Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Звук музичний — основоположний елемент музичного мистецтва.
| Музичний звук | |
 Музичний звук у Вікісховищі |
Властивості музичного звуку
Суб'єктивні особливості сприйняття звуку людиною дозволяє виділити такі властивості музичного звуку:
- Висота (звуковисотність) — залежить від частоти коливань
- Тембр — залежить від форми звукової хвилі
- Гучність — залежить від амплітуди звукової хвилі
Крім того, до властивостей музичного звуку відносять також
- тривалість звуку
Висота звуку
В музиці розрізняють звуки з визначеною висотою звуку (звуки переважної більшості музичних інструментів, а також спів) та звуки з невизначеною висотою звуку (звуки ряду ударних інструментів, напр. барабанів, тарілок, деякі електронні звуки тощо).
З точки зору акустики, звуки з певною висотою звуку характеризуються , наявністю чітко визначених максимумів в спектрограмі — основного тону та гармонічних обертонів. Звуки з невизначеною частотою звуку характеризуються та відсутністю чітко окреслених максимумів в спектрограмі. Особливе місце займають т. зв. , які характеризуються наявністю основного тону та сильних негармонічних обертонів, що надає таким звукам специфічної якості.
Попри те, що діапазон частот, який людина здатна відчути на слух поширюється від 20 Гц до 18 кГц (за деякими даними від 16 Гц до 20 000 Гц), в музичній практиці застосовуються лише тони з частотою від 27 Гц (рідше від 22 Гц) до 4 кГц, що пояснюється тим, що інтервальний компонент музичного звуку сприймається лише в цих межах.
Весь діапазон частот розділяється на октави. В свою чергу всередині октави музичні звуки організовані в музичну систему (див. Музичний стрій). Для європейської музичної практики характерне ділення октави на 12 рівних півтонів.
Тембр звуку
Тембр звуку (англ. timbre, фр. timbre, нім. Klangfarbe) — забарвлення, характер звуку.
З точки зору акустики, тембр звуку визначається формою акустичного сигналу та, відповідно, його спектром. Спектр звуку визначається як сукупність простих гармонічних коливань, на які може бути розкладений будь-який акустичний сигнал за допомогою Фур'є-перетворень. Тембральна відмінність голосів визначається спектральним розподілом енергії звуку. Тембр звуку можна штучно змінювати за допомогою фільтрів (див. фільтрація звуку), а також різних .
В музичній практиці тембр — важливий засіб музичної виразності. За допомогою тембру можна виділити той чи інший компонент музичної фактури, надати йому характерного звучання. В окремих випадках тембр може бути одним з формотворчих чинників (т.зв. темброва драматургія). В другій половині XX ст. тембр значною мірою стає одним із чинників , особливо в неакадемічній музиці.
Темброве розмаїття музики невичерпне, оскільки тембрально відрізняються не тільки звуки, виконані на різних музичних інструментах, або різними голосами, але й певною мірою звуки, виконані на одному й тому ж інструменті різними виконавськими прийомами. Значним поштовхом до розширення тембральної палітри стало винайдення в XX ст. електромузичних інструментів та синтезаторів. Особливо бурхливий прорив в багатоманітності тембрів спостерігається з кінця 90-х років XX ст. з розробкою програмного забезпечення для синтезу та редагування звуку на ПК (див. ).
Гучність звуку
Гучністю називається суб'єктивне уявлення про інтенсивність та силу звуку, що виникає у свідомості людини при його сприйнятті органами слуху. Гучність залежить від амплітуди, а також, частково, від частоти коливань (звуки однакової інтенсивності, але різної частоти сприймаються, як різні по гучності. При однаковій інтенсивності найгучнішими видаються звуки середнього регістру (приблизно 500-1000 Гц). В цілому сприйняття сили звуку підпорядковується загальному психофізіологічному закону Вебера-Фехнера (відчуття змінюються пропорційно логаритму подразнення).
В музичній практиці явища, пов'язані з гучністю звуку, називаються . Динамічна шкала, що застосовується в музиці є відносною. Абсолютне значення динамічних відтінків залежить від багатьох факторів — можливостей музичного інструменту або інструментів ансамблю, акустики приміщення, виконавської інтерпретації і т.ін.
Динаміка слугує важливим формотворчим чинником в музиці. Майстерне використання динамічних відтінків дозволяє відтіняти різні пласти , що в найбільшому ступені важливо для поліфонічного та гомофонно-гармонічного складу, виразно інтонувати мелодичну лінію. В ряді переважно академічної музики динаміка постає одним з найважливіших чинників художньої драматургії. Ефекти динамічних контрастів, поступового наростання або спадання звучності використовуються, як потужний засіб для створення емоційних та психологічних ефектів. В окремих випадках це спонукало композиторів до розширення умовної динамічної шкали до нюансів ppppp та fffff і навіть далі.
В той же час для музичного фольклору, релігійної музики та більшості стилів неакадемічної музики, особливо поп-, рок-музики, застосування динаміки, як чинника драматургії не характерно. Навпаки, для більшості жанрів розважальної музики характерно застосування компресорів (див. компресія звуку), націлене на вирівнювання динаміки.
Тривалість звуку
Оскільки музика є часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі), музичні звуки чітко організовані у часі. Часова організація послідовності та групування тривалостей музичних звуків і пауз називається музичним ритмом.
В музичній практиці застосовується шкала відносних нотних тривалостей, заснована на послідовному поділі основної нотної тривалості — цілої ноти — на два. Відповідно до цього поділу нотні тривалості мають назви: «ціла нота», «половинна нота», «четвертна нота» і т. д. При потребі основні нотні тривалості можуть бути модифіковані додаванням спеціального знаку — «крапки», що подовжує тривалість на половину, або застосуванням особливих видів ритмічного поділу.
Реальне значення будь-якої тривалості залежить від темпу, в якому вони відтворюються. Якщо в позначенні темпу вказується, наприклад, кількість четвертних на хвилину Т, то абсолютна тривалість t четвертної ноти дорівнюватиме 
секунд. Таким чином, наприклад шістнадцятка в темпі Allegro (ɹ = 120) дорівнюватиме 0,125 секунди.
Література
- Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст] : навч. посіб. / С.В. Шип. - К. : Заповіт, 1998. - 368 с. - : Б. ц.
- Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zvuk muzichnij osnovopolozhnij element muzichnogo mistectva Muzichnij zvuk Muzichnij zvuk u VikishovishiVlastivosti muzichnogo zvukuSub yektivni osoblivosti sprijnyattya zvuku lyudinoyu dozvolyaye vidiliti taki vlastivosti muzichnogo zvuku Visota zvukovisotnist zalezhit vid chastoti kolivan Tembr zalezhit vid formi zvukovoyi hvili Guchnist zalezhit vid amplitudi zvukovoyi hvili Krim togo do vlastivostej muzichnogo zvuku vidnosyat takozh trivalist zvukuVisota zvuku Dokladnishe zvukovisotnist V muzici rozriznyayut zvuki z viznachenoyu visotoyu zvuku zvuki perevazhnoyi bilshosti muzichnih instrumentiv a takozh spiv ta zvuki z neviznachenoyu visotoyu zvuku zvuki ryadu udarnih instrumentiv napr barabaniv tarilok deyaki elektronni zvuki tosho Z tochki zoru akustiki zvuki z pevnoyu visotoyu zvuku harakterizuyutsya nayavnistyu chitko viznachenih maksimumiv v spektrogrami osnovnogo tonu ta garmonichnih obertoniv Zvuki z neviznachenoyu chastotoyu zvuku harakterizuyutsya ta vidsutnistyu chitko okreslenih maksimumiv v spektrogrami Osoblive misce zajmayut t zv yaki harakterizuyutsya nayavnistyu osnovnogo tonu ta silnih negarmonichnih obertoniv sho nadaye takim zvukam specifichnoyi yakosti Popri te sho diapazon chastot yakij lyudina zdatna vidchuti na sluh poshiryuyetsya vid 20 Gc do 18 kGc za deyakimi danimi vid 16 Gc do 20 000 Gc v muzichnij praktici zastosovuyutsya lishe toni z chastotoyu vid 27 Gc ridshe vid 22 Gc do 4 kGc sho poyasnyuyetsya tim sho intervalnij komponent muzichnogo zvuku sprijmayetsya lishe v cih mezhah Ves diapazon chastot rozdilyayetsya na oktavi V svoyu chergu vseredini oktavi muzichni zvuki organizovani v muzichnu sistemu div Muzichnij strij Dlya yevropejskoyi muzichnoyi praktiki harakterne dilennya oktavi na 12 rivnih pivtoniv Tembr zvuku Div takozh tembr Tembr zvuku angl timbre fr timbre nim Klangfarbe zabarvlennya harakter zvuku Z tochki zoru akustiki tembr zvuku viznachayetsya formoyu akustichnogo signalu ta vidpovidno jogo spektrom Spektr zvuku viznachayetsya yak sukupnist prostih garmonichnih kolivan na yaki mozhe buti rozkladenij bud yakij akustichnij signal za dopomogoyu Fur ye peretvoren Tembralna vidminnist golosiv viznachayetsya spektralnim rozpodilom energiyi zvuku Tembr zvuku mozhna shtuchno zminyuvati za dopomogoyu filtriv div filtraciya zvuku a takozh riznih V muzichnij praktici tembr vazhlivij zasib muzichnoyi viraznosti Za dopomogoyu tembru mozhna vidiliti toj chi inshij komponent muzichnoyi fakturi nadati jomu harakternogo zvuchannya V okremih vipadkah tembr mozhe buti odnim z formotvorchih chinnikiv t zv tembrova dramaturgiya V drugij polovini XX st tembr znachnoyu miroyu staye odnim iz chinnikiv osoblivo v neakademichnij muzici Tembrove rozmayittya muziki nevicherpne oskilki tembralno vidriznyayutsya ne tilki zvuki vikonani na riznih muzichnih instrumentah abo riznimi golosami ale j pevnoyu miroyu zvuki vikonani na odnomu j tomu zh instrumenti riznimi vikonavskimi prijomami Znachnim poshtovhom do rozshirennya tembralnoyi palitri stalo vinajdennya v XX st elektromuzichnih instrumentiv ta sintezatoriv Osoblivo burhlivij proriv v bagatomanitnosti tembriv sposterigayetsya z kincya 90 h rokiv XX st z rozrobkoyu programnogo zabezpechennya dlya sintezu ta redaguvannya zvuku na PK div Guchnist zvuku Div takozh Guchnist zvuku Guchnistyu nazivayetsya sub yektivne uyavlennya pro intensivnist ta silu zvuku sho vinikaye u svidomosti lyudini pri jogo sprijnyatti organami sluhu Guchnist zalezhit vid amplitudi a takozh chastkovo vid chastoti kolivan zvuki odnakovoyi intensivnosti ale riznoyi chastoti sprijmayutsya yak rizni po guchnosti Pri odnakovij intensivnosti najguchnishimi vidayutsya zvuki serednogo registru priblizno 500 1000 Gc V cilomu sprijnyattya sili zvuku pidporyadkovuyetsya zagalnomu psihofiziologichnomu zakonu Vebera Fehnera vidchuttya zminyuyutsya proporcijno logaritmu podraznennya V muzichnij praktici yavisha pov yazani z guchnistyu zvuku nazivayutsya Dinamichna shkala sho zastosovuyetsya v muzici ye vidnosnoyu Absolyutne znachennya dinamichnih vidtinkiv zalezhit vid bagatoh faktoriv mozhlivostej muzichnogo instrumentu abo instrumentiv ansamblyu akustiki primishennya vikonavskoyi interpretaciyi i t in Dinamika sluguye vazhlivim formotvorchim chinnikom v muzici Majsterne vikoristannya dinamichnih vidtinkiv dozvolyaye vidtinyati rizni plasti sho v najbilshomu stupeni vazhlivo dlya polifonichnogo ta gomofonno garmonichnogo skladu virazno intonuvati melodichnu liniyu V ryadi perevazhno akademichnoyi muziki dinamika postaye odnim z najvazhlivishih chinnikiv hudozhnoyi dramaturgiyi Efekti dinamichnih kontrastiv postupovogo narostannya abo spadannya zvuchnosti vikoristovuyutsya yak potuzhnij zasib dlya stvorennya emocijnih ta psihologichnih efektiv V okremih vipadkah ce sponukalo kompozitoriv do rozshirennya umovnoyi dinamichnoyi shkali do nyuansiv ppppp ta fffff i navit dali V toj zhe chas dlya muzichnogo folkloru religijnoyi muziki ta bilshosti stiliv neakademichnoyi muziki osoblivo pop rok muziki zastosuvannya dinamiki yak chinnika dramaturgiyi ne harakterno Navpaki dlya bilshosti zhanriv rozvazhalnoyi muziki harakterno zastosuvannya kompresoriv div kompresiya zvuku nacilene na virivnyuvannya dinamiki Trivalist zvuku Dokladnishe Muzichni trivalosti Oskilki muzika ye chasovim mistectvom muzichnij tvir rozgortayetsya ta sprijmayetsya u chasi muzichni zvuki chitko organizovani u chasi Chasova organizaciya poslidovnosti ta grupuvannya trivalostej muzichnih zvukiv i pauz nazivayetsya muzichnim ritmom V muzichnij praktici zastosovuyetsya shkala vidnosnih notnih trivalostej zasnovana na poslidovnomu podili osnovnoyi notnoyi trivalosti ciloyi noti na dva Vidpovidno do cogo podilu notni trivalosti mayut nazvi cila nota polovinna nota chetvertna nota i t d Pri potrebi osnovni notni trivalosti mozhut buti modifikovani dodavannyam specialnogo znaku krapki sho podovzhuye trivalist na polovinu abo zastosuvannyam osoblivih vidiv ritmichnogo podilu Realne znachennya bud yakoyi trivalosti zalezhit vid tempu v yakomu voni vidtvoryuyutsya Yaksho v poznachenni tempu vkazuyetsya napriklad kilkist chetvertnih na hvilinu T to absolyutna trivalist t chetvertnoyi noti dorivnyuvatime t 60 T displaystyle t 60 T sekund Takim chinom napriklad shistnadcyatka v tempi Allegro ɹ 120 dorivnyuvatime 0 125 sekundi LiteraturaShip S V Muzichna forma vid zvuku do stilyu Tekst navch posib S V Ship K Zapovit 1998 368 s ISBN 966 7272 21 4 B c Aldoshina I Pritts R Muzykalnaya akustika Uchebnik SPb Kompozitor 2006 720 s il ISBN 5 7379 0298 6