Шикачик мадагаскарський Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царс

Шикачик мадагаскарський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід:	Ceblepyris
Вид:	Шикачик мадагаскарський

Біноміальна назва

Ceblepyris cinereus
(Müller, 1776)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Coracina cinerea

Посилання

Вікісховище:	Ceblepyris cinereus
Віківиди:	Ceblepyris cinereus
EOL:	915752
ITIS:	559444
NCBI:	424863

Шика́чик мадагаскарський (Ceblepyris cinereus) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Ендемік Мадагаскару.

Опис

Довжина птаха становить 22-24 см, вага 41,5-45 г. У самців голова і шия чорна, верхня частина тіла і крила попелясто-сірі. Нижня частина тіла і боки світлі, сіруваті, у представників підвиду C. c. pallidus жовтуваті. У самиць забарвлення дещо блідіше, голова темно-сіра.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

C. c. cinereus (Müller, PLS, 1776) — північ і схід острова;
C. c. pallidus (Delacour, 1931) — захід і південь острова.

Коморський шикачик раніше вважався конспецифічним з мадагаскарським шикачиком.

Поширення і екологія

Мадагаскарські шикачики широко поширені на Мадагаскарі, за винятком внутрішніх районів острова. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних і гірських тропічних лісах, в мангрових лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, зокрема цикадами, кониками, жуками, а також гусінню та іншими личинками. Сезон розмноження триває з листопада по березень. Гніздо чашоподібне, неглибоке, будується парою птахів з моху і лишайників, розміщується на горизонтальній гілці на дереві. В кладці 1 яйця, яке насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 24 дні після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 08 січня 2022.

Джерела

Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Band 10: Cuckoo-shrikes to Thrushes. Lynx Edicions, Barcelona 2005, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 8 січня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 08 січня 2022.