«Мати Земля» (англ. Mother Earth) — науково-фантастичне оповідання амриканського письменника Айзека Азімова, вперше опубліковане у травні 1949 журналом Astounding Science Fiction. Увійшло до збірки «Ранній Азімов» (1972).
Мати Земля | ||||
---|---|---|---|---|
Mother Earth | ||||
Жанр | наукова фантастика і d | |||
Форма | оповідання | |||
Автор | Айзек Азімов | |||
Мова | американська англійська | |||
Опубліковано | 1949 | |||
Країна | США | |||
Цикл | Роботи | |||
Наступний твір | Сталеві печери | |||
| ||||
Події в цьому творі передують подіям роману «Сталеві печери».
Сюжет
Наростають протиріччя між Землею та світами космітів — 50-ма планетами колонізованими людьми. Земля потерпає від перенаселеності та недостачі продовольства, через нездатність ввести контроль народжуваності та дозволити використання позитронних роботів на виробництві. Світи спейсерів, очолювані Авророю, є високотехнологічно розвинутими з нечисленним населенням, яке провадить жорстку расову політику, щоб обмежити міграцію з Землі. Спейсери фактично закрили землянам доступ до високих технологій для колонізації інших планет, оскільки вважають, що всі кращі риси людей тепер притаманні тільки їм. Хоча земляни і не мають бажання прикладати зусиль для колонізації, надіючись на примарну можливість міграції в високорозвинуті світи спейсерів.
Перспектива розвитку Землі виглядає непривабливо, але не для земного історика Едварда Філда, який разом з урядовцем Луїсом Морено, розробляють «Проєкт Pacific». До політиків «Зовнішніх світів» доходять чутки про цей проєкт, і вони розцінюють це як розробку таємної зброї для війни зі спейсерами. Влада у світах спейсерів стає авторитарною, а будь-яка опозиція, що співчуває Землі, піддається переслідуванню.
Потім Земля гасить виниклі суперечки між зовнішніми світами своєю зухвалою політичною заявою, після чого розпочинається її економічна блокада. Після арешту перших спейсерських контабандистів, розпочинаються бойові дії і Земля поспішно капітулює. За умовами капітуляції, землянам заборонено покидати межі Сонячної системи, також спейсери переривають усіляке спілкування з землянами.
Насамкінець, журналістові, який пропагував політику дружби зі спейсерами, пропонують посаду президента Землі і розкривають деталі «Проєкту Pacific». Єдиною перспективою для людей колонізувати увесь всесвіт, був варіант прискорити мирний занепад цивілізації спейсерів за рахунок припинення підтримки сільськогосподарськими товарами з Землі, оскільки спейсери в силу своєї расової політики не бажали прилаштовуватись до життя на колонізованих планетах.
Після занепаду їхніх цивілізацій, земляни повинні розселитись у всесвіті без надії на підтримку з Землі і утворити Другу Галактичну імперію, стабільнішу, ніж попередня.
Див. також
- Сталеві печери (1954)
- Оголене сонце (1956)
- Віддзеркалення (оповідання) (1972)
- Роботи світанку (1983)
- Роботи та Імперія (1985)
Джерела
- http://www.asimovonline.com [ 27 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Isaac Asimov Home Page
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mati Zemlya angl Mother Earth naukovo fantastichne opovidannya amrikanskogo pismennika Ajzeka Azimova vpershe opublikovane u travni 1949 zhurnalom Astounding Science Fiction Uvijshlo do zbirki Rannij Azimov 1972 Mati ZemlyaMother EarthZhanrnaukova fantastika i dFormaopovidannyaAvtorAjzek AzimovMovaamerikanska anglijskaOpublikovano1949Krayina SShACiklRobotiNastupnij tvirStalevi pecheri Podiyi v comu tvori pereduyut podiyam romanu Stalevi pecheri SyuzhetNarostayut protirichchya mizh Zemleyu ta svitami kosmitiv 50 ma planetami kolonizovanimi lyudmi Zemlya poterpaye vid perenaselenosti ta nedostachi prodovolstva cherez nezdatnist vvesti kontrol narodzhuvanosti ta dozvoliti vikoristannya pozitronnih robotiv na virobnictvi Sviti spejseriv ocholyuvani Avroroyu ye visokotehnologichno rozvinutimi z nechislennim naselennyam yake provadit zhorstku rasovu politiku shob obmezhiti migraciyu z Zemli Spejseri faktichno zakrili zemlyanam dostup do visokih tehnologij dlya kolonizaciyi inshih planet oskilki vvazhayut sho vsi krashi risi lyudej teper pritamanni tilki yim Hocha zemlyani i ne mayut bazhannya prikladati zusil dlya kolonizaciyi nadiyuchis na primarnu mozhlivist migraciyi v visokorozvinuti sviti spejseriv Perspektiva rozvitku Zemli viglyadaye neprivablivo ale ne dlya zemnogo istorika Edvarda Filda yakij razom z uryadovcem Luyisom Moreno rozroblyayut Proyekt Pacific Do politikiv Zovnishnih svitiv dohodyat chutki pro cej proyekt i voni rozcinyuyut ce yak rozrobku tayemnoyi zbroyi dlya vijni zi spejserami Vlada u svitah spejseriv staye avtoritarnoyu a bud yaka opoziciya sho spivchuvaye Zemli piddayetsya peresliduvannyu Potim Zemlya gasit vinikli superechki mizh zovnishnimi svitami svoyeyu zuhvaloyu politichnoyu zayavoyu pislya chogo rozpochinayetsya yiyi ekonomichna blokada Pislya areshtu pershih spejserskih kontabandistiv rozpochinayutsya bojovi diyi i Zemlya pospishno kapitulyuye Za umovami kapitulyaciyi zemlyanam zaboroneno pokidati mezhi Sonyachnoyi sistemi takozh spejseri pererivayut usilyake spilkuvannya z zemlyanami Nasamkinec zhurnalistovi yakij propaguvav politiku druzhbi zi spejserami proponuyut posadu prezidenta Zemli i rozkrivayut detali Proyektu Pacific Yedinoyu perspektivoyu dlya lyudej kolonizuvati uves vsesvit buv variant priskoriti mirnij zanepad civilizaciyi spejseriv za rahunok pripinennya pidtrimki silskogospodarskimi tovarami z Zemli oskilki spejseri v silu svoyeyi rasovoyi politiki ne bazhali prilashtovuvatis do zhittya na kolonizovanih planetah Pislya zanepadu yihnih civilizacij zemlyani povinni rozselitis u vsesviti bez nadiyi na pidtrimku z Zemli i utvoriti Drugu Galaktichnu imperiyu stabilnishu nizh poperednya Div takozhStalevi pecheri 1954 Ogolene sonce 1956 Viddzerkalennya opovidannya 1972 Roboti svitanku 1983 Roboti ta Imperiya 1985 Dzherelahttp www asimovonline com 27 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Isaac Asimov Home Page