Балаклі́я — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 503 особи. Входить до Білоцерківської сільської об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром у с. Білоцерківка.
село Балаклія | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Миргородський район |
Громада | Білоцерківська сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 503 (2001 рік) |
Територія | 1,714 км² |
Густота населення | 293.47 осіб/км² |
Поштовий індекс | 38344 |
Телефонний код | +380 5345 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°36′51″ пн. ш. 33°45′00″ сх. д. / 49.61417° пн. ш. 33.75000° сх. д.Координати: 49°36′51″ пн. ш. 33°45′00″ сх. д. / 49.61417° пн. ш. 33.75000° сх. д. |
Водойми | річка Балаклійка |
Відстань до районного центру | 21 км |
Відстань до залізничної станції | 39 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38344, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Балаклія |
Карта | |
Балаклія | |
Балаклія | |
Мапа | |
Географія
Село Балаклія знаходиться на правому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Балаклійка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Герусівка, вище за течією річки Балаклійка на відстані 2 км розташоване село Писарівщина, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Остап'є, на протилежному березі — село Колосівка.
Віддаль від селища Велика Багачка — 21 км, найближчі залізничні станції: Гоголеве — за 39 км та Матяшівка — за 40 км.
Історія
У Балаклії знаходиться городище — поселення скіфів (V—III ст. до н. е.).
Виникла у кін. XVI — на поч. XVII ст. в ході козацької колонізації Правобережжя. На карті Г.-Л. де Боплана (середина XVII ст.) позначена як село Баклей.
1633 року Станіслав Конецпольський купив у Христини Зубрикової-Корженьовської в районі Тясмину Мліїв, Орловець, Тясмин (Смілу), Балаклій, Городище, Жаботин тощо.
У роки визвизвольної війни українського народу (1648—1654) воно вже було «містечко Балаклейка». Балакліївську сотню створено наприкінці 1648 року у складі Полтавського полку (153 чол.). У 1654 в містечку, крім козаків, проживало 148 міщан, справами яких відали війт та бурмістр. Сотник Яків Чернігівець перебував серед організаторів подій 1657-го року. Після невдачі повстання, разом з частиною козаків та їх родинами, заснував Балаклію на Слобожанщині.
Протягом 1661—1663 рр. — закріплено за Кременчуцьким полком, 1663 року введено до складу Миргородського полку.
Балакліївська сотня брала участь у Північній війні 1700-1721 років.
У кінці XVIII ст. Балаклія відійшла до Білоцерківської сотні Миргородського полку. На той час у містечку, поруч з 115 дворами виборних козаків і 102 дворами козаків-підпомічників, з'явився 91 двір посполитих, 15 посполитих належали бунчуковому товаришу з племінниками, бунчуковому товаришу В. Родзинку та полковому осавулу С. Кирякову.
У 1760 році Миргородський полковник Ф. М. Остроградський одержав універсал на володіння 109 посполитими.
У 1859 році Балаклія — містечко козацьке і власницьке, налічувало 409 дворів, 3282 жителів; щорічно проводилося три ярмарки. Входило до Остапівської волості, згодом стало центром Балаклійської волості Хорольського повіту. У 1870 році збудували нову Покровську церкву, працювала церковнопарафіяльна школа.
У 1885 році колишнє державне і власницьке містечко мало 600 дворів і 2800 жителів, 3 постоялих двори,православну церкву, проводилось 3 ярмарки, діяли кузня, 12 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи. У кінці 19 ст. відкрилася земська школа. У 1910 в Балаклії діяв паровий млин.
Радянський період
Радянська окупація розпочалась в січні 1918 року.
У 1923 році Балаклія як центр волості ввійшла до складу , у 1926 році — Остап'ївського району Лубенської округи. Тоді було 350 господарств, 1810 жителів. За ініціативою комнезаму були створено ТСОЗи «Зірка», «Плугатар», «Чубар».
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 398 мешканців, у тому числі встановлено імена 125 загиблих. Збереглися свідчення про Голодомор місцевих жителів, серед яких Беркало С. П. (1924 р. н.), Цикало В. Г. (1919 р. н.), Чернуха Є. С. (1923 р. н.).
У 1930 році засновано артіль «Червоний господар». У 1924 році відкрилася семирічна, у 1938 році — середня школи. Працювали медпункт, Будинок культури, бібліотека.
У період окупації гітлерівцями 14 вересня 1941 — 19(20) вересня 1943 населення села переховувало поранених радянських воїнів та втікачів з концтаборів. Відступаючи, окупанти спалили село.
У 1966 році колгосп «Заповіт Леніна», центральна садиба якого містилася в селі, мав 3873 га земельних угідь. Виробничим напрямом було рільництво, тваринництво.
У 1966 році в Балаклії працювали восьмирічна школа, бібліотека, музейна кімната, клуб. Населення становило 785 чол. Сільській раді були підпорядковані населені пункти Колосівка, (нині не існує), Писарівщина, Шипоші.
У 1991 році в Балаклії були радгосп «Заповіт Леніна» (насіннєвого напряму, тваринництво), неповна середня школа, дитсадок, Будинок культури на 400 місць, бібліотека (10 тисяч одиниць літератури). Село було електрифіковане, радіофіковане.
Після Незалежності
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Балакліївської, Білоцерківської, Бірківської та Подільської сільських рад Великобагачанського району була утворена Білоцерківська сільська об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у с. Білоцерківка.
З 01.08.2017 року Балакліївську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів було реорганізовано у Балакліївський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4383 | 96.46% |
російська | 146 | 3.21% |
білоруська | 3 | 0.07% |
вірменська | 1 | 0.02% |
німецька | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 10 | 0.22% |
Усього | 4544 | 100% |
Економіка
- Молочно-товарна ферма
- ПрАТ «Балакліївське»
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садок «Малятко»
- Балакліївський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
- Будинок культури на 400 місць
- Бібліотека
Пам'ятники та поховання
У 1957 відкрито пам'ятник воїнам-односельцям, що загинули (255 чол,) під час Радянсько-німецької війни; 1967 — В. І. Леніну. У Балаклії є братська могила радянських воїнів, які полягли (17 чол.) 1943 під час визволення села від німецько-нацистських загарбників. На території Балаклії знаходиться городище скіфського часу (V—III ст. до н. е.), поселення черняхівської культури (II – VI ст. н. е.) і середини I тисячоліття нашої ери з ліпним посудом.
Поблизу села знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення "Географічний центр Полтавщини".
Уродженці
- Костенко Анатоль Ілліч (1908—1997) — український письменник і літературознавець.
- Костенко Анатоль Ілліч
Див. також
Примітки
- БАЛАКЛІЯ, село. www.poltava-photo.com. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 17 липня 2018.
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене).— Львів: «Світ», 1990.— 408 с.— C. 50.
- Кривошея В. В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том II — Ч.: «Десна Поліграф», 2014 — С.478
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 20-21
Джерела
- Балаклія // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — . — с. 44
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — 1028 с.
- https://balak-school.at.ua [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.] Сайт Балакліївського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Посилання
- Погода в селі Балаклія [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Картка на сайті ВР[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Balakliya znachennya Balakli ya selo Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 503 osobi Vhodit do Bilocerkivskoyi silskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi z administrativnim centrom u s Bilocerkivka selo Balakliya Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Mirgorodskij rajon Gromada Bilocerkivska silska gromada Osnovni dani Naselennya 503 2001 rik Teritoriya 1 714 km Gustota naselennya 293 47 osib km Poshtovij indeks 38344 Telefonnij kod 380 5345 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 36 51 pn sh 33 45 00 sh d 49 61417 pn sh 33 75000 sh d 49 61417 33 75000 Koordinati 49 36 51 pn sh 33 45 00 sh d 49 61417 pn sh 33 75000 sh d 49 61417 33 75000 Vodojmi richka Balaklijka Vidstan do rajonnogo centru 21 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 39 km Misceva vlada Adresa radi 38344 Poltavska obl Velikobagachanskij r n s Balakliya Karta Balakliya Balakliya MapaGeografiyaSelo Balakliya znahoditsya na pravomu berezi richki Psel v misci vpadannya v neyi richki Balaklijka vishe za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Gerusivka vishe za techiyeyu richki Balaklijka na vidstani 2 km roztashovane selo Pisarivshina nizhche za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Ostap ye na protilezhnomu berezi selo Kolosivka Viddal vid selisha Velika Bagachka 21 km najblizhchi zaliznichni stanciyi Gogoleve za 39 km ta Matyashivka za 40 km IstoriyaU Balakliyi znahoditsya gorodishe poselennya skifiv V III st do n e Vinikla u kin XVI na poch XVII st v hodi kozackoyi kolonizaciyi Pravoberezhzhya Na karti G L de Boplana seredina XVII st poznachena yak selo Baklej 1633 roku Stanislav Konecpolskij kupiv u Hristini Zubrikovoyi Korzhenovskoyi v rajoni Tyasminu Mliyiv Orlovec Tyasmin Smilu Balaklij Gorodishe Zhabotin tosho U roki vizvizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 vono vzhe bulo mistechko Balaklejka Balakliyivsku sotnyu stvoreno naprikinci 1648 roku u skladi Poltavskogo polku 153 chol U 1654 v mistechku krim kozakiv prozhivalo 148 mishan spravami yakih vidali vijt ta burmistr Sotnik Yakiv Chernigivec perebuvav sered organizatoriv podij 1657 go roku Pislya nevdachi povstannya razom z chastinoyu kozakiv ta yih rodinami zasnuvav Balakliyu na Slobozhanshini Protyagom 1661 1663 rr zakripleno za Kremenchuckim polkom 1663 roku vvedeno do skladu Mirgorodskogo polku Balakliyivska sotnya brala uchast u Pivnichnij vijni 1700 1721 rokiv U kinci XVIII st Balakliya vidijshla do Bilocerkivskoyi sotni Mirgorodskogo polku Na toj chas u mistechku poruch z 115 dvorami vibornih kozakiv i 102 dvorami kozakiv pidpomichnikiv z yavivsya 91 dvir pospolitih 15 pospolitih nalezhali bunchukovomu tovarishu z pleminnikami bunchukovomu tovarishu V Rodzinku ta polkovomu osavulu S Kiryakovu U 1760 roci Mirgorodskij polkovnik F M Ostrogradskij oderzhav universal na volodinnya 109 pospolitimi U 1859 roci Balakliya mistechko kozacke i vlasnicke nalichuvalo 409 dvoriv 3282 zhiteliv shorichno provodilosya tri yarmarki Vhodilo do Ostapivskoyi volosti zgodom stalo centrom Balaklijskoyi volosti Horolskogo povitu U 1870 roci zbuduvali novu Pokrovsku cerkvu pracyuvala cerkovnoparafiyalna shkola U 1885 roci kolishnye derzhavne i vlasnicke mistechko malo 600 dvoriv i 2800 zhiteliv 3 postoyalih dvori pravoslavnu cerkvu provodilos 3 yarmarki diyali kuznya 12 vitryanih mliniv 2 maslobijnih zavodi U kinci 19 st vidkrilasya zemska shkola U 1910 v Balakliyi diyav parovij mlin Radyanskij period Radyanska okupaciya rozpochalas v sichni 1918 roku U 1923 roci Balakliya yak centr volosti vvijshla do skladu u 1926 roci Ostap yivskogo rajonu Lubenskoyi okrugi Todi bulo 350 gospodarstv 1810 zhiteliv Za iniciativoyu komnezamu buli stvoreno TSOZi Zirka Plugatar Chubar U 1932 1933 rokah vnaslidok Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u seli zaginulo 398 meshkanciv u tomu chisli vstanovleno imena 125 zagiblih Zbereglisya svidchennya pro Golodomor miscevih zhiteliv sered yakih Berkalo S P 1924 r n Cikalo V G 1919 r n Chernuha Ye S 1923 r n U 1930 roci zasnovano artil Chervonij gospodar U 1924 roci vidkrilasya semirichna u 1938 roci serednya shkoli Pracyuvali medpunkt Budinok kulturi biblioteka U period okupaciyi gitlerivcyami 14 veresnya 1941 19 20 veresnya 1943 naselennya sela perehovuvalo poranenih radyanskih voyiniv ta vtikachiv z konctaboriv Vidstupayuchi okupanti spalili selo U 1966 roci kolgosp Zapovit Lenina centralna sadiba yakogo mistilasya v seli mav 3873 ga zemelnih ugid Virobnichim napryamom bulo rilnictvo tvarinnictvo U 1966 roci v Balakliyi pracyuvali vosmirichna shkola biblioteka muzejna kimnata klub Naselennya stanovilo 785 chol Silskij radi buli pidporyadkovani naseleni punkti Kolosivka nini ne isnuye Pisarivshina Shiposhi U 1991 roci v Balakliyi buli radgosp Zapovit Lenina nasinnyevogo napryamu tvarinnictvo nepovna serednya shkola ditsadok Budinok kulturi na 400 misc biblioteka 10 tisyach odinic literaturi Selo bulo elektrifikovane radiofikovane Pislya Nezalezhnosti 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya Balakliyivskoyi Bilocerkivskoyi Birkivskoyi ta Podilskoyi silskih rad Velikobagachanskogo rajonu bula utvorena Bilocerkivska silska ob yednana teritorialna gromada z administrativnim centrom u s Bilocerkivka Z 01 08 2017 roku Balakliyivsku zagalnoosvitnyu shkolu I II stupeniv bulo reorganizovano u Balakliyivskij navchalno vihovnij kompleks zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Naselennya1648 301 1859 3282 1885 2800 1923 1910 1990 575 2001 503 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 4383 96 46 rosijska 146 3 21 biloruska 3 0 07 virmenska 1 0 02 nimecka 1 0 02 inshi ne vkazali 10 0 22 Usogo 4544 100 EkonomikaMolochno tovarna ferma PrAT Balakliyivske Ob yekti socialnoyi sferiDityachij sadok Malyatko Balakliyivskij navchalno vihovnij kompleks zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Budinok kulturi na 400 misc Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Geografichnij centr Poltavshini BibliotekaPam yatniki ta pohovannyaU 1957 vidkrito pam yatnik voyinam odnoselcyam sho zaginuli 255 chol pid chas Radyansko nimeckoyi vijni 1967 V I Leninu U Balakliyi ye bratska mogila radyanskih voyiniv yaki polyagli 17 chol 1943 pid chas vizvolennya sela vid nimecko nacistskih zagarbnikiv Na teritoriyi Balakliyi znahoditsya gorodishe skifskogo chasu V III st do n e poselennya chernyahivskoyi kulturi II VI st n e i seredini I tisyacholittya nashoyi eri z lipnim posudom Poblizu sela znahoditsya landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Geografichnij centr Poltavshini UrodzhenciKostenko Anatol Illich 1908 1997 ukrayinskij pismennik i literaturoznavec Kostenko Anatol IllichDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblastPrimitkiBALAKLIYa selo www poltava photo com Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 17 lipnya 2018 Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij vidannya druge vipravlene i dopovnene Lviv Svit 1990 408 s C 50 ISBN 5 11 000889 2 Krivosheya V V Ukrayinske kozactvo v nacionalnij pam yati Poltavskij polk Tom II Ch Desna Poligraf 2014 S 478 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Uporyadn O A Bilousko Yu M Varchenko V O Moklyak T P Pustovit Poltava Oriyana 2008 S 20 21 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaBalakliya Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 s 44 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1028 s https balak school at ua 29 bereznya 2022 u Wayback Machine Sajt Balakliyivskogo navchalno vihovnogo kompleksu zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad PosilannyaPogoda v seli Balakliya 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Kartka na sajti VR nedostupne posilannya z chervnya 2019