Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Печорське море — море Північного Льодовитого океану, є південно-східною частиною Баренцового моря, між островами Колгуєв і Вайгач. Термін «Печорське море», згідно з Постановою ЦВК СРСР від 28.11.1935, застосовується до акваторії південно-східної частини Баренцового моря, розташованої на схід від межі по лінії (Нова Земля, південний вхід в губу ) — північний край о. Колгуєв і потім південний край о. Колгуєв () — мис . При цьому протоки Карські Ворота і Югорський Шар до Печорського моря не належать. Всі береги, омивані морем, відносяться до Росії (материковий берег, о-ви Колгуєв і Вайгач — Ненецький автономний округ, архіпелаг Нова Земля — Архангельська область).
 Печорське море | |
| 69°46′44″ пн. ш. 54°26′54″ сх. д. / 69.77889° пн. ш. 54.44833° сх. д.Координати: 69°46′44″ пн. ш. 54°26′54″ сх. д. / 69.77889° пн. ш. 54.44833° сх. д. | |
| Область | Північно-східна Європа |
|---|---|
| Розташування |  Росія Архангельська область Ненецький автономний округ |
| Довжина | 300 км |
| Ширина | 180 км |
| Найбільша глибина | 210 м |
| Середня глибина | 6 м |
| Впадаючі річки | Печора |
| Впадаюча річка | Печора, d, d, d і d |
 Печорське море у Вікісховищі | |
Розміри Печорського моря: в широтному напрямку — від о. Колгуєв до протоки Карські Ворота — близько 300 км і в меридіональному напрямку — від мису до Нової Землі — близько 180 км. Площа акваторії моря становить 81263 км², об'єм вод 4380 км³.
У межах Печорського моря є кілька заток (губ): Раменка, Колоколкова, , Печорська (найбільша). З річок, що впадають у море, найбільшою є Печора.
Море мілководне з поступовим збільшенням глибини в меридіональному напрямку від материкового берега. Вздовж південного узбережжя архіпелагу Нова Земля розташовується глибоководний жолоб з глибинами понад 150 м.
Полярна ніч триває тут з кінця листопада до середини січня, а полярний день — з середини травня до кінця липня. Льодовий покрив, що має тут сезонний характер, утворюється у вересні-жовтні і зберігається до липня.
Максимальний прогрів вод у поверхневих шарах відзначається в серпні (10-12 °С), а у глибинних шарах — у вересні-жовтні. У найхолоднішому місяці — травні — значення температури води негативні від поверхні до дна.
Солоність води в Печерському море змінюється протягом року і в різних місцях акваторії. У льодовий період відзначаються морські солоні води (солоність 32-35 ‰.). У літньо-осінній період в районі сильно виражений розпрісняючий вплив материкового прісного стоку (в першу чергу річки Печора). У шарі 0-10 м утворюються зони солонуватих (солоність до 25 ‰.), розпріснених морських (солоність 25-30 ‰.) і солоних морських (солоність понад 30 ‰.). Максимум розвитку цих зон відзначається в липні. Скорочення зон солонуватих і розпрісненних морських вод відбувається в серпні-жовтні і закінчується в листопаді до початку льодоутворення повним зникненням в Печерському море солонуватих вод.
У Печерське море проходять гілки теплої , холодної і стічних (влітку теплих і холодних взимку) і течій.
У Печерському морі припливи півдобові мілководні, лише на вході в Печорську губу і в її вершині вони неправильні півдобові. Середня величина сизигійного припливу (селище ) становить 1,1 м.
Промисел тріски, білухи, тюленя. На 2009 р. в Печерському море готуються для промислового видобутку нафти родовища «Приразломне», «Долгинське», «Мединський-море», «Варандей-море» тощо. У районі сел. Варандей діє морський нафтоналивний термінал з берегових родовищ.
Клімат
Акваторія моря лежить в субарктичному кліматичному поясі. Влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря. Прохолодне сире літо з частими туманами; досить вітряна волога зима.
Біологія
Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Північне й східне Баренцове море арктичної зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу до глибини 200 м відноситься до арктичної зони.
Примітки
- Атлас. Географія. Материки і океани. 7 клас / ред. І. О. Європіна, Н. О. Крижова, О. Ю. Король. — К. : ДНВП «Картографія», 2020. — 48 с. — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира / под ред. акад. . — М. : Академия наук СССР и ГУГГК ГГК СССР, 1964. — 298 с. — 20 тис. прим.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Література
- (рос.) Воскресенский С. С., Леонтьев О. К., Спиридонов А. И. и др. Геоморфологическое районирование СССР и прилегающих морей : Учебное пособие. — М. : Высшая школа, 1980. — 343 с.
- (рос.) Геоморфология СССР. Дальний Восток и берега морей, омывающих территорию СССР / Под ред. А. А. Асеева, С. С. Коржуева. — М. : Наука, 1982. — 277 с.
- (рос.) Геоэкология шельфа и берегов морей России / Под ред. Н. А. Айбулатова. — М. : Ноосфера, 2001. — 427 с.
- (рос.) Добровольский А. Д., Залогин Б. С. Моря СССР. — М. : Изд-во МГУ, 1982.
- (рос.) Зенкевич Л. А. Биология морей СССР. — М. : Изд-во АН СССР, 1963. — 739 с.
- (рос.) Кондрин А. Т., Косарев А. Н., Полякова А. В. Экологическое состояние морей России. — М. : Изд-во МГУ, 1993.
- (рос.) Леонов А. К. Региональная океанография. — Л. : Гидрометеоиздат, 1960.
- (рос.) Обзор экологического состояния морей СССР и отдельных районов Мирового океана за 1989 г. — Л. : Гидрометеоиздат, 1990. — 174 с.
- (рос.) Печорское море. Системные исследования. — М. : Научный мир, 2003. — 486 с.
- (рос.) Шамраев Ю. И., Шишкина Л. А. Океанология. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980.
Посилання
- Печорське море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Вадим Старков. // Очерки истории освоения Арктики. Том II. Россия и Северо-Восточный проход. Мангазейский морской ход [ 20 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechorske more more Pivnichnogo Lodovitogo okeanu ye pivdenno shidnoyu chastinoyu Barencovogo morya mizh ostrovami Kolguyev i Vajgach Termin Pechorske more zgidno z Postanovoyu CVK SRSR vid 28 11 1935 zastosovuyetsya do akvatoriyi pivdenno shidnoyi chastini Barencovogo morya roztashovanoyi na shid vid mezhi po liniyi Nova Zemlya pivdennij vhid v gubu pivnichnij kraj o Kolguyev i potim pivdennij kraj o Kolguyev mis Pri comu protoki Karski Vorota i Yugorskij Shar do Pechorskogo morya ne nalezhat Vsi beregi omivani morem vidnosyatsya do Rosiyi materikovij bereg o vi Kolguyev i Vajgach Neneckij avtonomnij okrug arhipelag Nova Zemlya Arhangelska oblast Pechorske morePechorske more69 46 44 pn sh 54 26 54 sh d 69 77889 pn sh 54 44833 sh d 69 77889 54 44833 Koordinati 69 46 44 pn sh 54 26 54 sh d 69 77889 pn sh 54 44833 sh d 69 77889 54 44833Oblast Pivnichno shidna YevropaRoztashuvannya Rosiya Arhangelska oblast Neneckij avtonomnij okrugDovzhina 300 kmShirina 180 kmNajbilsha glibina 210 mSerednya glibina 6 mVpadayuchi richki PechoraVpadayucha richka Pechora d d d i dPechorske more u Vikishovishi Roztashuvannya Pechorskogo morya Rozmiri Pechorskogo morya v shirotnomu napryamku vid o Kolguyev do protoki Karski Vorota blizko 300 km i v meridionalnomu napryamku vid misu do Novoyi Zemli blizko 180 km Plosha akvatoriyi morya stanovit 81263 km ob yem vod 4380 km U mezhah Pechorskogo morya ye kilka zatok gub Ramenka Kolokolkova Pechorska najbilsha Z richok sho vpadayut u more najbilshoyu ye Pechora More milkovodne z postupovim zbilshennyam glibini v meridionalnomu napryamku vid materikovogo berega Vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya arhipelagu Nova Zemlya roztashovuyetsya glibokovodnij zholob z glibinami ponad 150 m Polyarna nich trivaye tut z kincya listopada do seredini sichnya a polyarnij den z seredini travnya do kincya lipnya Lodovij pokriv sho maye tut sezonnij harakter utvoryuyetsya u veresni zhovtni i zberigayetsya do lipnya Maksimalnij progriv vod u poverhnevih sharah vidznachayetsya v serpni 10 12 S a u glibinnih sharah u veresni zhovtni U najholodnishomu misyaci travni znachennya temperaturi vodi negativni vid poverhni do dna Solonist vodi v Pecherskomu more zminyuyetsya protyagom roku i v riznih miscyah akvatoriyi U lodovij period vidznachayutsya morski soloni vodi solonist 32 35 U litno osinnij period v rajoni silno virazhenij rozprisnyayuchij vpliv materikovogo prisnogo stoku v pershu chergu richki Pechora U shari 0 10 m utvoryuyutsya zoni solonuvatih solonist do 25 rozprisnenih morskih solonist 25 30 i solonih morskih solonist ponad 30 Maksimum rozvitku cih zon vidznachayetsya v lipni Skorochennya zon solonuvatih i rozprisnennih morskih vod vidbuvayetsya v serpni zhovtni i zakinchuyetsya v listopadi do pochatku lodoutvorennya povnim zniknennyam v Pecherskomu more solonuvatih vod U Pecherske more prohodyat gilki teployi holodnoyi i stichnih vlitku teplih i holodnih vzimku i techij U Pecherskomu mori priplivi pivdobovi milkovodni lishe na vhodi v Pechorsku gubu i v yiyi vershini voni nepravilni pivdobovi Serednya velichina sizigijnogo priplivu selishe stanovit 1 1 m Promisel triski biluhi tyulenya Na 2009 r v Pecherskomu more gotuyutsya dlya promislovogo vidobutku nafti rodovisha Prirazlomne Dolginske Medinskij more Varandej more tosho U rajoni sel Varandej diye morskij naftonalivnij terminal z beregovih rodovish KlimatAkvatoriya morya lezhit v subarktichnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut pomirni povitryani masi vzimku polyarni Chitko vidstezhuyetsya sezonna zmina perevazhayuchih vitriv Dosit veliki richni amplitudi temperaturi povitrya Proholodne sire lito z chastimi tumanami dosit vitryana vologa zima BiologiyaAkvatoriya morya vidnositsya do morskogo ekoregionu Pivnichne j shidne Barencove more arktichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu do glibini 200 m vidnositsya do arktichnoyi zoni PrimitkiAtlas Geografiya Materiki i okeani 7 klas red I O Yevropina N O Krizhova O Yu Korol K DNVP Kartografiya 2020 48 s ISBN 978 966 946 305 0 ros Fiziko geograficheskij atlas mira pod red akad M Akademiya nauk SSSR i GUGGK GGK SSSR 1964 298 s 20 tis prim angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Literatura ros Voskresenskij S S Leontev O K Spiridonov A I i dr Geomorfologicheskoe rajonirovanie SSSR i prilegayushih morej Uchebnoe posobie M Vysshaya shkola 1980 343 s ros Geomorfologiya SSSR Dalnij Vostok i berega morej omyvayushih territoriyu SSSR Pod red A A Aseeva S S Korzhueva M Nauka 1982 277 s ros Geoekologiya shelfa i beregov morej Rossii Pod red N A Ajbulatova M Noosfera 2001 427 s ros Dobrovolskij A D Zalogin B S Morya SSSR M Izd vo MGU 1982 ros Zenkevich L A Biologiya morej SSSR M Izd vo AN SSSR 1963 739 s ros Kondrin A T Kosarev A N Polyakova A V Ekologicheskoe sostoyanie morej Rossii M Izd vo MGU 1993 ros Leonov A K Regionalnaya okeanografiya L Gidrometeoizdat 1960 ros Obzor ekologicheskogo sostoyaniya morej SSSR i otdelnyh rajonov Mirovogo okeana za 1989 g L Gidrometeoizdat 1990 174 s ros Pechorskoe more Sistemnye issledovaniya M Nauchnyj mir 2003 486 s ros Shamraev Yu I Shishkina L A Okeanologiya L Gidrometeoizdat 1980 PosilannyaPechorske more Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Vadim Starkov Ocherki istorii osvoeniya Arktiki Tom II Rossiya i Severo Vostochnyj prohod Mangazejskij morskoj hod 20 bereznya 2015 u Wayback Machine ros