Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мадагаскарські колючі хащі або Мадагаскарські колючі ліси (ідентифікатор WWF: AT1311) — афротропічний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на південному заході та півдні Мадагаскару.
 Колючі хащі в околицях Іфаті | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT1311 |
| Межі | Мадагаскарські сукулентні рідколісся Мадагаскарські помірно вологі ліси Мадагаскарські вологі ліси |
| Площа, км² | 42 922 |
| Країни | Мадагаскар |
| Охороняється | 857 км² (2 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон мадагаскарських колючих хащів охоплює південно-західні та південні райони острова Мадагаскар. Він простягається від річки Мангокі на південний схід до західних схилів Анусієнських гір, через території Аціму-Андрефани, Андруа та Анузі. На півночі і сході регіон переходить у мадагаскарські сукулентні рідколісся, а на південному сході — у мадагаскарські помірно вологі ліси та у мадагаскарські вологі ліси.
З геологічної точки зору основу [en], розташованого на південному заході екорегіону, становлять третинні вапняки, а основу півдня та південного сходу регіону — неконсолідовані червоні піски. Загалом рельєф регіону представлений рівнинами, які переважно лежать на висоті від 55 до 200 м над рівнем моря та поступово спускаються від Мадагаскарського нагір'я у внутрішній частині острова до Мозамбіцької протоки та Індійського океану.
Клімат
В межах екорегіону домінує напівпустельний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Посушливість регіону визначається його розташуванням у дощовій тіні Високого плато, яке блокує проникнення вологих північно-західних вітрів, що дмуть з Індійського океану. Середньорічна кількість опадів на більшій частині екорегіону становить менше 500 мм, в деяких прибережних районах, розташованих на крайньому південному заході Мадагаскару, де сухий сезон триває від 9 до 11 місяців, середньорічна кількість опадів становить менше 350 мм. Більшість дощів випадає під час вологого сезону з жовтня по квітень. З року в рік опади можуть випадати нерегулярно, іноді трапляються тривалі періоди посухи, які можуть тривати кілька років. Пористі ґрунти та гірські породи регіону погано утримують вологу, внаслідок чого рослини вимушені розвивати пристосування, що допоможуть їм накопичити невелику кількість доступної води та запобігти її втраті. Середня максимальна температура в екорегіоні коливається від 30 °C до 33 °C, а середня мінімальна температура — від 15 °C до 21 °C.
Флора
Рослинний покрив прибережної частини екорегіону представлений колючими чагарниковими заростями, основу яких складають листопадні здерев'янілі чагарники та листопадні і вічнозелені сукуленти. У внутрішній частині регіону поширена мозаїка колючих хащів та вторинних луків. Ця мозаїка є результатом тривалої деградації хащів, спричиненої поступовим осушенням клімату, яке відбувалося протягом останніх 4000 років, а також антропогенним втручанням, яке відбувалося впродовж останніх 2000 років.
Колючі хащі або колючі ліси регіону зазвичай досягають 3-6 м у висоту, однак деякі дерева, що ростуть в них, зокрема [en] (Alluaudia ascendens) та [en] (Alluaudia procera) з родини Дідієрієві (Didiereaceae), можуть досягати 10 м у висоту. Серед інших дерев, що становлять основу хащів регіону, слід відзначити [sv] (Tetrapterocarpon geayi), [en] (Gyrocarpus americanus spp. glaber) та [en] (Adansonia za), а також різні види комміфорових дерев (Commiphora spp.) та різноманітні представники родин Бурзерові (Burseraceae), Дідієрієві (Didiereaceae), Молочаєві (Euphorbiaceae), Фісташкові (Anacardiaceae) та Бобові (Fabaceae). В чагарниковому ярусі переважають кущі з родини Бобові (Fabaceae) та ліани з родини Ластівневі (Asclepiadoideae).
Флора екорегіону змінюється із заходу на схід, що призводить до формування різних рослинних угруповань, відмінних за виглядом і структурою. Так, в хащах на сході екорегіону домінують високі аллюодії (Alluaudia procera) та піднесені аллюодії (Alluaudia ascendens), натомість на заході та північному заході регіону аллюодії не ростуть, а замість них поширені [en] (Didierea madagascariensis), карликові [en] (Adansonia rubrostipa), дуже великі товстоноги Жаї (Pachypodium geayi), одні з найвищих дерев Мадагаскару, а також різні види [en] (Delonix spp.).
На крайньому північному заході екорегіону, в регіоні [en], поширені прибережні ліси, які мають перехідний характер між колючими лісами екорегіону та сукулентними рідколіссями Західного Мадагаскару. Лісовий намет в них розташований на висоті 12 м над землею, нижче, ніж в типових сукулентних рідколіссях. Основу цих лісів складають представники родин Бобові (Fabaceae), Молочаєві (Euphorbiaceae), Бурзерові (Burseraceae) та Мальвові (Malvaceae). В підліску лісів Мікеа переважають різні види кротонів (Croton spp.), [en] (Aloe vaombe) та ліани, зокрема різні види діоскореї (Dioscorea spp.).
Вапнякові скелі Махафалі, що простягаються на схід від озера [en], також підтримують незвичайні рослинні угруповання, основу яких складають представники родин Молочаєві (Euphorbiaceae), Дідієрієві (Didiereaceae), Мальвові (Malvaceae) та Бобові (Fabaceae). Флора цього району включає характерні сукулентні види, такі як [en] (Euphorbia stenoclada) та [en] (Moringa drouhardii). Плато Махафалі та [en], найпівденніша точка Мадагаскару, також вирізняються своєю особливою карликовою флорою.
Іншими рослинними угрупованнями екорегіону є невисокі чагарники, що ростуть на прибережних дюнах, та галерейні ліси, що простягаються вздовж великих річок, таких як [en], [en], [en] та [en]. Галерейні ліси значно відрізняються за видовим складом від колючих лісів і скоріше нагадують високі листяні ліси Західного Мадагаскару. Також в екорегіоні є важливі ділянки перехідних лісів. Одна з них лежить біля західного підніжжя Анусієнських гір, де на дуже короткій відстані колючі хащі переходять у сухі перехідні ліси, а ті — у мадагаскарські вологі ліси. В цих перехідних лісах зростають рідкісні, ендемічні [en] (Dypsis decaryi). Більша частина перехідних лісів перебуває позами межами заповідників.
Флора екорегіону мадагаскарських колючих лісів вирізняється найвищим рівнем ендемізму на Мадагаскарі: 48 % родів та 95 % видів, поширених тут, є ендеміками острова. Деякі з домінуючих лісових видів належать до родини Дідієрієві (Didiereaceae), майже всі кактусоподібні представники якої є ендеміками Мадагаскару. Деякі ендемічні представники екорегіону є надзвичайно рідкісними через їх обмежений ареал. До таких видів належать [en] (Aloestrela suzannae), трикутникові пальми (Dypsis decaryi), а також крихітні чагарники молочая (Euphorbia spp.), товстонога (Pachypodium spp.) та гібіска (Hibiscus spp.), які вирощують у світі як декоративні види.
Багато колючих чагарників екорегіону мають пристосування до його екстремального посушливого клімату, такі як розгалужена коренева система з масивними бульбами, товсті сукулентні стебла та гілки, сукулентне, редуковане листя, колючки, а також воскові або волосисті покрови. Серед сукулентних рослин з товстими, каудексморфними стеблами, слід відзначити різні види баобабів (Adansonia spp.), товстоногів (Pachypodium spp.) та моринг (Moringa spp). Шипи поширені у багатьох рослин, зокрема у різних видів аллюодій (Alluaudia spp.), товстоногів (Pachypodium spp.), мімоз (Mimosa spp.) та дідієрій (Didierea spp.). Вони захищають рослини від тварин, які шукають вологу, і часто розміщуються на кінці великого листя, що допомагає рослині зменшити поверхню випаровування та втрату вологи. Деякі види молочаїв (Euphorbia spp.), що зустрічаються в регіоні, не мають листя, і здійснюють фотосинтез та дихання лише за допомогою стовбура та стебел. Серед інших пристосувань, які використовуються для боротьби з непередбачуваним режимом опадів, слід відзначити здатність до висихання і відновлення, токсичний сік та раннє цвітіння.
Фауна
Фауна екорегіону також вирізняється високим рівнем ендемізму. Серед майже ендемічних ссавців, які окрім колючих хащів, також зустрічаються в сукулентних рідколіссях Мадагаскару, слід відзначити [en] (Geogale aurita), [en] (Echinops telfairi), а також шість видів лемурів, зокрема [en] (Lepilemur ruficaudatus), [en] (Propithecus verreauxi), котячого лемура (Lemur catta), [en] (Phaner pallescens), [en] (Cheirogaleus medius) та сірого мишачого лемура (Microcebus murinus). Ендеміками екорегіону є [en] (Lepilemur leucopus), лепілемури Петтера (Lepilemur petteri), [en] (Microcebus griseorufus), мунго Грандід'є (Galidictis grandidieri), великоногі миші Петтера (Macrotarsomys petteri), тенречки Дженкінса (Microgale gracilis) та довгокрили Гріффіта (Miniopterus griffithsi).
Серед ендемічних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити малого коуа (Coua verreauxi), вохристогорлого коуа (Coua cursor), пустельну вангу-вузькодзьоба (Xenopirostris xenopirostris), маскову вангу (Calicalicus rufocarpalis), буролобу лемурку (Newtonia archboldi) та прибережного нагірника (Monticola imerina). Також ендеміками регіону є рідкісні монії (Monias benschi) та довгохвості підкіпки (Uratelornis chimaera), ареал яких обмежений прибережними рівнинами, що лежать між річками Мангокі та [en]. Майже ендемічними представниками екорегіону є киритікі (Thamnornis chloropetoides) і пустельні цикірікті (Nesillas lantzii), які також зустрічаються в екорегіоні мадагаскарських сукулентних рідколісь, та мадагаскарські пісочники (Charadrius thoracicus), поширені на морських узбережжях. Серед інших птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити мадагаскарську горлицю (Nesoenas picturatus), мадагаскарського рябка (Pterocles personatus), смугастогрудого боривітра (Falco zoniventris), [en] (Coracopsis vasa), рудоголового коуа (Coua ruficeps), великого коуа (Coua gigas), серподзьобу вангу (Falculea palliata), мадагаскарського шикачика (Ceblepyris cinereus), мадагаскарського фірлюка (Eremopterix hova), сакалаву (Ploceus sakalava), мадагаскарську шаму (Copsychus albospecularis) та червоного фуді (Foudia madagascariensis).
Герпетофауна екорегіону включає удавів Дюмеріля (Acrantophis dumerili) та дуже рідкісних павукових черепах і (Pyxis arachnoides) і променистих черепах (Astrochelys radiata). Ендеміками екорегіону є антіменові хамелеони (Furcifer antimena), [en] (Furcifer belalandaensis), [en] (Phelsuma breviceps), чорні ебенавії (Ebenavia maintimainty), короткоголові матоатоа (Matoatoa brevipes), [en] (Oplurus saxicola), [en] (Oplurus fierinensis) та гладкі змії Шабо (Liophidium chabaudi).
Збереження
У межах екорегіону все ще зустрічаються відносно великі ділянки незайманих територій, особливо на північному заході та крайньому південному сході регіону. Швидкість втрати та деградації природних середовищ тут нижча, порівняно з іншими екорегіонами Мадагаскару, частково через відносно низьку щільність населення. Основною загрозою для збереження природи регіону є дрібномасштабна, але повсюдна вирубка хащів на дрова, деревне вугілля та будівельну деревину, особливо враховуючи, що колючі хащі мають повільний темп росту та відновлення. Вирощування кукурудзи та випас великої рогатої худоби і кіз також становить дуже серйозну загрозу для збереження природи регіону. Серед інших загроз слід відзначити поширення інвазивних видів рослин, зокрема опунцій (Opuntia spp.) та цисусів (Cissus spp.) в галерейних лісах, а також незаконний збір ендемічних сукулентних рослин та тварин колекціонерами.
Оцінка 2017 року показала, що 857 км², або 2 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en] [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 березня 2024.
Посилання
- «Madagascar spiny forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Madagascar Spiny Thickets» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Madagaskarski kolyuchi hashi abo Madagaskarski kolyuchi lisi identifikator WWF AT1311 afrotropichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivdennomu zahodi ta pivdni Madagaskaru Madagaskarski kolyuchi hashi Kolyuchi hashi v okolicyah Ifati Ekozona Afrotropika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1311 Mezhi Madagaskarski sukulentni ridkolissya Madagaskarski pomirno vologi lisi Madagaskarski vologi lisi Plosha km 42 922 Krayini Madagaskar Ohoronyayetsya 857 km 2 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Zarosti en Alluaudia procera Kolyuchi hashi v dendrariyi en GeografiyaEkoregion madagaskarskih kolyuchih hashiv ohoplyuye pivdenno zahidni ta pivdenni rajoni ostrova Madagaskar Vin prostyagayetsya vid richki Mangoki na pivdennij shid do zahidnih shiliv Anusiyenskih gir cherez teritoriyi Acimu Andrefani Andrua ta Anuzi Na pivnochi i shodi region perehodit u madagaskarski sukulentni ridkolissya a na pivdennomu shodi u madagaskarski pomirno vologi lisi ta u madagaskarski vologi lisi Z geologichnoyi tochki zoru osnovu en roztashovanogo na pivdennomu zahodi ekoregionu stanovlyat tretinni vapnyaki a osnovu pivdnya ta pivdennogo shodu regionu nekonsolidovani chervoni piski Zagalom relyef regionu predstavlenij rivninami yaki perevazhno lezhat na visoti vid 55 do 200 m nad rivnem morya ta postupovo spuskayutsya vid Madagaskarskogo nagir ya u vnutrishnij chastini ostrova do Mozambickoyi protoki ta Indijskogo okeanu KlimatV mezhah ekoregionu dominuye napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Posushlivist regionu viznachayetsya jogo roztashuvannyam u doshovij tini Visokogo plato yake blokuye proniknennya vologih pivnichno zahidnih vitriv sho dmut z Indijskogo okeanu Serednorichna kilkist opadiv na bilshij chastini ekoregionu stanovit menshe 500 mm v deyakih priberezhnih rajonah roztashovanih na krajnomu pivdennomu zahodi Madagaskaru de suhij sezon trivaye vid 9 do 11 misyaciv serednorichna kilkist opadiv stanovit menshe 350 mm Bilshist doshiv vipadaye pid chas vologogo sezonu z zhovtnya po kviten Z roku v rik opadi mozhut vipadati neregulyarno inodi traplyayutsya trivali periodi posuhi yaki mozhut trivati kilka rokiv Poristi grunti ta girski porodi regionu pogano utrimuyut vologu vnaslidok chogo roslini vimusheni rozvivati pristosuvannya sho dopomozhut yim nakopichiti neveliku kilkist dostupnoyi vodi ta zapobigti yiyi vtrati Serednya maksimalna temperatura v ekoregioni kolivayetsya vid 30 C do 33 C a serednya minimalna temperatura vid 15 C do 21 C FloraRoslinnij pokriv priberezhnoyi chastini ekoregionu predstavlenij kolyuchimi chagarnikovimi zarostyami osnovu yakih skladayut listopadni zderev yanili chagarniki ta listopadni i vichnozeleni sukulenti U vnutrishnij chastini regionu poshirena mozayika kolyuchih hashiv ta vtorinnih lukiv Cya mozayika ye rezultatom trivaloyi degradaciyi hashiv sprichinenoyi postupovim osushennyam klimatu yake vidbuvalosya protyagom ostannih 4000 rokiv a takozh antropogennim vtruchannyam yake vidbuvalosya vprodovzh ostannih 2000 rokiv Kolyuchi hashi abo kolyuchi lisi regionu zazvichaj dosyagayut 3 6 m u visotu odnak deyaki dereva sho rostut v nih zokrema en Alluaudia ascendens ta en Alluaudia procera z rodini Didiyeriyevi Didiereaceae mozhut dosyagati 10 m u visotu Sered inshih derev sho stanovlyat osnovu hashiv regionu slid vidznachiti sv Tetrapterocarpon geayi en Gyrocarpus americanus spp glaber ta en Adansonia za a takozh rizni vidi kommiforovih derev Commiphora spp ta riznomanitni predstavniki rodin Burzerovi Burseraceae Didiyeriyevi Didiereaceae Molochayevi Euphorbiaceae Fistashkovi Anacardiaceae ta Bobovi Fabaceae V chagarnikovomu yarusi perevazhayut kushi z rodini Bobovi Fabaceae ta liani z rodini Lastivnevi Asclepiadoideae Flora ekoregionu zminyuyetsya iz zahodu na shid sho prizvodit do formuvannya riznih roslinnih ugrupovan vidminnih za viglyadom i strukturoyu Tak v hashah na shodi ekoregionu dominuyut visoki allyuodiyi Alluaudia procera ta pidneseni allyuodiyi Alluaudia ascendens natomist na zahodi ta pivnichnomu zahodi regionu allyuodiyi ne rostut a zamist nih poshireni en Didierea madagascariensis karlikovi en Adansonia rubrostipa duzhe veliki tovstonogi Zhayi Pachypodium geayi odni z najvishih derev Madagaskaru a takozh rizni vidi en Delonix spp Na krajnomu pivnichnomu zahodi ekoregionu v regioni en poshireni priberezhni lisi yaki mayut perehidnij harakter mizh kolyuchimi lisami ekoregionu ta sukulentnimi ridkolissyami Zahidnogo Madagaskaru Lisovij namet v nih roztashovanij na visoti 12 m nad zemleyu nizhche nizh v tipovih sukulentnih ridkolissyah Osnovu cih lisiv skladayut predstavniki rodin Bobovi Fabaceae Molochayevi Euphorbiaceae Burzerovi Burseraceae ta Malvovi Malvaceae V pidlisku lisiv Mikea perevazhayut rizni vidi krotoniv Croton spp en Aloe vaombe ta liani zokrema rizni vidi dioskoreyi Dioscorea spp Vapnyakovi skeli Mahafali sho prostyagayutsya na shid vid ozera en takozh pidtrimuyut nezvichajni roslinni ugrupovannya osnovu yakih skladayut predstavniki rodin Molochayevi Euphorbiaceae Didiyeriyevi Didiereaceae Malvovi Malvaceae ta Bobovi Fabaceae Flora cogo rajonu vklyuchaye harakterni sukulentni vidi taki yak en Euphorbia stenoclada ta en Moringa drouhardii Plato Mahafali ta en najpivdennisha tochka Madagaskaru takozh viriznyayutsya svoyeyu osoblivoyu karlikovoyu floroyu Inshimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye nevisoki chagarniki sho rostut na priberezhnih dyunah ta galerejni lisi sho prostyagayutsya vzdovzh velikih richok takih yak en en en ta en Galerejni lisi znachno vidriznyayutsya za vidovim skladom vid kolyuchih lisiv i skorishe nagaduyut visoki listyani lisi Zahidnogo Madagaskaru Takozh v ekoregioni ye vazhlivi dilyanki perehidnih lisiv Odna z nih lezhit bilya zahidnogo pidnizhzhya Anusiyenskih gir de na duzhe korotkij vidstani kolyuchi hashi perehodyat u suhi perehidni lisi a ti u madagaskarski vologi lisi V cih perehidnih lisah zrostayut ridkisni endemichni en Dypsis decaryi Bilsha chastina perehidnih lisiv perebuvaye pozami mezhami zapovidnikiv Flora ekoregionu madagaskarskih kolyuchih lisiv viriznyayetsya najvishim rivnem endemizmu na Madagaskari 48 rodiv ta 95 vidiv poshirenih tut ye endemikami ostrova Deyaki z dominuyuchih lisovih vidiv nalezhat do rodini Didiyeriyevi Didiereaceae majzhe vsi kaktusopodibni predstavniki yakoyi ye endemikami Madagaskaru Deyaki endemichni predstavniki ekoregionu ye nadzvichajno ridkisnimi cherez yih obmezhenij areal Do takih vidiv nalezhat en Aloestrela suzannae trikutnikovi palmi Dypsis decaryi a takozh krihitni chagarniki molochaya Euphorbia spp tovstonoga Pachypodium spp ta gibiska Hibiscus spp yaki viroshuyut u sviti yak dekorativni vidi Bagato kolyuchih chagarnikiv ekoregionu mayut pristosuvannya do jogo ekstremalnogo posushlivogo klimatu taki yak rozgaluzhena koreneva sistema z masivnimi bulbami tovsti sukulentni stebla ta gilki sukulentne redukovane listya kolyuchki a takozh voskovi abo volosisti pokrovi Sered sukulentnih roslin z tovstimi kaudeksmorfnimi steblami slid vidznachiti rizni vidi baobabiv Adansonia spp tovstonogiv Pachypodium spp ta moring Moringa spp Shipi poshireni u bagatoh roslin zokrema u riznih vidiv allyuodij Alluaudia spp tovstonogiv Pachypodium spp mimoz Mimosa spp ta didiyerij Didierea spp Voni zahishayut roslini vid tvarin yaki shukayut vologu i chasto rozmishuyutsya na kinci velikogo listya sho dopomagaye roslini zmenshiti poverhnyu viparovuvannya ta vtratu vologi Deyaki vidi molochayiv Euphorbia spp sho zustrichayutsya v regioni ne mayut listya i zdijsnyuyut fotosintez ta dihannya lishe za dopomogoyu stovbura ta stebel Sered inshih pristosuvan yaki vikoristovuyutsya dlya borotbi z neperedbachuvanim rezhimom opadiv slid vidznachiti zdatnist do visihannya i vidnovlennya toksichnij sik ta rannye cvitinnya FaunaFauna ekoregionu takozh viriznyayetsya visokim rivnem endemizmu Sered majzhe endemichnih ssavciv yaki okrim kolyuchih hashiv takozh zustrichayutsya v sukulentnih ridkolissyah Madagaskaru slid vidznachiti en Geogale aurita en Echinops telfairi a takozh shist vidiv lemuriv zokrema en Lepilemur ruficaudatus en Propithecus verreauxi kotyachogo lemura Lemur catta en Phaner pallescens en Cheirogaleus medius ta sirogo mishachogo lemura Microcebus murinus Endemikami ekoregionu ye en Lepilemur leucopus lepilemuri Pettera Lepilemur petteri en Microcebus griseorufus mungo Grandid ye Galidictis grandidieri velikonogi mishi Pettera Macrotarsomys petteri tenrechki Dzhenkinsa Microgale gracilis ta dovgokrili Griffita Miniopterus griffithsi Sered endemichnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti malogo koua Coua verreauxi vohristogorlogo koua Coua cursor pustelnu vangu vuzkodzoba Xenopirostris xenopirostris maskovu vangu Calicalicus rufocarpalis burolobu lemurku Newtonia archboldi ta priberezhnogo nagirnika Monticola imerina Takozh endemikami regionu ye ridkisni moniyi Monias benschi ta dovgohvosti pidkipki Uratelornis chimaera areal yakih obmezhenij priberezhnimi rivninami sho lezhat mizh richkami Mangoki ta en Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye kiritiki Thamnornis chloropetoides i pustelni cikirikti Nesillas lantzii yaki takozh zustrichayutsya v ekoregioni madagaskarskih sukulentnih ridkolis ta madagaskarski pisochniki Charadrius thoracicus poshireni na morskih uzberezhzhyah Sered inshih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti madagaskarsku gorlicyu Nesoenas picturatus madagaskarskogo ryabka Pterocles personatus smugastogrudogo borivitra Falco zoniventris en Coracopsis vasa rudogolovogo koua Coua ruficeps velikogo koua Coua gigas serpodzobu vangu Falculea palliata madagaskarskogo shikachika Ceblepyris cinereus madagaskarskogo firlyuka Eremopterix hova sakalavu Ploceus sakalava madagaskarsku shamu Copsychus albospecularis ta chervonogo fudi Foudia madagascariensis Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye udaviv Dyumerilya Acrantophis dumerili ta duzhe ridkisnih pavukovih cherepah i Pyxis arachnoides i promenistih cherepah Astrochelys radiata Endemikami ekoregionu ye antimenovi hameleoni Furcifer antimena en Furcifer belalandaensis en Phelsuma breviceps chorni ebenaviyi Ebenavia maintimainty korotkogolovi matoatoa Matoatoa brevipes en Oplurus saxicola en Oplurus fierinensis ta gladki zmiyi Shabo Liophidium chabaudi ZberezhennyaU mezhah ekoregionu vse she zustrichayutsya vidnosno veliki dilyanki nezajmanih teritorij osoblivo na pivnichnomu zahodi ta krajnomu pivdennomu shodi regionu Shvidkist vtrati ta degradaciyi prirodnih seredovish tut nizhcha porivnyano z inshimi ekoregionami Madagaskaru chastkovo cherez vidnosno nizku shilnist naselennya Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi regionu ye dribnomasshtabna ale povsyudna virubka hashiv na drova derevne vugillya ta budivelnu derevinu osoblivo vrahovuyuchi sho kolyuchi hashi mayut povilnij temp rostu ta vidnovlennya Viroshuvannya kukurudzi ta vipas velikoyi rogatoyi hudobi i kiz takozh stanovit duzhe serjoznu zagrozu dlya zberezhennya prirodi regionu Sered inshih zagroz slid vidznachiti poshirennya invazivnih vidiv roslin zokrema opuncij Opuntia spp ta cisusiv Cissus spp v galerejnih lisah a takozh nezakonnij zbir endemichnih sukulentnih roslin ta tvarin kolekcionerami Ocinka 2017 roku pokazala sho 857 km abo 2 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 bereznya 2024 Posilannya Madagascar spiny forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Madagascar Spiny Thickets One Earth