Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Но́тні трива́лості — музичний термін, що позначає тривалість музичного звуку або паузи. Тривалість звуку може вимірюватись в абсолютних (в секундах і долях секунди) та у відносних одиницях. В музичній практиці застосовується шкала відносних нотних тривалостей, заснована на послідовному поділі основної нотної тривалості — цілої ноти на два. Відповідно до цієї шкали нотні тривалості позначаються наступним чином:
Основні нотні тривалості
| Тривалість | Нота | Пауза | Значення |
|---|---|---|---|
| Ціла |  |  | (ціла) |
| Половинна («половинка») |  |  | в 2 рази коротша за цілу ноту |
| Четвертна («чвертка») |  |  | в 4 рази коротша за цілу ноту |
| Восьма («вісімка») |  |  | в 8 разів коротша за цілу ноту |
| Шістнадцята («шістнадцятка») |  |  | в 16 разів коротша за цілу ноту |
| Тридцять друга |  |  | в 32 рази коротша за цілу ноту |
| Рідше вживаються: | |||
| шістдесят четверта |  |  | в 64 рази коротша за цілу ноту |
| нота бревіс |  |  | вдвічі довша за цілу ноту. |
Інші нотні тривалості
Окрім того використовують нотні тривалості «з крапкою» (англ. dotted), «з двома крапками», та, рідко, «з трьома крапками», в яких крапка означає подовження нотної тривалості на половину її довжини, наприклад половинна нота з двома крапками буде дорівнювати половинній, четвертній та восьмій разом (тобто )
В окремих випадках тривалість ноти може бути також подовжена лігою. Наприклад половинна нота, залігована з іншою половинною нотою фактично дорівнюватиме цілій ноті.
Застосовуються також т. зв. особливі види ритмічного поділу (англійський термін tuplet не має точного відповідника в українській мові), при яких поділ ритмічних тривалостей не збігається з основним їх поділом.
До такого виду поділу належать:
- Дуоль — поділ на 2 замість 3
- Тріоль — поділ на 3 замість 2
- Квартоль — поділ на 4 замість 3
- Квінтоль — поділ на 5 замість 4
і т. д.
Нотні тривалості в MIDI
В MIDI окрім традиційний нотних тривалостей, застосовується специфічна нотна тривалість — тік (tick), яка є найменшою можливою тривалістю в MIDI-секвенції. Сучасні секвенцери дозволяють встановити кількість тіків в чвертній ноті (ticks per quater-note) від 48 до 960, найчастіше вживаними значеннями є 120 та 360 тіків на чвертну ноту. Чим більша кількість тіків в чвертній ноті, тим точніше можна запрограмувати в міді-секвенції артикуляційні та агогічні нюанси.
Історичний нарис
Вже в мензуральній нотації (13 століття) тривалість позначалася різним зображенням нот і пауз. Вказівки «пропорції» могли збільшувати або зменшувати в певне число разів власне значення всіх нот.
Сучасна, тактова нотація почала формуватись з 17 століття, коли ноти стали вказувати лише відносну тривалість (половину, чверть, восьму і т. д. від цілої ноти), реальне значення якої залежало від темпу.
Відносні і абсолютні тривалості
Реальне значення будь-якої тривалості залежить від темпу, в якому вони відтворюються. Якщо в позначенні темпу вказується, наприклад, кількість четвертних на хвилину Т, то абсолютна тривалість t четвертної ноти дорівнюватиме секунд. Таким чином, наприклад шістнадцятка в темпі Allegro (ɹ = 120) дорівнюватиме 0,125 секунди.
Слід зазначити, що в реальному музичному виконавстві нотні тривалості можуть дещо відрізнятись від записаних нотами, що може бути викликано особливостями традицій виконання, особливостями стилю (див. наприклад свінг) та іншими причинами.
Проблема рівномірності поділу тривалостей
У класичній теорії музики вважається, що поділ тривалостей є рівномірним. Водночас для різних стилів народної музики властивою є нерівномірність поділу. Наприклад, свінг передбачає поділ, в якому тривалість першої ноти з кожної пари із двох нот подовжується, а другої — скорочується. В народній танцювальній музиці простежуються і складніші форми нерівномірного поділу, які утворюють на рівні побудов з кількох тактів періодичну нерівність
До історії термінології
В підручнику С. Людкевича (1921) тривалості іменуються як «ритмічні вартости», а самі «вартости» іменуються так: «ціла», «півнота», «чвертка», вісімка", «шіснайцятка», «тридцятьдвійка». Особливі види ритмічного поділу (тріолі і т. ін.) — виїмковим ритмічним поділом ритмічних вартостей.
У перекладі Є. Дроб'язком (1952) підручника І. Способіна тривалості іменуються «довгостями»
Примітки
- Фетисов І. «Періодична нерівність» як маркер автентичної народної музики / І. Фетисов // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. — 2017. — Вип. 17. — С. 100—109. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmyst_2017_17_11
- C. Людкевич. Загальні основи музики, с.15-19
- 193. Способін І. В. Елементарна теорія музики / пер. Є. Дроб'язка. Київ: «Мистецтво», 1952. С. 25-31
Література
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
- Энциклопедический музыкальный словарь : ( )[рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 632 с.
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
Нотні тривалості в MIDI:
- Белунцов В. — Новейший самоучитель работы на компьютере для музыкантов
- Ніколенко Д. — В. MIDI язык богов
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
No tni triva losti muzichnij termin sho poznachaye trivalist muzichnogo zvuku abo pauzi Trivalist zvuku mozhe vimiryuvatis v absolyutnih v sekundah i dolyah sekundi ta u vidnosnih odinicyah V muzichnij praktici zastosovuyetsya shkala vidnosnih notnih trivalostej zasnovana na poslidovnomu podili osnovnoyi notnoyi trivalosti ciloyi noti na dva Vidpovidno do ciyeyi shkali notni trivalosti poznachayutsya nastupnim chinom Osnovni notni trivalosti Trivalist Nota Pauza ZnachennyaCila cila Polovinna polovinka v 2 razi korotsha za cilu notuChetvertna chvertka v 4 razi korotsha za cilu notuVosma visimka v 8 raziv korotsha za cilu notuShistnadcyata shistnadcyatka v 16 raziv korotsha za cilu notuTridcyat druga v 32 razi korotsha za cilu notuRidshe vzhivayutsya shistdesyat chetverta v 64 razi korotsha za cilu notunota brevis vdvichi dovsha za cilu notu Inshi notni trivalosti Polovinka z krapkoyu Okrim togo vikoristovuyut notni trivalosti z krapkoyu angl dotted z dvoma krapkami ta ridko z troma krapkami v yakih krapka oznachaye podovzhennya notnoyi trivalosti na polovinu yiyi dovzhini napriklad polovinna nota z dvoma krapkami bude dorivnyuvati polovinnij chetvertnij ta vosmij razom tobto 1 2 1 4 1 8 7 8 displaystyle 1 2 1 4 1 8 7 8 V okremih vipadkah trivalist noti mozhe buti takozh podovzhena ligoyu Napriklad polovinna nota zaligovana z inshoyu polovinnoyu notoyu faktichno dorivnyuvatime cilij noti Zastosovuyutsya takozh t zv osoblivi vidi ritmichnogo podilu anglijskij termin tuplet ne maye tochnogo vidpovidnika v ukrayinskij movi pri yakih podil ritmichnih trivalostej ne zbigayetsya z osnovnim yih podilom Do takogo vidu podilu nalezhat Duol podil na 2 zamist 3 Triol podil na 3 zamist 2 Kvartol podil na 4 zamist 3 Kvintol podil na 5 zamist 4 i t d Notni trivalosti v MIDI V MIDI okrim tradicijnij notnih trivalostej zastosovuyetsya specifichna notna trivalist tik tick yaka ye najmenshoyu mozhlivoyu trivalistyu v MIDI sekvenciyi Suchasni sekvenceri dozvolyayut vstanoviti kilkist tikiv v chvertnij noti ticks per quater note vid 48 do 960 najchastishe vzhivanimi znachennyami ye 120 ta 360 tikiv na chvertnu notu Chim bilsha kilkist tikiv v chvertnij noti tim tochnishe mozhna zaprogramuvati v midi sekvenciyi artikulyacijni ta agogichni nyuansi Istorichnij naris Vzhe v menzuralnij notaciyi 13 stolittya trivalist poznachalasya riznim zobrazhennyam not i pauz Vkazivki proporciyi mogli zbilshuvati abo zmenshuvati v pevne chislo raziv vlasne znachennya vsih not Suchasna taktova notaciya pochala formuvatis z 17 stolittya koli noti stali vkazuvati lishe vidnosnu trivalist polovinu chvert vosmu i t d vid ciloyi noti realne znachennya yakoyi zalezhalo vid tempu Vidnosni i absolyutni trivalosti Realne znachennya bud yakoyi trivalosti zalezhit vid tempu v yakomu voni vidtvoryuyutsya Yaksho v poznachenni tempu vkazuyetsya napriklad kilkist chetvertnih na hvilinu T to absolyutna trivalist t chetvertnoyi noti dorivnyuvatime t 60 T displaystyle t 60 T sekund Takim chinom napriklad shistnadcyatka v tempi Allegro ɹ 120 dorivnyuvatime 0 125 sekundi Slid zaznachiti sho v realnomu muzichnomu vikonavstvi notni trivalosti mozhut desho vidriznyatis vid zapisanih notami sho mozhe buti viklikano osoblivostyami tradicij vikonannya osoblivostyami stilyu div napriklad sving ta inshimi prichinami Problema rivnomirnosti podilu trivalostej U klasichnij teoriyi muziki vvazhayetsya sho podil trivalostej ye rivnomirnim Vodnochas dlya riznih stiliv narodnoyi muziki vlastivoyu ye nerivnomirnist podilu Napriklad sving peredbachaye podil v yakomu trivalist pershoyi noti z kozhnoyi pari iz dvoh not podovzhuyetsya a drugoyi skorochuyetsya V narodnij tancyuvalnij muzici prostezhuyutsya i skladnishi formi nerivnomirnogo podilu yaki utvoryuyut na rivni pobudov z kilkoh taktiv periodichnu nerivnist Do istoriyi terminologiyi V pidruchniku S Lyudkevicha 1921 trivalosti imenuyutsya yak ritmichni vartosti a sami vartosti imenuyutsya tak cila pivnota chvertka visimka shisnajcyatka tridcyatdvijka Osoblivi vidi ritmichnogo podilu trioli i t in viyimkovim ritmichnim podilom ritmichnih vartostej U perekladi Ye Drob yazkom 1952 pidruchnika I Sposobina trivalosti imenuyutsya dovgostyami PrimitkiFetisov I Periodichna nerivnist yak marker avtentichnoyi narodnoyi muziki I Fetisov Ukrayinske mistectvoznavstvo materiali doslidzhennya recenziyi 2017 Vip 17 S 100 109 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Ukrmyst 2017 17 11 C Lyudkevich Zagalni osnovi muziki s 15 19 193 Sposobin I V Elementarna teoriya muziki per Ye Drob yazka Kiyiv Mistectvo 1952 S 25 31LiteraturaYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Enciklopedicheskij muzykalnyj slovar ros sost B S Shtejnpress I M Yampolskij M Sovetskaya enciklopediya 1966 632 s Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 Notni trivalosti v MIDI Beluncov V Novejshij samouchitel raboty na kompyutere dlya muzykantov Nikolenko D V MIDI yazyk bogov