Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сара Абдурахманівна Ішантураєва 8 листопада 1911 19111108 кишлак Бешбулак тепер Янгікурганського району Наманганської об

Ішантураєва Сара

Ішантураєва Сара

Сара Абдурахманівна Ішантураєва (8 листопада 1911(19111108), кишлак Бешбулак, тепер Янгікурганського району Наманганської області, Узбекистан — 8 вересня 1998, місто Ташкент, Узбекистан) — радянська узбецька діячка, актриса, директор Узбецького державного драматичного театру імені Хамзи, народна артистка СРСР (1951). Депутат Верховної ради Узбецької РСР 1-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 2—4-го скликань.

Ішантураєва Сара
image
Народилася26 жовтня (8 листопада) 1911
кишлак Бешбулак, тепер Янгікурганського району Наманганської області, Узбекистан
Померла8 вересня 1998(1998-09-08) (86 років)
Ташкент, Узбекистан
Похованняd
Країнаimage СРСР
image Узбекистан
image Російська імперія
Національністьузбечка
Діяльністьакторка, політична діячка
Галузьтеатр[1] і фільм[1]
Знання мовузбецька[1] і російська[1]
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
image image image image image image image image image image
image image image image
image
image

d

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

У ранньому дитинстві, після смерті батька в 1912 році, мати змушена була віддати Сару, як і решту двох дітей, в чужі родини. З 1920 року виховувалась у жіночій школі-інтернаті імені Зебунніса в Ташкенті, брала участь у самодіяльному гуртку, а потім у масових сценах вистав Зразкової крайової драматичної трупи. У 1923 році дебютувала в головній ролі п'єси «Сирітка».

У 1927 році закінчила Узбецьку державну драматичну студію при Узбецькому будинку освіти (пізніше Узбецький інститут освіти імені Сталіна) при театрі імені Вахтангова у Москві, де навчалася у Рубена Симонова, Лева Свердліна, Йосипа Толчанова. Випускники цієї студії склали основу Узбецького державного драматичного театру імені Хамзи.

З 1927 року — актриса Центральної державної зразкової узбецької трупи в Самарканді (з 1929 року — Узбецького державного драматичного театру імені Хамзи в Ташкенті). Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1943—1946 і 1953—1960 роках — директор Узбецького державного драматичного театру імені Хамзи в Ташкенті.

У 1946—1955 і 1981—1985 роках — голова правління театрального товариства Узбецької РСР.

Була членом Радянського комітету захисту миру, головою правління Узбецького республіканського Фонду миру, членом Комітету з Ленінських премій у галузі науки та мистецтва при Раді міністрів СРСР.

Основні ролі Ішантураєвої в театрі: Адельма («Принцеса Турандот» Гоцці, 1927), Беатріче («Слуга двох панів» Гольдоні, 1927), Лауренсія («Овече джерело» де Веги, 1931), Дільбар («Два комуністи» Яшена, 1929), Ульмас («Спалим» Яшена, 1932), Онахон («Честь і любов» Яшена, 1936), Катерина («Гроза» Островського, 1938), Джаміля («Бай і наймит» Хамзи, 1939). Схильність актриси до розкриття внутрішнього світу героя далася взнаки у виконанні ролі Гоги («Людина з портфелем» Файко, 1929). Найбільший внесок актриси в історію узбецького театру — виконання ролей Офелії («Гамлет» Шекспіра, 1935) та Дездемони («Отелло» Шекспіра, 1941). З 1940-х років грала ролі партизанки Оксани («Смерть окупантам» Яшена, 1942), Ґулі («Алішер Навої» Уйгуна і Султанова, 1945), Джессі («Російське питання» Симонова, 1947), Шабуніної («За тих, хто в морі» Лавреньова, 1947), Єви Грант («За вікнами посольства» братів Тур, 1950), Густи Фучікової («Дорога безсмертя» Брагіна та Товстоногова, 1952). У 1950—1960-х роках виступала в ролях комуністки Хатче («Оповідання про Туреччину» Хікмета, 1953), Айні («Алжир, батьківщина моя!» за романом М. Діба, 1957), Хурріят («Хурріят» Уйгуна, 1959), Ірини («Здрастуйте, зірки (Фауст і смерть)» Левади, 1961), Седзу («Життя жінки» Каору, 1965), Гонерілії («Король Лір» Шекспіра, 1966). Також знімалася у фільмах в ролях Джамілі («Бай і наймит», 1953), Муніс («Сестри Рахманови», 1954), мати Халіди («Дзвін Саята», 1966).

Померла 8 вересня 1998 року в Ташкенті. Похована на Чигатайському цвинтарі Ташкента.

Нагороди

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела

  • Сара Ишантураева (рос.)
  • Ишантураева Сара Абдурахмановна (рос.)
  • газета «Правда Востока» (Ташкент), 25.02.1950 (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sara Abdurahmanivna Ishanturayeva 8 listopada 1911 19111108 kishlak Beshbulak teper Yangikurganskogo rajonu Namanganskoyi oblasti Uzbekistan 8 veresnya 1998 misto Tashkent Uzbekistan radyanska uzbecka diyachka aktrisa direktor Uzbeckogo derzhavnogo dramatichnogo teatru imeni Hamzi narodna artistka SRSR 1951 Deputat Verhovnoyi radi Uzbeckoyi RSR 1 go sklikannya Deputat Verhovnoyi radi SRSR 2 4 go sklikan Ishanturayeva SaraNarodilasya26 zhovtnya 8 listopada 1911 kishlak Beshbulak teper Yangikurganskogo rajonu Namanganskoyi oblasti UzbekistanPomerla8 veresnya 1998 1998 09 08 86 rokiv Tashkent UzbekistanPohovannyadKrayina SRSR Uzbekistan Rosijska imperiyaNacionalnistuzbechkaDiyalnistaktorka politichna diyachkaGaluzteatr 1 i film 1 Znannya movuzbecka 1 i rosijska 1 Posadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSNagorodid Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisU rannomu ditinstvi pislya smerti batka v 1912 roci mati zmushena bula viddati Saru yak i reshtu dvoh ditej v chuzhi rodini Z 1920 roku vihovuvalas u zhinochij shkoli internati imeni Zebunnisa v Tashkenti brala uchast u samodiyalnomu gurtku a potim u masovih scenah vistav Zrazkovoyi krajovoyi dramatichnoyi trupi U 1923 roci debyutuvala v golovnij roli p yesi Siritka U 1927 roci zakinchila Uzbecku derzhavnu dramatichnu studiyu pri Uzbeckomu budinku osviti piznishe Uzbeckij institut osviti imeni Stalina pri teatri imeni Vahtangova u Moskvi de navchalasya u Rubena Simonova Leva Sverdlina Josipa Tolchanova Vipuskniki ciyeyi studiyi sklali osnovu Uzbeckogo derzhavnogo dramatichnogo teatru imeni Hamzi Z 1927 roku aktrisa Centralnoyi derzhavnoyi zrazkovoyi uzbeckoyi trupi v Samarkandi z 1929 roku Uzbeckogo derzhavnogo dramatichnogo teatru imeni Hamzi v Tashkenti Chlen VKP b z 1942 roku U 1943 1946 i 1953 1960 rokah direktor Uzbeckogo derzhavnogo dramatichnogo teatru imeni Hamzi v Tashkenti U 1946 1955 i 1981 1985 rokah golova pravlinnya teatralnogo tovaristva Uzbeckoyi RSR Bula chlenom Radyanskogo komitetu zahistu miru golovoyu pravlinnya Uzbeckogo respublikanskogo Fondu miru chlenom Komitetu z Leninskih premij u galuzi nauki ta mistectva pri Radi ministriv SRSR Osnovni roli Ishanturayevoyi v teatri Adelma Princesa Turandot Gocci 1927 Beatriche Sluga dvoh paniv Goldoni 1927 Laurensiya Oveche dzherelo de Vegi 1931 Dilbar Dva komunisti Yashena 1929 Ulmas Spalim Yashena 1932 Onahon Chest i lyubov Yashena 1936 Katerina Groza Ostrovskogo 1938 Dzhamilya Baj i najmit Hamzi 1939 Shilnist aktrisi do rozkrittya vnutrishnogo svitu geroya dalasya vznaki u vikonanni roli Gogi Lyudina z portfelem Fajko 1929 Najbilshij vnesok aktrisi v istoriyu uzbeckogo teatru vikonannya rolej Ofeliyi Gamlet Shekspira 1935 ta Dezdemoni Otello Shekspira 1941 Z 1940 h rokiv grala roli partizanki Oksani Smert okupantam Yashena 1942 Guli Alisher Navoyi Ujguna i Sultanova 1945 Dzhessi Rosijske pitannya Simonova 1947 Shabuninoyi Za tih hto v mori Lavrenova 1947 Yevi Grant Za viknami posolstva brativ Tur 1950 Gusti Fuchikovoyi Doroga bezsmertya Bragina ta Tovstonogova 1952 U 1950 1960 h rokah vistupala v rolyah komunistki Hatche Opovidannya pro Turechchinu Hikmeta 1953 Ajni Alzhir batkivshina moya za romanom M Diba 1957 Hurriyat Hurriyat Ujguna 1959 Irini Zdrastujte zirki Faust i smert Levadi 1961 Sedzu Zhittya zhinki Kaoru 1965 Goneriliyi Korol Lir Shekspira 1966 Takozh znimalasya u filmah v rolyah Dzhamili Baj i najmit 1953 Munis Sestri Rahmanovi 1954 mati Halidi Dzvin Sayata 1966 Pomerla 8 veresnya 1998 roku v Tashkenti Pohovana na Chigatajskomu cvintari Tashkenta Nagorodiorden Za vidatni zaslugi Uzbekistan 2004 posmertno orden Soglom avlod uchun Za zdorove pokolinnya Uzbekistan 1993 dva ordeni Lenina 1945 1971 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1991 p yat ordeniv Trudovogo Chervonogo Prapora 31 05 1937 1950 1951 1957 1959 orden Druzhbi narodiv 1981 orden Znak Poshani 23 12 1939 medal Za trudovu vidznaku 1944 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 medali Stalinska premiya II st 1949 za vikonannya roli Guli u vistavi Alisher Navoyi Ujguna ta I Sultanova Derzhavna premiya SRSR 1977 za vikonannya roli u vistavi Zorya revolyuciyi K Yashena Derzhavna premiya Uzbeckoyi RSR imeni Hamzi 1967 Premiya imeni Vilyama Shekspira Zasluzhena artistka Uzbeckoyi RSR Narodna artistka Uzbeckoyi RSR 1937 Narodna artistka SRSR 1951 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaSara Ishanturaeva ros Ishanturaeva Sara Abdurahmanovna ros gazeta Pravda Vostoka Tashkent 25 02 1950 ros

Дата публікації:
Топ