Іва́н Іва́нович Баба́к (нар. 23 березня 1923, с. Великий Букрин, Миронівський район, Київська область) — український військовик, генерал-майор танкових військ, учасник другої світової війни.
Бабак Іван Іванович | |
---|---|
Генерал-майор | |
Загальна інформація | |
Народження | 23 березня 1923 (101 рік) с. Великий Букрин |
Alma Mater | (Військова ордена Леніна академія бронетанкових і механізованих військ РСЧА імені Й. В. Сталіна) |
Військова служба | |
Роки служби | 1941—1975 |
Приналежність | СРСР → Україна |
Вид ЗС | танкові війська |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився в селі Великий Букрин Миронівського району Київської області. Мама рано пішла з життя, трьох дітей виховував батько. Червнем 1941 року закінчив Ржищівське педагогічне училище, здобувши професію вчителя української мови та літератури.
22 червня 1941 року добровольцем записався до лав Червоної Армії, 23 червня направлений у . Брав участь в обороні Києва.
Літом 1943 року прискорено закінчив навчання, у складі брав участь у боях на Курській дузі, тричі поранений, тривалий час був на лікуванні. У госпіталі отримав першу нагороду — медаль «За відвагу».
Після одужання воював на Ленінградському фронті, брав участь в боях за Нарву, на території Естонії — у 1944—1945 роках. У складі служив заступником командира роти Т-34 з технічної частини, двічі поранений.
Згодом став командиром танкової роти, брав участь у боях за Сааремаа і островів Моонзундського архіпелагу. Війну закінчив у званні старшого лейтенанта в Таллінні.
За звільнення Нарви отримав другу медаль «За відвагу», за Талліннську операцію — орден Червоної Зірки.
1955 року закінчив інженерно-танковий факультет Військової ордена Леніна академії бронетанкових і механізованих військ РСЧА імені Й. В. Сталіна. Служив у Сибіру, НДР, брав участь в арабо-ізраїльській війні (1967—1970) як військовий радник. З 1965 року по 1975-й в Хмельницькому служив на посаді заступника командира з технічних питань.
Є ініціатором, конструктором та виробником танка-пам'ятника марки Т-34-76-85, що у квітні 1967 року був встановлений біля Будинку офіцерів у Хмельницькому.
Звільнившись з військової служби працював заступником начальника облуправління «Хмельницькавтотехобслуговування», заступником начальника обласного об'єднання автостанцій з безпеки дорожнього руху. Брав участь у будівництві Хмельницької автостанції № 1, реконструкції автостанцій № 2 і № 3.
Займається громадською діяльністю і військово-патріотичним вихованням молоді. Є членом обласної та міської рад організації ветеранів України, правління міського товариства інвалідів другої світової війни та Збройних сил. Почесний голова ветеранської організації 17-ї гвардійської мотострілецької дивізії, член рад музеїв 17-ї гвардійської мотострілецької дивізії й Героя Радянського Союзу Володимира Вайсера.
Є автором книги спогадів «С уважением к прожитому. Воспоминания танкиста». Малює, написав понад 200 картин. Частина колекції побувала на двох персональних художніх виставках у Хмельницькому музеї.
З дружиною виховали двох доньок.
Нагороджений орденами Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни І ступеню, Знаком Пошани, медалями «За бойові заслуги», «За оборону Києва», загалом 40 урядових нагород. Почесний ветеран України, Почесний громадянин Хмельницького.
Джерела
- Єсюніна Г. Бабак Іван Іванович (1923 р.) [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.]
- 1418 днів і ночей танкіста Івана Бабака [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Хмельницька міська рада [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Babak Iva n Iva novich Baba k nar 23 bereznya 1923 s Velikij Bukrin Mironivskij rajon Kiyivska oblast ukrayinskij vijskovik general major tankovih vijsk uchasnik drugoyi svitovoyi vijni Babak Ivan Ivanovich General majorZagalna informaciyaNarodzhennya 23 bereznya 1923 1923 03 23 101 rik s Velikij BukrinAlma Mater Vijskova ordena Lenina akademiya bronetankovih i mehanizovanih vijsk RSChA imeni J V StalinaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1941 1975Prinalezhnist SRSR UkrayinaVid ZS tankovi vijskaVijni bitvi Druga svitova vijna Bitva za Kiyiv 1941 Bitva na Kurskij duzi Narvska operaciya lipen 1944 Moonzundska operaciya 1944 Tallinnska operaciyaNagorodi ta vidznakiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Kiyeva ZhittyepisNarodivsya v seli Velikij Bukrin Mironivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Mama rano pishla z zhittya troh ditej vihovuvav batko Chervnem 1941 roku zakinchiv Rzhishivske pedagogichne uchilishe zdobuvshi profesiyu vchitelya ukrayinskoyi movi ta literaturi 22 chervnya 1941 roku dobrovolcem zapisavsya do lav Chervonoyi Armiyi 23 chervnya napravlenij u Brav uchast v oboroni Kiyeva Litom 1943 roku priskoreno zakinchiv navchannya u skladi brav uchast u boyah na Kurskij duzi trichi poranenij trivalij chas buv na likuvanni U gospitali otrimav pershu nagorodu medal Za vidvagu Pislya oduzhannya voyuvav na Leningradskomu fronti brav uchast v boyah za Narvu na teritoriyi Estoniyi u 1944 1945 rokah U skladi sluzhiv zastupnikom komandira roti T 34 z tehnichnoyi chastini dvichi poranenij Zgodom stav komandirom tankovoyi roti brav uchast u boyah za Saaremaa i ostroviv Moonzundskogo arhipelagu Vijnu zakinchiv u zvanni starshogo lejtenanta v Tallinni Za zvilnennya Narvi otrimav drugu medal Za vidvagu za Tallinnsku operaciyu orden Chervonoyi Zirki 1955 roku zakinchiv inzhenerno tankovij fakultet Vijskovoyi ordena Lenina akademiyi bronetankovih i mehanizovanih vijsk RSChA imeni J V Stalina Sluzhiv u Sibiru NDR brav uchast v arabo izrayilskij vijni 1967 1970 yak vijskovij radnik Z 1965 roku po 1975 j v Hmelnickomu sluzhiv na posadi zastupnika komandira z tehnichnih pitan Ye iniciatorom konstruktorom ta virobnikom tanka pam yatnika marki T 34 76 85 sho u kvitni 1967 roku buv vstanovlenij bilya Budinku oficeriv u Hmelnickomu Zvilnivshis z vijskovoyi sluzhbi pracyuvav zastupnikom nachalnika oblupravlinnya Hmelnickavtotehobslugovuvannya zastupnikom nachalnika oblasnogo ob yednannya avtostancij z bezpeki dorozhnogo ruhu Brav uchast u budivnictvi Hmelnickoyi avtostanciyi 1 rekonstrukciyi avtostancij 2 i 3 Zajmayetsya gromadskoyu diyalnistyu i vijskovo patriotichnim vihovannyam molodi Ye chlenom oblasnoyi ta miskoyi rad organizaciyi veteraniv Ukrayini pravlinnya miskogo tovaristva invalidiv drugoyi svitovoyi vijni ta Zbrojnih sil Pochesnij golova veteranskoyi organizaciyi 17 yi gvardijskoyi motostrileckoyi diviziyi chlen rad muzeyiv 17 yi gvardijskoyi motostrileckoyi diviziyi j Geroya Radyanskogo Soyuzu Volodimira Vajsera Ye avtorom knigi spogadiv S uvazheniem k prozhitomu Vospominaniya tankista Malyuye napisav ponad 200 kartin Chastina kolekciyi pobuvala na dvoh personalnih hudozhnih vistavkah u Hmelnickomu muzeyi Z druzhinoyu vihovali dvoh donok Nagorodzhenij ordenami Bogdana Hmelnickogo Vitchiznyanoyi vijni I stupenyu Znakom Poshani medalyami Za bojovi zaslugi Za oboronu Kiyeva zagalom 40 uryadovih nagorod Pochesnij veteran Ukrayini Pochesnij gromadyanin Hmelnickogo DzherelaYesyunina G Babak Ivan Ivanovich 1923 r 1 sichnya 2017 u Wayback Machine 1418 dniv i nochej tankista Ivana Babaka 3 serpnya 2017 u Wayback Machine Hmelnicka miska rada 10 lipnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi