«Роботи світанку» (англ. The Robots of Dawn) — науково-фантастичний роман, детектив американського письменника Айзека Азімова, вперше опублікований у 1983 році. Це третій роман в серії «Роботи».
'Роботи світанку' | ||||
---|---|---|---|---|
The Robots of Dawn | ||||
Обкладинка першого видання | ||||
Жанр | наукова фантастика | |||
Форма | роман | |||
Автор | Айзек Азімов | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1983 | |||
Опубліковано | 1983 | |||
Країна | США | |||
Цикл | Роботи | |||
Попередній твір | Дзеркальне відображення і Оголене сонце | |||
Наступний твір | Роботи та Імперія | |||
| ||||
Він був номінований на премії премію Г'юґо і Локус в 1984 році.
Сюжет
Детектив Ілля Бейлі з сином на Землі навчаються переборювати соціально вкорінену агорафобію.
Потім робототехнік доктор Хан Фастольф запрошує його на свою планету Аврора, де він повинен провести розслідування злочину, в скоєнні якого звинувачують доктора Фастольфа.
Один з двох людиноподібних роботів доктора Фастольфа (тобто, подібний на Деніела Оліво) Джандер Пенел був знищений командою, що призвела до вимикання його мозку.
Доктор Фастольф лідер партії гуманістів — прихильників надання підтримки землянам для їх галактичної експансії. Партія глобалістів (прихильники колонізації галактики виключно спейсерами за допомогою роботів) звинувачує його в навмисному знищенні цінного робота для перешкоджанню планам жителів Аврори.
Доктор Фастольф є найкращим робототехніком Аврори і самовпевнено заявляє, що тільки він має необхідне уміння для того щоб вимкнути мозок робота, але стверджує, що не робив цього.
Детектива Бейлі в польоті на Аврору супроводжують два роботи доктора Фастольфа: Даніел Оліво та Жискар Ревентлов.
На Аврорі детектив допитує родом із Солярії (див. «Оголене сонце»), робот Джандер був її домашнім працівником і Гледія мала таємні сексуальні стосунки з ним.
Далі Бейлі допитує доньку Фастольфа Василію. Василія стверджує, що її батько є монстром, який дозволяє собі робити будь-які досліди для дослідження поведінки людей, які йому необхідні для розвитку своєї науки — психоісторії, що може передбачати майбутнє людства. Це включає в себе вбивство Джандера, яке допоможе йому отримати деякі відповіді із поведінки Гледії. Василія також хоче повернути робота Жискара, який був її нянькою.
Бейлі допитує Сантрікса Греміоніса, який має нерозділені почуття до Василії та Гледії. Греміоніс заперечує свою причетність до вбивства. Бейлі розуміє, що Василія маніпулювала Греміонісом, щоб перенаправити його любовні почуття на Гледію.
Бейлі допитує головного політичного супротивника Фестальфа голову інституту робототехніки Келдіна Амадейро. Амедейро пояснює, що людиноподібні роботи є невід'ємною частиною їх запланованої колонізації галактики, для подальшого комфортного розселення спейсерів. І в цих планах немає місця для землян. Доктор Фестальф єдиний, хто може конструювати таких роботів. І знищення ним власного робота є диверсією проти планів аврорців.
По дорозі назад роботи Амадейро переслідують їх, щоб захопити Даніела Оліво, але йому вдається втекти.
Наступного дня, Бейлі має зустріч із головою уряду, Фастольфом та Амадейро. Під час зустрічі Бейлі доводить, що Амадейро знав про таємний зв’язок між Гледією та роботом Джандером, про який не знав більше ніхто. Він звинувачує, що Амадейро дізнався про це від Джандера. Також що Амадейро попросив Василію закохати Греміоніса в Гледію, щоб той запрошував її на часті прогулянки наодинці, а в цей час Амадейро мав можливість ставити питання Джандеру через голографічний телезв’язок. Питання дозволили б Амадейро зрозуміти конструкцію мозку Джандера, і самому створити людиноподібного робота. Мабуть, ці хитрі запитання спричинили пошкодження позитронного мозку Джандера. Під тиском доказів Амадейро признає поразку і погоджується на політичні умови Фастольфа.
Бейлі таємно має ще одного підозрюваного. В ході свого розслідування, він зауважив, що робот Жискар багато разів діяв, ніби він знав, що думають інші. В розмові наодинці Жискар визнає це. Василія несвідомо надала йому цю можливість під час експериментів з ним у дитинстві. Використовуючи знання отримані з розуму Фастольфа, Жискар зупинив мозок Джандера, щоб зірвати спробу Амадейро по створенню людиноподібних роботів.
Див. також
- Мати Земля (1949)
- Сталеві печери (1954)
- Оголене сонце (1956)
- Віддзеркалення (оповідання)(1972)
- Роботи та Імперія (1985)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roboti svitanku angl The Robots of Dawn naukovo fantastichnij roman detektiv amerikanskogo pismennika Ajzeka Azimova vpershe opublikovanij u 1983 roci Ce tretij roman v seriyi Roboti Roboti svitanku The Robots of DawnObkladinka pershogo vidannyaZhanrnaukova fantastikaFormaromanAvtorAjzek AzimovMovaanglijskaNapisano1983Opublikovano1983Krayina SShACiklRobotiPoperednij tvirDzerkalne vidobrazhennya i Ogolene sonceNastupnij tvirRoboti ta Imperiya Vin buv nominovanij na premiyi premiyu G yugo i Lokus v 1984 roci SyuzhetDetektiv Illya Bejli z sinom na Zemli navchayutsya pereboryuvati socialno vkorinenu agorafobiyu Potim robototehnik doktor Han Fastolf zaproshuye jogo na svoyu planetu Avrora de vin povinen provesti rozsliduvannya zlochinu v skoyenni yakogo zvinuvachuyut doktora Fastolfa Odin z dvoh lyudinopodibnih robotiv doktora Fastolfa tobto podibnij na Deniela Olivo Dzhander Penel buv znishenij komandoyu sho prizvela do vimikannya jogo mozku Doktor Fastolf lider partiyi gumanistiv prihilnikiv nadannya pidtrimki zemlyanam dlya yih galaktichnoyi ekspansiyi Partiya globalistiv prihilniki kolonizaciyi galaktiki viklyuchno spejserami za dopomogoyu robotiv zvinuvachuye jogo v navmisnomu znishenni cinnogo robota dlya pereshkodzhannyu planam zhiteliv Avrori Doktor Fastolf ye najkrashim robototehnikom Avrori i samovpevneno zayavlyaye sho tilki vin maye neobhidne uminnya dlya togo shob vimknuti mozok robota ale stverdzhuye sho ne robiv cogo Detektiva Bejli v poloti na Avroru suprovodzhuyut dva roboti doktora Fastolfa Daniel Olivo ta Zhiskar Reventlov Na Avrori detektiv dopituye rodom iz Solyariyi div Ogolene sonce robot Dzhander buv yiyi domashnim pracivnikom i Glediya mala tayemni seksualni stosunki z nim Dali Bejli dopituye donku Fastolfa Vasiliyu Vasiliya stverdzhuye sho yiyi batko ye monstrom yakij dozvolyaye sobi robiti bud yaki doslidi dlya doslidzhennya povedinki lyudej yaki jomu neobhidni dlya rozvitku svoyeyi nauki psihoistoriyi sho mozhe peredbachati majbutnye lyudstva Ce vklyuchaye v sebe vbivstvo Dzhandera yake dopomozhe jomu otrimati deyaki vidpovidi iz povedinki Glediyi Vasiliya takozh hoche povernuti robota Zhiskara yakij buv yiyi nyankoyu Bejli dopituye Santriksa Gremionisa yakij maye nerozdileni pochuttya do Vasiliyi ta Glediyi Gremionis zaperechuye svoyu prichetnist do vbivstva Bejli rozumiye sho Vasiliya manipulyuvala Gremionisom shob perenapraviti jogo lyubovni pochuttya na Glediyu Bejli dopituye golovnogo politichnogo suprotivnika Festalfa golovu institutu robototehniki Keldina Amadejro Amedejro poyasnyuye sho lyudinopodibni roboti ye nevid yemnoyu chastinoyu yih zaplanovanoyi kolonizaciyi galaktiki dlya podalshogo komfortnogo rozselennya spejseriv I v cih planah nemaye miscya dlya zemlyan Doktor Festalf yedinij hto mozhe konstruyuvati takih robotiv I znishennya nim vlasnogo robota ye diversiyeyu proti planiv avrorciv Po dorozi nazad roboti Amadejro peresliduyut yih shob zahopiti Daniela Olivo ale jomu vdayetsya vtekti Nastupnogo dnya Bejli maye zustrich iz golovoyu uryadu Fastolfom ta Amadejro Pid chas zustrichi Bejli dovodit sho Amadejro znav pro tayemnij zv yazok mizh Glediyeyu ta robotom Dzhanderom pro yakij ne znav bilshe nihto Vin zvinuvachuye sho Amadejro diznavsya pro ce vid Dzhandera Takozh sho Amadejro poprosiv Vasiliyu zakohati Gremionisa v Glediyu shob toj zaproshuvav yiyi na chasti progulyanki naodinci a v cej chas Amadejro mav mozhlivist staviti pitannya Dzhanderu cherez golografichnij telezv yazok Pitannya dozvolili b Amadejro zrozumiti konstrukciyu mozku Dzhandera i samomu stvoriti lyudinopodibnogo robota Mabut ci hitri zapitannya sprichinili poshkodzhennya pozitronnogo mozku Dzhandera Pid tiskom dokaziv Amadejro priznaye porazku i pogodzhuyetsya na politichni umovi Fastolfa Bejli tayemno maye she odnogo pidozryuvanogo V hodi svogo rozsliduvannya vin zauvazhiv sho robot Zhiskar bagato raziv diyav nibi vin znav sho dumayut inshi V rozmovi naodinci Zhiskar viznaye ce Vasiliya nesvidomo nadala jomu cyu mozhlivist pid chas eksperimentiv z nim u ditinstvi Vikoristovuyuchi znannya otrimani z rozumu Fastolfa Zhiskar zupiniv mozok Dzhandera shob zirvati sprobu Amadejro po stvorennyu lyudinopodibnih robotiv Div takozhMati Zemlya 1949 Stalevi pecheri 1954 Ogolene sonce 1956 Viddzerkalennya opovidannya 1972 Roboti ta Imperiya 1985