Чорний Поті́к — село Делятинської селищної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.
село Чорний Потік | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква святих первоверховних апостолів Петра і Павла | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Надвірнянський район | ||||
Громада | Делятинська селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1629 | ||||
Населення | 2996 | ||||
Площа | 15.347 км² | ||||
Густота населення | 176 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 78461 | ||||
Телефонний код | +380 3475 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°30′22″ пн. ш. 24°43′35″ сх. д. / 48.50611° пн. ш. 24.72639° сх. д.Координати: 48°30′22″ пн. ш. 24°43′35″ сх. д. / 48.50611° пн. ш. 24.72639° сх. д. | ||||
Водойми | річки: Ослава Чорна, Ослава; потік Чорнянка | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Чорний Потік, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78461 | ||||
Староста | Шовгенюк Василь Васильович | ||||
Карта | |||||
Чорний Потік | |||||
Чорний Потік | |||||
Мапа | |||||
Чорний Потік у Вікісховищі |
Географія
У селі потік Чорнянка впадає у річку Ославу Чорну.
Розташування
Село розташоване за 24 км від Надвірної, до залізничної станції Ланчин — 5 км. Через село протікає річка Ослава Чорна і за селом впадає у річку Ославу.
Чорний Потік — одне із мальовничих сіл Гуцульщини, розташоване на її північній окраїні. Воно простягається в долині невеличкої річки з однойменною назвою. Висота над рівнем моря 450—750 м. Гори вкриті переважно смерековими та буковими лісами, чагарниками.
Назва
Серед краєзнавців побутують різні версії походження назви села. Одна з них вказує на походження села від назви річки (потоку), вода якої мала чорне забарвлення після лісової пожежі. Інше припущення тлумачить походження назви села від назви лісу, що був на цій території до заснування поселення. Його називали «чорним». В його дебрях ховалися опришки — «чорні хлопці». Є ще і третя версія, яка розповідає про те, що в давнину через дану місцевість проходила дорога, по якій торговці із Делятина возили сіль до Коломиї. На території Чорного Потоку на них часто нападали розбійники і відбирати товар, і те місце, яке трудно було проїхати без перешкод, назвали «чорним». Ні одне з цих припущень документально не підтверджене і всі мають право на існування.
Історія села
Чорний Потік розташований на межі Надвірнянщини та Коломийщини. В різні історичні часи він належав до різних адміністративних центрів краю: Делятина, Печеніжина, Яблунева, Яремча, Надвірної. Це негативно позначилось на впорядкуванні села і навколишньої території (відсутність шляхів сполучення із навколишніми селами). Так до залізничної станції Ланчин, віддаль до якої лише 6 км, можна добратись тільки пішки, до села Слобода є тільки лісова дорога. Дорога із твердим покриттям з села йде тільки в одному напрямку: Білі Ослави — Делятин. Віддаль до Надвірної — 25 км, до Івано-Франківська — 65 км.
За переказами, його заснували два козаки Палій та Василь Холопенки в 1629 році, котрі шукали притулку в найглухіших місцях Прикарпаття. У сиву давнину село Чорний Потік належало до Руси-України, з XIV століття — до Польського королівства (Речі Посполитої), від XVIII століття — до Австро-Угорщини (Австрійської монархії), до 1939 року — до Польської Народної Республіки (Надвірнянський повіт). У 1940 р. село належало до Делятинського району, але Указом Президії Верховної Ради УРСР 13 листопада 1940 р. Чорнопотоківська сільська рада передана до Печеніжинського району.
За часів австрійського панування (1772—1918 роки) проводились докладні переписи населення. В 1781 році в Чорному Потоці проживало 263 осіб, 1857 — 928, 1904 — 1449, 1910 — 1660, 1990 — 1449. Чорний Потік відомий з першої половини XVIII ст. як місце активних дій опришків Олекси Довбуша. Село славиться оригінальним писанкарством — писанки майстрів цієї справи розміщені в музеях України.
У середині ХІХ ст. село мало власну символіку — печатку з зображенням оленя (традиційного символу природи Карпатського краю). Відбиток такої печатки, датований 1848 р., зберігся в колекції документів відомого львівського краєзнавця ХІХ ст. Антонія Шнайдера.
Сьогодення
Відроджуються забуті ремесла, традиції та звичаї села. Відновлюється, на деякий час призабуте, випалювання вапна, садівництво (далеко за межами села відомий садівник Дмитро Шовгенюк), збір лікарських рослин та виготовлення лікувальних засобів народної медицини (В.Сопилюк). Але окремо слід виділити писанкарство, як особливий, притаманний тільки цьому селу вид декоративно-прикладного мистецтва.
Школа чорнянської писанки успішно конкурує з космацькою. Про що засвідчують призові місця наших писанкарів на щорічному святі — конкурсі «Писанка Прикарпаття» (Ярослава і Оксана Василишин). Особливий стиль чорнянської писанки легко вирізняє її від інших. Вражає чорне, як вугілля, забарвлення, з якого немов з ночі, вириваються лінії, завитки, листочки, пелюстки. Експозиція чорнянської писанки представлена в Коломийському музеї писанки та в музеях інших міст, зокрема Львова.
Чудова карпатська природа надихає багатьох людей на художню творчість. В селі є багато самодіяльних художників, твори яких прикрашають храми багатьох церков України (В.Василишин, В.Шовгенюк, М.Палійчук). У Львівській Академії мистецтв викладає виходець з Чорного Потоку, художник-аванґардист Василь Семенюк.
Відоме село своїми музичними талантами. Зокрема, сімейний ансамбль троїстих музик О.Шовгенюка.
Депутатом обласної ради обрано Поповича Володимира Васильовича, 10.07.1960 р.н., директора департаменту облдержадміністрації.
Соціальна сфера та інфраструктура
В селі є бібліотека, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення.
У Чорному Потоці функціонує 6 приватних магазинів, які торгують продуктами та господарськими товарами.
У 2003 році в селі побудована АТС — телефонізовано 150 дворів. Село не газифіковане, вуличного освітлення не має.
Так звана центральна дорога в селі з твердим покриттям. Фактично, дороги як такої майже немає, є бездоріжжя і рідко трапляються окремі фрагменти дороги.
Школа
У селі є загальноосвітня середня школа 1-3 ступенів. Директор — Михайло Іванович Струк (25.10.1967 р.н.) — на даній посаді працює з 2010 року. Учні часто здобувають призові місця на олімпіадах, але розміщена сама школа у жахливих приміщеннях які розвалюються. Вчителі і учні працюють і вчаться в катастрофічно жахливих умовах. У 2009 році біля школи збудовано стадіон із штучним покриттям за благодійні кошти приватної особи. У даній «школі» вчаться близько 500 дітей.
Фельдшерсько-акушерський пункт
Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) обслуговує — 2672 осіб, в тому числі дорослих — 1953, дітей — 719. Завідувач ФАПом — Мирослава Іванівна Тимінська, 04.05.1973 р.н., на даній посаді працює з 2000 року. Кадровий потенціал: 1 фельдшер, 1 акушерка, 1 медсестра, 1 молодша медсестра. Має 3 кабінети. Опалення пічне (дрова). Забезпеченість транспортом: не забезпечено.
Сільський клуб
Завідувач — Михайло Олексійович Шовгенюк, 25.03.1966 р.н., на даній посаді працює з 1989 року. Опалення пічне. Колективи художньої самодіяльності — 3.
Бібліотека
Завідувач — Мирослава Василівна Василишин, 19.04.1982 р.н., на даній посаді працює з 1995 року. Опалення пічне (дрова, вугілля). Стан закладу задовільний.
Релігія
- церква Архистратига Михаїла (1816, ПЦУ, дерев'яна; отець — Іван Микицей);
- церква Святих Апостолів Петра і Павла (УГКЦ, дерев'яна; отець — Любомир Мандзюк).
Відомі люди
Народилися
- Михайло Іванович Василишин — за бойові заслуги у Другій світовій війні присвоєно звання Героя Радянського Союзу;
- Роман Панчук (псевдо: «Заморський», «Мук») — командир сотні УПА «Опришки»;
- Василь Іванович Семенюк — український художник.
Померли
- Пахолків Святослав-«Дуденко» — командир сотні УПА «Бистрі», лицар Бронзового хреста бойової заслуги.
Джерела
- Історичне Прикарпаття,
Примітки
- Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника. - Відділ рукописів. - Ф. 144. - Оп. 7. - Спр. 7. - Арк. 137.
- Затісна школа. У селі Чорний Потік на Прикарпатті діти навчаються у клубі, сільській раді та спортзалі.
Посилання
- Potok Czarny (15) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 870. (пол.). — S. 870-871. (пол.)
- Фотографії Чорного Потоку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chornij Potik Chornij Poti k selo Delyatinskoyi selishnoyi gromadi Nadvirnyanskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Chornij Potik Gerb Prapor Cerkva svyatih pervoverhovnih apostoliv Petra i PavlaCerkva svyatih pervoverhovnih apostoliv Petra i Pavla Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Nadvirnyanskij rajon Gromada Delyatinska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1629 Naselennya 2996 Plosha 15 347 km Gustota naselennya 176 osib km Poshtovij indeks 78461 Telefonnij kod 380 3475 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 30 22 pn sh 24 43 35 sh d 48 50611 pn sh 24 72639 sh d 48 50611 24 72639 Koordinati 48 30 22 pn sh 24 43 35 sh d 48 50611 pn sh 24 72639 sh d 48 50611 24 72639 Vodojmi richki Oslava Chorna Oslava potik Chornyanka Misceva vlada Adresa radi s Chornij Potik Nadvirnyanskij r n Ivano Frankivska obl 78461 Starosta Shovgenyuk Vasil Vasilovich Karta Chornij Potik Chornij Potik Mapa Chornij Potik u VikishovishiGeografiyaU seli potik Chornyanka vpadaye u richku Oslavu Chornu RoztashuvannyaSelo roztashovane za 24 km vid Nadvirnoyi do zaliznichnoyi stanciyi Lanchin 5 km Cherez selo protikaye richka Oslava Chorna i za selom vpadaye u richku Oslavu Chornij Potik odne iz malovnichih sil Guculshini roztashovane na yiyi pivnichnij okrayini Vono prostyagayetsya v dolini nevelichkoyi richki z odnojmennoyu nazvoyu Visota nad rivnem morya 450 750 m Gori vkriti perevazhno smerekovimi ta bukovimi lisami chagarnikami NazvaSered krayeznavciv pobutuyut rizni versiyi pohodzhennya nazvi sela Odna z nih vkazuye na pohodzhennya sela vid nazvi richki potoku voda yakoyi mala chorne zabarvlennya pislya lisovoyi pozhezhi Inshe pripushennya tlumachit pohodzhennya nazvi sela vid nazvi lisu sho buv na cij teritoriyi do zasnuvannya poselennya Jogo nazivali chornim V jogo debryah hovalisya oprishki chorni hlopci Ye she i tretya versiya yaka rozpovidaye pro te sho v davninu cherez danu miscevist prohodila doroga po yakij torgovci iz Delyatina vozili sil do Kolomiyi Na teritoriyi Chornogo Potoku na nih chasto napadali rozbijniki i vidbirati tovar i te misce yake trudno bulo proyihati bez pereshkod nazvali chornim Ni odne z cih pripushen dokumentalno ne pidtverdzhene i vsi mayut pravo na isnuvannya Istoriya selaChornij Potik roztashovanij na mezhi Nadvirnyanshini ta Kolomijshini V rizni istorichni chasi vin nalezhav do riznih administrativnih centriv krayu Delyatina Pechenizhina Yabluneva Yaremcha Nadvirnoyi Ce negativno poznachilos na vporyadkuvanni sela i navkolishnoyi teritoriyi vidsutnist shlyahiv spoluchennya iz navkolishnimi selami Tak do zaliznichnoyi stanciyi Lanchin viddal do yakoyi lishe 6 km mozhna dobratis tilki pishki do sela Sloboda ye tilki lisova doroga Doroga iz tverdim pokrittyam z sela jde tilki v odnomu napryamku Bili Oslavi Delyatin Viddal do Nadvirnoyi 25 km do Ivano Frankivska 65 km Za perekazami jogo zasnuvali dva kozaki Palij ta Vasil Holopenki v 1629 roci kotri shukali pritulku v najgluhishih miscyah Prikarpattya U sivu davninu selo Chornij Potik nalezhalo do Rusi Ukrayini z XIV stolittya do Polskogo korolivstva Rechi Pospolitoyi vid XVIII stolittya do Avstro Ugorshini Avstrijskoyi monarhiyi do 1939 roku do Polskoyi Narodnoyi Respubliki Nadvirnyanskij povit U 1940 r selo nalezhalo do Delyatinskogo rajonu ale Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 13 listopada 1940 r Chornopotokivska silska rada peredana do Pechenizhinskogo rajonu Za chasiv avstrijskogo panuvannya 1772 1918 roki provodilis dokladni perepisi naselennya V 1781 roci v Chornomu Potoci prozhivalo 263 osib 1857 928 1904 1449 1910 1660 1990 1449 Chornij Potik vidomij z pershoyi polovini XVIII st yak misce aktivnih dij oprishkiv Oleksi Dovbusha Selo slavitsya originalnim pisankarstvom pisanki majstriv ciyeyi spravi rozmisheni v muzeyah Ukrayini U seredini HIH st selo malo vlasnu simvoliku pechatku z zobrazhennyam olenya tradicijnogo simvolu prirodi Karpatskogo krayu Vidbitok takoyi pechatki datovanij 1848 r zberigsya v kolekciyi dokumentiv vidomogo lvivskogo krayeznavcya HIH st Antoniya Shnajdera SogodennyaVidrodzhuyutsya zabuti remesla tradiciyi ta zvichayi sela Vidnovlyuyetsya na deyakij chas prizabute vipalyuvannya vapna sadivnictvo daleko za mezhami sela vidomij sadivnik Dmitro Shovgenyuk zbir likarskih roslin ta vigotovlennya likuvalnih zasobiv narodnoyi medicini V Sopilyuk Ale okremo slid vidiliti pisankarstvo yak osoblivij pritamannij tilki comu selu vid dekorativno prikladnogo mistectva Shkola chornyanskoyi pisanki uspishno konkuruye z kosmackoyu Pro sho zasvidchuyut prizovi miscya nashih pisankariv na shorichnomu svyati konkursi Pisanka Prikarpattya Yaroslava i Oksana Vasilishin Osoblivij stil chornyanskoyi pisanki legko viriznyaye yiyi vid inshih Vrazhaye chorne yak vugillya zabarvlennya z yakogo nemov z nochi virivayutsya liniyi zavitki listochki pelyustki Ekspoziciya chornyanskoyi pisanki predstavlena v Kolomijskomu muzeyi pisanki ta v muzeyah inshih mist zokrema Lvova Chudova karpatska priroda nadihaye bagatoh lyudej na hudozhnyu tvorchist V seli ye bagato samodiyalnih hudozhnikiv tvori yakih prikrashayut hrami bagatoh cerkov Ukrayini V Vasilishin V Shovgenyuk M Palijchuk U Lvivskij Akademiyi mistectv vikladaye vihodec z Chornogo Potoku hudozhnik avangardist Vasil Semenyuk Vidome selo svoyimi muzichnimi talantami Zokrema simejnij ansambl troyistih muzik O Shovgenyuka Deputatom oblasnoyi radi obrano Popovicha Volodimira Vasilovicha 10 07 1960 r n direktora departamentu oblderzhadministraciyi Socialna sfera ta infrastrukturaV seli ye biblioteka klub feldshersko akusherskij punkt poshtove viddilennya U Chornomu Potoci funkcionuye 6 privatnih magaziniv yaki torguyut produktami ta gospodarskimi tovarami U 2003 roci v seli pobudovana ATS telefonizovano 150 dvoriv Selo ne gazifikovane vulichnogo osvitlennya ne maye Tak zvana centralna doroga v seli z tverdim pokrittyam Faktichno dorogi yak takoyi majzhe nemaye ye bezdorizhzhya i ridko traplyayutsya okremi fragmenti dorogi Shkola U seli ye zagalnoosvitnya serednya shkola 1 3 stupeniv Direktor Mihajlo Ivanovich Struk 25 10 1967 r n na danij posadi pracyuye z 2010 roku Uchni chasto zdobuvayut prizovi miscya na olimpiadah ale rozmishena sama shkola u zhahlivih primishennyah yaki rozvalyuyutsya Vchiteli i uchni pracyuyut i vchatsya v katastrofichno zhahlivih umovah U 2009 roci bilya shkoli zbudovano stadion iz shtuchnim pokrittyam za blagodijni koshti privatnoyi osobi U danij shkoli vchatsya blizko 500 ditej Feldshersko akusherskij punkt Feldshersko akusherskij punkt FAP obslugovuye 2672 osib v tomu chisli doroslih 1953 ditej 719 Zaviduvach FAPom Miroslava Ivanivna Timinska 04 05 1973 r n na danij posadi pracyuye z 2000 roku Kadrovij potencial 1 feldsher 1 akusherka 1 medsestra 1 molodsha medsestra Maye 3 kabineti Opalennya pichne drova Zabezpechenist transportom ne zabezpecheno Silskij klub Zaviduvach Mihajlo Oleksijovich Shovgenyuk 25 03 1966 r n na danij posadi pracyuye z 1989 roku Opalennya pichne Kolektivi hudozhnoyi samodiyalnosti 3 Biblioteka Zaviduvach Miroslava Vasilivna Vasilishin 19 04 1982 r n na danij posadi pracyuye z 1995 roku Opalennya pichne drova vugillya Stan zakladu zadovilnij Religiyacerkva Arhistratiga Mihayila 1816 PCU derev yana otec Ivan Mikicej cerkva Svyatih Apostoliv Petra i Pavla UGKC derev yana otec Lyubomir Mandzyuk Vidomi lyudiNarodilisya Mihajlo Ivanovich Vasilishin za bojovi zaslugi u Drugij svitovij vijni prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Roman Panchuk psevdo Zamorskij Muk komandir sotni UPA Oprishki Vasil Ivanovich Semenyuk ukrayinskij hudozhnik Pomerli Paholkiv Svyatoslav Dudenko komandir sotni UPA Bistri licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi DzherelaIstorichne Prikarpattya PrimitkiLvivska naukova biblioteka im V Stefanika Viddil rukopisiv F 144 Op 7 Spr 7 Ark 137 Zatisna shkola U seli Chornij Potik na Prikarpatti diti navchayutsya u klubi silskij radi ta sportzali PosilannyaPotok Czarny 15 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 870 pol S 870 871 pol Fotografiyi Chornogo Potoku