945 a takozh z 1963 do 1965 Sin Georgiosa Andreas Papandreu 1919 1996 buv zasnovnikom PASOKu prem yer ministrom Greciyi z 1981 do 1989 ta z 1993 do 1996 Prapravnuk Zigmunta Minejka vidomij greckij politik lider Usegreckogo socialistichnogo ruhu PASOK prem yer ministr Greciyi z 2009 do 2011 Georgios Papandreu molodshij Pam yatIm ya Minejka mayut serednya shkola pri posolstvi Polshi v Atenah ta vulicya v Oshmyanah Zigmut Minejko zgaduyetsya u romani Tadeusha Konvickogo Polskij kompleks 1977 TvoriZygmunt Mineyko Z tajgi pod Akropol Wspomnienia z lat 1848 1868 Oprac Eligiusz Kozlowski i Kazimierz Olszanski Przedm i przypisy Eligiusz Kozlowski Warszawa Pax 1971 551 s Zygmunt Minejka Z tajgi pad Akropal uspaminy z 1848 1866 gadoy peraklad ukladanne pradmova kamentary Maryny Zapartyki Minsk Limaryus 2017 568 2 s Belaruskaya memuarnaya bibliyateka 300 prim ISBN 978 985 6968 65 8 PrimitkiSwartz A Zygmunt Mineyko 26 travnya 2021 u Wayback Machine 2007 Library of Congress Authorities Library of Congress Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Kastus Lashkevich 2 kvitnya 2009 TUT BY Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2021 Minejka 2017 s 8 Inzynierowie polscy XIX i XX wieku 2001 10 veresnya 2001 Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 24 bereznya 2021 Minejka 2017 s 533 Edvard Zajkoyski Kulturna asvetnicki klub Spadchyna Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 24 bereznya 2021 Jerzy Zdrada 9 zhovtnya 1999 Arhiv originalu za 31 serpnya 2019 Procitovano 24 bereznya 2021 2010 Russkij globus Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 24 bereznya 2021 Nasha Niva 4 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2009 Procitovano 21 travnya 2021 Zespol Szkol przy Ambasadzie RP w Atenach Arhiv originalu za 21 travnya 2019 Procitovano 25 bereznya 2021 Alina Sanyuk 28 serpnya 2011 Oshmyany info Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 24 bereznya 2002 Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 24 bereznya 2021 LiteraturaMarakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi Encyklapedychny davednik u 10 tamah 15 knigah T 2 Smalensk 2003 Klejn B Familnyj portret Klejn B Vremya vybora Mn 1987 Orlov V Pochetnyj grazhdanin Ellady Delo Vostok Zapad 1995 5 PSB Encyklapedyya gistoryi Belarusi u 6 tamah red kal G P Pashkoy galoyny red M V Bich B I Sachanka i insh mastak E E Zhakevich Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 1993 2003 ISBN 5 85700 073 4 Mineyko Zygmunt Inzynierowie polscy XIX i XX wieku Pod red J Pilatowicza Warszawa Retro Art 2001 T VII 100 najwybitniejszych polskich tworcow techniki S 160 163 ISBN 83 87992 15 1 PosilannyaLeanid Marakoy 28 chervnya 2021 u Wayback Machine MINEJKA Zigmunt 28 chervnya 2021 u Wayback Machine Genealogiya Minejkova poshuk svogo minulogo 28 chervnya 2021 u Wayback Machine Kastus Lashkevich 2 kvitnya 2009 TUT BY Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2021 Fotografiyi Zigmunta Minejki ta jogo rodini 29 sichnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ