Дослі дження до сліди широко розуміючи пошук нових знань або систематичне розслідування з метою з ясування фактів вузько

Дослі́дження, до́сліди — (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою з'ясування фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.

Робочий стіл дослідника. Початок ХХІ ст.

Слово «дослідження» також використовують, щоб позначати відому інформацію з тієї чи іншої теми.

Види досліджень

Наукові дослідження використовують науковий метод постачати наукову інформацію й теоретизувати про природу та її властивості, уможливлюючи практичне застосування здобутих знань. Наукові дослідження фінансуються владою, громадськими організаціями, доброчинними організаціями та приватними групами, включно зі значним числом компаній. Наукові дослідження класифікують за академічними й прикладними дисциплінами. Розрізняють теоретичні та експериментальні (емпіричні) дослідження.

Історичні дослідження використовують історичний метод.

Патентні дослідження — дослідження технічного рівня і тенденції розвитку об'єкта техніки, його патентоздатності та патентної чистоти.

Маркетингові дослідження — систематичне збирання, збереження й аналіз даних про проблеми, пов'язані з маркетингом товарів і послуг.

Спостереження й експеримент

Основними методами дослідження є:

Експериментальне випробування сейсмостійкості двох будинків.

Спостереження — планова реєстрація (візуально чи за допомогою спеціального обладнання) інформації про стан досліджуваного об'єкта чи явища (з яким дослідник не взаємодіє), що передбачає збір статистично певного масиву даних — основи для наступного наукового висновку, який, втім, не завжди встановлює однозначну причинність.

Експеримент передбачає активний вплив на піддослідний об'єкт з метою з'ясування однозначної причинності.

Предмет та об'єкт дослідження

У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об'єкт» і «предмет» пізнання (дослідження).

Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію, обрану для дослідження. Відповідно це та сукупність зв'язків, відносин та властивостей, яка існує об'єктивно в теорії та практиці та виступає джерелом необхідної для дослідника інформації. Як об'єкт пізнання визначаються лише ті зв'язки, відносини, властивості реального об'єкта, які включені до процесу пізнання. Будь-який об'єкт дослідження — це певна сукупність властивостей та відносин, яка існує незалежно від дослідника, але ним відображається.

Предмет пізнання — досліджувані з певною метою властивості об'єкта.

При визначенні предмета і об'єкта дослідження необхідно з'ясувати: предмет і об'єкт дослідження є новими чи традиційними. Відповідно, можливі такі комбінації новизни предмета і об'єкта дослідження: — новий предмет — новий об'єкт; — новий предмет — традиційний об'єкт; — традиційний предмет — новий об'єкт; — традиційний предмет — традиційний об'єкт.

Об'єкт та предмет пізнання не одне й те саме, хоча нерідко їх неправомірно ототожнюють. Визначаючи об'єкт дослідження, необхідно відповісти на запитання: що розглядається? А предмет означає аспект розгляду, дає уявлення про те, як розглядається об'єкт саме в даному дослідженні, цим дослідником.

Співвідношення об'єкта та предмета дослідження можна коротко охарактеризувати так: об'єкт об'єктивний, а предмет суб'єктивний.

Незважаючи на очевидність наведених вище міркувань, як показує практика, розпізнавання цих категорій дається зі складністю. Найбільш поширеним непорозумінням, що фактично ліквідовує різницю між цими поняттями, є уявлення про предмет дослідження як визначення якоїсь ділянки або частини об'єкта, що вибраний для дослідження: «об'єкт ширше (це загальне), а предмет вужче (це часткове)». Але різниця між цими поняттями не зводиться до розмірів того чи іншого. Предмет — не частина, відрізана від об'єкта, а спосіб, аспект його вивчення. Об'єкт розглядається весь, цілісно. Предмет дослідження — все те, що знаходиться в межах об'єкта дослідження у визначеному аспекті розгляду. Науковець повинен чітко визначити предмет і об'єкт дослідження. З предмета дослідження випливають його мета та завдання.

Мета і завдання дослідження

Виходячи з назви наукової роботи, визначеного об'єкта та предмета, формулюється мета дослідження, що характеризує, яку найбільш важливу проблему або завдання має намір вирішити дослідник.

Мета дослідження — це очікуваний кінцевий результат, який зумовлює загальну спрямованість і логіку дослідження (теоретичного або прикладного).

Мета визначається відповіддю на запитання: «Для чого проводиться дослідження?». Чітке формулювання конкретної мети — одна з найважливіших методологічних вимог до програми наукового дослідження. Мета дослідження полягає у вирішенні наукової проблеми шляхом удосконалення вибраної сфери діяльності конкретного об'єкта. Поставленої мети треба обов'язково досягти, на завершальному етапі досліджень необхідно перевірити, чи відповідають висновки поставленій меті. Мета формулюється лаконічно, вона повинна точно виражати те основне, що намагається зробити дослідник. Мета конкретизується та розвивається у завданнях дослідження. Завдання дослідження визначають для того, щоб більш конкретно реалізувати його мету. Завдання наукового дослідження, як правило, полягають у такому:

вирішення теоретичних питань, які пов'язані з проблемою дослідження (введення до наукового обігу нових понять, розкриття їх сутності і змісту; розроблення нових критеріїв і показників; розроблення принципів, умов і факторів застосування окремих методик і методів);
виявлення, уточнення, поглиблення, методологічне обґрунтування суттєвості, природи, структури об'єкта, що вивчається; виявлення тенденцій і закономірностей процесів; аналіз реального стану предмета дослідження, динаміки, внутрішніх протиріч розвитку;
виявлення шляхів та засобів удосконалення явища, процесу, що досліджується (практичні аспекти роботи); обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення прикладних завдань;
експериментальна перевірка розроблених пропозицій щодо розв'язання проблеми, підготовка методичних рекомендацій для їх використання на практиці.

Завдання повинні розглядатись як основні етапи наукового дослідження. Частіше за все формулювання таких завдань здійснюється у вигляді певного набору підпитань. Наприклад, «виявити…», «розробити…», «експериментально перевірити…» тощо.

Формулювання мети і визначення завдань наукового дослідження — один з найважливіших творчих етапів розв'язання проблеми. Мета і завдання дослідження повинні бути чітко викладені, передбачати розроблення нових напрямів розвитку або удосконалення існуючої методології чи створення нових методик.

Див. також

Джерела

Дослідження // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
Білецький В. С. Методологія наукових досліджень технічних об᾽єктів та їх оптимізація (Навчальний посібник), Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т». — Київ: ФОП Халіков Руслан Халікович, 2023. — 118 с.

Примітки

. Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.

Це незавершена стаття з науки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.