Лімниця

Докладніше: ^[be]

Лі́мниця (Ломниця) — річка в Україні, в межах Калуського і Івано-Франківського районів Івано-Франківської області. Права притока Дністра (басейн Чорного моря).

Лімниця
Лімниця в місці впадіння у Дністер
48°27′41″ пн. ш. 23°58′01″ сх. д. / 48.46142500002777354° пн. ш. 23.967143000027778754° сх. д. / 48.46142500002777354; 23.967143000027778754
Витік	г. Буштул
• координати	^H G O
Гирло	Дністер (біля Галича)
• координати	^H G O
Похил, м/км	9,5
Басейн	Басейн Дністра
Країни:	Україна Івано-Франківська область
Регіон	Україна^[1]
Довжина	122 км
Площа басейну:	1 580 км²
Притоки:	Дарів, Петрос, Молода, Каменець, Тодор, Чута, Чечва (ліві); Бистрик, Кузьминець, Ялк, Бабський, Турава, Дуба, Бережниця (праві)
Медіафайли у Вікісховищі

Назва

Нинішня назва сформувалася в останні 200 років замість попередньої «Ловниця», вживаної ще в Йосифинській метриці. Краєзнавець Лаба В. П. вважає її позначенням місця для ловлі (риби) та відмежовується від спокусливого латинського «лімец» (межа, кордон) через відсутність тут кордону Римської імперії.

Назва річки, малоймовірно, походить від рум. слова lemn, що означає дерево. «Нова карта королівства Галичини і Володимирії з дистриктом Буковина» (Carte Nouvelle des Royaumes de Galizie et Lodomerie, avec le District de Bukowine) подає назву річки як «Limnica».

Опис

Лімниця біля села Сокіл (Галицький район)

Довжина 122 км, площа басейну 1580 км². У верхів'ї річкова долина вузька, береги урвисті; у районі села Ясень — асиметрична, з низьким правим і підвищеним лівим берегами. Нижче долина Лімниці трапецієподібна, завширшки 4–7 км; у нижній течії ширина зменшується до 2 км.

Заплава майже по всій довжині двостороння. Річище кам'янисте, у середній течії розгалужується на рукави. Ширина його в Передкарпатті досягає 20–60 м, глибина русла — 2 м. Похил річки — 9,4 м/км. Живлення снігове і дощове. Максимум стоку припадає на весняно-літній період. Льодові утворення з'являються на початку грудня. Льодостав починається у другій половини грудня і триває до березня.

Гідрологічні пости діяли біля сіл Осмолода (з 1950 р.) і Перевозець (1904–1925; відновлений 1940 року). Воду використовують для водопостачання, ставки — для риборозведення. Споруджено водозабори та протиповеневі гідротехнічні споруди.

Розташування

Лімниця неподалік від свого гирла

Лімниця бере початок із джерел на північних схилах гори Буштул у Ґорґанах, на висоті близько 1150 м. Тече переважно на північний схід. Впадає у Дністер біля села Шевченкове. У нижній течії тече територією Галицького національного природного парку.

Основні притоки: Молода, Чечва (ліві); Дуба, Бережниця (праві).

На річці: смт Перегінське та місто Калуш.

Цікаві факти

Річка служила для лісосплаву до кінця 1950-х років.

В межах річки та захисної смуги вздовж берегів завширшки 100 м створено ландшафтний заказник місцевого значення.

Річка постійно утримує першу позицію в рейтингу найчистіших річок України.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. В. Лаба. Історія села Підмихайля від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 2010 — с. 16.
3. . «Репортер» (uk-UK) . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 січня 2016.
4. Лімницю «окупували» лебеді. ФОТО
5. Лімниця очолила рейтинг найчистіших річок України

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
• Руслові процеси річки Лімниця / О.Г. Ободовський [та ін.] ; за ред. Ободовського О.Г. – Київ : Ніка-Центр, 2010. – 256 с. –
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 319 (Лімниця № 2)

Посилання

• «Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 77. — (№ 482).
• Лімниця (фото і відгуки) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]