Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Даніе́ль Берну́ллі (нім. Daniel Bernoulli; 29 січня (8 лютого) 1700 — 17 березня 1782) — швейцарський учений, син Йоганна Бернуллі.
| Даніель Бернуллі | |
|---|---|
| нім. Daniel Bernoulli | |
 | |
| Народився | 8 лютого 1700 Гронінген, Республіка Об'єднаних провінцій |
| Помер | 17 березня 1782 (82 роки) Базель, Швейцарський союз |
| Поховання | d |
| Місце проживання | Базель |
| Країна |  Швейцарія |
| Діяльність | математик, фізик, викладач університету, економіст, лікар, статистик |
| Alma mater | Гейдельберзький університет |
| Галузь | математика, математична фізика |
| Заклад | Базельський університет |
| Посада | d |
| Вчене звання | професор фізики |
| Науковий ступінь | доктор філософії і медицини |
| Вчителі | Йоганн Бернуллі |
| Аспіранти, докторанти | d[1] |
| Членство | Лондонське королівське товариство Петербурзька академія наук Прусська академія наук Французька академія наук[2] |
| Відомий завдяки: | закон Бернуллі, кінетична теорія газів |
| Рід | Сім'я Бернуллі |
| Батько | Йоганн Бернуллі |
| Мати | d |
| Брати, сестри | Микола Бернуллі d d |
| Родичі | Якоб Бернуллі, d і d |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Даніель Бернуллі у Вікісховищі | |
Академік (1725–1733) та іноземний почесний член (1733) Петербурзької АН, член Болонської АН (1724), Берлінської АН (1747), Паризької АН (1748), Лондонського королівського товариства (1750). Даніеля Бернуллі разом з Даламбером, Ейлером і Лагранжем можна вважати засновником математичної фізики.
Біографічні дані
Даніель народився у сім'ї Йоганна Бернуллі і Доротеї Фалькнер в Гронінгені (Республіка Об'єднаних провінцій, тепер — Голландія), де батько тоді викладав математику в університеті. У 1713 р. закінчив звичайний курс навчання в класах Базельської гімназії. З юних років захопився математикою, спочатку навчався у батька і брата Ніколаса (нім. Nicolaus(II) Bernoulli), паралельно вивчаючи медицину. У 1716 р. отримав звання магістра філософії. В 1718 р. перейшов у Гейдельберську академію, у якій під керівництвом видатного лікаря Нобеля вивчав усі розділи медицини, а в 1719 році навчався у Стразбурзі.
Після повернення до Швейцарії подружився з Ейлером, який у той час навчався у Базельському університеті і часто бував у домі свого наставника професора Йоганна Бернуллі.
1721: Здав іспити на медика в Базелі, захистив дисертацію. Потім виїхав до Венеції, де набирався досвіду в медицині під керівництвом відомого на той час лікаря Мікелотті.
1724: За підтримки одного з друзів видав результати своїх досліджень у математиці, працю «Математичні вправи» (лат. «Exercitationes»), що принесла йому популярність. У цьому ж році протягом шести місяців важко хворів. У цей період його наукова репутація настільки зміцнилась, що йому запропонували пост президента заново створеної академії у Генуї, яку він відхилив, надавши перевагу пропозиції від Петербурзької академії наук.
1725: Разом з братом Ніколасом їде на запрошення в Петербург, де за імператорським указом заснована Петербурзька академія наук. Займається там медициною, але потім переходить на кафедру математики (1728), що стала вакантною після смерті його брата Ніколаса. Момент для приїзду був надзвичайно невдалим — якраз помер Петро I, почалася плутанина. Запрошені до Академії іноземці частково розсіялися, але Даніель залишився і навіть умовив приїхати друга Л. Ейлера (отримав запрошення у 1726 році, прибув у Санкт-Петербург у 1727). Але тут померла імператриця Катерина I, і владі остаточно стало не до Академії. Незабаром Даніель повернувся в Базель (1733). Він залишився почесним членом Петербурзької академії, в її журналі опубліковані 47 з 75 праць Даніеля Бернуллі. Під час перебування в Росії він надрукував «Зауваження про рекурентні послідовності» (1728) і підготував свою головну працю: монографію «Гідродинаміка» (лат. «Hydrodynamica, sive de Viribus et Motibus Fluidorum commentarii. Opus Academicum…») (опублікована у 1738 році).
1733: Влаштувався професором анатомії і ботаніки в Базелі (інших вакансій не було). Веде жваве, взаємно-корисне листування з Ейлером.
1738: Як результат багаторічної праці видається друком фундаментальна праця «Гідродинаміка». Серед іншого там обґрунтовується основоположний закон Бернуллі. Диференціальних рівнянь руху рідини в книзі ще немає (їх встановив Ейлер у 1750-і роки).
1747 — 1753: Публікується важлива серія робіт про коливання струни. Бернуллі, виходячи з фізичних міркувань, здогадався розкласти рішення в тригонометричний ряд. Він проголосив, що цей ряд є не менш загальним, ніж степеневий. Ейлер і Д'Аламбер виступили із запереченнями. Питання було вирішене Фур'є лише у XIX столітті, і Бернуллі виявився правим.
1748: Обраний іноземним членом Паризької Академії наук.
1750: Перейшов на кафедру фізики Базельського університету, де й працював до кінця життя. Двічі був обраний ректором. Помер за робочим столом навесні 1782-го.
Одружений не був. Стосунки з батьком коливалися від натягнутих до ворожих, суперечки між ними про пріоритет окремих положень гідродинаміки не вщухали.
Наукові заслуги
Найбільше Даніель Бернуллі прославився працями в галузі математичної фізики та теорії диференціальних рівнянь — його вважають, поряд із Д'Аламбером і Ейлером, засновником математичної фізики.
Фізик-універсал, він ґрунтовно збагатив кінетичну теорію газів, гідродинаміку і аеродинаміку, теорію пружності. Він перший виступив з твердженням, що причиною тиску газу є тепловий рух молекул. У своїй класичній праці «Гідродинаміка» він вивів рівняння стаціонарної течії нестисливої рідини (закон Бернуллі), що лежить в основі динаміки рідин і газів. З точки зору молекулярної теорії він пояснив закон Бойля — Маріотта.
Бернуллі належить одне з перших формулювань закону збереження енергії («живої сили», як тоді казали), а також (одночасно з Ейлером) перше формулювання закону збереження моменту кількості руху (1746). Він багато років вивчав і математично моделював пружні коливання, ввів поняття гармонічного коливання, увів метод суперпозицій коливань.
В математиці опублікував низку результатів досліджень по теорії ймовірностей, теорії рядів, чисельним методам і диференціальним рівнянням. Він перший застосував математичний аналіз до завдань теорії ймовірностей (1768), до цього використовувалися тільки комбінаторний підхід. Бернуллі вніс вклад у математичну статистику, розглянувши з застосуванням імовірнісних методів ряд практично важливих задач (лат. «Specimen theoriae novae de mensura sortis» 1738).
Д. Бернуллі десять разів отримував премії Паризької академії наук (тільки Ейлер перевищив цей результат).
Див. також
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- NNDB — 2002.
Джерела
- Боголюбов А. Н. Математики. Механики. Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — С. 42—43. — 50 000 прим. (рос.)
- Никифоровский В. А. Великие математики Бернулли. — М.: Наука, 1984. — 177 с. — (История науки и техники).
Посилання
- Бернулли Д. Автобиография [ 8 лютого 2010 у Wayback Machine.] / Пер. В. С. Гохмана // Бернулли Д. Гидродинамика, или Записки о силах и движении жидкостей. — Л.: Издат. Акад. наук СССР, 1959. — С. 427–432. (рос.)
- J. J. O'Connor, E. F. Robertson Daniel Bernoulli [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] в архіві MacTutor (англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bernulli Danie l Bernu lli nim Daniel Bernoulli 29 sichnya 8 lyutogo 1700 17 bereznya 1782 shvejcarskij uchenij sin Joganna Bernulli Daniel Bernullinim Daniel BernoulliNarodivsya8 lyutogo 1700 1700 02 08 Groningen Respublika Ob yednanih provincijPomer17 bereznya 1782 1782 03 17 82 roki Bazel Shvejcarskij soyuzPohovannyadMisce prozhivannyaBazelKrayina ShvejcariyaDiyalnistmatematik fizik vikladach universitetu ekonomist likar statistikAlma materGejdelberzkij universitetGaluzmatematika matematichna fizikaZakladBazelskij universitetPosadadVchene zvannyaprofesor fizikiNaukovij stupindoktor filosofiyi i mediciniVchiteliJogann BernulliAspiranti doktorantid 1 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Peterburzka akademiya nauk Prusska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk 2 Vidomij zavdyaki zakon Bernulli kinetichna teoriya gazivRidSim ya BernulliBatkoJogann BernulliMatidBrati sestriMikola Bernulli d dRodichiYakob Bernulli d i dNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaAvtograf Daniel Bernulli u Vikishovishi Titulna storinka monografiyi Gidrodinamika 1738 Akademik 1725 1733 ta inozemnij pochesnij chlen 1733 Peterburzkoyi AN chlen Bolonskoyi AN 1724 Berlinskoyi AN 1747 Parizkoyi AN 1748 Londonskogo korolivskogo tovaristva 1750 Danielya Bernulli razom z Dalamberom Ejlerom i Lagranzhem mozhna vvazhati zasnovnikom matematichnoyi fiziki Biografichni daniDaniel narodivsya u sim yi Joganna Bernulli i Doroteyi Falkner v Groningeni Respublika Ob yednanih provincij teper Gollandiya de batko todi vikladav matematiku v universiteti U 1713 r zakinchiv zvichajnij kurs navchannya v klasah Bazelskoyi gimnaziyi Z yunih rokiv zahopivsya matematikoyu spochatku navchavsya u batka i brata Nikolasa nim Nicolaus II Bernoulli paralelno vivchayuchi medicinu U 1716 r otrimav zvannya magistra filosofiyi V 1718 r perejshov u Gejdelbersku akademiyu u yakij pid kerivnictvom vidatnogo likarya Nobelya vivchav usi rozdili medicini a v 1719 roci navchavsya u Strazburzi Pislya povernennya do Shvejcariyi podruzhivsya z Ejlerom yakij u toj chas navchavsya u Bazelskomu universiteti i chasto buvav u domi svogo nastavnika profesora Joganna Bernulli 1721 Zdav ispiti na medika v Bazeli zahistiv disertaciyu Potim viyihav do Veneciyi de nabiravsya dosvidu v medicini pid kerivnictvom vidomogo na toj chas likarya Mikelotti 1724 Za pidtrimki odnogo z druziv vidav rezultati svoyih doslidzhen u matematici pracyu Matematichni vpravi lat Exercitationes sho prinesla jomu populyarnist U comu zh roci protyagom shesti misyaciv vazhko hvoriv U cej period jogo naukova reputaciya nastilki zmicnilas sho jomu zaproponuvali post prezidenta zanovo stvorenoyi akademiyi u Genuyi yaku vin vidhiliv nadavshi perevagu propoziciyi vid Peterburzkoyi akademiyi nauk 1725 Razom z bratom Nikolasom yide na zaproshennya v Peterburg de za imperatorskim ukazom zasnovana Peterburzka akademiya nauk Zajmayetsya tam medicinoyu ale potim perehodit na kafedru matematiki 1728 sho stala vakantnoyu pislya smerti jogo brata Nikolasa Moment dlya priyizdu buv nadzvichajno nevdalim yakraz pomer Petro I pochalasya plutanina Zaprosheni do Akademiyi inozemci chastkovo rozsiyalisya ale Daniel zalishivsya i navit umoviv priyihati druga L Ejlera otrimav zaproshennya u 1726 roci pribuv u Sankt Peterburg u 1727 Ale tut pomerla imperatricya Katerina I i vladi ostatochno stalo ne do Akademiyi Nezabarom Daniel povernuvsya v Bazel 1733 Vin zalishivsya pochesnim chlenom Peterburzkoyi akademiyi v yiyi zhurnali opublikovani 47 z 75 prac Danielya Bernulli Pid chas perebuvannya v Rosiyi vin nadrukuvav Zauvazhennya pro rekurentni poslidovnosti 1728 i pidgotuvav svoyu golovnu pracyu monografiyu Gidrodinamika lat Hydrodynamica sive de Viribus et Motibus Fluidorum commentarii Opus Academicum opublikovana u 1738 roci 1733 Vlashtuvavsya profesorom anatomiyi i botaniki v Bazeli inshih vakansij ne bulo Vede zhvave vzayemno korisne listuvannya z Ejlerom 1738 Yak rezultat bagatorichnoyi praci vidayetsya drukom fundamentalna pracya Gidrodinamika Sered inshogo tam obgruntovuyetsya osnovopolozhnij zakon Bernulli Diferencialnih rivnyan ruhu ridini v knizi she nemaye yih vstanoviv Ejler u 1750 i roki 1747 1753 Publikuyetsya vazhliva seriya robit pro kolivannya struni Bernulli vihodyachi z fizichnih mirkuvan zdogadavsya rozklasti rishennya v trigonometrichnij ryad Vin progolosiv sho cej ryad ye ne mensh zagalnim nizh stepenevij Ejler i D Alamber vistupili iz zaperechennyami Pitannya bulo virishene Fur ye lishe u XIX stolitti i Bernulli viyavivsya pravim 1748 Obranij inozemnim chlenom Parizkoyi Akademiyi nauk 1750 Perejshov na kafedru fiziki Bazelskogo universitetu de j pracyuvav do kincya zhittya Dvichi buv obranij rektorom Pomer za robochim stolom navesni 1782 go Odruzhenij ne buv Stosunki z batkom kolivalisya vid natyagnutih do vorozhih superechki mizh nimi pro prioritet okremih polozhen gidrodinamiki ne vshuhali Naukovi zaslugiNajbilshe Daniel Bernulli proslavivsya pracyami v galuzi matematichnoyi fiziki ta teoriyi diferencialnih rivnyan jogo vvazhayut poryad iz D Alamberom i Ejlerom zasnovnikom matematichnoyi fiziki Fizik universal vin gruntovno zbagativ kinetichnu teoriyu gaziv gidrodinamiku i aerodinamiku teoriyu pruzhnosti Vin pershij vistupiv z tverdzhennyam sho prichinoyu tisku gazu ye teplovij ruh molekul U svoyij klasichnij praci Gidrodinamika vin viviv rivnyannya stacionarnoyi techiyi nestislivoyi ridini zakon Bernulli sho lezhit v osnovi dinamiki ridin i gaziv Z tochki zoru molekulyarnoyi teoriyi vin poyasniv zakon Bojlya Mariotta Bernulli nalezhit odne z pershih formulyuvan zakonu zberezhennya energiyi zhivoyi sili yak todi kazali a takozh odnochasno z Ejlerom pershe formulyuvannya zakonu zberezhennya momentu kilkosti ruhu 1746 Vin bagato rokiv vivchav i matematichno modelyuvav pruzhni kolivannya vviv ponyattya garmonichnogo kolivannya uviv metod superpozicij kolivan V matematici opublikuvav nizku rezultativ doslidzhen po teoriyi jmovirnostej teoriyi ryadiv chiselnim metodam i diferencialnim rivnyannyam Vin pershij zastosuvav matematichnij analiz do zavdan teoriyi jmovirnostej 1768 do cogo vikoristovuvalisya tilki kombinatornij pidhid Bernulli vnis vklad u matematichnu statistiku rozglyanuvshi z zastosuvannyam imovirnisnih metodiv ryad praktichno vazhlivih zadach lat Specimen theoriae novae de mensura sortis 1738 D Bernulli desyat raziv otrimuvav premiyi Parizkoyi akademiyi nauk tilki Ejler perevishiv cej rezultat Div takozhZakon Bernulli Sankt peterburzkij paradoksPrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513DzherelaBogolyubov A N Matematiki Mehaniki Biograficheskij spravochnik K Naukova dumka 1983 S 42 43 50 000 prim ros Nikiforovskij V A Velikie matematiki Bernulli M Nauka 1984 177 s Istoriya nauki i tehniki PosilannyaBernulli D Avtobiografiya 8 lyutogo 2010 u Wayback Machine Per V S Gohmana Bernulli D Gidrodinamika ili Zapiski o silah i dvizhenii zhidkostej L Izdat Akad nauk SSSR 1959 S 427 432 ros J J O Connor E F Robertson Daniel Bernoulli 6 zhovtnya 2012 u Wayback Machine v arhivi MacTutor angl