Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сигарна акула | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Сигарна акула (Isistius) — рід акул родини Змієподібні акули ряду Катраноподібні. Має 3 види. Інші назви «печінкова акула», «акула-ніж», «акула кукі-каттер». Отримала назву на честь давньоєгипетської богині світла Ізіди (за здатність окремих ділянок тіла світитися).
Опис
Загальна довжина представників цього роду коливається від 40 до 60 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більша за самця. Голова невелика, витягнута. Морда округла. Очі великі, відсвічують у темряві. Завдяки великим дихальцям ці акули здатні омивати зябра водою, не відкриваючи рота і перебуваючи в нерухомому стані. Здатність дихати не розмикаючи губ сигарним акулам необхідна для харчування. Рот округлий. Губи товсті. На верхній щелепі зуби дрібні та вузькі трикутної форми, на нижній — великі, які мають трикутні вершинки, що утворюють найгострішу пилкоподібну ріжучу кромку. Тулуб циліндричної форми, який нагадує сигару. Звідси походить назва цих акул. Грудні плавці короткі. Спинні плавці крихітні. Анальний плавець відсутній. Хвостовий плавець великий та широкий. У цих акул дуже велика (по відношенню до ваги всього літа) та жирна печінка, тому їх ще називають печінковими акулами. Забарвлення коричневе з різними відтінками.
Спосіб життя
Тримаються значних глибин — до 4000 м. Здійснюють постійні міграції від поверхні до глибин. За допомогою губ і щокового насоса здатні міцно присмоктатися до великої рибі або морській тварині, а потім, втупившись зубами в плоть, здійснює обертальні рухи тілом, буквально вирізаючи шматок м'яса зі своєї жертви. за це отримала назву кукі-каттер — англ. cookie cutter(ріжуча печиво).
Це яйцеживородні акули. Самиці народжують до 12 акуленят.
Потенційно небезпечні для людини.
Розповсюдження
Мешкають у теплих волах Тихого, Індійського та Атлантичного океанів між широтами 20° пн.ш. та 20° пд.ш.
Види
- Isistius brasiliensis (Quoy & Gaimard, 1824)
- Isistius labialis Meng, Zhu & Li, 1985
- Isistius plutodus Garrick & Springer, 1964
Джерела
- Compagno, L., Dando, M. & Fowler, S. (2005). Field Guide to the Sharks of the World. Harper Collins Publishers Ltd., London.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigarna akula Isistius brasiliensis Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Katranopodibni Squaliformes Rodina Zmiyepodibni akuli Dalatiidae Rid Sigarna akula Isistius Gill 1865 Posilannya Vikishovishe Isistius Vikividi Isistius ITIS 160681 Fossilworks 34548 Sigarna akula Isistius rid akul rodini Zmiyepodibni akuli ryadu Katranopodibni Maye 3 vidi Inshi nazvi pechinkova akula akula nizh akula kuki katter Otrimala nazvu na chest davnoyegipetskoyi bogini svitla Izidi za zdatnist okremih dilyanok tila svititisya OpisZagalna dovzhina predstavnikiv cogo rodu kolivayetsya vid 40 do 60 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici bilsha za samcya Golova nevelika vityagnuta Morda okrugla Ochi veliki vidsvichuyut u temryavi Zavdyaki velikim dihalcyam ci akuli zdatni omivati zyabra vodoyu ne vidkrivayuchi rota i perebuvayuchi v neruhomomu stani Zdatnist dihati ne rozmikayuchi gub sigarnim akulam neobhidna dlya harchuvannya Rot okruglij Gubi tovsti Na verhnij shelepi zubi dribni ta vuzki trikutnoyi formi na nizhnij veliki yaki mayut trikutni vershinki sho utvoryuyut najgostrishu pilkopodibnu rizhuchu kromku Tulub cilindrichnoyi formi yakij nagaduye sigaru Zvidsi pohodit nazva cih akul Grudni plavci korotki Spinni plavci krihitni Analnij plavec vidsutnij Hvostovij plavec velikij ta shirokij U cih akul duzhe velika po vidnoshennyu do vagi vsogo lita ta zhirna pechinka tomu yih she nazivayut pechinkovimi akulami Zabarvlennya korichneve z riznimi vidtinkami Sposib zhittyaTrimayutsya znachnih glibin do 4000 m Zdijsnyuyut postijni migraciyi vid poverhni do glibin Za dopomogoyu gub i shokovogo nasosa zdatni micno prismoktatisya do velikoyi ribi abo morskij tvarini a potim vtupivshis zubami v plot zdijsnyuye obertalni ruhi tilom bukvalno virizayuchi shmatok m yasa zi svoyeyi zhertvi za ce otrimala nazvu kuki katter angl cookie cutter rizhucha pechivo Ce yajcezhivorodni akuli Samici narodzhuyut do 12 akulenyat Potencijno nebezpechni dlya lyudini RozpovsyudzhennyaMeshkayut u teplih volah Tihogo Indijskogo ta Atlantichnogo okeaniv mizh shirotami 20 pn sh ta 20 pd sh VidiIsistius brasiliensis Quoy amp Gaimard 1824 Isistius labialis Meng Zhu amp Li 1985 Isistius plutodus Garrick amp Springer 1964DzherelaCompagno L Dando M amp Fowler S 2005 Field Guide to the Sharks of the World Harper Collins Publishers Ltd London