Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Політія значення Політія політея грец πολιτεία давньогрецьке слово

Політія

Політія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Політія (значення).

Політія (політея, грец. πολιτεία)  — давньогрецьке слово і поняття.

В англійській мові

В англійській мові існує три досить різні значення терміну «політика»: як форма (polity), як зміст (policy) та як діяльність (politics). Щодо першого значення (polity), то мова може йти "держава (держави) — політія (політії), «європейська політія» тощо для характеристики певних політичних спільнот.

Поняття policy та politics використовуються для характеристики різних аспектів політики. В слов'янських мовах, в тому числі і українській, зазначені поняття передаються одним і тим же словом «політика».

Див.також: Мовна картина світу, Політика, Переклад

У Стародавній Греції

  • Політія — «організація суспільства в самостійній одиниці розселення (полісі); поселення із власним устроєм». Саме тому політику часто визнають як «мистецтво управління людьми».

Поняття «політія» веде свої витоки зі Стародавньої Греції. В Стародавній Греції поліси були розрізненими самостійними одиницями розселення. Час, у який жив Платон, — це період боротьби за гегемонію та втрати незалежності розрізнених грецьких полісів («міст»-держав). Пелопоннеська війна почалася за чотири роки до народження Платона і закінчилася взяттям Афін військом Спарти в 404 р. до н. е.. Був знищений демократичний лад і створена «рада тридцяти», до складу якої увійшли представники олігархії.

В греків існували вірування, що рід людський був зроблений з каменю. Наприклад, Девкаліон і Пірра, які пережили потоп, вирушили мандрувати пішки по землі, кидаючи за собою камені. Камені, кинуті рукою Девкаліона, перетворювалися на чоловіків, а з каменів, які кидала Пірра — жінки. Земля була населена новим родом людей, міцних, як камінь, що не відступали перед тяжкою працею. До речі, Девкаліон і Пірра не обмежулися цим чудовим способом заселення своєї країни: незважаючи на їх похилий вік, у них народилося кілька дітей (з яких найвидатнішим був Еллен — родоначальник греків, звідси і походить назва «елліни»). Рід людський був утворений як від каміння, так і від богів. Тому кожна одиниця розселення (поліс) мала свого бога. Саме тому, людей називали автохтонами — «людьми, що живуть тут з початку роду людського».

Саме тому, боги, про які йде мова в міфах і повір'ях, згодом вважалися предками царюючих родин. Міфи і повір'я складали основу релігії. Релігія в Римській імперії була справою державною, а не приватною; виникали імператорські культи. Саме тому, у чергу regimen є похідним від латинського regere — направляти, керувати. Початкове значення цього слова було релігійним, особливо у висловлюванні regere fines — провести кордон по прямій лінії, відокремивши в такий спосіб внутрішнє від зовнішнього, священне від світського, національну територію від закордонної.

У політичній теорії Арістотеля

У політичній теорії Аристотеля політія — це спосіб правління. Пізніше дане поняття почало використовуватися у значенні політичного устрою держави та суспільства.

У часи Середньовіччя концепт політії вживався як синонім для позначення політичної системи, як узагальнююча характеристика політичної цілісності кожного конкретного суспільства. «Суспільство (civitas) є множиною громадян (multitudo civium), які його населяють, порядок (ordo) котрого називається політією (politia)», — писав один з найавторитетніших схоластів У. Оккам.

Оксфордський богослов завдяки дослідженню поняття «політія», структуризує один з перших в історії політичної думки власне політичне, поділяючи його на часткові (такі, що виключають будь-яку частину множини громадян), неповні (ті, що використовують тільки окремі привілейовані центри влади), всезагальні та повні (тобто республіки) форми владарювання.

У сучасній політичній науці поняття «політія» використовується вкрай нечасто, проте воно є дуже важливим для розуміння соціальної сутності політики. За словами авторитетного російського науковця М. Ільїна, поняття «політія» надає можливість виразити докорінно сутність політичної системи, всебічно охарактеризувати феномен політики. Як вважає російський дослідник, через використання концепту «політія» є можливою концептуалізація статуарно-державної організації будь-якого суспільства, яка являє собою інституційну сутність політики. Саме широке тлумачення категорії політії дало поштовх до становлення і поширення сучасного розуміння іншого ключового поняття політики — республіки.

Тривалий час поняття «політія» та «республіка» об'єднували і державу, і суспільство, і владу, і громадян, і власне політику в цілому. Тільки у Новий час почалося виокремлення трьох самостійних царин політичного життя — політики, держави, громадянського суспільства.

Найпоширеніше тлумачення категорії політії дало поштовх до становлення і поширення сучасного розуміння іншого ключового поняття політики — республіки. Поняття «республіка» з часів Стародавнього Риму віддзеркалює ідею політичної системи як прикладного аспекту функціонування політики, роблячи його більш вживаним та акцентуючи наголос на політичній самоорганізації суспільства — латинське «res publica» означає суспільну справу.

Античний поліс та концепт Арістотеля

Політія — форма державного правління, найправильніша форма держави за Аристотелем. В умовах політії більшість керує в інтересах загального блага. Політія, за Арістотелем, є своєрідним поєднанням олігархії і демократії, їхніх найкращих сторін, будучи вільною від недоліків і крайнощів двох останніх. Аристотель вважає політію найнадійнішою формою державного правління, оскільки «вважається, що при такому устрою здійснюється засада рівноправності».

По суті, арістотелівська політія означає не тільки особливу форму держави; вона, одночасно, є теоретичною конструкцією політичної форми влади взагалі. У цьому аспекті вона служить своєрідним еталоном для реально існуючих державних форм і критерієм для визначення рівня їхньої політичності або неполітичності, відхилення від норм політичної справедливості.

В грецьких полісах-державах, не всі мешканці могли перебувати в статусі «громадянина» (жінки, раби та діти не були громадянами існуючого античного полісу). Ці категорії мешканців, відповідно, не мали вагомого слова в громадсько-публічній сфері й не брали участі в політичному житті полісу, адже «приватне, на противагу тому, що було громадським або спільним, задовольнялось куди нижчим статусом у грецькому житті». А саме громадяни, маючи доступ до громадських справ і беручи участь у творенні законів, реалізовували свою свободу. Аристотель у праці «Політика» наголошує, що «громадянином у загальному розумінні є той, хто бере участь в управлінні й чинить послух».

Аристотелівська політія — не вигадана ідеальна держава Платона, а своєрідний взірець для критики державних форм, що реально існують, критерій для окреслення рівня політичної активності та свободи громадян.

У суспільно-політичному вченні Аристотеля поліс є уособленням свободи для вільних та рівних громадян. Громадяни брали активну участь у політичному житті полісу, обговорювали та спільно створювали закони. Для мовної практики полісного життя було характерно те, що обговорення та переконання відбувалося засобами мови, силою слова, а не насильством.

Ще однією причиною суспільних обурень буває нерівність. Аристотель розрізняє рівність двояко: з погляду кількості та якості. Рівність за кількістю — однаковість у кількості, а рівність за якістю передбачає розподіл за гідністю. Рівність за якістю або за гідністю філософ вважає абсолютно справедливою й зазначає, що в жодній державі неможливо запровадити рівність усіх людей у всьому: «жодна з форм державного устрою, що спирається на такі засади цілковитої рівності, не залишається стійкою». При демократії панує абсолютизація рівності, при олігархії — абсолютизація нерівності. Але все це призводить до зміни форм держави через порушення справедливості. Найкращою з-поміж усіх форм є політія, а з-поміж форм, що відхиляються — демократія.

Право, за Арістотелем, є нормою політичного спілкування людей. «Поняття справедливості пов'язане з уявленням про державу, оскільки право, яке служить критерієм справедливості, є регулюючою нормою політичного спілкування», — підкреслював Арістотель у своїй праці «Політика».

Докладніше: Політика (Аристотель), та Держава (Платон)

Примітки

  1. Романов В. Є. Вступ до аналізу державної політики: Навч.посіб. / В.Романов, О.Рудік, Т.Брус. — К.: Основи, 2001. — 238 с. (с.:68)
  2. Гальпєріна В. О. Дослідження та аналаз освітньої політики у вітчизняному суспільствознавстві: здобутки, проблеми, перспективи / В. О. Гальпєріна // Нова парадигма. Альманах наукових праць. — Вип.31. — Запоріжжя. — 2003. — с.95-107 с.:102
  3. Зайдлер Людвик // Атлантида — М.: «Вече», 2004. — 206 с.
  4. О. Петречко РИМ ТА ХРИСТИЯНСТВО У І-ІІ ст. н. е[недоступне посилання з червня 2019] // Археологічні дослідження Львівського університету Збірник наукових праць.[недоступне посилання з червня 2019] — 2007. Випуск 10.[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Мармазова Т. І. Дискурси і парадигми політики: історія та сучасність[недоступне посилання з липня 2019] // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Науковий журнал [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]. — 2010, № 3 [ 2 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  6. Ильин М. В. Слова и смыслы: Полития. Республика. Конституция. Отечество / М. В. Ильин // Полис. — 1994. — № 4. — С. 49-56. (с.:53)
  7. Ильин М. В. Слова и смыслы: Полития. Республика. Конституция. Отечество / М. В. Ильин // Полис. — 1994. — № 4. — С. 49-56 (с.: 49)
  8. Арістотель. Політика. К.: Основи, 2000. (с.: 142)
  9. Арістотель. Політика. К.: Основи, 2000. (с.:59)
  10. Арістотель. Політика. К.: Основи, 2000. (с.:88)
  11. Арістотель. Політика. К.: Основи, 2000 (с.: 131)

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Politiya znachennya Politiya politeya grec politeia davnogrecke slovo i ponyattya V anglijskij moviV anglijskij movi isnuye tri dosit rizni znachennya terminu politika yak forma polity yak zmist policy ta yak diyalnist politics Shodo pershogo znachennya polity to mova mozhe jti derzhava derzhavi politiya politiyi yevropejska politiya tosho dlya harakteristiki pevnih politichnih spilnot Ponyattya policy ta politics vikoristovuyutsya dlya harakteristiki riznih aspektiv politiki V slov yanskih movah v tomu chisli i ukrayinskij zaznacheni ponyattya peredayutsya odnim i tim zhe slovom politika Div takozh Movna kartina svitu Politika PerekladU Starodavnij GreciyiPolitiya organizaciya suspilstva v samostijnij odinici rozselennya polisi poselennya iz vlasnim ustroyem Same tomu politiku chasto viznayut yak mistectvo upravlinnya lyudmi Ponyattya politiya vede svoyi vitoki zi Starodavnoyi Greciyi V Starodavnij Greciyi polisi buli rozriznenimi samostijnimi odinicyami rozselennya Chas u yakij zhiv Platon ce period borotbi za gegemoniyu ta vtrati nezalezhnosti rozriznenih greckih polisiv mist derzhav Peloponneska vijna pochalasya za chotiri roki do narodzhennya Platona i zakinchilasya vzyattyam Afin vijskom Sparti v 404 r do n e Buv znishenij demokratichnij lad i stvorena rada tridcyati do skladu yakoyi uvijshli predstavniki oligarhiyi V grekiv isnuvali viruvannya sho rid lyudskij buv zroblenij z kamenyu Napriklad Devkalion i Pirra yaki perezhili potop virushili mandruvati pishki po zemli kidayuchi za soboyu kameni Kameni kinuti rukoyu Devkaliona peretvoryuvalisya na cholovikiv a z kameniv yaki kidala Pirra zhinki Zemlya bula naselena novim rodom lyudej micnih yak kamin sho ne vidstupali pered tyazhkoyu praceyu Do rechi Devkalion i Pirra ne obmezhulisya cim chudovim sposobom zaselennya svoyeyi krayini nezvazhayuchi na yih pohilij vik u nih narodilosya kilka ditej z yakih najvidatnishim buv Ellen rodonachalnik grekiv zvidsi i pohodit nazva ellini Rid lyudskij buv utvorenij yak vid kaminnya tak i vid bogiv Tomu kozhna odinicya rozselennya polis mala svogo boga Same tomu lyudej nazivali avtohtonami lyudmi sho zhivut tut z pochatku rodu lyudskogo Same tomu bogi pro yaki jde mova v mifah i povir yah zgodom vvazhalisya predkami caryuyuchih rodin Mifi i povir ya skladali osnovu religiyi Religiya v Rimskij imperiyi bula spravoyu derzhavnoyu a ne privatnoyu vinikali imperatorski kulti Same tomu u chergu regimen ye pohidnim vid latinskogo regere napravlyati keruvati Pochatkove znachennya cogo slova bulo religijnim osoblivo u vislovlyuvanni regere fines provesti kordon po pryamij liniyi vidokremivshi v takij sposib vnutrishnye vid zovnishnogo svyashenne vid svitskogo nacionalnu teritoriyu vid zakordonnoyi U politichnij teoriyi AristotelyaU politichnij teoriyi Aristotelya politiya ce sposib pravlinnya Piznishe dane ponyattya pochalo vikoristovuvatisya u znachenni politichnogo ustroyu derzhavi ta suspilstva U chasi Serednovichchya koncept politiyi vzhivavsya yak sinonim dlya poznachennya politichnoyi sistemi yak uzagalnyuyucha harakteristika politichnoyi cilisnosti kozhnogo konkretnogo suspilstva Suspilstvo civitas ye mnozhinoyu gromadyan multitudo civium yaki jogo naselyayut poryadok ordo kotrogo nazivayetsya politiyeyu politia pisav odin z najavtoritetnishih sholastiv U Okkam Oksfordskij bogoslov zavdyaki doslidzhennyu ponyattya politiya strukturizuye odin z pershih v istoriyi politichnoyi dumki vlasne politichne podilyayuchi jogo na chastkovi taki sho viklyuchayut bud yaku chastinu mnozhini gromadyan nepovni ti sho vikoristovuyut tilki okremi privilejovani centri vladi vsezagalni ta povni tobto respubliki formi vladaryuvannya U suchasnij politichnij nauci ponyattya politiya vikoristovuyetsya vkraj nechasto prote vono ye duzhe vazhlivim dlya rozuminnya socialnoyi sutnosti politiki Za slovami avtoritetnogo rosijskogo naukovcya M Ilyina ponyattya politiya nadaye mozhlivist viraziti dokorinno sutnist politichnoyi sistemi vsebichno oharakterizuvati fenomen politiki Yak vvazhaye rosijskij doslidnik cherez vikoristannya konceptu politiya ye mozhlivoyu konceptualizaciya statuarno derzhavnoyi organizaciyi bud yakogo suspilstva yaka yavlyaye soboyu institucijnu sutnist politiki Same shiroke tlumachennya kategoriyi politiyi dalo poshtovh do stanovlennya i poshirennya suchasnogo rozuminnya inshogo klyuchovogo ponyattya politiki respubliki Trivalij chas ponyattya politiya ta respublika ob yednuvali i derzhavu i suspilstvo i vladu i gromadyan i vlasne politiku v cilomu Tilki u Novij chas pochalosya viokremlennya troh samostijnih carin politichnogo zhittya politiki derzhavi gromadyanskogo suspilstva Najposhirenishe tlumachennya kategoriyi politiyi dalo poshtovh do stanovlennya i poshirennya suchasnogo rozuminnya inshogo klyuchovogo ponyattya politiki respubliki Ponyattya respublika z chasiv Starodavnogo Rimu viddzerkalyuye ideyu politichnoyi sistemi yak prikladnogo aspektu funkcionuvannya politiki roblyachi jogo bilsh vzhivanim ta akcentuyuchi nagolos na politichnij samoorganizaciyi suspilstva latinske res publica oznachaye suspilnu spravu Antichnij polis ta koncept Aristotelya Politiya forma derzhavnogo pravlinnya najpravilnisha forma derzhavi za Aristotelem V umovah politiyi bilshist keruye v interesah zagalnogo blaga Politiya za Aristotelem ye svoyeridnim poyednannyam oligarhiyi i demokratiyi yihnih najkrashih storin buduchi vilnoyu vid nedolikiv i krajnoshiv dvoh ostannih Aristotel vvazhaye politiyu najnadijnishoyu formoyu derzhavnogo pravlinnya oskilki vvazhayetsya sho pri takomu ustroyu zdijsnyuyetsya zasada rivnopravnosti Po suti aristotelivska politiya oznachaye ne tilki osoblivu formu derzhavi vona odnochasno ye teoretichnoyu konstrukciyeyu politichnoyi formi vladi vzagali U comu aspekti vona sluzhit svoyeridnim etalonom dlya realno isnuyuchih derzhavnih form i kriteriyem dlya viznachennya rivnya yihnoyi politichnosti abo nepolitichnosti vidhilennya vid norm politichnoyi spravedlivosti V greckih polisah derzhavah ne vsi meshkanci mogli perebuvati v statusi gromadyanina zhinki rabi ta diti ne buli gromadyanami isnuyuchogo antichnogo polisu Ci kategoriyi meshkanciv vidpovidno ne mali vagomogo slova v gromadsko publichnij sferi j ne brali uchasti v politichnomu zhitti polisu adzhe privatne na protivagu tomu sho bulo gromadskim abo spilnim zadovolnyalos kudi nizhchim statusom u greckomu zhitti A same gromadyani mayuchi dostup do gromadskih sprav i beruchi uchast u tvorenni zakoniv realizovuvali svoyu svobodu Aristotel u praci Politika nagoloshuye sho gromadyaninom u zagalnomu rozuminni ye toj hto bere uchast v upravlinni j chinit posluh Aristotelivska politiya ne vigadana idealna derzhava Platona a svoyeridnij vzirec dlya kritiki derzhavnih form sho realno isnuyut kriterij dlya okreslennya rivnya politichnoyi aktivnosti ta svobodi gromadyan U suspilno politichnomu vchenni Aristotelya polis ye uosoblennyam svobodi dlya vilnih ta rivnih gromadyan Gromadyani brali aktivnu uchast u politichnomu zhitti polisu obgovoryuvali ta spilno stvoryuvali zakoni Dlya movnoyi praktiki polisnogo zhittya bulo harakterno te sho obgovorennya ta perekonannya vidbuvalosya zasobami movi siloyu slova a ne nasilstvom She odniyeyu prichinoyu suspilnih oburen buvaye nerivnist Aristotel rozriznyaye rivnist dvoyako z poglyadu kilkosti ta yakosti Rivnist za kilkistyu odnakovist u kilkosti a rivnist za yakistyu peredbachaye rozpodil za gidnistyu Rivnist za yakistyu abo za gidnistyu filosof vvazhaye absolyutno spravedlivoyu j zaznachaye sho v zhodnij derzhavi nemozhlivo zaprovaditi rivnist usih lyudej u vsomu zhodna z form derzhavnogo ustroyu sho spirayetsya na taki zasadi cilkovitoyi rivnosti ne zalishayetsya stijkoyu Pri demokratiyi panuye absolyutizaciya rivnosti pri oligarhiyi absolyutizaciya nerivnosti Ale vse ce prizvodit do zmini form derzhavi cherez porushennya spravedlivosti Najkrashoyu z pomizh usih form ye politiya a z pomizh form sho vidhilyayutsya demokratiya Pravo za Aristotelem ye normoyu politichnogo spilkuvannya lyudej Ponyattya spravedlivosti pov yazane z uyavlennyam pro derzhavu oskilki pravo yake sluzhit kriteriyem spravedlivosti ye regulyuyuchoyu normoyu politichnogo spilkuvannya pidkreslyuvav Aristotel u svoyij praci Politika Dokladnishe Politika Aristotel ta Derzhava Platon PrimitkiRomanov V Ye Vstup do analizu derzhavnoyi politiki Navch posib V Romanov O Rudik T Brus K Osnovi 2001 238 s s 68 Galpyerina V O Doslidzhennya ta analaz osvitnoyi politiki u vitchiznyanomu suspilstvoznavstvi zdobutki problemi perspektivi V O Galpyerina Nova paradigma Almanah naukovih prac Vip 31 Zaporizhzhya 2003 s 95 107 s 102 Zajdler Lyudvik Atlantida M Veche 2004 206 s O Petrechko RIM TA HRISTIYaNSTVO U I II st n e nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu Zbirnik naukovih prac nedostupne posilannya z chervnya 2019 2007 Vipusk 10 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Marmazova T I Diskursi i paradigmi politiki istoriya ta suchasnist nedostupne posilannya z lipnya 2019 Visnik Derzhavnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv Naukovij zhurnal 25 grudnya 2013 u Wayback Machine 2010 3 2 kvitnya 2013 u Wayback Machine Ilin M V Slova i smysly Politiya Respublika Konstituciya Otechestvo M V Ilin Polis 1994 4 S 49 56 s 53 Ilin M V Slova i smysly Politiya Respublika Konstituciya Otechestvo M V Ilin Polis 1994 4 S 49 56 s 49 Aristotel Politika K Osnovi 2000 s 142 Aristotel Politika K Osnovi 2000 s 59 Aristotel Politika K Osnovi 2000 s 88 Aristotel Politika K Osnovi 2000 s 131 Div takozhMetropoliya Monopoliya Oligopoliya Konstantinopol Politika Suspilstvo Oligarhiya

Дата публікації:
Топ