Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 51 15 54 пн ш 3 00 20 сх д 51 26495 пн ш 3 00544 сх д 51 26495 3 00544 Міжміський трамвай Відень Братислава н

Pressburger Bahn

Pressburger Bahn

Координати: 51°15′54″ пн. ш. 3°00′20″ сх. д. / 51.26495° пн. ш. 3.00544° сх. д. / 51.26495; 3.00544

Міжміський трамвай Відень-Братислава (нім. Lokalbahn Wien–Pressburg (LWP), також нім. Pressburger Bahn, нім. Wien-Preßburger Bahn) або Віденська електричка (словац. Viedenská električka) — колишнє пряме залізничне одноколійне сполучення між Віднем та Пресбургом, на той момент в Угорському королівстві, а 1919 року — Братиславою як столицею Словаччини. Електрифікована місцева залізнична колія завдовжки 69,1 км була відкрита 01 лютого 1914 року і розпочала регулярні рейси 05 лютого 1914 року.

Міжміський трамвай Відень-Братислава
Опис
КраїнаАвстрія, Словаччина
МістоВідень - Братислава
Дата відкриття01.02.1914
Маршрутна мережа
Довжина мережі69 км
Довжина маршрутів69,1 + 11,577 км
Технічні дані
Ширина колії1435 мм (європейська колія)
Тип живленняконтактна мережа
Електрифікація15 кВ 16,7 Гц ~
image Міжміський трамвай Відень-Братислава у Вікісховищі

Колія проходила від Відня на південь від Дунаю через Швехат, Хайнбург-на-Дунаї та у Австрії, а також через тодішнє передмістя (і сьогоднішній район) Братислави — Петржалку (словац. Petržalka/ угор. Pozsonyligetfalu / нім. Engerau) до . При цьому у кінцевих містах лінія функціонувала як трамвайний маршрут.

Маршрут

З загальної довжини лінії бл. 12 км у Відні та бл. 7 км у Братиславі використовувались як окремі трамвайні маршрути, хоча в Братиславі частково використовувались і міські трамвайні колії. Міжміська частина завдовжки 49,6 кілометри була між вокзалами Грос-Швехату (зараз: Швехат) та Кіттзе (муніципалітет в Австрії та район в Братиславі, який до нього примикає) натомість були виконані як традиційна одноколійна залізниця, хоча частково на маршруті використовувалась і вже побудовані колії Ц.к. Австрійської Державної залізниці.

Міжміська частина використовувала тоді ще нову техніку однофазного змінного струму 16⅔ Герц, 15 000 Вольт, яка використовується і сьогодні. Після залізниці Міттенвальд в Тіролі, це була друга таким чином електрифікована колія в Цислейтанії. Міські трамвайні ділянки колії використовували постійний струм силою 600 Вольт у Відні та 550 Вольт у Братиславі. Така система змішаного використання змінного і постійного струмів для села та міста до того вже була використана , хоча і з однаковою напругою.

Трамвайний маршрут містом Відень

У Відні для цієї залізниці було прокладено окрему колію між центром Відня та передмістям Швехат, далеко від наявних основних трамвайних маршрутів. Перевагами такого підходу вибору маршруту було те, що лінія передач напругою 15 кВ/16⅔ Гц, протягнута від віденської міської ТЕС Зіммерінг, де були встановлені генератори струму для «міжміської» ділянки, після Грос-Швехату могла б використовувати наявну міську контактну мережу. При цьому Віденська електричка, на відміну наприклад від електрички Відень-Баден, не повинна була сплачувати міським трамваям за використання їх колій.

Віденська ділянка маршруту навіть перетинала міські трамвайні шляхи на мосту Радецького, Ротондовому мосту та перехресті Ціннергассе / Кайзереберсдорфер Штрассе на рівні вулиці, однак не мала з ними з'єднувальної колії.

Колія по Відню проходила на рівні вулиці. Вона описувала петлю довкола тодішнього Віденського міського театру, проходила повз сучасний вокзал Wien Mitte та тодішній ринок Гросмарктхалле, проходила невеликий відрізок вздовж річки Відень і в місці її злиття з Дунайським каналом повертала і прямувала правим берегом каналу на його рівні до ТЕС Зіммерінг. Проходячи повз нього, колія 2,2 км йшла по так званим «Зіммерінгер Хайде», територія околиці міста, яка тоді використовувалась з аграрною метою. Після неї колія досягала Кайзереберсдорфер Штрассе та перетинала межу міста. Майже одразу після цього колія на так званій Прессбурзькій вокзальній площі (нім. Pressburger Bahnplatz) Швехату з боковим відрізком «Дунайської приміської залізниці» (нім. Donauländebahn) з напрямку Кледерінг, який є сьогоднішнім з'їздом до міжміської ділянки Віденської електрички.

Весь міський відрізок залізниці (окрім короткої ділянки від кінцевої станції до мосту Радецького) був одноколійний.

Трамвайний маршрут Братиславою

image
Сучасна площа Людивита Штура раніше була кінцевою зупинкою Віденської залізниці в Братиславі

В Братиславі та його передмісті Петржалці (тоді мало угорську назву Pozsonyligetfalu, а з 1918 / 1919 оофіційно Petržalka) колія спочатку заходила від містечка на вокзал Кіттзее (Копчани), звідти трамвай йшов далі до зупинки перед вокзалом Братислава-Петржалка, потім у північно-західному напрямку, оминаючи центр старого селища Петржалка (Енгерау), у напрямку Віденсько-Братиславського шосе. Далі колія йшла вздовж шосе по Аупарку (сьогодні — ) паралельно Дунаю до сталевого Дунайського мосту (сьогодні , на перебудові).

В історичному центрі Братислави використовувались наявні трамвайні колії Братиславського трамваю. Оскільки вони були вужчі (метрова колія), то була створена суміщена трирейкова колія. Далі маршрут проходив короткий відрізок по сучасній Штуровій вулиці, після того повертав до берегової променади (сьогодні — Vajanského nábrežie) та досягав сучасної площі Людовита Штура, де спочатку планували кінцеву зупинку, але потім було облаштоване трамвайне кільце. Поїзди з Відня їхали далі на північ через Мостову вулицю до площі Кошута (сьогодні площа Гвездослава), якою колія проходила повз Національний театр по декількох вулицях до сучасної Шафарикової площі, де маршрут і закінчувався.

Міжміська дистанція

Відрізок колії завдовжки 49,6 км від вокзалу Гросс-Швехату до вокзалу Кіттзее був «серцем» всього проєкту. Він містив як приміські так і повноцінні електрифіковані відрізки колії, які були лише частково новозбудовані. Від вокзалу Гросс-Швехат лінія йшла в східному напрямку через декілька зупинок, у тому числі Хайдфельд (пізніше вокзал Віденського аеропорту) до Фішаменду. На цьому відрізку колії Віденська електричка могла спільно використовувати вже наявну інфраструктуру Державних залізниць від Кляйн-Швехату до Гросс-Швехату до Райхштрассе в Фішаменді, яка після Гетцендорфу повертала на , але ділянку потрібно було електрифікувати.

Після цього колія вела до , Петронелл, декілька інших містечок до Хайнбург-на-Дунаї. Відрізок колії Петронелл-Хайнбург аналогічно належав Державній залізниці та був електрифікований та у Брук-ан-дер-Лайта мав вузол зі Східною залізницею.

На схід від міста Хайнбург були вокзали в містах та ", після чого колія на 60,81 км перетинала угорський (зараз словацький) кордон і прибувала до вокзалу Кіттзе (словацькою — Копчани). Цей вокзал, на якому відбувалась зміна системи не був ідентичним вокзалу Кіттзе на відрізку залізниці ÖBB «Парндорф-Братислава Петржалка». Він був розташований дещо далі на південний захід від сучасного вокзалу Братислава-Петржалка приблизно під прямим кутом до його колій. Територія колишнього вокзалу приєднана до сучасного вокзалу з'єднувальною колією.

  • image
    Зупинка Mannswörth
  • image
    Товарна станція Хайнбургу-на-Дунаї
  • image
    Сучасна кінцева станція - вокзал Вольфшталь

Історія

До 1870 року приватними інвесторами для Відня та околиць було ініційовано проєкт «Central-Eisenbahnnetz» (букв. — Центральна мережа залізниць), яким передбачалось створення 10 залізничних ліній, і десятою з них була лінія Відень-Прессбург (Братислава). Вже 1869 року консорціум отримав дозвіл на виконання робіт у Міністерстві торгівлі — повністю розуміючи, що реалізація проєкту потребуватиме досить довгого часу для здійснення.

Після вибухового економічного розвитку аж до початку 20-го сторіччя у регіоні Відня і околиць (Великому Відні) відбулося значене зростання перевезень, тому транспортні шляхи, насамперед залізниці, розбудовувались. Тільки задоволення транспортних потреб на схід від Швехату залишалося на низькому рівні, і там бракувало ефективних засобів транспортування. Оскільки не було ніякого інтересу в створенні транспортних шляхів в цій області з боку військових, для реалізації проєкту залізниці Відень-Братислава 12 листопада 1904 року було утворено акціонерне товариство «AG Elektrische Lokalbahn Wien-Landesgrenze nächst Hainburg» з головним офісом у Відні. Його головними акціонерами стали Земля Нижня Австрія та Міністерство залізниць. Ландтаг (земельний парламент) Нижньої Австрії надав гарантії під кредит 10,7 мільйонів крон. Для залізниці було обрано використання електричної тяги.

Оскільки використання залізниці на угорській території (сім кілометрів від місця перетину кордону у Бергу) цим товариством було неможливо з правових та політичних причин, 23 грудня 1909 року було засновано угорське товариство «POHÉV» (Pozsony Országhatárszéli Helyiérdekű Villamos Vasút", в перекладі «Товариство місцевої залізниці Братислава-державний кордон»). Щоб проєкт було можливо реалізувати, між двома товариствами була підписана угода, за якою вся лінія управлялась австрійським товариством.

Будівельні роботи почалися у Хайнбергу-на-Дунаї 4 червня 1911 року, а право власності на проєкт було передано компанії «NÖLB» («Залізниці землі Нижня Австрія»), яка перебувала у власності цієї землі. Угорський уряд сприйняв будівництво з незадоволенням, оскільки у нього не було ніякого інтересу до тісніших зв'язків Братислави і Відня, бо це суперечило політиці мадяризації. Він зволікав з наданням концесії на угорську ділянку лінії.

Роботи над колією в містах проводились відповідно правил для трамваїв, на «позаміській» ділянці відповідно правил для державних залізниць.

На трамвайній ділянці у Відні були облаштовані сигнали з електричним світлом для уникнення ризику зустрічного зіткнення поїздів.

1914–1920

На початку жовтня 1913 року роботи були настільки завершені, що тестові рейси планували на кінець місяці, а на 1 грудня — відкриття. Насправді ж 12-13 грудня 1913 року відбулися тестові рейси між Грос-Швехатом та Фішаменд-Райхштрассе, а 1 лютого 1914 року залізниці була відкрита офіційною поїздкою за участі міністра залізниць Зденко фон Форстера (1860–1922). Регулярні перевезення розпочались 5 лютого 1914 року спочатку 11 парами поїздів. Допоміжний трамвайний рух між Гроссмарктхалле у Відні та Гросс-Швехатом розпочався 13 квітня, а між вокзалом Кіттзе та Братиславою — 15 листопада того ж року (всього 35 пар поїздів).

З завершенням Першої світової війни на Віденській електричці відбулись зміни. Після того, як війська новосформованої Чехословаччини 31 грудня 1918 року зайняли в Братиславі та перекрили рух, потяги більше не могли досягнути вокзалу в Кіттзе. Однак звичайне користування залізницею на той час вже сильно впало, і її робота була дуже нерегулярною. З огляду на громадянську війну в Угорщині, з 27 квітня по 2 жовтня 1919 року перевезення були обмежені лише австрійською територією до Бергу (державного кордону). В самій Австрії були відчутні наслідки Першої світової війни (інфляція, енергетичний дефіцит тощо), тому залізниця в 1919–1920 роках неодноразово припиняла рух на короткі та довші періоди.

Після того, як справи у новоутвореній Чехословаччині дещо стабілізувались з 2. жовтня 1919 року були відновлені місцеві поїзди між Братиславою та Копчанами (Кіттзе). З 21 травня 1920 року поїздам з Відня було знову дозволено їхати до Копчан, в яких відбувався паспортний та митний контроль, а подорожуючі до Братислави там мусили робити пересадку. Відтоді залізниця була поділена на дві частини. З компанії «POHÉV» була утворена компанія «Elektrická lokálna železnica Bratislava-krajinská hranica», скорочено «BKH».

1920–1935

До літа 1920 року поїзди з Відня йшли до державного кордону в Бергу, там міняли локомотиви на локомотиви BKH і найбільше два вагони прямого безпересадкового сполучення відправлялись до вокзалу Копчани в Братиславі. З літа 1920 року з економічних причин з чехословацького боку це припинилось і електропостачання на відрізку від Копчани до державного кордону в Бергу було замінено з 15 000 Вольт змінного струму на 550 Вольт постійного. Перебудована лінія була введена в експлуатацію з 1 листопада 1920 року.

Тепер маршрут був організований таким чином, що транзитні вагони з Відня до Братислави відчіплювали від австрійських локомотивів на спеціально збудованій зупинці «Берг-державний кордон» та перетягували через кордон з Чехоловаччиною паровозами (бо цей короткий відрізок не був електрифікований) і там приєднували до поданих локомотивів BKH. У зворотному напрямку BKH-локомотиви приєднувались до вагонів вже на вокзалі Копчани та подавали їх до кордону, щоб їх знову можна було приєднати до австрійських. Таким чином через деякий час точка зміни застосовуваної системи перемістилась з Копчани до Бергу.

image
Залишки шпал на словацькій стороні біля переходу кордону в Берзі

Оскільки нормальна ширина колії в метровій мережі місцевого трамвайного сполучення («BEÚS») була чужорідною, лінія з 5 жовтня 1935 року була демонтована та тимчасово замінена на автобусні маршрути. Після перебудови на метрову ширину колії, трамвайний маршрут знову відрився 15 травня 1936 року. Відтоді подорожуючі повинні були у Бергу виходити, пішки переходити кордон, і лише після того пересідати на інший транспортний засіб. Паспортний та митний контроль вони вже проходили в загальному порядку у спільній будівлі КПП.

1935–1945 роки

У 1938 році в результаті Судетської кризи 1 жовтня 1938 року (одразу після Мюнхенської угоди) Судетська область була окупована і приєднана до Третього рейху. До теренів що відійшли до Німеччини належала і Петржалка, яку знову перейменували на Енгерау. Спочатку була встановлена трамвайна колія що мала зв'язок з вокзалом Енгерау автобусним маршрутом. «BKH» наприкінці 1942 року було ліквідовано.

Оскільки збройні заводи в Енгерау відчували величезне зростання обсягів виробництва через підготовку Німеччини до війни, відповідно в регіоні зросла і потреба у транспортуванні. Тому наприкінці 1939 року з'явилися плани знову продовжити колію від Бергу до Енгерау. Плани були конкретизовані в 1940 році (після вторгнення в Польщу), і 10 січня 1941 року була відкрита ділянка, продовжена до вокзалу Енгерау. Продовження лінії до центру Братислави не розглядалось.

З 1 листопада 1943 року через високе транспортне навантаження, рейси з віденського вокзалу Аншптрангбанхоф через Зіммерінг, Центральний цвинтар Відня та далі в напрямку Швехату були переведені на колії сучасного маршруту S7. Внаслідок бомбардувань залізничної інфраструктури — насамперед в місті Відень та довкола вокзалу Швехату — перевезення з 1944 року неодноразово припинялися на короткий час частково або повністю. Через бойові дії на початку 1945 року з залізниці прибрали транспортні засоби, а з 3 квітня 1945 року вона повністю припинала роботу (див.також Віденська операція).

Після 1945 року

image
Сучасний кінець маршруту у Вольфшталі
image
Bombardier Talent у Вольфтшталі

Після завершення Другої світової війни (Червона Армія ввійшла до Відня в середині квітня 1945 року) рух Віденської електрички було відновлено (за виключенням трамвайної ділянки у Відні) — з 26 липня 1945 року частково паровозами, а з березня 1946 року — знову електричною тягою. Після того, яку було відбудовано віадук у Хайнбургу, з 1 липня 1946 року маршрут досягав Вольфшталю. Однак через низьку завантаженість, ділянку від Вольфшталю до станції Берг-кордон вже не обслуговували. Однак, ще деякий час після війни товарні поїзди на паровій тязі перевозили обладнання демонтованих військових заводів довкола Енгерау-Берг до Радянського Союзу. Після цього колія у безпосередній близькості до державного кордону була з австрійського боку розірвана і до 1959 року розібрана, зі словацького боку колія існувала до 1980-х років.

Оскільки трамвайна ділянка у Відні під час бомбардувань та міських боїв в районі Дунайського каналу була сильно пошкоджена, використання цієї ділянки не відновили; віденський з'їзд на «позаміську» дистанцію відбувався через Ашпангбанхоф. Вцілілі рейки до 1948 року були переважно зняті та використані для ремонту позаміської дистанції

Сьогодні маршрутом Віденської електрички, адаптованим для електрички «S-Bahn 7», можна проїхатися від віденських вокзалів Пратерштерн та Мітте через Швехат та Віденський аеропорт до Петронелл-Карнунтум та Хайнбургу (багато поїздів ідуть від віденського вокзалу Флорідсдорф, чи й віддаленіших станцій S-Bahn). Кінцевою станцією з 1946 року лишається Вольфшталь. Продовження маршруту від Вольфшталю через Кіттзе до Братислави в 1990-ті роки обговорювалось, однак не було реалізовано, оскільки залізничні землі між Вольфшталем та Бергом ÖBB продало.

В грудні 2007 року «Wiener Lokalbahnen» (яка використовує лінії колишньої Віденської електрички), що плани щодо відновлення маршруту в схожих на трамвайні вагони з центру Відня до Братислави, реалізовані не будуть.

Швидкісний маршрут Відень-Братислава веде по північніше Дунаю до Братиславського центрального вокзалу та по гілці в напрямку Будапешту, південніше Дунаю, з поворотом у Парндорфі через Кіттзе до Петржалки. Обидві ліні після закриття Південного вокзалу Відня відходять з тимчасового вокзалу та після введення в експлуатацію Центрального вокзалу будуть відходити звідти.

Додавання другої колії

1998–2004 на лінії відбулись серйозні перебудови — відрізок між станціями Реннвег та Аеропорт отримав другу колію та був перебудований для використання швидкісного сполучення з аеропортом відповідно до критеріїв високоякісних залізниць (більша відстань між паралельними коліями, жодних перетинів з дорогами на одному рівні тощо). Обіцяне тоді подвоєння кількості поїздів між Віднем та аеропортом з півгодинного інтервалу до поїзду кожних 15 хвилин було реалізовано через City Airport Train (CAT), який також ходить кожні півгодини, але не прив'язаний до іншого транспорту. Жителі були таким рішенням не задоволені, оскільки CAT є експресом та не зупиняється між Віднем та аеропортом, а отже подорожуючі до/з проміжних станцій все одно мають півгодинні інтервали між рейсами.

Поїзди та інше

Оригінальні потяги Віденської електрички

image
Історичний потяг Віденської електрички у
  • 1-8, локомотиви для пасажирських перевезень на змінному струмі, пізніше , DR E 72,
  • 1-3, локомотиви для вантажних перевезень на змінному струмі, пізніше , DR E 60
  • 1600–1609, вагони на постійному струмі для віденської міської ділянки, пізніше , DR ET 187,
  • 1610–1613, вагони на постійному струмі для братиславської міської ділянки
  • , двовісні локомотиви постійного струму для віденської міської ділянки, пізніше , DR ET 171,
  • , чотиривісні елокомотиви постійного струму для братиславської міської ділянки
  • , чотиривісні локомотиви постійного струму для віденської міської ділянки, пізніше , DR ET 172
  • .01, чотиривісні локомотиви постійного струму для віденської міської ділянки, раніше , пізніше DR ET 173,

Неоригінальні потяги, які використовувались на маршруті Віденської електрички

  • зміна номера з 4061 після відмови від багажного відсіку

Довгі роки (до їх виходу з ладу) у використанні були і , та .

Також слід зазначити використання на Віденській електричці колишніх вагонів Державних залізниць Австрії.

Джерела

  • PressburgerBahn, Historie der Stadtstrecke in Bratislava. Bratislava, 2014 (iPad version), iTUNES [ 18 січня 2015 у Wayback Machine.].
  • Elektrische Bahn Wien Pozsony (Pressburg). Union Elektrizitäts-Gesellschaft, Wien 1914, OBV.
  • Pressburg und Hainburg. (Zone 13 Kol. XVI), K.u.k. Militärgeographisches Institut, Wien, teilweise berichtigt bis 7. Jänner 1914
  • Eisenbahn- und Schiffahrtskarte der Republik Österreich. herausgegeben vom Kartographischen, früher Militärgeographischen Institut in Wien 1928
  • Verkehrs- und Reisekarte von Österreich und Südbayern. herausgegeben vom Kartographischen, früher Militärgeographischen Institut in Wien o.J.
  • Alfred Horn: «60 Jahre» — Die Preßburgerbahn. Mit … Plänen, Situations- und Typenskizzen sowie 33 Tabellen und tabellarischen Übersichten. Bohmann-Verlag, Wien 1974, , OBV.
  • Alfred Horn: Preßburgerbahn — 75 Jahre in Bildern. Eine Dokumentation. Bohmann-Verlag, Wien 1989, .
  • Wolfdieter Hufnagl: Die Niederösterreichischen Landesbahnen. 1. Auflage. transpress-Verlag, Stuttgart 2003, , S. 132–145.
  • Felix Jeschke: Dracula on Rails: The Pressburgerbahn Between Imperial Space and National Body, 1867–1935. In: Central Europe, X. Jahrgang, Nr. 1, Mai 2012, S. 1-17, .
  • Karl Kraus: Die elektrische Bahn Wien-Preßburg ist eröffnet worden. In: . XV. Jahr, Nr. 393/394, Wien, 7. März 1914, OBV, S. 32.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міжміський трамвай Відень-Братислава
  • Železničná trať: (словац.)
  • tramways.at: Erhaltene Fahrzeuge der Bahn [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Allerlei. Österreich. (…) Ein Autobusverkehr zwischen Preßburg und Wien.. In: Badener Zeitung, Nr. 26/1927 (XLVIII. Jahrgang), 30. März 1927, S. 5, Mitte unten. (Online bei ANNO) [ 24 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Історія зі старими фото [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] (словац.)

Примітки

  1. Hufnagl: Die Niederösterreichischen Landesbahnen, S. 136.
  2. . Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
  3. Feierliche Eröffnung der elektrischen Bahn Wien–Preßburg. In: Niederösterreichische Volks- und Vereins-Zeitung, Nr. 7–8/1914 (VII. Jahrgang), 21. Februar 1914, S. 1 .
  4. Gustav Freytag: G. Freytags Automobil- und Radfahrer-Karten. (Maßstab 1:300.000). K.u.k. Hof-Kartographische Anstalt G. Freytag & Berndt, Wien und Leipzig 1910.
  5. Ministerien (…) Handels-Ministerium. In: Lehmann's Allgemeiner Wohnungsanzeiger. Teil II: Nachweis. Behörden, öffentliche Institute und Gebäude, (…). Achter Jahrgang. Hölder, Wien 1870, S. 37 f. — Online [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].
  6. Der Economist. (…) Eisenbahn-Nachrichten. (…) Neuestens taucht das Project eines „Central-Eisenbahnnetzes“ für Wien auf (…). In: Neue Freie Presse, Morgenblatt, Nr. 1624/1869, 7. März 1869, S. 9, Mitte links. (Online bei ANNO).
  7. Der Economist. (…) Eisenbahn-Nachrichten. (…) Neuestens taucht das Project eines „Central-Eisenbahnnetzes“ für Wien auf (…). In: Neue Freie Presse, Morgenblatt, Nr. 1624/1869, 7. März 1869, S. 9, Mitte links. (Online bei ANNO).
  8. Volkswirtschaftliche Chronik. Eisenbahnen und Industrie. (…) Die elektrische Bahn Wien–Preßburg. In: Politische Chronik der österreichisch-ungarischen Monarchie, Jahrgang 1911, Heft 6, S. 674, Mitte rechts. (Online bei ANNO), а також
    Der erste Spatenstich für die elektrische Bahn Wien–Preßburg. In: Neue Freie Presse, Nachmittagblatt, Nr. 16805/1911, 6. Juni 1911, S. 11, Mitte links. (Online bei ANNO). [ 26 січня 2016 у Wayback Machine.].
  9. Die elektrische Bahn Wien–Preßburg. In: Neue Freie Presse, Morgenblatt, Nr. 17645/1913, 7. Oktober 1913, S. 10, Mitte links. (Online bei ANNO) [ 22 січня 2016 у Wayback Machine.].
  10. Kleine Chronik. (…) Elektrische Bahn Wien–Preßburg.. In: Wiener Zeitung, Nr. 25 [ 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]/1914, 31. Jänner 1914, S. 3, Mitte rechts. (Online bei ANNO), Eröffnung der elektrischen Bahn Wien–Preßburg.. In: Volkswirtschaftliche Chronik der österreichisch-ungarischen Monarchie, Jahrgang 1914, S. 87. (Online bei ANNO).]
  11. http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?apm=0&aid=nfp&datum=19190101&seite=09 Der Eisenbahnverkehr Wien–Preßburg unterbunden. In: Neue Freie Presse, Morgenblatt, Nr. 19524/1919, 1. Jänner 1919, S. 9, Mitte oben. (Online bei ANNO).
  12. . In: wieninternational.at, 14. Januar 2008, abgerufen am 17. Dezember 2012.
  13. Gerhard Krause: . In: kurier.at, 27. Dezember 2007, abgerufen am 17. Dezember 2012.
  14. .

Зауваження

  1. «Дозвіл на концесію для місцевої залізниці з Відня (Гросмарктхалле) через Хайнбург до кордону» не було видано до 24 червня 1912 року. — Дивись: Die Konzessionsurkunde für die Lokalbahn von Wien (Großmarkthalle) über Hainburg zur Landesgrenze wurde erst am 24. Juni 1912 ausgestellt. – Siehe: RGBl 1912/125. In: Reichsgesetzblatt für die im Reichsrathe vertretenen Königreiche und Länder, Jahrgang 1912, S. 401–406. (Online bei ANNO).
  2. Ще до початку перевезень пасажирів існувала критика щодо розкладу та організації руху поїздів. — Дивись: Elektrische Bahn Wien–Preßburg. In: Wiener Zeitung, Nr. 26/1914, 1. Februar 1914, S. 6 Mitte. (Online bei ANNO)..
    У жовтні 1913 року був опублікований розклад, за яким потяг відбував з Відня о 23.30 (та прибував у Братиславу о 01.45 ночі) Theaterzug vorsah. — Siehe: Die Czechen in Preßburg. (…) Erzählungen von Reisenden. In: Neue Freie Presse, Morgenblatt, Nr. 19526/1919, 3. Jänner 1919, S. 7, Mitte links. (Online bei ANNO). [ 10 січня 2016 у Wayback Machine.].
  3. Хоча технічно були вжиті всі заходи, щоб конкурувати з державною залізницею, Віденська електричка пропонувала «набагато повільніший» зв'язок між Віднем і Братиславою. — Дивись: Emil Honigmann: Die elektrotechnische Industrie im Jahre 1913. (…) IV. Elektrische Bahnen. In: Elektrotechnik und Maschinenbau, Jahrgang 1914, Nr. 26/1914 (XXXII. Jahrgang), 28. Juni 1914, S. 558. (Online bei ANNO)..
  4. Станція «Landesbahnstation», яка була розташована у місті, востаннє була використана ранком 1 січня. — Дивись: Die Besetzung von Preßburg durch die Czechen. In: Neue Freie Presse, Abendblatt, Nr. 19525/1919, 2. Jänner 1919, S. 1, Mitte rechts. (Online bei ANNO). [ 14 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    Люди, які тікали з Братислави в напрямку Відня, долали 6 км від вокзалу Кіттзе пішки. — Дивись:Die Czechen in Preßburg. (…) Erzählungen von Reisenden. In: Neue Freie Presse, Morgenblatt, Nr. 19526/1919, 3. Jänner 1919, S. 7, Mitte links. (Online bei ANNO). [ 10 січня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Відкриття прямого маршруту «Landesbahn Preßburg-Wien» було заплановано на 20.12.1923 р. — Дивись:Kleine Chronik. Direkter Straßenbahnverkehr Wien–Preßburg.. In: Neue Freie Presse, Abendblatt, Nr. 21287/1923, 15. Dezember 1923, S. 1, unten Mitte. (Online bei ANNO).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 51 15 54 pn sh 3 00 20 sh d 51 26495 pn sh 3 00544 sh d 51 26495 3 00544 Mizhmiskij tramvaj Viden Bratislava nim Lokalbahn Wien Pressburg LWP takozh nim Pressburger Bahn nim Wien Pressburger Bahn abo Videnska elektrichka slovac Viedenska elektricka kolishnye pryame zaliznichne odnokolijne spoluchennya mizh Vidnem ta Presburgom na toj moment v Ugorskomu korolivstvi a 1919 roku Bratislavoyu yak stoliceyu Slovachchini Elektrifikovana misceva zaliznichna koliya zavdovzhki 69 1 km bula vidkrita 01 lyutogo 1914 roku i rozpochala regulyarni rejsi 05 lyutogo 1914 roku Mizhmiskij tramvaj Viden BratislavaOpisKrayinaAvstriya SlovachchinaMistoViden BratislavaData vidkrittya01 02 1914Marshrutna merezhaDovzhina merezhi69 kmDovzhina marshrutiv69 1 11 577 kmTehnichni daniShirina koliyi1435 mm yevropejska koliya Tip zhivlennyakontaktna merezhaElektrifikaciya15 kV 16 7 Gc Mizhmiskij tramvaj Viden Bratislava u Vikishovishi Marshrut Videnskoyi elektrichki Legenda 0 000 Wien Hauptzollamt 0 035 Wien Grossmarkthalle 0 656 Radetzkybrucke 1 400 Krieglergasse 2 100 Sofienbrucke 3 400 Kaiser Josefsbrucke 4 700 Gassteg 5 850 Elektrizitatswerk Simmering 7 100 Teerfabrik 8 400 Holzmarkt 9 724 Kaiserebersdorf L B 9 770 Neusimmering 10 314 Kaiserebersdorf Zinnergasse 11 382 Drehergasse Linienamt 11 967 Paul Schiff Gasse Donaulandebahn 12 553 Schwechat 14 730 Mannsworth 15 063 18 718 stancijnij tunel 816 m 19 300 Vokzal Flughafen Wien 20 096 tunel pid zlitno posadkovoyu smugoyu 733 m 20 829 21 033 Fischamend Reichsstrasse 22 500 Dorf Fischamend 23 379 Fischamend 29 421 31 016 36 305 37 985 43 218 Petronell Carnuntum 47 851 Bad Deutsch Altenburg 50 185 Hainburg a d Donau Kulturfabrik 50 870 Hainburg a d Donau Personenbahnhof 51 305 51 574 Hainburg a d Donau Ungartor 56 182 56 530 60 684 primiskij vokzal Avstriya Slovachchina 62 1 Kopchani Kopcseny 63 2 Petrzalka tovaren Ligetfalu gyartelep 63 7 Petrzalka horna zastavka Ligetfalu felso 64 4 Viedenska cesta Becsi orszagut 64 9 Petrzalka obec Ligetfalu 65 6 Lodenica Hajos egylet 3 66 8 park Yanka Kralya Liget 67 2 Arena r Dunaj 68 1 Zemske velitelstvo Hadtest parancsnoksag 4 69 1 pl Shtura Koronazasi dombter pl Gvezdoslava Savoy szalloda vul Yesenskogo Voros Okor pl Shafarika Baross Gabor ut 1 3 4 dlya Vidnya podani istorichni nazvi zupinok dlya Bratislavi takozh podano ugorski nazvi Koliya prohodila vid Vidnya na pivden vid Dunayu cherez Shvehat Hajnburg na Dunayi ta u Avstriyi a takozh cherez todishnye peredmistya i sogodnishnij rajon Bratislavi Petrzhalku slovac Petrzalka ugor Pozsonyligetfalu nim Engerau do Pri comu u kincevih mistah liniya funkcionuvala yak tramvajnij marshrut MarshrutZ zagalnoyi dovzhini liniyi bl 12 km u Vidni ta bl 7 km u Bratislavi vikoristovuvalis yak okremi tramvajni marshruti hocha v Bratislavi chastkovo vikoristovuvalis i miski tramvajni koliyi Mizhmiska chastina zavdovzhki 49 6 kilometri bula mizh vokzalami Gros Shvehatu zaraz Shvehat ta Kittze municipalitet v Avstriyi ta rajon v Bratislavi yakij do nogo primikaye natomist buli vikonani yak tradicijna odnokolijna zaliznicya hocha chastkovo na marshruti vikoristovuvalas i vzhe pobudovani koliyi C k Avstrijskoyi Derzhavnoyi zaliznici Mizhmiska chastina vikoristovuvala todi she novu tehniku odnofaznogo zminnogo strumu 16 Gerc 15 000 Volt yaka vikoristovuyetsya i sogodni Pislya zaliznici Mittenvald v Tiroli ce bula druga takim chinom elektrifikovana koliya v Cislejtaniyi Miski tramvajni dilyanki koliyi vikoristovuvali postijnij strum siloyu 600 Volt u Vidni ta 550 Volt u Bratislavi Taka sistema zmishanogo vikoristannya zminnogo i postijnogo strumiv dlya sela ta mista do togo vzhe bula vikoristana hocha i z odnakovoyu naprugoyu Tramvajnij marshrut mistom Viden U Vidni dlya ciyeyi zaliznici bulo prokladeno okremu koliyu mizh centrom Vidnya ta peredmistyam Shvehat daleko vid nayavnih osnovnih tramvajnih marshrutiv Perevagami takogo pidhodu viboru marshrutu bulo te sho liniya peredach naprugoyu 15 kV 16 Gc protyagnuta vid videnskoyi miskoyi TES Zimmering de buli vstanovleni generatori strumu dlya mizhmiskoyi dilyanki pislya Gros Shvehatu mogla b vikoristovuvati nayavnu misku kontaktnu merezhu Pri comu Videnska elektrichka na vidminu napriklad vid elektrichki Viden Baden ne povinna bula splachuvati miskim tramvayam za vikoristannya yih kolij Videnska dilyanka marshrutu navit peretinala miski tramvajni shlyahi na mostu Radeckogo Rotondovomu mostu ta perehresti Cinnergasse Kajzerebersdorfer Shtrasse na rivni vulici odnak ne mala z nimi z yednuvalnoyi koliyi Koliya po Vidnyu prohodila na rivni vulici Vona opisuvala petlyu dovkola todishnogo Videnskogo miskogo teatru prohodila povz suchasnij vokzal Wien Mitte ta todishnij rinok Grosmarkthalle prohodila nevelikij vidrizok vzdovzh richki Viden i v misci yiyi zlittya z Dunajskim kanalom povertala i pryamuvala pravim beregom kanalu na jogo rivni do TES Zimmering Prohodyachi povz nogo koliya 2 2 km jshla po tak zvanim Zimmeringer Hajde teritoriya okolici mista yaka todi vikoristovuvalas z agrarnoyu metoyu Pislya neyi koliya dosyagala Kajzerebersdorfer Shtrasse ta peretinala mezhu mista Majzhe odrazu pislya cogo koliya na tak zvanij Pressburzkij vokzalnij ploshi nim Pressburger Bahnplatz Shvehatu z bokovim vidrizkom Dunajskoyi primiskoyi zaliznici nim Donaulandebahn z napryamku Kledering yakij ye sogodnishnim z yizdom do mizhmiskoyi dilyanki Videnskoyi elektrichki Ves miskij vidrizok zaliznici okrim korotkoyi dilyanki vid kincevoyi stanciyi do mostu Radeckogo buv odnokolijnij Tramvajnij marshrut Bratislavoyu Suchasna plosha Lyudivita Shtura ranishe bula kincevoyu zupinkoyu Videnskoyi zaliznici v Bratislavi V Bratislavi ta jogo peredmisti Petrzhalci todi malo ugorsku nazvu Pozsonyligetfalu a z 1918 1919 ooficijno Petrzalka koliya spochatku zahodila vid mistechka na vokzal Kittzee Kopchani zvidti tramvaj jshov dali do zupinki pered vokzalom Bratislava Petrzhalka potim u pivnichno zahidnomu napryamku ominayuchi centr starogo selisha Petrzhalka Engerau u napryamku Vidensko Bratislavskogo shose Dali koliya jshla vzdovzh shose po Auparku sogodni paralelno Dunayu do stalevogo Dunajskogo mostu sogodni na perebudovi V istorichnomu centri Bratislavi vikoristovuvalis nayavni tramvajni koliyi Bratislavskogo tramvayu Oskilki voni buli vuzhchi metrova koliya to bula stvorena sumishena trirejkova koliya Dali marshrut prohodiv korotkij vidrizok po suchasnij Shturovij vulici pislya togo povertav do beregovoyi promenadi sogodni Vajanskeho nabrezie ta dosyagav suchasnoyi ploshi Lyudovita Shtura de spochatku planuvali kincevu zupinku ale potim bulo oblashtovane tramvajne kilce Poyizdi z Vidnya yihali dali na pivnich cherez Mostovu vulicyu do ploshi Koshuta sogodni plosha Gvezdoslava yakoyu koliya prohodila povz Nacionalnij teatr po dekilkoh vulicyah do suchasnoyi Shafarikovoyi ploshi de marshrut i zakinchuvavsya Mizhmiska distanciya Vidrizok koliyi zavdovzhki 49 6 km vid vokzalu Gross Shvehatu do vokzalu Kittzee buv sercem vsogo proyektu Vin mistiv yak primiski tak i povnocinni elektrifikovani vidrizki koliyi yaki buli lishe chastkovo novozbudovani Vid vokzalu Gross Shvehat liniya jshla v shidnomu napryamku cherez dekilka zupinok u tomu chisli Hajdfeld piznishe vokzal Videnskogo aeroportu do Fishamendu Na comu vidrizku koliyi Videnska elektrichka mogla spilno vikoristovuvati vzhe nayavnu infrastrukturu Derzhavnih zaliznic vid Klyajn Shvehatu do Gross Shvehatu do Rajhshtrasse v Fishamendi yaka pislya Getcendorfu povertala na ale dilyanku potribno bulo elektrifikuvati Pislya cogo koliya vela do Petronell dekilka inshih mistechok do Hajnburg na Dunayi Vidrizok koliyi Petronell Hajnburg analogichno nalezhav Derzhavnij zaliznici ta buv elektrifikovanij ta u Bruk an der Lajta mav vuzol zi Shidnoyu zalizniceyu Na shid vid mista Hajnburg buli vokzali v mistah ta pislya chogo koliya na 60 81 km peretinala ugorskij zaraz slovackij kordon i pribuvala do vokzalu Kittze slovackoyu Kopchani Cej vokzal na yakomu vidbuvalas zmina sistemi ne buv identichnim vokzalu Kittze na vidrizku zaliznici OBB Parndorf Bratislava Petrzhalka Vin buv roztashovanij desho dali na pivdennij zahid vid suchasnogo vokzalu Bratislava Petrzhalka priblizno pid pryamim kutom do jogo kolij Teritoriya kolishnogo vokzalu priyednana do suchasnogo vokzalu z yednuvalnoyu koliyeyu Zupinka Mannsworth Tovarna stanciya Hajnburgu na Dunayi Suchasna kinceva stanciya vokzal VolfshtalIstoriyaDo 1870 roku privatnimi investorami dlya Vidnya ta okolic bulo inicijovano proyekt Central Eisenbahnnetz bukv Centralna merezha zaliznic yakim peredbachalos stvorennya 10 zaliznichnih linij i desyatoyu z nih bula liniya Viden Pressburg Bratislava Vzhe 1869 roku konsorcium otrimav dozvil na vikonannya robit u Ministerstvi torgivli povnistyu rozumiyuchi sho realizaciya proyektu potrebuvatime dosit dovgogo chasu dlya zdijsnennya Pislya vibuhovogo ekonomichnogo rozvitku azh do pochatku 20 go storichchya u regioni Vidnya i okolic Velikomu Vidni vidbulosya znachene zrostannya perevezen tomu transportni shlyahi nasampered zaliznici rozbudovuvalis Tilki zadovolennya transportnih potreb na shid vid Shvehatu zalishalosya na nizkomu rivni i tam brakuvalo efektivnih zasobiv transportuvannya Oskilki ne bulo niyakogo interesu v stvorenni transportnih shlyahiv v cij oblasti z boku vijskovih dlya realizaciyi proyektu zaliznici Viden Bratislava 12 listopada 1904 roku bulo utvoreno akcionerne tovaristvo AG Elektrische Lokalbahn Wien Landesgrenze nachst Hainburg z golovnim ofisom u Vidni Jogo golovnimi akcionerami stali Zemlya Nizhnya Avstriya ta Ministerstvo zaliznic Landtag zemelnij parlament Nizhnoyi Avstriyi nadav garantiyi pid kredit 10 7 miljoniv kron Dlya zaliznici bulo obrano vikoristannya elektrichnoyi tyagi Oskilki vikoristannya zaliznici na ugorskij teritoriyi sim kilometriv vid miscya peretinu kordonu u Bergu cim tovaristvom bulo nemozhlivo z pravovih ta politichnih prichin 23 grudnya 1909 roku bulo zasnovano ugorske tovaristvo POHEV Pozsony Orszaghatarszeli Helyierdeku Villamos Vasut v perekladi Tovaristvo miscevoyi zaliznici Bratislava derzhavnij kordon Shob proyekt bulo mozhlivo realizuvati mizh dvoma tovaristvami bula pidpisana ugoda za yakoyu vsya liniya upravlyalas avstrijskim tovaristvom Budivelni roboti pochalisya u Hajnbergu na Dunayi 4 chervnya 1911 roku a pravo vlasnosti na proyekt bulo peredano kompaniyi NOLB Zaliznici zemli Nizhnya Avstriya yaka perebuvala u vlasnosti ciyeyi zemli Ugorskij uryad sprijnyav budivnictvo z nezadovolennyam oskilki u nogo ne bulo niyakogo interesu do tisnishih zv yazkiv Bratislavi i Vidnya bo ce superechilo politici madyarizaciyi Vin zvolikav z nadannyam koncesiyi na ugorsku dilyanku liniyi Roboti nad koliyeyu v mistah provodilis vidpovidno pravil dlya tramvayiv na pozamiskij dilyanci vidpovidno pravil dlya derzhavnih zaliznic Na tramvajnij dilyanci u Vidni buli oblashtovani signali z elektrichnim svitlom dlya uniknennya riziku zustrichnogo zitknennya poyizdiv 1914 1920 Na pochatku zhovtnya 1913 roku roboti buli nastilki zaversheni sho testovi rejsi planuvali na kinec misyaci a na 1 grudnya vidkrittya Naspravdi zh 12 13 grudnya 1913 roku vidbulisya testovi rejsi mizh Gros Shvehatom ta Fishamend Rajhshtrasse a 1 lyutogo 1914 roku zaliznici bula vidkrita oficijnoyu poyizdkoyu za uchasti ministra zaliznic Zdenko fon Forstera 1860 1922 Regulyarni perevezennya rozpochalis 5 lyutogo 1914 roku spochatku 11 parami poyizdiv Dopomizhnij tramvajnij ruh mizh Grossmarkthalle u Vidni ta Gross Shvehatom rozpochavsya 13 kvitnya a mizh vokzalom Kittze ta Bratislavoyu 15 listopada togo zh roku vsogo 35 par poyizdiv Z zavershennyam Pershoyi svitovoyi vijni na Videnskij elektrichci vidbulis zmini Pislya togo yak vijska novosformovanoyi Chehoslovachchini 31 grudnya 1918 roku zajnyali v Bratislavi ta perekrili ruh potyagi bilshe ne mogli dosyagnuti vokzalu v Kittze Odnak zvichajne koristuvannya zalizniceyu na toj chas vzhe silno vpalo i yiyi robota bula duzhe neregulyarnoyu Z oglyadu na gromadyansku vijnu v Ugorshini z 27 kvitnya po 2 zhovtnya 1919 roku perevezennya buli obmezheni lishe avstrijskoyu teritoriyeyu do Bergu derzhavnogo kordonu V samij Avstriyi buli vidchutni naslidki Pershoyi svitovoyi vijni inflyaciya energetichnij deficit tosho tomu zaliznicya v 1919 1920 rokah neodnorazovo pripinyala ruh na korotki ta dovshi periodi Pislya togo yak spravi u novoutvorenij Chehoslovachchini desho stabilizuvalis z 2 zhovtnya 1919 roku buli vidnovleni miscevi poyizdi mizh Bratislavoyu ta Kopchanami Kittze Z 21 travnya 1920 roku poyizdam z Vidnya bulo znovu dozvoleno yihati do Kopchan v yakih vidbuvavsya pasportnij ta mitnij kontrol a podorozhuyuchi do Bratislavi tam musili robiti peresadku Vidtodi zaliznicya bula podilena na dvi chastini Z kompaniyi POHEV bula utvorena kompaniya Elektricka lokalna zeleznica Bratislava krajinska hranica skorocheno BKH 1920 1935 Do lita 1920 roku poyizdi z Vidnya jshli do derzhavnogo kordonu v Bergu tam minyali lokomotivi na lokomotivi BKH i najbilshe dva vagoni pryamogo bezperesadkovogo spoluchennya vidpravlyalis do vokzalu Kopchani v Bratislavi Z lita 1920 roku z ekonomichnih prichin z chehoslovackogo boku ce pripinilos i elektropostachannya na vidrizku vid Kopchani do derzhavnogo kordonu v Bergu bulo zamineno z 15 000 Volt zminnogo strumu na 550 Volt postijnogo Perebudovana liniya bula vvedena v ekspluataciyu z 1 listopada 1920 roku Teper marshrut buv organizovanij takim chinom sho tranzitni vagoni z Vidnya do Bratislavi vidchiplyuvali vid avstrijskih lokomotiviv na specialno zbudovanij zupinci Berg derzhavnij kordon ta peretyaguvali cherez kordon z Cheholovachchinoyu parovozami bo cej korotkij vidrizok ne buv elektrifikovanij i tam priyednuvali do podanih lokomotiviv BKH U zvorotnomu napryamku BKH lokomotivi priyednuvalis do vagoniv vzhe na vokzali Kopchani ta podavali yih do kordonu shob yih znovu mozhna bulo priyednati do avstrijskih Takim chinom cherez deyakij chas tochka zmini zastosovuvanoyi sistemi peremistilas z Kopchani do Bergu Zalishki shpal na slovackij storoni bilya perehodu kordonu v Berzi Oskilki normalna shirina koliyi v metrovij merezhi miscevogo tramvajnogo spoluchennya BEUS bula chuzhoridnoyu liniya z 5 zhovtnya 1935 roku bula demontovana ta timchasovo zaminena na avtobusni marshruti Pislya perebudovi na metrovu shirinu koliyi tramvajnij marshrut znovu vidrivsya 15 travnya 1936 roku Vidtodi podorozhuyuchi povinni buli u Bergu vihoditi pishki perehoditi kordon i lishe pislya togo peresidati na inshij transportnij zasib Pasportnij ta mitnij kontrol voni vzhe prohodili v zagalnomu poryadku u spilnij budivli KPP 1935 1945 roki U 1938 roci v rezultati Sudetskoyi krizi 1 zhovtnya 1938 roku odrazu pislya Myunhenskoyi ugodi Sudetska oblast bula okupovana i priyednana do Tretogo rejhu Do tereniv sho vidijshli do Nimechchini nalezhala i Petrzhalka yaku znovu perejmenuvali na Engerau Spochatku bula vstanovlena tramvajna koliya sho mala zv yazok z vokzalom Engerau avtobusnim marshrutom BKH naprikinci 1942 roku bulo likvidovano Oskilki zbrojni zavodi v Engerau vidchuvali velichezne zrostannya obsyagiv virobnictva cherez pidgotovku Nimechchini do vijni vidpovidno v regioni zrosla i potreba u transportuvanni Tomu naprikinci 1939 roku z yavilisya plani znovu prodovzhiti koliyu vid Bergu do Engerau Plani buli konkretizovani v 1940 roci pislya vtorgnennya v Polshu i 10 sichnya 1941 roku bula vidkrita dilyanka prodovzhena do vokzalu Engerau Prodovzhennya liniyi do centru Bratislavi ne rozglyadalos Z 1 listopada 1943 roku cherez visoke transportne navantazhennya rejsi z videnskogo vokzalu Anshptrangbanhof cherez Zimmering Centralnij cvintar Vidnya ta dali v napryamku Shvehatu buli perevedeni na koliyi suchasnogo marshrutu S7 Vnaslidok bombarduvan zaliznichnoyi infrastrukturi nasampered v misti Viden ta dovkola vokzalu Shvehatu perevezennya z 1944 roku neodnorazovo pripinyalisya na korotkij chas chastkovo abo povnistyu Cherez bojovi diyi na pochatku 1945 roku z zaliznici pribrali transportni zasobi a z 3 kvitnya 1945 roku vona povnistyu pripinala robotu div takozh Videnska operaciya Pislya 1945 roku Suchasnij kinec marshrutu u Volfshtali Bombardier Talent u Volftshtali Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni Chervona Armiya vvijshla do Vidnya v seredini kvitnya 1945 roku ruh Videnskoyi elektrichki bulo vidnovleno za viklyuchennyam tramvajnoyi dilyanki u Vidni z 26 lipnya 1945 roku chastkovo parovozami a z bereznya 1946 roku znovu elektrichnoyu tyagoyu Pislya togo yaku bulo vidbudovano viaduk u Hajnburgu z 1 lipnya 1946 roku marshrut dosyagav Volfshtalyu Odnak cherez nizku zavantazhenist dilyanku vid Volfshtalyu do stanciyi Berg kordon vzhe ne obslugovuvali Odnak she deyakij chas pislya vijni tovarni poyizdi na parovij tyazi perevozili obladnannya demontovanih vijskovih zavodiv dovkola Engerau Berg do Radyanskogo Soyuzu Pislya cogo koliya u bezposerednij blizkosti do derzhavnogo kordonu bula z avstrijskogo boku rozirvana i do 1959 roku rozibrana zi slovackogo boku koliya isnuvala do 1980 h rokiv Oskilki tramvajna dilyanka u Vidni pid chas bombarduvan ta miskih boyiv v rajoni Dunajskogo kanalu bula silno poshkodzhena vikoristannya ciyeyi dilyanki ne vidnovili videnskij z yizd na pozamisku distanciyu vidbuvavsya cherez Ashpangbanhof Vcilili rejki do 1948 roku buli perevazhno znyati ta vikoristani dlya remontu pozamiskoyi distanciyi Sogodni marshrutom Videnskoyi elektrichki adaptovanim dlya elektrichki S Bahn 7 mozhna proyihatisya vid videnskih vokzaliv Pratershtern ta Mitte cherez Shvehat ta Videnskij aeroport do Petronell Karnuntum ta Hajnburgu bagato poyizdiv idut vid videnskogo vokzalu Floridsdorf chi j viddalenishih stancij S Bahn Kincevoyu stanciyeyu z 1946 roku lishayetsya Volfshtal Prodovzhennya marshrutu vid Volfshtalyu cherez Kittze do Bratislavi v 1990 ti roki obgovoryuvalos odnak ne bulo realizovano oskilki zaliznichni zemli mizh Volfshtalem ta Bergom OBB prodalo V grudni 2007 roku Wiener Lokalbahnen yaka vikoristovuye liniyi kolishnoyi Videnskoyi elektrichki sho plani shodo vidnovlennya marshrutu v shozhih na tramvajni vagoni z centru Vidnya do Bratislavi realizovani ne budut Shvidkisnij marshrut Viden Bratislava vede po pivnichnishe Dunayu do Bratislavskogo centralnogo vokzalu ta po gilci v napryamku Budapeshtu pivdennishe Dunayu z povorotom u Parndorfi cherez Kittze do Petrzhalki Obidvi lini pislya zakrittya Pivdennogo vokzalu Vidnya vidhodyat z timchasovogo vokzalu ta pislya vvedennya v ekspluataciyu Centralnogo vokzalu budut vidhoditi zvidti Dodavannya drugoyi koliyi1998 2004 na liniyi vidbulis serjozni perebudovi vidrizok mizh stanciyami Rennveg ta Aeroport otrimav drugu koliyu ta buv perebudovanij dlya vikoristannya shvidkisnogo spoluchennya z aeroportom vidpovidno do kriteriyiv visokoyakisnih zaliznic bilsha vidstan mizh paralelnimi koliyami zhodnih peretiniv z dorogami na odnomu rivni tosho Obicyane todi podvoyennya kilkosti poyizdiv mizh Vidnem ta aeroportom z pivgodinnogo intervalu do poyizdu kozhnih 15 hvilin bulo realizovano cherez City Airport Train CAT yakij takozh hodit kozhni pivgodini ale ne priv yazanij do inshogo transportu Zhiteli buli takim rishennyam ne zadovoleni oskilki CAT ye ekspresom ta ne zupinyayetsya mizh Vidnem ta aeroportom a otzhe podorozhuyuchi do z promizhnih stancij vse odno mayut pivgodinni intervali mizh rejsami Poyizdi ta insheOriginalni potyagi Videnskoyi elektrichki Istorichnij potyag Videnskoyi elektrichki u 1 8 lokomotivi dlya pasazhirskih perevezen na zminnomu strumi piznishe DR E 72 1 3 lokomotivi dlya vantazhnih perevezen na zminnomu strumi piznishe DR E 60 1600 1609 vagoni na postijnomu strumi dlya videnskoyi miskoyi dilyanki piznishe DR ET 187 1610 1613 vagoni na postijnomu strumi dlya bratislavskoyi miskoyi dilyanki dvovisni lokomotivi postijnogo strumu dlya videnskoyi miskoyi dilyanki piznishe DR ET 171 chotirivisni elokomotivi postijnogo strumu dlya bratislavskoyi miskoyi dilyanki chotirivisni lokomotivi postijnogo strumu dlya videnskoyi miskoyi dilyanki piznishe DR ET 172 01 chotirivisni lokomotivi postijnogo strumu dlya videnskoyi miskoyi dilyanki ranishe piznishe DR ET 173 Neoriginalni potyagi yaki vikoristovuvalis na marshruti Videnskoyi elektrichki zmina nomera z 4061 pislya vidmovi vid bagazhnogo vidsiku Dovgi roki do yih vihodu z ladu u vikoristanni buli i ta Takozh slid zaznachiti vikoristannya na Videnskij elektrichci kolishnih vagoniv Derzhavnih zaliznic Avstriyi DzherelaPressburgerBahn Historie der Stadtstrecke in Bratislava Bratislava 2014 iPad version iTUNES 18 sichnya 2015 u Wayback Machine Elektrische Bahn Wien Pozsony Pressburg Union Elektrizitats Gesellschaft Wien 1914 OBV Pressburg und Hainburg Zone 13 Kol XVI K u k Militargeographisches Institut Wien teilweise berichtigt bis 7 Janner 1914 Eisenbahn und Schiffahrtskarte der Republik Osterreich herausgegeben vom Kartographischen fruher Militargeographischen Institut in Wien 1928 Verkehrs und Reisekarte von Osterreich und Sudbayern herausgegeben vom Kartographischen fruher Militargeographischen Institut in Wien o J Alfred Horn 60 Jahre Die Pressburgerbahn Mit Planen Situations und Typenskizzen sowie 33 Tabellen und tabellarischen Ubersichten Bohmann Verlag Wien 1974 OBV Alfred Horn Pressburgerbahn 75 Jahre in Bildern Eine Dokumentation Bohmann Verlag Wien 1989 ISBN 3 7002 0698 4 Wolfdieter Hufnagl Die Niederosterreichischen Landesbahnen 1 Auflage transpress Verlag Stuttgart 2003 ISBN 3 613 71214 8 S 132 145 Felix Jeschke Dracula on Rails The Pressburgerbahn Between Imperial Space and National Body 1867 1935 In Central Europe X Jahrgang Nr 1 Mai 2012 S 1 17 Karl Kraus Die elektrische Bahn Wien Pressburg ist eroffnet worden In XV Jahr Nr 393 394 Wien 7 Marz 1914 OBV S 32 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mizhmiskij tramvaj Viden Bratislava Zeleznicna trat slovac tramways at Erhaltene Fahrzeuge der Bahn 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Allerlei Osterreich Ein Autobusverkehr zwischen Pressburg und Wien In Badener Zeitung Nr 26 1927 XLVIII Jahrgang 30 Marz 1927 S 5 Mitte unten Online bei ANNO 24 grudnya 2015 u Wayback Machine Istoriya zi starimi foto 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine slovac PrimitkiHufnagl Die Niederosterreichischen Landesbahnen S 136 Arhiv originalu za 6 sichnya 2015 Procitovano 27 bereznya 2015 Feierliche Eroffnung der elektrischen Bahn Wien Pressburg In Niederosterreichische Volks und Vereins Zeitung Nr 7 8 1914 VII Jahrgang 21 Februar 1914 S 1 Gustav Freytag G Freytags Automobil und Radfahrer Karten Massstab 1 300 000 K u k Hof Kartographische Anstalt G Freytag amp Berndt Wien und Leipzig 1910 Ministerien Handels Ministerium In Lehmann s Allgemeiner Wohnungsanzeiger Teil II Nachweis Behorden offentliche Institute und Gebaude Achter Jahrgang Holder Wien 1870 S 37 f Online 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Der Economist Eisenbahn Nachrichten Neuestens taucht das Project eines Central Eisenbahnnetzes fur Wien auf In Neue Freie Presse Morgenblatt Nr 1624 1869 7 Marz 1869 S 9 Mitte links Online bei ANNO Der Economist Eisenbahn Nachrichten Neuestens taucht das Project eines Central Eisenbahnnetzes fur Wien auf In Neue Freie Presse Morgenblatt Nr 1624 1869 7 Marz 1869 S 9 Mitte links Online bei ANNO Volkswirtschaftliche Chronik Eisenbahnen und Industrie Die elektrische Bahn Wien Pressburg In Politische Chronik der osterreichisch ungarischen Monarchie Jahrgang 1911 Heft 6 S 674 Mitte rechts Online bei ANNO a takozh Der erste Spatenstich fur die elektrische Bahn Wien Pressburg In Neue Freie Presse Nachmittagblatt Nr 16805 1911 6 Juni 1911 S 11 Mitte links Online bei ANNO 26 sichnya 2016 u Wayback Machine Die elektrische Bahn Wien Pressburg In Neue Freie Presse Morgenblatt Nr 17645 1913 7 Oktober 1913 S 10 Mitte links Online bei ANNO 22 sichnya 2016 u Wayback Machine Kleine Chronik Elektrische Bahn Wien Pressburg In Wiener Zeitung Nr 25 7 grudnya 2015 u Wayback Machine 1914 31 Janner 1914 S 3 Mitte rechts Online bei ANNO Eroffnung der elektrischen Bahn Wien Pressburg In Volkswirtschaftliche Chronik der osterreichisch ungarischen Monarchie Jahrgang 1914 S 87 Online bei ANNO http anno onb ac at cgi content anno apm 0 amp aid nfp amp datum 19190101 amp seite 09 Der Eisenbahnverkehr Wien Pressburg unterbunden In Neue Freie Presse Morgenblatt Nr 19524 1919 1 Janner 1919 S 9 Mitte oben Online bei ANNO In wieninternational at 14 Januar 2008 abgerufen am 17 Dezember 2012 Gerhard Krause In kurier at 27 Dezember 2007 abgerufen am 17 Dezember 2012 Zauvazhennya Dozvil na koncesiyu dlya miscevoyi zaliznici z Vidnya Grosmarkthalle cherez Hajnburg do kordonu ne bulo vidano do 24 chervnya 1912 roku Divis Die Konzessionsurkunde fur die Lokalbahn von Wien Grossmarkthalle uber Hainburg zur Landesgrenze wurde erst am 24 Juni 1912 ausgestellt Siehe RGBl 1912 125 In Reichsgesetzblatt fur die im Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander Jahrgang 1912 S 401 406 Online bei ANNO She do pochatku perevezen pasazhiriv isnuvala kritika shodo rozkladu ta organizaciyi ruhu poyizdiv Divis Elektrische Bahn Wien Pressburg In Wiener Zeitung Nr 26 1914 1 Februar 1914 S 6 Mitte Online bei ANNO U zhovtni 1913 roku buv opublikovanij rozklad za yakim potyag vidbuvav z Vidnya o 23 30 ta pribuvav u Bratislavu o 01 45 nochi Theaterzug vorsah Siehe Die Czechen in Pressburg Erzahlungen von Reisenden In Neue Freie Presse Morgenblatt Nr 19526 1919 3 Janner 1919 S 7 Mitte links Online bei ANNO 10 sichnya 2016 u Wayback Machine Hocha tehnichno buli vzhiti vsi zahodi shob konkuruvati z derzhavnoyu zalizniceyu Videnska elektrichka proponuvala nabagato povilnishij zv yazok mizh Vidnem i Bratislavoyu Divis Emil Honigmann Die elektrotechnische Industrie im Jahre 1913 IV Elektrische Bahnen In Elektrotechnik und Maschinenbau Jahrgang 1914 Nr 26 1914 XXXII Jahrgang 28 Juni 1914 S 558 Online bei ANNO Stanciya Landesbahnstation yaka bula roztashovana u misti vostannye bula vikoristana rankom 1 sichnya Divis Die Besetzung von Pressburg durch die Czechen In Neue Freie Presse Abendblatt Nr 19525 1919 2 Janner 1919 S 1 Mitte rechts Online bei ANNO 14 grudnya 2015 u Wayback Machine Lyudi yaki tikali z Bratislavi v napryamku Vidnya dolali 6 km vid vokzalu Kittze pishki Divis Die Czechen in Pressburg Erzahlungen von Reisenden In Neue Freie Presse Morgenblatt Nr 19526 1919 3 Janner 1919 S 7 Mitte links Online bei ANNO 10 sichnya 2016 u Wayback Machine Vidkrittya pryamogo marshrutu Landesbahn Pressburg Wien bulo zaplanovano na 20 12 1923 r Divis Kleine Chronik Direkter Strassenbahnverkehr Wien Pressburg In Neue Freie Presse Abendblatt Nr 21287 1923 15 Dezember 1923 S 1 unten Mitte Online bei ANNO

Дата публікації:
Топ