Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Михаель Штифель | |
|---|---|
| Michael Stifel | |
 | |
| Народився | приблизно 1487 р. Есслінген-на-Неккарі |
| Помер | 19 квітня 1567 Єна |
| Місце проживання | Єна[1] |
| Країна |  Священна Римська імперія |
| Діяльність | математик, викладач університету, письменник, чернець, богослов |
| Alma mater | Університет Мартіна Лютера |
| Галузь | математика |
| Заклад | Єнський університет[2] Кенігсберзький університет[2] |
| Відомий завдяки: | один з винахідників логарифмів |
 Висловлювання у Вікіцитатах Міхаель Штифель у Вікісховищі | |
Міхаель Штифель (також Штіфель; нім. Michael Stifel, близько 1487, Есслінгені-на-Неккарі — 19 квітня 1567, Єна) — німецький математик, один з винахідників логарифмів, активний діяч протестантської реформації.
Біографія
Штіфель виріс у багатій родині. Він навчався в університеті Мартіна Лютера, де отримав звання магістра. У 1511 році Штіфель постригся в ченці, проживав в августинському Есслінгенському монастирі. Незабаром почалася реформація, і Штіфель став на бік Лютера. Його поема Von der christfermigen rechtgegründeten leer Doctoris Martini Lutheri (1522) викликала скандал, і Штіфель змушений був тікати у Франкфурт-на-Майні. Лютер допоміг йому влаштуватися пастором.
У цей період Штіфель зайнявся нумерологічним дослідженням Біблії, намагаючись знайти в ній прихований числовий зміст. У його книзі «Про кінець світу» він заявив, що ім'я незадовго до того померлого римського Папи Льва X (LEO DECIMVS) збігається з числом звіра, і тому кінець світу настане 19 жовтня 1533 року о 8:00 ранку. Коли його пророцтво не збулося, його заарештували та запроторили на 4 тижні до в'язниці. Надалі він не намагався робити будь-які пророкування.
З 1535 за 1547 Штіфель був протестантським пастором в Хольцдорфі. До цього періоду належать його головні праці в галузі математики. Потім почалася Шмалькальденська війна, і Штіфелю знову довелося тікати (в Кенігсберг). 1559 року він переїхав до Єна, де став першим професором математики в університеті міста.
Наукова діяльність
Штіфель залишив помітний слід у розвитку алгебри. У його головній праці Arithmetica integra (Нюрнберг, 1544) він дав змістовну теорію від'ємних чисел, піднесення до степеня, різних прогресій та інших послідовностей. Штіфель уперше використав поняття «корінь» та «показник ступеня» (лат. exponens), причому детально аналізував і цілі, і дробові показники. Опублікував правило утворення біноміальних коефіцієнтів та склав їх таблиці до 18-го ступеня. Штіфель переробив (фактично написав заново) книгу алгебраїста (коссіста) Крістофа Рудольфа, і використані там сучасні позначення арифметичних операцій з цього моменту вкоренилися в математиці (1553).
У цій же книзі він вперше висловив ідею, яка пізніше лягла в основу теорії логарифмів, і тому Штіфель вважається одним з винахідників логарифма: зіставити геометричну та арифметичну прогресії, таким чином, щоб трудомістке множення на другій шкалі можна замінити простим додаванням на першій. Штіфель, однак, не опублікував жодних розрахункових таблиць для реалізації своєї ідеї, і слава першовідкривача логарифмів дісталася Джону Неперу.
Праці
- Ein Rechen Büchlein — Віттенберг, 1532.
- Arithmetica integra — Нюрнберг, 1544.
- Deutsche Aritmetica — Нюрнберг, 1545.
- Rechenbuch von der welschen und deutschen Practick — Нюрнберг, 1546.
- Die Coss Christoffs Rudolffs — Кенігсберг, 1553.
Примітки
- Michael Stifel commemorative plaque
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Vom End der Welt, Виттенберг 1532.
- Die Coss Christoffs Rudolffs. Mit schönen Exempeln der Coss. Durch Michael Stifel gebessert und sehr gemehrt. Zu Königsperg in Preussen gedrückt durch Alexandrum Lutemyslensem im jar 1553. Digitale Rekonstruktion bei der UB Bielefeld [ 25 лютого 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
Література
- Боголюбов А. Н. Математики. Механіки. [ 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] Біографічний довідник. Київ, Наукова думка, 1983.
- Історія математики / Під редакцією А. П. Юшкевича, в трьох томах. — М. : Наука, 1970. — Т. I.
- MacTutor biography [ 17 червня 2017 у Wayback Machine.]
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міхаель Штифель |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
fvtorgaf Vikiteka zobrazhennya rozmir rozpisu opis zobrazhennya misce praci Mihael ShtifelMichael StifelNarodivsyapriblizno 1487 r Esslingen na NekkariPomer19 kvitnya 1567 1567 04 19 YenaMisce prozhivannyaYena 1 Krayina Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnistmatematik vikladach universitetu pismennik chernec bogoslovAlma materUniversitet Martina LyuteraGaluzmatematikaZakladYenskij universitet 2 Kenigsberzkij universitet 2 Vidomij zavdyaki odin z vinahidnikiv logarifmivVislovlyuvannya u Vikicitatah Mihael Shtifel u Vikishovishi Mihael Shtifel takozh Shtifel nim Michael Stifel blizko 1487 Esslingeni na Nekkari 19 kvitnya 1567 Yena nimeckij matematik odin z vinahidnikiv logarifmiv aktivnij diyach protestantskoyi reformaciyi BiografiyaShtifel viris u bagatij rodini Vin navchavsya v universiteti Martina Lyutera de otrimav zvannya magistra U 1511 roci Shtifel postrigsya v chenci prozhivav v avgustinskomu Esslingenskomu monastiri Nezabarom pochalasya reformaciya i Shtifel stav na bik Lyutera Jogo poema Von der christfermigen rechtgegrundeten leer Doctoris Martini Lutheri 1522 viklikala skandal i Shtifel zmushenij buv tikati u Frankfurt na Majni Lyuter dopomig jomu vlashtuvatisya pastorom U cej period Shtifel zajnyavsya numerologichnim doslidzhennyam Bibliyi namagayuchis znajti v nij prihovanij chislovij zmist U jogo knizi Pro kinec svitu vin zayaviv sho im ya nezadovgo do togo pomerlogo rimskogo Papi Lva X LEO DECIMVS zbigayetsya z chislom zvira i tomu kinec svitu nastane 19 zhovtnya 1533 roku o 8 00 ranku Koli jogo proroctvo ne zbulosya jogo zaareshtuvali ta zaprotorili na 4 tizhni do v yaznici Nadali vin ne namagavsya robiti bud yaki prorokuvannya Z 1535 za 1547 Shtifel buv protestantskim pastorom v Holcdorfi Do cogo periodu nalezhat jogo golovni praci v galuzi matematiki Potim pochalasya Shmalkaldenska vijna i Shtifelyu znovu dovelosya tikati v Kenigsberg 1559 roku vin pereyihav do Yena de stav pershim profesorom matematiki v universiteti mista Naukova diyalnistShtifel zalishiv pomitnij slid u rozvitku algebri U jogo golovnij praci Arithmetica integra Nyurnberg 1544 vin dav zmistovnu teoriyu vid yemnih chisel pidnesennya do stepenya riznih progresij ta inshih poslidovnostej Shtifel upershe vikoristav ponyattya korin ta pokaznik stupenya lat exponens prichomu detalno analizuvav i cili i drobovi pokazniki Opublikuvav pravilo utvorennya binomialnih koeficiyentiv ta sklav yih tablici do 18 go stupenya Shtifel pererobiv faktichno napisav zanovo knigu algebrayista kossista Kristofa Rudolfa i vikoristani tam suchasni poznachennya arifmetichnih operacij z cogo momentu vkorenilisya v matematici 1553 U cij zhe knizi vin vpershe visloviv ideyu yaka piznishe lyagla v osnovu teoriyi logarifmiv i tomu Shtifel vvazhayetsya odnim z vinahidnikiv logarifma zistaviti geometrichnu ta arifmetichnu progresiyi takim chinom shob trudomistke mnozhennya na drugij shkali mozhna zaminiti prostim dodavannyam na pershij Shtifel odnak ne opublikuvav zhodnih rozrahunkovih tablic dlya realizaciyi svoyeyi ideyi i slava pershovidkrivacha logarifmiv distalasya Dzhonu Neperu PraciEin Rechen Buchlein Vittenberg 1532 Arithmetica integra Nyurnberg 1544 Deutsche Aritmetica Nyurnberg 1545 Rechenbuch von der welschen und deutschen Practick Nyurnberg 1546 Die Coss Christoffs Rudolffs Kenigsberg 1553 PrimitkiMichael Stifel commemorative plaque d Track Q42662495 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Vom End der Welt Vittenberg 1532 Die Coss Christoffs Rudolffs Mit schonen Exempeln der Coss Durch Michael Stifel gebessert und sehr gemehrt Zu Konigsperg in Preussen gedruckt durch Alexandrum Lutemyslensem im jar 1553 Digitale Rekonstruktion bei der UB Bielefeld 25 lyutogo 2012 u Wayback Machine nim LiteraturaBogolyubov A N Matematiki Mehaniki 24 lyutogo 2012 u Wayback Machine Biografichnij dovidnik Kiyiv Naukova dumka 1983 Istoriya matematiki Pid redakciyeyu A P Yushkevicha v troh tomah M Nauka 1970 T I MacTutor biography 17 chervnya 2017 u Wayback Machine Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mihael Shtifel Logarifm Neper Dzhon