Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ассирі́йська мо́ва (новоассирійська мова, застар. — айсорська) – одна з семітських мов. Належить до північно-центральної або, за іншим поділом, — північно-західної групи арамейської підгрупи. Загальна назва східно-арамійських діалектів (урмійський, саламаський, джилу, тіарі, мосульський та ін.). Розповсюджена окремими регіонами в іншомовному оточенні в Ірані (район озера Урмія), Іраку (район міста Мосул та північного Багдада), Сирії (район гір Тур-Абдін та басейн річки Хабур), Туреччини (район Курдистанських гір та озера Ван), Вірменії, Грузії. Загальна кількість людей, які спілкуються цією мовою — понад 330 тисяч. Розмовні діалекти ассирійської мови дуже відрізняються одне від одного, що залежить не тільки від територіальної роз'єднаності носіїв, але й від релігійних відмінностей.
| Ассирійська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Австралія, Австрія, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Бельгія, Бразилія, Канада, Кіпр, Іран, Ірак, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Ліван, Нідерланди, Нова Зеландія, Росія, Швеція, Україна, Сирія та США |
| Регіон | Близький Схід, Середній Схід, Європа, Північна Америка |
| Носії | 330 тис. |
| Писемність | Сирійське письмо |
| Класифікація | Афроазійська Семіто-хамітська Семітська Арамейська |
| Офіційний статус | |
| Державна | - |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | syr |
| SIL | aii |
Фонетика ассирійської мови історично зазнала значних змін, зокрема зникли старі ненаголошені нейтральні голосні у відкритих складах, що спричинило виникнення скупчень приголосних на початку слова, а надалі — відпадіння перших складів.
Іменники не зберігають семітську категорію іменних станів; з артиклю -ā виробилося спільне закінчення іменників. Система особових самостійних та суфіксальних присвійних і об'єктних займенників зазнала серйозних фонетичних перетворень. Система дієслова повністю перебудувалася порівняно з іншими семітськими мовами: видову систему замінено часовою (з'явилися такі часи: майбутній, теперішній конкретний, теперішній тривалий, минулий недоконаний конкретний, минулий недоконаний тривалий, минулий доконаний I і II, перфект, плюсквамперфект I і II). Розрізняють дійсний спосіб, умовний спосіб, стверджувальну та заперечну дієвідміну наказового способу; збереглися дві породи дієслів — інтенсив (підсиленість дії), та каузатив. Порядок слів у реченні залишається відносно вільним.
До середини XIX ст. ассирійці користувалися старою сирійською мовою (що належить до арамейських мов), як літературною мовою. У 40-х роках XIX століття було розроблено нову літературну мову на ґрунті урмійського діалекту. Надалі ця мова змінювалася з огляду на фонетично більш архаїчний мосульський діалект та за рахунок заміни численних перських, арабських, курдських та турецьких запозичень питомою сирійською лексикою. Ассирійська мова записується особливим сирійським письмом.
Приклад
«Заповіт» Т. Шевченка ассирійською мовою (переклав Олексій Меликович Тамразов):
|
Див. також
Примітки
- Ассирійська мова // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Газета «Ассирийские новости» — 38 березня 2014 [ 3 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Література
- Ассирійська (новосирійська) мова // Большая советская энциклопедия. В 30 т. Т. 2 : Ангола-Барзас / гл. ред. А. М. Прохоров. — Москва, 1970. — С. 326.
Посилання
- Ассирійська мова // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Assiri jska mo va novoassirijska mova zastar ajsorska odna z semitskih mov Nalezhit do pivnichno centralnoyi abo za inshim podilom pivnichno zahidnoyi grupi aramejskoyi pidgrupi Zagalna nazva shidno aramijskih dialektiv urmijskij salamaskij dzhilu tiari mosulskij ta in Rozpovsyudzhena okremimi regionami v inshomovnomu otochenni v Irani rajon ozera Urmiya Iraku rajon mista Mosul ta pivnichnogo Bagdada Siriyi rajon gir Tur Abdin ta basejn richki Habur Turechchini rajon Kurdistanskih gir ta ozera Van Virmeniyi Gruziyi Zagalna kilkist lyudej yaki spilkuyutsya ciyeyu movoyu ponad 330 tisyach Rozmovni dialekti assirijskoyi movi duzhe vidriznyayutsya odne vid odnogo sho zalezhit ne tilki vid teritorialnoyi roz yednanosti nosiyiv ale j vid religijnih vidminnostej Assirijska movaPoshirena vAvstraliya Avstriya Azerbajdzhan Virmeniya Gruziya Belgiya Braziliya Kanada Kipr Iran Irak Franciya Nimechchina Greciya Italiya Livan Niderlandi Nova Zelandiya Rosiya Shveciya Ukrayina Siriya ta SShARegionBlizkij Shid Serednij Shid Yevropa Pivnichna AmerikaNosiyi330 tis PisemnistSirijske pismoKlasifikaciyaAfroazijska Semito hamitska Semitska AramejskaOficijnij statusDerzhavna Kodi moviISO 639 1nemayeISO 639 2syrSILaii Fonetika assirijskoyi movi istorichno zaznala znachnih zmin zokrema znikli stari nenagolosheni nejtralni golosni u vidkritih skladah sho sprichinilo viniknennya skupchen prigolosnih na pochatku slova a nadali vidpadinnya pershih skladiv Imenniki ne zberigayut semitsku kategoriyu imennih staniv z artiklyu a virobilosya spilne zakinchennya imennikiv Sistema osobovih samostijnih ta sufiksalnih prisvijnih i ob yektnih zajmennikiv zaznala serjoznih fonetichnih peretvoren Sistema diyeslova povnistyu perebuduvalasya porivnyano z inshimi semitskimi movami vidovu sistemu zamineno chasovoyu z yavilisya taki chasi majbutnij teperishnij konkretnij teperishnij trivalij minulij nedokonanij konkretnij minulij nedokonanij trivalij minulij dokonanij I i II perfekt plyuskvamperfekt I i II Rozriznyayut dijsnij sposib umovnij sposib stverdzhuvalnu ta zaperechnu diyevidminu nakazovogo sposobu zbereglisya dvi porodi diyesliv intensiv pidsilenist diyi ta kauzativ Poryadok sliv u rechenni zalishayetsya vidnosno vilnim Do seredini XIX st assirijci koristuvalisya staroyu sirijskoyu movoyu sho nalezhit do aramejskih mov yak literaturnoyu movoyu U 40 h rokah XIX stolittya bulo rozrobleno novu literaturnu movu na grunti urmijskogo dialektu Nadali cya mova zminyuvalasya z oglyadu na fonetichno bilsh arhayichnij mosulskij dialekt ta za rahunok zamini chislennih perskih arabskih kurdskih ta tureckih zapozichen pitomoyu sirijskoyu leksikoyu Assirijska mova zapisuyetsya osoblivim sirijskim pismom Priklad Zapovit T Shevchenka assirijskoyu movoyu pereklav Oleksij Melikovich Tamrazov VASYaT Dah bitmetyn tmurunli U gu kavra shlyaddi mtimunli Hadyrvany dashta d avya Gav muhibtan Ukraina Kad mazr ata raba rvyhta V nahra Dnipur d mijo rvyvta Gave hyzje gave shymje V lyappe al b toppane dyme Hush bit shapha gav Ukraina Dimma d dyzhminne la zagya Һal d va yama biyu mlita Bhavya minnu raba hrivta Min bar d aga dana brihta B rappin atry ramta v svyhta U al shmaja bitparhini Ka d Alyaga bitkabilli Tmurunli u kumun m birke Shishilyate shmutun l tykke U bi dymma id dyzhminne Azaduta kablun b shinne U kad ana bruna d umti D pishli azad v hera vili Bit tahritun v lya manshitun B gamizmane tava v shile Div takozhAssirijska novoaramejska movaPrimitkiAssirijska mova Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Gazeta Assirijskie novosti 38 bereznya 2014 3 listopada 2018 u Wayback Machine LiteraturaAssirijska novosirijska mova Bolshaya sovetskaya enciklopediya V 30 t T 2 Angola Barzas gl red A M Prohorov Moskva 1970 S 326 PosilannyaAssirijska mova Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X