Баклан малий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phalacrocorax pygmeus (Pallas, 1773) | ||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Осіле проживання Зимування Випадкова поява | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Microcarbo pygmeus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Бакла́н мали́й (Phalacrocorax pygmeus, трапляються також назви Phalacrocorax pygmaeus, Phalacrocoras pygmaeus) — птах родини Бакланові (Phalacrocoracidae) ряду сулоподібних (Suliformes). Один з 39 видів роду, один з 3 видів у фауні України.
Зовнішній вигляд та морфологічні ознаки
Найменший серед бакланів фауни України. Маса тіла — 650–800 г, довжина тіла — 45-55 см, розмах крил — 75-90 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні голова і шия темно-каштанові, решта оперення чорна. На голові і тулубі дрібні білі риски. Крила з синьо-фіолетовим металічним лиском. Дзьоб, гола шкіра в кутах дзьоба і ноги темно-бурі. Райдужна оболонка ока темно-коричнева. У позашлюбному вбранні білі риски і металічний лиск відсутні; горло білувате; весь низ темно-бурий, дзьоб бурий, гола шкіра у кутах дзьоба жовта; ноги бурі. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному вбранні, але груди і черево білуваті; райдужна оболонка ока світло-коричнева.
Ареал виду та його поширення в Україні
Ареал виду: Південно-Східна Європа, Північно-Східна Африка, Мала Азія, райони Каспійського та Аральського морів. Зимує там само і дещо південніше. В Україні гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у дельтах Дунаю, Дністра, Дніпра та на Східному Сиваші, невеликі поселення є в інших місцях півдня країни. З кінця 1990-х рр. помітно збільшив чисельність і освоїв нові території. Зрідка трапляється на півночі, зокрема у Київській області, та на Закарпатті. Окремі реєстрації можливі на всій території країни, особливо у басейні Дніпра.
Чисельність і причини її зміни
На кінець 1980-х рр. чисельність у світі оцінювали у 13 тис., у Європі — у 6,2-7,5 тис. пар. У наступні роки вона швидко зростала, особливо в Європі. У 2002 р. тільки у дельті Дунаю гніздилась 9 тис. 341 пара, у тому числі 1 тис. 30 в українській її частині. На початку XXI ст. в Україні, переважно у Придунав'ї, нараховували до 2 тис. пар. Причини скорочення чисельності точно не встановлено: ймовірно, освоєння водно-болотних угідь, загибель у знаряддях риболовного промислу, відстріл на полюванні, зростання фактору непокою, аномально суворі окремі зими.
Особливості біології
Моногам. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. На більшій території перелітний, у дельті Дунаю частково осілий птах. До гніздування приступає у другій половині березня − першій половині квітня. Гніздиться майже винятково у великих змішаних колоніях лелекоподібних птахів. У кладці 3-7, частіше 4-6 яєць. Насиджують обидва партнери. Молоді баклани починають літати у віці 2-2,5 місяців. Статевої зрілості досягає у 2-3-річному віці. Живиться переважно дрібною рибою, рідше ракоподібними, земноводними, водяними комахами.
Охорона
Включено до Червоної книги України (2009) (статус − зникаючий), Європейського червоного переліку, Боннської (Додатки ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Охороняється у Дунайському та Чорноморському біосферних заповідниках, Нижньодністровському національному природному парку. Потрібно заповідати придунайські оз. Кугурлуй та Картал. Розмножується у зоопарках світу, в Україні достовірних даних про розмноження у неволі немає.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
- [[https://web.archive.org/web/20130724092731/http://redbook-ua.org/item/phalacrocorax-pygmaeus-pallas/ Архівовано 24 липня 2013 у Wayback Machine.] Баклан малий у Червоній книзі України]
- [[https://web.archive.org/web/20110827095612/http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/_tvar/evrotvar.htm Архівовано 27 серпня 2011 у Wayback Machine.] Види тварин України, занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991) на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України]
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 24 серпня 2013.
Посилання
- Жмуд М. Є. Баклан малий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 401. — -0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
Література
- Смогоржевський Л. О. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго. — К. : Наукова думка, 1979. — 188 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baklan malij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sulopodibni Suliformes Rodina Baklanovi Phalacrocoracidae Rid Baklan Phalacrocorax Vid Baklan malij Binomialna nazva Phalacrocorax pygmeus Pallas 1773 Areal vidu Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Vipadkova poyava Sinonimi Microcarbo pygmeus Posilannya Vikishovishe Category Phalacrocorax pygmeus Vikividi Phalacrocorax pygmeus EOL 45513570 ITIS 561972 MSOP 22696734 NCBI 413946 Bakla n mali j Phalacrocorax pygmeus traplyayutsya takozh nazvi Phalacrocorax pygmaeus Phalacrocoras pygmaeus ptah rodini Baklanovi Phalacrocoracidae ryadu sulopodibnih Suliformes Odin z 39 vidiv rodu odin z 3 vidiv u fauni Ukrayini Zovnishnij viglyad ta morfologichni oznakiNajmenshij sered baklaniv fauni Ukrayini Masa tila 650 800 g dovzhina tila 45 55 sm rozmah kril 75 90 sm U doroslogo ptaha v shlyubnomu vbranni golova i shiya temno kashtanovi reshta operennya chorna Na golovi i tulubi dribni bili riski Krila z sino fioletovim metalichnim liskom Dzob gola shkira v kutah dzoba i nogi temno buri Rajduzhna obolonka oka temno korichneva U pozashlyubnomu vbranni bili riski i metalichnij lisk vidsutni gorlo biluvate ves niz temno burij dzob burij gola shkira u kutah dzoba zhovta nogi buri Molodij ptah podibnij do doroslogo u pozashlyubnomu vbranni ale grudi i cherevo biluvati rajduzhna obolonka oka svitlo korichneva Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniAreal vidu Pivdenno Shidna Yevropa Pivnichno Shidna Afrika Mala Aziya rajoni Kaspijskogo ta Aralskogo moriv Zimuye tam samo i desho pivdennishe V Ukrayini gnizditsya na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi perevazhno u deltah Dunayu Dnistra Dnipra ta na Shidnomu Sivashi neveliki poselennya ye v inshih miscyah pivdnya krayini Z kincya 1990 h rr pomitno zbilshiv chiselnist i osvoyiv novi teritoriyi Zridka traplyayetsya na pivnochi zokrema u Kiyivskij oblasti ta na Zakarpatti Okremi reyestraciyi mozhlivi na vsij teritoriyi krayini osoblivo u basejni Dnipra yajce Microcarbo pygmeus Tuluzkij muzejChiselnist i prichini yiyi zminiNa kinec 1980 h rr chiselnist u sviti ocinyuvali u 13 tis u Yevropi u 6 2 7 5 tis par U nastupni roki vona shvidko zrostala osoblivo v Yevropi U 2002 r tilki u delti Dunayu gnizdilas 9 tis 341 para u tomu chisli 1 tis 30 v ukrayinskij yiyi chastini Na pochatku XXI st v Ukrayini perevazhno u Pridunav yi narahovuvali do 2 tis par Prichini skorochennya chiselnosti tochno ne vstanovleno jmovirno osvoyennya vodno bolotnih ugid zagibel u znaryaddyah ribolovnogo promislu vidstril na polyuvanni zrostannya faktoru nepokoyu anomalno suvori okremi zimi Osoblivosti biologiyiMonogam V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij ptah Na bilshij teritoriyi perelitnij u delti Dunayu chastkovo osilij ptah Do gnizduvannya pristupaye u drugij polovini bereznya pershij polovini kvitnya Gnizditsya majzhe vinyatkovo u velikih zmishanih koloniyah lelekopodibnih ptahiv U kladci 3 7 chastishe 4 6 yayec Nasidzhuyut obidva partneri Molodi baklani pochinayut litati u vici 2 2 5 misyaciv Statevoyi zrilosti dosyagaye u 2 3 richnomu vici Zhivitsya perevazhno dribnoyu riboyu ridshe rakopodibnimi zemnovodnimi vodyanimi komahami OhoronaVklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 status znikayuchij Yevropejskogo chervonogo pereliku Bonnskoyi Dodatki II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij Ohoronyayetsya u Dunajskomu ta Chornomorskomu biosfernih zapovidnikah Nizhnodnistrovskomu nacionalnomu prirodnomu parku Potribno zapovidati pridunajski oz Kugurluj ta Kartal Rozmnozhuyetsya u zooparkah svitu v Ukrayini dostovirnih danih pro rozmnozhennya u nevoli nemaye PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 24 serpnya 2013 https web archive org web 20130724092731 http redbook ua org item phalacrocorax pygmaeus pallas Arhivovano24 lipnya 2013 u Wayback Machine Baklan malij u Chervonij knizi Ukrayini https web archive org web 20110827095612 http mail menr gov ua publ redbook tvar evrotvar htm Arhivovano27 serpnya 2011 u Wayback Machine Vidi tvarin Ukrayini zaneseni do Yevropejskogo chervonogo spisku tvarin i roslin sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi 1991 na sajti Ministerstva ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2013 PosilannyaZhmud M Ye Baklan malij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 401 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H LiteraturaSmogorzhevskij L O Fauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 1 Gagari norci trubkonosi veslonogi golinasti flamingo K Naukova dumka 1979 188 s