Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ара м Іллі ч Хачатуря н вірм Արամ Խաչատրյան рос Арам Хачатурян 24 травня 6 червня 1903 Тбілісі 1 травня 1978 Москва комп

Хачатурян Арам Ілліч

Хачатурян Арам Ілліч

Ара́м Іллі́ч Хачатуря́н (вірм. Արամ Խաչատրյան, рос. Арам Хачатурян; 24 травня (6 червня) 1903, Тбілісі — 1 травня 1978, Москва) — композитор, диригент, педагог, музично-суспільний діяч, народний артист СРСР (1954), Герой Соціалістичної Праці (1973), академік АН Вірменської РСР (1963). Дядько Карена Хачатуряна.

Хачатурян Арам Ілліч
вірм. Արամ Խաչատրiան
рос. Арам Хачатурян
image
Народився 24 травня (6 червня) 1903[4][5]
Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія[6][4][5] або Коджорі, Тифліська губернія, Російська імперія
Помер 1 травня 1978(1978-05-01)[1][2][…] (74 роки)
Москва, РРФСР, СРСР[1][7][…]
Поховання Пантеон імені Комітаса
Країна image Російська імперія
image СРСР
Національність вірмени[4]
Діяльність композитор класичної музики, диригент, музичний педагог, хореограф, музикознавець, викладач університету, піаніст, кінокомпозитор, педагог, політик, віолончеліст
Галузь музика до фільму, академічна музика, балет[9][10][11], симфонія, камерна музика[12][13][14], d[15][16][17], балет[d][18][19][20], класична музика і концерт
Alma mater Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1934), МДУ, Музичне училище імені Гнесіних (1929), Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1936) і Російська академія музики імені Гнесіних
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d] (1965)
Вчителі Глієр Рейнгольд Моріцевич
Відомі учні Тарівердієв Мікаел Леонович і d
Знання мов російська[21], вірменська[22] і англійська[21]
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського[4][5] і Російська академія музики імені Гнесіних
Членство Спілка композиторів СРСР, d і d (1978)[4]
Роки активності 1926 — 1978
Жанр академічна музика, балет, концерт, симфонія і камерна музика
Magnum opus d і Masquerade[d]
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС (1978)[4]
Конфесія атеїзм
Брати, сестри d
У шлюбі з d
Автограф image
Нагороди
IMDb ID 0006154
Сайт khachaturian.am
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Хачатурян.

Біографія

Був четвертим сином у родині бідного ремісника. 1921 року разом із групою вірменської молоді А. Хачатурян виїхав у Москву і вступив на підготовчі курси Московського університету, потім став студентом факультету фізики й математики. Через рік 19-літній Хачатурян вступив у .

Саме в ті роки Хачатурян уперше в житті потрапив на симфонічний концерт і був вражений музикою Л. Бетховена і Рахманінова. «Танець для скрипки і фортепіано» став першою роботою композитора. «Як і всі скрипалі, я пишаюся тим, що перша серйозна робота А. Хачатуряна, його „танець“, був написаний для скрипки. Композитор відчуває скрипку, як дійсний майстер — віртуоз», — сказав Давид Ойстрах про Хачатуряна.

1929 року Хачатурян вступив у симфонічний клас Московської консерваторії, яку блискуче закінчив 1934 року і вступив до аспірантури. Ще до студентських років відносяться такі його твори, як пісня-поема для скрипки з фортепіано (1929), токата для фортепіано (1932), тріо для фортепіано, скрипки й кларнета (1932). Далі Хачатурян написав 1-ю симфонію (1934), концерти з оркестром для фортепіано (1936) і для скрипки (1940). Під час Другої світової війни працював на всесоюзному радіо, писав патріотичні пісні й марші.

У 1939 році Хачатурян написав перший вірменський балет «Щастя». Але вади лібрето балету змусили переписати більшу частину музики, і в такий спосіб «народилася» «Ґаяне». Прем'єра балету відбулася у важкі роки Другої світової війни, узимку (3 грудня 1942 року). В 1943 році за цей балет Хачатурян одержав сталінську премію першого ступеня — одну з найвищих нагород того часу в сфері культури. Через дуже короткий час після прем'єри цей балет завоював всесвітню славу. Балет «Спартак» став найбільшою роботою Хачатуряна після війни. Партитура балету була завершена в 1954 році, а в грудні 1956 року відбулася прем'єра. Відтоді цей балет став «частим гостем» на найкращих сценах світу.

Одночасно Хачатурян працював у театрі й кіно: «Маскарад», «Зангезур», «Пепо», «Володимир Ілліч Ленін», «Російська проблема», «Секретна Місія», , «адмірал Ушаков», , «Отелло», «Сталінградська битва» та інших. З 1950 року Хачатурян виступав як диригент, гастролював з авторськими концертами в багатьох містах СРСР і за кордоном.

З 1950 року викладав композицію в Московській консерваторії і в інституті ім. Гнесіних (з 1951 — професор). Серед його учнів — А. Я. Ешпай і М. Л. Тарівердіев. З 1957 року А. І. Хачатурян займав пост секретаря Спілки композиторів СРСР.

Твори

Балети

  • Щастя (Счастье) — Балет у трьох частинах з епілогом, 1939
  • (Гаянэ) — Балет у чотирьох частинах з епілогом, 1942, редакція 1952, 1957
  • Спартак — Балет у чотирьох частинах з епілогом, 1954, прем'єра: Ленінград 1956

Для симфонічного оркестру

  • 3 симфонії (1934, 1944, 1947)
  • Танцювальна сюїта1933
  • Два танці — 1935
  • Ода пам'яті В. І. Леніна — 1949
  • Сталінградська битва — 1949
  • Урочиста поема — 1952
  • Вітальна увертюра (Приветственная увертюра) — до відкриття КПРС, 1958

Сюїти

  • Сюїта з балету «Щастя» № 1 — 1939
  • Сюїта з балету «Щастя» Nr.2 — 1939
  • Сюїта з балету «Гаяне» № 1 — 1943
  • Сюїта з балету «Гаяне» № 2 — 1943
  • Сюїта з балету «Гаяне» № 3 — 1943
  • Сюїта з музики до спектаклю «Маскарад» — 1943
  • Сюїта з музики до фільму «Сталінградська битва» — 1949
  • Сюїта з музики до спектаклю «Валенсіанська вдова» — 1953
  • Сюїта з балету «Спартак» № 1 — 1955-57
  • Сюїта з балету «Спартак» № 2 — 1955-57
  • Сюїта з балету «Спартак» № 3 — 1955-57
  • Сюїта з музики до спектаклю «Лермонтов» — 1953
  • Сюїта з балету «Спартак» № 4 — 1967

Для духових оркестрів

  • Марш для духового оркестру № 1 — 1929
  • Марш для духового оркестру № 2 — до десятиліття Вірменської РСР, 1930
  • Обробка вірменських народних пісень — для духового оркестра, 1933
  • Обробка узбецьких народних пісень — для духового оркестра, 1933
  • Героям Вітчизняної війни — марш для духового оркестра, 1942
  • Марш Московської Червонопрапорної міліції — 1973

Для інструментів соло з оркестром

  • Концерт для фортепіано з оркестром — 1936
  • Концерт для скрипки з оркестром — 1940
  • Концерт для віолончелі з оркестром — 1946
  • Рапсодія для віолончелі з оркестром — 1961/62
  • Рапсодія для скрипки з оркестром — 1963
  • Рапсодія для фортепіано з оркестром — 1967

Вокально—інструментальні твори

  • Поема про Сталіна (1938)
  • Три арії (Поема, Легенда, Дифірамб), для високих голосів і оркестру (1946)
  • Ода радості для солістів з оркестром (1956)
  • Балада про Батьківщину, для солістів з оркестром (1961)

Камерно-інструментальні твори

  • Танок B-Dur op.1 — для скрипки і фортепіано, 1926
  • Пісня-поема (на честь ашугів) — для скрипки і фортепіано, 1929
  • Allegretto — для скрипки і фортепіано, 1929
  • Струнний квартет (1931)
  • Тріо для кларнету, скрипки і фортепіано (1932)
  • Сюїта — для альта і фортепіано, 1929-32
  • Танок — для балалайки і домри, 1929-32
  • Подвійна фуга — для струнного квартету, 1932
  • Скрипкова соната — 1932

Для інструментів соло

Для фортепіано

  • Поема (1925)
  • Поема (1926)
  • Вальс-етюд (1926)
  • Andantino (1926)
  • Варіації на тему Сольвейґ (1928)
  • 7 речетативів і фуг (1928, 1966)
  • Хореографічний вальс (1944)
  • Три п'єси (Ostinato, Романс, Фантастичний вальс) (1945)
  • Альбом для дітей № 1 (1947)
  • Вальс-маскарад (1952)
  • Сонатіна (1959)
  • Соната (1961)
  • Альбом для дітей № 2 (1965)

та інші твори

Для струнних інструментів

  • Соната-фантазія C-Dur — для віолончелі соло, 1974
  • Соната — для скрипки соло, 1975
  • Соната — для альта соло, 1976

Інше

  • Пісні
  • Музика до вистав і кінофільмів
  • Транскрипції

Нагороди

Арам Хачатурян — лауреат Сталінської (1941, 1943, 1946, 1950), Ленінської (1959) і Державної премій (1971), Державної премії Вірменської РСР (1965). Нагороджений орденом Леніна (1939), орденом Трудового Червоного Прапора (1946), медалями.

31 жовтня 2006 р. у Москві відкритий пам'ятник Араму Хачатуряну. Скульптор і архітектор . У церемонії відкриття брали участь президент Вірменії Роберт Кочарян, мер Москви Юрій Лужков і дружина російського президента Людмила Путіна.

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118675427 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
    d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  5. Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
    d:Track:Q124405912d:Track:Q13053618
  6. Хачатурян Арам Ильич // Хачатурян Арам Ильич / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  7. http://www.independent.co.uk/arts-entertainment/obituary-anatol-vieru-1181072.html
  8. http://www.musicweb-international.com/classrev/2007/Aug07/Khachaturian_3932292.htm
  9. http://www.cdbaby.com/Artist/RogerDeanAnderson
  10. http://www.bluebeat.com/albums/9344/Khachaturian-Spartacus-And-Gayaneh
  11. Last.fm — 2002.
    d:Track:Q183718
  12. http://www.themoscowtimes.com/article/497714.html
  13. http://www.arkivmusic.com/classical/album.jsp?album_id=700487
  14. maniadb — 1996.
    d:Track:Q17564488
  15. http://www.classicalarchives.com/work/149340.html
  16. http://www.classicalarchives.com/album/730099580229.html
  17. http://www.classicalarchives.com/album/095115854228.html
  18. http://www.russiancdshop.com/music.php?co=63&hledej=collection&lang=en&zobraz=vypis
  19. http://www.russiancdshop.com/music.php?hledej=label&co=60&zobraz=vypis&lang=en
  20. http://bestclassicaltunes.com/OpusByComposer.aspx?composer=Khachaturian
  21. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  22. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ara m Illi ch Hachaturya n virm Արամ Խաչատրյան ros Aram Hachaturyan 24 travnya 6 chervnya 1903 Tbilisi 1 travnya 1978 Moskva kompozitor dirigent pedagog muzichno suspilnij diyach narodnij artist SRSR 1954 Geroj Socialistichnoyi Praci 1973 akademik AN Virmenskoyi RSR 1963 Dyadko Karena Hachaturyana Hachaturyan Aram Illichvirm Արամ Խաչատրiան ros Aram HachaturyanNarodivsya 24 travnya 6 chervnya 1903 4 5 Tiflis Tifliska guberniya Rosijska imperiya 6 4 5 abo Kodzhori Tifliska guberniya Rosijska imperiyaPomer 1 travnya 1978 1978 05 01 1 2 74 roki Moskva RRFSR SRSR 1 7 Pohovannya Panteon imeni KomitasaKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist virmeni 4 Diyalnist kompozitor klasichnoyi muziki dirigent muzichnij pedagog horeograf muzikoznavec vikladach universitetu pianist kinokompozitor pedagog politik violonchelistGaluz muzika do filmu akademichna muzika balet 9 10 11 simfoniya kamerna muzika 12 13 14 d 15 16 17 balet d 18 19 20 klasichna muzika i koncertAlma mater Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1934 MDU Muzichne uchilishe imeni Gnesinih 1929 Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1936 i Rosijska akademiya muziki imeni GnesinihNaukovij stupin doktor mistectvoznavstva d 1965 Vchiteli Gliyer Rejngold MoricevichVidomi uchni Tariverdiyev Mikael Leonovich i dZnannya mov rosijska 21 virmenska 22 i anglijska 21 Zaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 4 5 i Rosijska akademiya muziki imeni GnesinihChlenstvo Spilka kompozitoriv SRSR d i d 1978 4 Roki aktivnosti 1926 1978Zhanr akademichna muzika balet koncert simfoniya i kamerna muzikaMagnum opus d i Masquerade d Posada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Partiya KPRS 1978 4 Konfesiya ateyizmBrati sestri dU shlyubi z dAvtografNagorodi narodnij artist Gruzinskoyi RSR 1963 IMDb ID 0006154Sajt khachaturian amVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Hachaturyan BiografiyaBuv chetvertim sinom u rodini bidnogo remisnika 1921 roku razom iz grupoyu virmenskoyi molodi A Hachaturyan viyihav u Moskvu i vstupiv na pidgotovchi kursi Moskovskogo universitetu potim stav studentom fakultetu fiziki j matematiki Cherez rik 19 litnij Hachaturyan vstupiv u Same v ti roki Hachaturyan upershe v zhitti potrapiv na simfonichnij koncert i buv vrazhenij muzikoyu L Bethovena i Rahmaninova Tanec dlya skripki i fortepiano stav pershoyu robotoyu kompozitora Yak i vsi skripali ya pishayusya tim sho persha serjozna robota A Hachaturyana jogo tanec buv napisanij dlya skripki Kompozitor vidchuvaye skripku yak dijsnij majster virtuoz skazav David Ojstrah pro Hachaturyana 1929 roku Hachaturyan vstupiv u simfonichnij klas Moskovskoyi konservatoriyi yaku bliskuche zakinchiv 1934 roku i vstupiv do aspiranturi She do studentskih rokiv vidnosyatsya taki jogo tvori yak pisnya poema dlya skripki z fortepiano 1929 tokata dlya fortepiano 1932 trio dlya fortepiano skripki j klarneta 1932 Dali Hachaturyan napisav 1 yu simfoniyu 1934 koncerti z orkestrom dlya fortepiano 1936 i dlya skripki 1940 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pracyuvav na vsesoyuznomu radio pisav patriotichni pisni j marshi U 1939 roci Hachaturyan napisav pershij virmenskij balet Shastya Ale vadi libreto baletu zmusili perepisati bilshu chastinu muziki i v takij sposib narodilasya Gayane Prem yera baletu vidbulasya u vazhki roki Drugoyi svitovoyi vijni uzimku 3 grudnya 1942 roku V 1943 roci za cej balet Hachaturyan oderzhav stalinsku premiyu pershogo stupenya odnu z najvishih nagorod togo chasu v sferi kulturi Cherez duzhe korotkij chas pislya prem yeri cej balet zavoyuvav vsesvitnyu slavu Balet Spartak stav najbilshoyu robotoyu Hachaturyana pislya vijni Partitura baletu bula zavershena v 1954 roci a v grudni 1956 roku vidbulasya prem yera Vidtodi cej balet stav chastim gostem na najkrashih scenah svitu Odnochasno Hachaturyan pracyuvav u teatri j kino Maskarad Zangezur Pepo Volodimir Illich Lenin Rosijska problema Sekretna Misiya admiral Ushakov Otello Stalingradska bitva ta inshih Z 1950 roku Hachaturyan vistupav yak dirigent gastrolyuvav z avtorskimi koncertami v bagatoh mistah SRSR i za kordonom Z 1950 roku vikladav kompoziciyu v Moskovskij konservatoriyi i v instituti im Gnesinih z 1951 profesor Sered jogo uchniv A Ya Eshpaj i M L Tariverdiev Z 1957 roku A I Hachaturyan zajmav post sekretarya Spilki kompozitoriv SRSR TvoriBaleti Shastya Schaste Balet u troh chastinah z epilogom 1939 Gayane Balet u chotiroh chastinah z epilogom 1942 redakciya 1952 1957 Spartak Balet u chotiroh chastinah z epilogom 1954 prem yera Leningrad 1956 Dlya simfonichnogo orkestru 3 simfoniyi 1934 1944 1947 Tancyuvalna syuyita1933 Dva tanci 1935 Oda pam yati V I Lenina 1949 Stalingradska bitva 1949 Urochista poema 1952 Vitalna uvertyura Privetstvennaya uvertyura do vidkrittya KPRS 1958 Syuyiti Syuyita z baletu Shastya 1 1939 Syuyita z baletu Shastya Nr 2 1939 Syuyita z baletu Gayane 1 1943 Syuyita z baletu Gayane 2 1943 Syuyita z baletu Gayane 3 1943 Syuyita z muziki do spektaklyu Maskarad 1943 Syuyita z muziki do filmu Stalingradska bitva 1949 Syuyita z muziki do spektaklyu Valensianska vdova 1953 Syuyita z baletu Spartak 1 1955 57 Syuyita z baletu Spartak 2 1955 57 Syuyita z baletu Spartak 3 1955 57 Syuyita z muziki do spektaklyu Lermontov 1953 Syuyita z baletu Spartak 4 1967 Dlya duhovih orkestriv Marsh dlya duhovogo orkestru 1 1929 Marsh dlya duhovogo orkestru 2 do desyatilittya Virmenskoyi RSR 1930 Obrobka virmenskih narodnih pisen dlya duhovogo orkestra 1933 Obrobka uzbeckih narodnih pisen dlya duhovogo orkestra 1933 Geroyam Vitchiznyanoyi vijni marsh dlya duhovogo orkestra 1942 Marsh Moskovskoyi Chervonoprapornoyi miliciyi 1973 Dlya instrumentiv solo z orkestrom Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1936 Koncert dlya skripki z orkestrom 1940 Koncert dlya violoncheli z orkestrom 1946 Rapsodiya dlya violoncheli z orkestrom 1961 62 Rapsodiya dlya skripki z orkestrom 1963 Rapsodiya dlya fortepiano z orkestrom 1967 Vokalno instrumentalni tvori Poema pro Stalina 1938 Tri ariyi Poema Legenda Difiramb dlya visokih golosiv i orkestru 1946 Oda radosti dlya solistiv z orkestrom 1956 Balada pro Batkivshinu dlya solistiv z orkestrom 1961 Kamerno instrumentalni tvori Tanok B Dur op 1 dlya skripki i fortepiano 1926 Pisnya poema na chest ashugiv dlya skripki i fortepiano 1929 Allegretto dlya skripki i fortepiano 1929 Strunnij kvartet 1931 Trio dlya klarnetu skripki i fortepiano 1932 Syuyita dlya alta i fortepiano 1929 32 Tanok dlya balalajki i domri 1929 32 Podvijna fuga dlya strunnogo kvartetu 1932 Skripkova sonata 1932 Dlya instrumentiv solo Dlya fortepiano Poema 1925 Poema 1926 Vals etyud 1926 Andantino 1926 Variaciyi na temu Solvejg 1928 7 rechetativiv i fug 1928 1966 Horeografichnij vals 1944 Tri p yesi Ostinato Romans Fantastichnij vals 1945 Albom dlya ditej 1 1947 Vals maskarad 1952 Sonatina 1959 Sonata 1961 Albom dlya ditej 2 1965 ta inshi tvori Dlya strunnih instrumentiv Sonata fantaziya C Dur dlya violoncheli solo 1974 Sonata dlya skripki solo 1975 Sonata dlya alta solo 1976 Inshe Pisni Muzika do vistav i kinofilmiv TranskripciyiNagorodiAram Hachaturyan laureat Stalinskoyi 1941 1943 1946 1950 Leninskoyi 1959 i Derzhavnoyi premij 1971 Derzhavnoyi premiyi Virmenskoyi RSR 1965 Nagorodzhenij ordenom Lenina 1939 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1946 medalyami 31 zhovtnya 2006 r u Moskvi vidkritij pam yatnik Aramu Hachaturyanu Skulptor i arhitektor U ceremoniyi vidkrittya brali uchast prezident Virmeniyi Robert Kocharyan mer Moskvi Yurij Luzhkov i druzhina rosijskogo prezidenta Lyudmila Putina Div takozh4802 Hachaturyan asteroyid nazvanij na jogo chest PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118675427 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 2 d Track Q124405912d Track Q13053618 Hachaturyan Aram Ilich Hachaturyan Aram Ilich pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http www independent co uk arts entertainment obituary anatol vieru 1181072 html http www musicweb international com classrev 2007 Aug07 Khachaturian 3932292 htm http www cdbaby com Artist RogerDeanAnderson http www bluebeat com albums 9344 Khachaturian Spartacus And Gayaneh Last fm 2002 d Track Q183718 http www themoscowtimes com article 497714 html http www arkivmusic com classical album jsp album id 700487 maniadb 1996 d Track Q17564488 http www classicalarchives com work 149340 html http www classicalarchives com album 730099580229 html http www classicalarchives com album 095115854228 html http www russiancdshop com music php co 63 amp hledej collection amp lang en amp zobraz vypis http www russiancdshop com music php hledej label amp co 60 amp zobraz vypis amp lang en http bestclassicaltunes com OpusByComposer aspx composer Khachaturian CONOR Sl d Track Q16744133 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaHachaturyan Aram Illich 30 bereznya 2010 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros

Дата публікації:
Топ