Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самуїл Міку-Кляйн (рум. Samuil Micu-Klein; вересень 1745, Саду — 13 травня 1806, Буда) — румунський церковний і культурний діяч, греко-католицький священник, василіянин, богослов, філософ, історик і філолог, представник так званої Трансільванської школи.
| Самуїл Міку-Кляйн | ||||
|---|---|---|---|---|
| рум. Samuil Micu-Klein | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Maniu Micu | |||
| Народився | вересень 1745 Саду, Сібіу, Румунія | |||
| Помер | 13 травня 1806[1] (60 років) Буда, Австрійська імперія | |||
| Країна |  Габсбурзька монархія Австрійська імперія | |||
| Національність | румун | |||
| Діяльність | мовознавець, філолог, історик, перекладач, перекладач Біблії, романіст, філософ | |||
| Alma mater | Греко-католицька семінарія в Блаж Католицька колегія «Pazmaneum» у Відні | |||
| Мова творів | румунська, латинська | |||
| Magnum opus | «Istoria, lucrurile și întâmplările românilor», «Biblia de la Blaj» | |||
| Конфесія | католицтво | |||
| | ||||
 Самуїл Міку-Кляйн у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився з ім'ям Маніу Міку в селі Саду, Трансільванія, Австрійська імперія (нині жудець Сібіу, Румунія), був сином греко-католицького священика і племінником єпископа Іноченціу Міку-Кляйна.
Освіта спочатку отримав у семінарії міста Блаж і в 1762 році вступив до Василіянського чину, де 14 жовтня отримав чернече ім'я Самуїл. Пізніше продовжив навчання в Блажі (1762–1766) і отримав стипендію для навчання в католицькій колегії «Pazmaneum» у Відні (1766–1772). Про його студентське життя у Відні збереглося мало подробиць, але відомо, що окрім філософії і богослов'я, він вивчав експериментальну фізику, механіку і математику.
У 1772 році, повернувшись в Блаж як викладач етики та математики в семінарії, Кляйн зустрівся і потоваришував із єпископом , якого він супроводжував у поїздках по його дієцезії, метою яких було проповідування ідеї єдності з Римом. Ці поїздки виявилася корисними в дослідженнях Кляйном румунської мови, особливо діалекту, на якому говорили селяни, і в ході них він збирав матеріали для своєї майбутньої праці з граматики. Кляйн також цікавився румунським фольклором, його твори були одними з найбільш ранніх робіт з цієї тематики.
У 1774 році закінчив історичну працю під назвою «De ortu progressu conversione valachorum episcopis item archiepiscopis et metropolitis eorum», у якій виклав свої погляди щодо походження румунів від древніх римлян і про витоки католицької віри в Дакії. Мабуть, його метою було зробити єпископство митрополією, щоб воно перестало входити до складу архиєпархії Естергома.
Він вирушив до Відня в 1779 році, щоб стати префектом студій в колегії Барбареум в 1780 році, спільно з Ґеорґе Шінкаєм, він опублікував першу граматику румунської мови «Elementa linguae Daco-romanae sive valachicae».
Самуїл Кляйн повернувся в Блаж і з 1782 по 1804 рік написав кілька наукових праць і виконав ряд перекладів.
У 1804 році Міку-Кляйн переїхав у Буду, де став редактором друкарні книг румунською мовою в місцевому університеті — в надії, що це дозволить йому опублікувати свої історичні праці, проте помер два роки по тому, через що його плани не були втілені в життя.
Творчість
Праці з мовознавства
Кляйн разом із іншим представником Трансільванської школи — Ґеорґе Шінкаєм написали латинською мовою, а потім видали першу граматику румунської мови під назвою «Основи дако-романської або волоської мови» (лат. Elementa linguae Daco-Romane sive Valahicae, 1780). У цій граматиці, подібно як у його пізніших словниках замість слів слов'янського, угорського і турецького походження, подані неологізми, утворені на базі латини.
Ці старання виникли із бажання віднести румунську (волоську) мову, яка в тім часі зазнала слов'янських впливів, до романської мовної сім'ї. Свідома романізація мови становила істотний елемент румунського «національного відродження», яке значною мірою опиралося на віру про чисто римське походження румунів. У дусі рероманізації мови був укладений також «Волосько-латинсько-німецько-угорський словник» (лат. Dictionarium valahico-latino-germanico-hungaricum), який був одним із перших в історії словників румунської (волоської) мови. Цей словник після смерті Кляйна доповнив і видав у 1825 році під зміненою назвою («Будський словник» — «Lexiconul de la Buda») Петру Майор.
Праці з історіографії
У рукописах Кляйн залишив історичну працю «Коротка історична відомість про походження і розвиток дакорумунського народу» (лат. Brevis historica notitia originis et progressu nationis Daco-Romanae, 1778) та історію, написану в формі катехизму під назвою «Історія румунів у питаннях і відповідях» (рум. Istoria românilor cu întrebări şi răspunsuri, 1791). У 1800–1806 роках працював над монументальною працею «Історія, діяння і доля румунів» (рум. Istoria, lucrurile şi întîmplările românilor), яка мала охопити історію трьох держав: Семигороду, Волощини і Молдови.
 | Таку саму ролю, яка припала Маркіянові Шашкевичеві на галицькій землі, як відновникові національного, культурного й письменницького життя, відіграв Кляйн серед семигородських румунів з кінцем XVIII століття |  |
Твори
Рукописи
- «Brevis historica notitia originis et progressu nationis Daco-Romanae» (1778),
- «Istoria, lucrurile şi întîmplările românilor» (1800—1806),
- «Dictionarium valahico-latino-germanico-hungaricum».
Видані за життя
- «Carte de rogacioni pentru evlavia homului chrestin» (Відень, 1779),
- «Elementa linguae Daco-Romanae sive Valahicae» (Відень, 1780, 2-ге вид. 1805),
- «Dissertatio canonica de Martimonio juxta disciplinam Graecae Orientalis Eccleasiae» (Відень,1782),
- «Propovedanie sau învăţături la îngropăciunea oamenilor morţi» (Блаж, 1784; кирилицею),
- «Biblia adecă Dumnezeiască scriptură a legii vechi şi a celei noao» (Блаж, 1795; кирилицею),
- «Theologhiia moralicească sau bogosloviia» (Блаж, 1796; кирилицею),
- «Loghica, adecă partea cea cuântătoare a filosofiei» (Буда, 1799; кирилицею),
- «Legile firei, ithica şi politica sau filosofia cea lucrătoare» (Сібіу, 1800),
- «Theologie dogmatică şi moralicească despr taine peste tot» (Блаж, 1801),
- «Acathist sau carte cu multe rugatsuni pentru evlavia fiestequarui creştin» (Сібіу, 1801).
Посмертні видання
- «Dictionarium valahico-latino-germanico-hungaricum» (розширив і видав під назвою «Lexiconul de la Buda» Петру Майор, 1825),
- «Historia daco-romanorum sive valachorum» (фрагменти в: «Instrucţiunea publică», 1861),
- «A lui Lucian Samosateanul a istoriei ceii adevărate» (в: «Cultura creştină», XXII, nr 1-6, 1942),
- «Dictonarium valahico-latinum» (Будапешт, 1944),
- «Scurtă cunoştinţă a istorii românilor» (Бухарест, 1963),
- «Scrieri filosofice» (Бухарест, 1966; критичне видання),
- «Elementa linguae daco-romanae sive valachice» (1980),
- «Istoria bisercicească» (1993),
- «Istoria românilor» (Бухарест, 1995).
Галерея
- Самуїл Міку-Кляйн
-
![image]()
Скульптурна композиція «Трансільванська школа» авторства Ромула Ладі, Клуж-Напока -
![image]()
«Carte de rogacioni pentru evlavia homului chrestin», Відень 1779 -
![image]()
«Elementa linguae Daco-Romanae sive Valahicae», Відень 1780 -
![image]()
Пам'ятна таблиця на честь представників Трансільванської школи, Будапешт
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Libuše Valentová. Samuil Micu (Clain) // Slovník rumunských spisovatelů. — Praga: Nakladatelství Libri, 2001. — S. 156—157.
- Андрохович А. Віденське Babrareum. Історія королівської Ґенеральної Греко-Католицької семинарії при церкві св. Варвари у Відні... — С. 173.
Джерела
- Андрохович А. Віденське Babrareum. Історія королівської Ґенеральної Греко-Католицької семинарії при церкві св. Варвари у Відні з першого періоду її існування (1775—1784) // Греко-Католицька духовна семинарія у Львові. Матеріяли і розвідки зібрав о. проф. др. Йосиф Сліпий. — ч. І. — Львів 1935. — 243 С.
- Keith Hitchins. Samuel Clain and the Rumanian Enlightenment in Transylvania // Slavic Review, Vol. 23, No. 4. (Dec., 1964). — P. 660—675.
- Pompiliu Teodor. Sub semnul luminilor. Samuil Micu. — Cluj: Editura Presa Universitară Clujeană, 2000. — 507 p.
Посилання
- Samuil Micu // DICŢIONARUL TEOLOGILOR ROMÂNI (рум.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klyajn Samuyil Miku Klyajn rum Samuil Micu Klein veresen 1745 Sadu 13 travnya 1806 Buda rumunskij cerkovnij i kulturnij diyach greko katolickij svyashennik vasiliyanin bogoslov filosof istorik i filolog predstavnik tak zvanoyi Transilvanskoyi shkoli Samuyil Miku Klyajnrum Samuil Micu KleinIm ya pri narodzhenniManiu MicuNarodivsyaveresen 1745 Sadu Sibiu RumuniyaPomer13 travnya 1806 1806 05 13 1 60 rokiv Buda Avstrijska imperiyaKrayina Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaNacionalnistrumunDiyalnistmovoznavec filolog istorik perekladach perekladach Bibliyi romanist filosofAlma materGreko katolicka seminariya v Blazh Katolicka kolegiya Pazmaneum u VidniMova tvorivrumunska latinskaMagnum opus Istoria lucrurile și intamplările romanilor Biblia de la Blaj Konfesiyakatolictvo Samuyil Miku Klyajn u VikishovishiZhittyepisNarodivsya z im yam Maniu Miku v seli Sadu Transilvaniya Avstrijska imperiya nini zhudec Sibiu Rumuniya buv sinom greko katolickogo svyashenika i pleminnikom yepiskopa Inochenciu Miku Klyajna Osvita spochatku otrimav u seminariyi mista Blazh i v 1762 roci vstupiv do Vasiliyanskogo chinu de 14 zhovtnya otrimav cherneche im ya Samuyil Piznishe prodovzhiv navchannya v Blazhi 1762 1766 i otrimav stipendiyu dlya navchannya v katolickij kolegiyi Pazmaneum u Vidni 1766 1772 Pro jogo studentske zhittya u Vidni zbereglosya malo podrobic ale vidomo sho okrim filosofiyi i bogoslov ya vin vivchav eksperimentalnu fiziku mehaniku i matematiku U 1772 roci povernuvshis v Blazh yak vikladach etiki ta matematiki v seminariyi Klyajn zustrivsya i potovarishuvav iz yepiskopom yakogo vin suprovodzhuvav u poyizdkah po jogo diyeceziyi metoyu yakih bulo propoviduvannya ideyi yednosti z Rimom Ci poyizdki viyavilasya korisnimi v doslidzhennyah Klyajnom rumunskoyi movi osoblivo dialektu na yakomu govorili selyani i v hodi nih vin zbirav materiali dlya svoyeyi majbutnoyi praci z gramatiki Klyajn takozh cikavivsya rumunskim folklorom jogo tvori buli odnimi z najbilsh rannih robit z ciyeyi tematiki U 1774 roci zakinchiv istorichnu pracyu pid nazvoyu De ortu progressu conversione valachorum episcopis item archiepiscopis et metropolitis eorum u yakij viklav svoyi poglyadi shodo pohodzhennya rumuniv vid drevnih rimlyan i pro vitoki katolickoyi viri v Dakiyi Mabut jogo metoyu bulo zrobiti yepiskopstvo mitropoliyeyu shob vono perestalo vhoditi do skladu arhiyeparhiyi Estergoma Vin virushiv do Vidnya v 1779 roci shob stati prefektom studij v kolegiyi Barbareum v 1780 roci spilno z George Shinkayem vin opublikuvav pershu gramatiku rumunskoyi movi Elementa linguae Daco romanae sive valachicae Samuyil Klyajn povernuvsya v Blazh i z 1782 po 1804 rik napisav kilka naukovih prac i vikonav ryad perekladiv U 1804 roci Miku Klyajn pereyihav u Budu de stav redaktorom drukarni knig rumunskoyu movoyu v miscevomu universiteti v nadiyi sho ce dozvolit jomu opublikuvati svoyi istorichni praci prote pomer dva roki po tomu cherez sho jogo plani ne buli vtileni v zhittya TvorchistPraci z movoznavstva Klyajn razom iz inshim predstavnikom Transilvanskoyi shkoli George Shinkayem napisali latinskoyu movoyu a potim vidali pershu gramatiku rumunskoyi movi pid nazvoyu Osnovi dako romanskoyi abo voloskoyi movi lat Elementa linguae Daco Romane sive Valahicae 1780 U cij gramatici podibno yak u jogo piznishih slovnikah zamist sliv slov yanskogo ugorskogo i tureckogo pohodzhennya podani neologizmi utvoreni na bazi latini Ci starannya vinikli iz bazhannya vidnesti rumunsku volosku movu yaka v tim chasi zaznala slov yanskih vpliviv do romanskoyi movnoyi sim yi Svidoma romanizaciya movi stanovila istotnij element rumunskogo nacionalnogo vidrodzhennya yake znachnoyu miroyu opiralosya na viru pro chisto rimske pohodzhennya rumuniv U dusi reromanizaciyi movi buv ukladenij takozh Volosko latinsko nimecko ugorskij slovnik lat Dictionarium valahico latino germanico hungaricum yakij buv odnim iz pershih v istoriyi slovnikiv rumunskoyi voloskoyi movi Cej slovnik pislya smerti Klyajna dopovniv i vidav u 1825 roci pid zminenoyu nazvoyu Budskij slovnik Lexiconul de la Buda Petru Major Praci z istoriografiyi U rukopisah Klyajn zalishiv istorichnu pracyu Korotka istorichna vidomist pro pohodzhennya i rozvitok dakorumunskogo narodu lat Brevis historica notitia originis et progressu nationis Daco Romanae 1778 ta istoriyu napisanu v formi katehizmu pid nazvoyu Istoriya rumuniv u pitannyah i vidpovidyah rum Istoria romanilor cu intrebări si răspunsuri 1791 U 1800 1806 rokah pracyuvav nad monumentalnoyu praceyu Istoriya diyannya i dolya rumuniv rum Istoria lucrurile si intimplările romanilor yaka mala ohopiti istoriyu troh derzhav Semigorodu Voloshini i Moldovi Taku samu rolyu yaka pripala Markiyanovi Shashkevichevi na galickij zemli yak vidnovnikovi nacionalnogo kulturnogo j pismennickogo zhittya vidigrav Klyajn sered semigorodskih rumuniv z kincem XVIII stolittya Amvrosij AndrohovichTvoriRukopisi Brevis historica notitia originis et progressu nationis Daco Romanae 1778 Istoria lucrurile si intimplările romanilor 1800 1806 Dictionarium valahico latino germanico hungaricum Vidani za zhittya Carte de rogacioni pentru evlavia homului chrestin Viden 1779 Elementa linguae Daco Romanae sive Valahicae Viden 1780 2 ge vid 1805 Dissertatio canonica de Martimonio juxta disciplinam Graecae Orientalis Eccleasiae Viden 1782 Propovedanie sau invăţături la ingropăciunea oamenilor morţi Blazh 1784 kiriliceyu Biblia adecă Dumnezeiască scriptură a legii vechi si a celei noao Blazh 1795 kiriliceyu Theologhiia moralicească sau bogosloviia Blazh 1796 kiriliceyu Loghica adecă partea cea cuantătoare a filosofiei Buda 1799 kiriliceyu Legile firei ithica si politica sau filosofia cea lucrătoare Sibiu 1800 Theologie dogmatică si moralicească despr taine peste tot Blazh 1801 Acathist sau carte cu multe rugatsuni pentru evlavia fiestequarui crestin Sibiu 1801 Posmertni vidannya Dictionarium valahico latino germanico hungaricum rozshiriv i vidav pid nazvoyu Lexiconul de la Buda Petru Major 1825 Historia daco romanorum sive valachorum fragmenti v Instrucţiunea publică 1861 A lui Lucian Samosateanul a istoriei ceii adevărate v Cultura crestină XXII nr 1 6 1942 Dictonarium valahico latinum Budapesht 1944 Scurtă cunostinţă a istorii romanilor Buharest 1963 Scrieri filosofice Buharest 1966 kritichne vidannya Elementa linguae daco romanae sive valachice 1980 Istoria bisercicească 1993 Istoria romanilor Buharest 1995 GalereyaSamuyil Miku Klyajn Skulpturna kompoziciya Transilvanska shkola avtorstva Romula Ladi Kluzh Napoka Carte de rogacioni pentru evlavia homului chrestin Viden 1779 Elementa linguae Daco Romanae sive Valahicae Viden 1780 Pam yatna tablicya na chest predstavnikiv Transilvanskoyi shkoli BudapeshtPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Libuse Valentova Samuil Micu Clain Slovnik rumunskych spisovatelu Praga Nakladatelstvi Libri 2001 S 156 157 Androhovich A Videnske Babrareum Istoriya korolivskoyi Generalnoyi Greko Katolickoyi seminariyi pri cerkvi sv Varvari u Vidni S 173 DzherelaAndrohovich A Videnske Babrareum Istoriya korolivskoyi Generalnoyi Greko Katolickoyi seminariyi pri cerkvi sv Varvari u Vidni z pershogo periodu yiyi isnuvannya 1775 1784 Greko Katolicka duhovna seminariya u Lvovi Materiyali i rozvidki zibrav o prof dr Josif Slipij ch I Lviv 1935 243 S Keith Hitchins Samuel Clain and the Rumanian Enlightenment in Transylvania Slavic Review Vol 23 No 4 Dec 1964 P 660 675 Pompiliu Teodor Sub semnul luminilor Samuil Micu Cluj Editura Presa Universitară Clujeană 2000 507 p PosilannyaSamuil Micu DICŢIONARUL TEOLOGILOR ROMANI rum