Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кава по-турецьки, турецька кава (тур. Türk Kahvesi) — метод приготування нефільтрованої кави . Смажені, а потім дрібно мелені кавові зерна заварюють у джезві, як правило з цукром, і подають у маленькій філіжанці. Сьогодні таким чином готують каву на Близькому Сході, в Північній Африці, на Кавказі, у балканських країнах, у країнах Східної Європи. Зазвичай разом з кавою подають склянку холодної води та лукум.
 | |
| Тип | Гарячий напій |
|---|---|
| Країна походження |  Туреччина[1] |
Кава по-турецьки знаходиться в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини Туреччини.
Історія
Ранні свідчення приготування кави таким чином, приходять з Ємену з п'ятнадцятого століття . У період з кінця XV і початку XVI століття, цей метод поширився на Каїр і Мекку. У 1640 році османський літописець Ibrahim Pecevi зазначив, що до 1554 року на османських землях не було кав'ярень. Близько 1554 року Hâkem (Hakam) з Алеппо та Şems (Shams) з Дамаску прибули в Константинополь і відкрили кав'ярню в районі Тахтакале . В наш час популярність традиційного способу приготування кави знизилася в результаті зростаючої популярності інших гарячих напоїв, таких як чай по-турецьки, кави «еспресо» та інших.
Приготування
Кава по-турецьки є способом приготування, а не видом кави. Отже, немає спеціального типу кавових зерен. Зерна для турецької кави перемелюють або товчуть у найдрібніший порошок; дрібніше, ніж для будь-якого іншого способу приготування. Подрібнення здійснюється або послуговуючись ступкою (оригінальний метод), або за допомогою млинка. Більшість домашніх кавомолок не можуть розмолоти каву достатньо дрібно для кави по-турецьки; традиційні турецькі ручні млинки це виняток.
Як і будь-який інший вид кави, найкраща турецька кава готується зі свіжо обсмажених зерен, перемелених безпосередньо перед приготуванням. Можна купувати вже перемелені кавові зерна для кави по-турецьки, проте, всі мелені кавові зерна кави втрачають свої смакові властивості швидше, якщо порівняти зі зберіганням немелених зерен.
У той час як існують відмінності в деталях, основи приготування кави по-турецьки полягають в зануренні меленої кави у воду, яка, як правило, є гарячою, але не киплячою, на досить довгий час, щоб розчинити ароматні сполуки. У той час як тривале кип'ятіння кави дає йому неприємний «зварений» або «горілий» смак, а дуже короткочасне кипіння свідчить, що вона досягла потрібної температури.
Кількість потрібної води може бути виміряна в кількості бажаних чашок (приблизно 90 мл), одна або дві чайні ложки кави з гіркою використовуються на чашку (7-9 г); тобто приблизно 10 мл води на 1 грам зерен. Мелену каву і цукор, як правило, додають вже у воду в джезві.
У Туреччині використовуються чотири ступені солодкості кави. Турецькі терміни і наближені кількості наступні: sade (проста; без цукру), az şekerli (трохи цукру, половина чайної ложки цукру), orta şekerli (середній цукор, одна чайна ложка), і çok şekerli (багато цукру, одна з половиною або дві чайні ложки). В арабському світі «sāda» (проста, без цукру, означає «чорний» арабською мовою) або «murra» (гірка, без цукру) є поширеним явищем.
Каву і бажану кількість цукру перемішують, поки всі частинки кави і цукор не розчиниться. Після цього, ложка віддаляється і джезва ставлять на помірний вогонь; якщо вогонь занадто сильний, то кава доходить до кипіння занадто швидко, без часу, щоб витягти аромат. Перемішування не виконується у цей час, тому ще це розчинить піну.
Як тільки кава доходить до кипіння, джезва видаляється з вогню. Як правило, витримують протягом короткого часу, а потім нагрівають до кипіння у другий і в третій раз, потім каву наливають у чашки.
Отримання найбільш товстого шару піни вважається вершиною мистецтва приготування кави. Один із способів, щоб максимізувати це вилити повільно і спробувати підняти джезву вище і вище під час наливання. Незалежно від цих методів, досягти однаковий шар піни у всіх філіжанках важко, і чашка з найбільшою піною вважається найкращою у партії.
Добре приготовлена турецька кава має товстий шар піни нагорі (тур. köpük), є однорідною і не містить помітних частинок в піні або в рідині. Можна чекати додаткові двадцять секунд кипіння, щоб витягти трохи більше аромату, але піна буде повністю втрачена. Щоб подолати це, піну можна видалити і покласти в чашки раніше, а каву можна залишити до кипіння. У цьому випадку особлива увага повинна бути приділена, щоб перекласти тільки піну, а не зважені частинки.
Інші школи приготування кави по-східному відрізняються від вище вказаної. Ліванська кава починається з гарячої води, до якої додають цукор і розчиняють. Цей продукт, по суті цукровий сироп, з більш високою точкою кипіння, ніж вода. Каву і кардамон (за бажанням), додають потім і суміш перемішують. Потім доводять до кипіння двічі або тричі; подвійне (або потрійне) кипіння є невід'ємною частиною процесу, і урочисто, і (як знавці стверджують) для смаку. Це має ефект піддаючи мелену каву впливу гарячої (але не киплячої) води довше, витягуючи більше аромату без додання «звареного» смаку перевареної кави.
У балканських країнах, домінуючою практикою є наповнення джезви тільки холодною водою, і нагрівати її до кипіння. Як тільки вода закипить, додають мелену каву, перемішують і видаляють з вогню, перш ніж скипить піна. Після осідання піни, джезву поміщають назад на вогонь щоб вода закипіла знову, випускаючи більше кофеїну і аромату. Іноді останній крок пропускається, щоб зберегти піну. Цей режим приготування відомий як Боснійська кава, або Сербська кава.
Вірменський метод приготування відрізняється тим, що всі інгредієнти — вода, мелена кава і цукор (за бажанням) поєднуються у джезві перед нагріванням. Після первісного перемішування кави, нагрівають, але не перемішують, поки кава не приготується. Процес приготування, зазвичай, виключає кипіння. Як правило, каві дозволяється підніматися тільки один або двічі, але ніколи не тричі, як це характерно для Ліванського методу приготування.
У Болгарії, найкраща практика приготування турецької кави полягає у кипінні води, або, скоріше, в нагріві води до кипіння, додаванні меленої кави і чеканні першого підйому. Як тільки піна піднімається, якраз перед піком, джезва видаляється з вогню і каву виливають поверх цукру у чашки. Кава ніколи не перемішується у джезві (або в чашках), і їй ніколи не дають піднятися занадто. Як тільки кава випивається, чашка завжди перекидається на блюдце щоб гуща витекла. Ця гуща використовується для ворожіння на кавовій гущі.
Див. також
Примітки
- Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity, Liste représentative du patrimoine culturel immatériel de l’humanité, Lista Representativa del Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad
- Türk kahvesi, UNESCO'nun listesinde [ 1 червня 2015 у Wayback Machine.], TRT HABER 2013
- Arzu Çakır MORİN, Türk kahvesi Unesco korumasınd [ 6 грудня 2013 у Wayback Machine.], Hürriyet 2013
- Bonnie K. Bealer, Bennett Alan Weinberg, The World of Caffeine: The Science and Culture of the World's Most Popular Drug, Routledge 2001. , s. 3
- Bealer and Weinberg, s. 11
- Alain Huetz de Lemps, «Colonial Beverages and the Consumption of Sugar» in Massimo Montanari, Jean Louis Flandrin, ed. Food: A Culinary History, s. 387
- Quoted in Cemal Kafadar, «A History of Coffee» na: Economic History Congress XIII [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.] (Buenos Aires, 2002)
Посилання
- Кава по-турецьки. Історія появи та особливості приготування. [ 19 червня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kava po turecki turecka kava tur Turk Kahvesi metod prigotuvannya nefiltrovanoyi kavi Smazheni a potim dribno meleni kavovi zerna zavaryuyut u dzhezvi yak pravilo z cukrom i podayut u malenkij filizhanci Sogodni takim chinom gotuyut kavu na Blizkomu Shodi v Pivnichnij Africi na Kavkazi u balkanskih krayinah u krayinah Shidnoyi Yevropi Zazvichaj razom z kavoyu podayut sklyanku holodnoyi vodi ta lukum Kava po tureckiFilizhanka tureckoyi kavi prigotovana u midnij dzhezvi u TurechchiniTipGaryachij napijKrayina pohodzhennya Turechchina 1 Kava po turecki znahoditsya v spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Turechchini IstoriyaRanni svidchennya prigotuvannya kavi takim chinom prihodyat z Yemenu z p yatnadcyatogo stolittya U period z kincya XV i pochatku XVI stolittya cej metod poshirivsya na Kayir i Mekku U 1640 roci osmanskij litopisec Ibrahim Pecevi zaznachiv sho do 1554 roku na osmanskih zemlyah ne bulo kav yaren Blizko 1554 roku Hakem Hakam z Aleppo ta Sems Shams z Damasku pribuli v Konstantinopol i vidkrili kav yarnyu v rajoni Tahtakale V nash chas populyarnist tradicijnogo sposobu prigotuvannya kavi znizilasya v rezultati zrostayuchoyi populyarnosti inshih garyachih napoyiv takih yak chaj po turecki kavi espreso ta inshih PrigotuvannyaKava po turecki ye sposobom prigotuvannya a ne vidom kavi Otzhe nemaye specialnogo tipu kavovih zeren Zerna dlya tureckoyi kavi peremelyuyut abo tovchut u najdribnishij poroshok dribnishe nizh dlya bud yakogo inshogo sposobu prigotuvannya Podribnennya zdijsnyuyetsya abo poslugovuyuchis stupkoyu originalnij metod abo za dopomogoyu mlinka Bilshist domashnih kavomolok ne mozhut rozmoloti kavu dostatno dribno dlya kavi po turecki tradicijni turecki ruchni mlinki ce vinyatok Yak i bud yakij inshij vid kavi najkrasha turecka kava gotuyetsya zi svizho obsmazhenih zeren peremelenih bezposeredno pered prigotuvannyam Mozhna kupuvati vzhe peremeleni kavovi zerna dlya kavi po turecki prote vsi meleni kavovi zerna kavi vtrachayut svoyi smakovi vlastivosti shvidshe yaksho porivnyati zi zberigannyam nemelenih zeren U toj chas yak isnuyut vidminnosti v detalyah osnovi prigotuvannya kavi po turecki polyagayut v zanurenni melenoyi kavi u vodu yaka yak pravilo ye garyachoyu ale ne kiplyachoyu na dosit dovgij chas shob rozchiniti aromatni spoluki U toj chas yak trivale kip yatinnya kavi daye jomu nepriyemnij zvarenij abo gorilij smak a duzhe korotkochasne kipinnya svidchit sho vona dosyagla potribnoyi temperaturi Kilkist potribnoyi vodi mozhe buti vimiryana v kilkosti bazhanih chashok priblizno 90 ml odna abo dvi chajni lozhki kavi z girkoyu vikoristovuyutsya na chashku 7 9 g tobto priblizno 10 ml vodi na 1 gram zeren Melenu kavu i cukor yak pravilo dodayut vzhe u vodu v dzhezvi U Turechchini vikoristovuyutsya chotiri stupeni solodkosti kavi Turecki termini i nablizheni kilkosti nastupni sade prosta bez cukru az sekerli trohi cukru polovina chajnoyi lozhki cukru orta sekerli serednij cukor odna chajna lozhka i cok sekerli bagato cukru odna z polovinoyu abo dvi chajni lozhki V arabskomu sviti sada prosta bez cukru oznachaye chornij arabskoyu movoyu abo murra girka bez cukru ye poshirenim yavishem Kavu i bazhanu kilkist cukru peremishuyut poki vsi chastinki kavi i cukor ne rozchinitsya Pislya cogo lozhka viddalyayetsya i dzhezva stavlyat na pomirnij vogon yaksho vogon zanadto silnij to kava dohodit do kipinnya zanadto shvidko bez chasu shob vityagti aromat Peremishuvannya ne vikonuyetsya u cej chas tomu she ce rozchinit pinu Yak tilki kava dohodit do kipinnya dzhezva vidalyayetsya z vognyu Yak pravilo vitrimuyut protyagom korotkogo chasu a potim nagrivayut do kipinnya u drugij i v tretij raz potim kavu nalivayut u chashki Otrimannya najbilsh tovstogo sharu pini vvazhayetsya vershinoyu mistectva prigotuvannya kavi Odin iz sposobiv shob maksimizuvati ce viliti povilno i sprobuvati pidnyati dzhezvu vishe i vishe pid chas nalivannya Nezalezhno vid cih metodiv dosyagti odnakovij shar pini u vsih filizhankah vazhko i chashka z najbilshoyu pinoyu vvazhayetsya najkrashoyu u partiyi Dobre prigotovlena turecka kava maye tovstij shar pini nagori tur kopuk ye odnoridnoyu i ne mistit pomitnih chastinok v pini abo v ridini Mozhna chekati dodatkovi dvadcyat sekund kipinnya shob vityagti trohi bilshe aromatu ale pina bude povnistyu vtrachena Shob podolati ce pinu mozhna vidaliti i poklasti v chashki ranishe a kavu mozhna zalishiti do kipinnya U comu vipadku osobliva uvaga povinna buti pridilena shob pereklasti tilki pinu a ne zvazheni chastinki Inshi shkoli prigotuvannya kavi po shidnomu vidriznyayutsya vid vishe vkazanoyi Livanska kava pochinayetsya z garyachoyi vodi do yakoyi dodayut cukor i rozchinyayut Cej produkt po suti cukrovij sirop z bilsh visokoyu tochkoyu kipinnya nizh voda Kavu i kardamon za bazhannyam dodayut potim i sumish peremishuyut Potim dovodyat do kipinnya dvichi abo trichi podvijne abo potrijne kipinnya ye nevid yemnoyu chastinoyu procesu i urochisto i yak znavci stverdzhuyut dlya smaku Ce maye efekt piddayuchi melenu kavu vplivu garyachoyi ale ne kiplyachoyi vodi dovshe vityaguyuchi bilshe aromatu bez dodannya zvarenogo smaku perevarenoyi kavi U balkanskih krayinah dominuyuchoyu praktikoyu ye napovnennya dzhezvi tilki holodnoyu vodoyu i nagrivati yiyi do kipinnya Yak tilki voda zakipit dodayut melenu kavu peremishuyut i vidalyayut z vognyu persh nizh skipit pina Pislya osidannya pini dzhezvu pomishayut nazad na vogon shob voda zakipila znovu vipuskayuchi bilshe kofeyinu i aromatu Inodi ostannij krok propuskayetsya shob zberegti pinu Cej rezhim prigotuvannya vidomij yak Bosnijska kava abo Serbska kava Virmenskij metod prigotuvannya vidriznyayetsya tim sho vsi ingrediyenti voda melena kava i cukor za bazhannyam poyednuyutsya u dzhezvi pered nagrivannyam Pislya pervisnogo peremishuvannya kavi nagrivayut ale ne peremishuyut poki kava ne prigotuyetsya Proces prigotuvannya zazvichaj viklyuchaye kipinnya Yak pravilo kavi dozvolyayetsya pidnimatisya tilki odin abo dvichi ale nikoli ne trichi yak ce harakterno dlya Livanskogo metodu prigotuvannya U Bolgariyi najkrasha praktika prigotuvannya tureckoyi kavi polyagaye u kipinni vodi abo skorishe v nagrivi vodi do kipinnya dodavanni melenoyi kavi i chekanni pershogo pidjomu Yak tilki pina pidnimayetsya yakraz pered pikom dzhezva vidalyayetsya z vognyu i kavu vilivayut poverh cukru u chashki Kava nikoli ne peremishuyetsya u dzhezvi abo v chashkah i yij nikoli ne dayut pidnyatisya zanadto Yak tilki kava vipivayetsya chashka zavzhdi perekidayetsya na blyudce shob gusha vitekla Cya gusha vikoristovuyetsya dlya vorozhinnya na kavovij gushi Div takozhSpisok kavovih napoyiv Kava DzhezvaPrimitkiRepresentative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity Liste representative du patrimoine culturel immateriel de l humanite Lista Representativa del Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad d Track Q110319947d Track Q84036549 Turk kahvesi UNESCO nun listesinde 1 chervnya 2015 u Wayback Machine TRT HABER 2013 Arzu Cakir MORIN Turk kahvesi Unesco korumasind 6 grudnya 2013 u Wayback Machine Hurriyet 2013 Bonnie K Bealer Bennett Alan Weinberg The World of Caffeine The Science and Culture of the World s Most Popular Drug Routledge 2001 ISBN 0 415 92722 6 s 3 Bealer and Weinberg s 11 Alain Huetz de Lemps Colonial Beverages and the Consumption of Sugar in Massimo Montanari Jean Louis Flandrin ed Food A Culinary History s 387 Quoted in Cemal Kafadar A History of Coffee na Economic History Congress XIII 27 grudnya 2014 u Wayback Machine Buenos Aires 2002 PosilannyaKava po turecki Istoriya poyavi ta osoblivosti prigotuvannya 19 chervnya 2015 u Wayback Machine