Сигарна акула великозуба | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Isistius plutodus Garrick & Springer, 1964 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Сигарна акула великозуба (Isistius plutodus) — акула з роду Сигарна акула родини Змієподібні акули. Інші назви «акула-різак», «акула-корка».
Опис
Загальна довжина досягає 42 см. Голова невелика, витягнута. Морда округла. Очі великі, овальної форми, розташовані близько один до одного біля кінчика морди, має бінокулярний зір. За очима є великі бризкальця. Ніздрі дуже маленькі. Під ними присутні шкіряні складки. Уздовж морди є прямий рот з товстими губами. На верхній щелепі є маленькі, вузькі, трохи зігнуті зуби у кількості 21-29. Ними акула хапає здобич. Зуби (у кількості 17-19) на нижній щелепі видовжені, розташовані щільними рядками та утворюють ріжучу крайку своїми трикутними верхівками. Останні зуби найбільші серед сигарних акул. На відміну від інших представників свого роду має більш стрункий тулуб. Плавці менші, ніж в інших сигарних акул, проте усі округлі. Грудні плавці розташовані високо. Два невеликих спинних плавця розташовані ближчі до хвоста. Черевні плавці розміщені навпроти переднього спинного плавця. Хвостовий плавець широкий, гетероцеркальний, але нижня його лопать добре розвинена. У цієї акули велика жирна печінка, що допомагає триматися у товщі воді, виконуючи роль поплавця.
Забарвлення однотонне, темно-коричневе. На відміну від інших сигарних акул не має темної кільцевої плями в області зябрових щілин. На череві є ділянки, що світиться.
Спосіб життя
Тримається на глибинах від 60 до 6440 м. Здійснює добові міграції: вдень опускається на більші глибини, вночі підіймається вище. Для полювання утворює зграї. При полюванні присмоктується до здобичі (китів, кашалотів, ластоногих, акул, скатів, великої риби) та робить обертальні рухи, вигризаючи шматки м'яса овальної форми. Цим відрізняється від бразильської та південнокитайської акул, які виривають шматки круглої форми. Здатна з'їдати до 50 % ваги самої акули.
Це яйцеживородна акула
Розповсюдження
Мешкає в Мексиканській затоці — біля штату Алабама (США), північної Бразилії, Азорських островів, Західної Сахари, островів Окінава (Японія), Нового південного Вельсу (Австралія).
Джерела
- Zidowitz, H., Fock, H.O., Pusch, C. und von Westernhagen, H. (2004): A first record of Isistius plutodus in the north-eastern Atlantic. In: Journal of Fish Biology. 64: p. 1430—1434. ISSN 0022-1112
- Souto, L.R.A.; Abrão-Oliveira, J.G.; Nunes, J.A.C.C.; Maia-Nogueira, R.; Sampaio, C.L.S. (March 2007). «Analysis of cookiecutter shark Isistius spp. (Squaliformes; Dalatiidae) bites in cetaceans (Mammalia; Cetacea) on the Bahia coast, northeastern Brazil». Biotemas 20 (1): 19-25.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigarna akula velikozuba Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Katranopodibni Squaliformes Rodina Zmiyepodibni akuli Dalatiidae Rid Sigarna akula Isistius Vid Sigarna akula velikozuba Binomialna nazva Isistius plutodus Garrick amp Springer 1964 Posilannya Vikishovishe Isistius plutodus Vikividi Isistius plutodus EOL 46560190 ITIS 160687 MSOP 60212 Sigarna akula velikozuba Isistius plutodus akula z rodu Sigarna akula rodini Zmiyepodibni akuli Inshi nazvi akula rizak akula korka OpisZagalna dovzhina dosyagaye 42 sm Golova nevelika vityagnuta Morda okrugla Ochi veliki ovalnoyi formi roztashovani blizko odin do odnogo bilya kinchika mordi maye binokulyarnij zir Za ochima ye veliki brizkalcya Nizdri duzhe malenki Pid nimi prisutni shkiryani skladki Uzdovzh mordi ye pryamij rot z tovstimi gubami Na verhnij shelepi ye malenki vuzki trohi zignuti zubi u kilkosti 21 29 Nimi akula hapaye zdobich Zubi u kilkosti 17 19 na nizhnij shelepi vidovzheni roztashovani shilnimi ryadkami ta utvoryuyut rizhuchu krajku svoyimi trikutnimi verhivkami Ostanni zubi najbilshi sered sigarnih akul Na vidminu vid inshih predstavnikiv svogo rodu maye bilsh strunkij tulub Plavci menshi nizh v inshih sigarnih akul prote usi okrugli Grudni plavci roztashovani visoko Dva nevelikih spinnih plavcya roztashovani blizhchi do hvosta Cherevni plavci rozmisheni navproti perednogo spinnogo plavcya Hvostovij plavec shirokij geterocerkalnij ale nizhnya jogo lopat dobre rozvinena U ciyeyi akuli velika zhirna pechinka sho dopomagaye trimatisya u tovshi vodi vikonuyuchi rol poplavcya Zabarvlennya odnotonne temno korichneve Na vidminu vid inshih sigarnih akul ne maye temnoyi kilcevoyi plyami v oblasti zyabrovih shilin Na cherevi ye dilyanki sho svititsya Sposib zhittyaTrimayetsya na glibinah vid 60 do 6440 m Zdijsnyuye dobovi migraciyi vden opuskayetsya na bilshi glibini vnochi pidijmayetsya vishe Dlya polyuvannya utvoryuye zgrayi Pri polyuvanni prismoktuyetsya do zdobichi kitiv kashalotiv lastonogih akul skativ velikoyi ribi ta robit obertalni ruhi vigrizayuchi shmatki m yasa ovalnoyi formi Cim vidriznyayetsya vid brazilskoyi ta pivdennokitajskoyi akul yaki virivayut shmatki krugloyi formi Zdatna z yidati do 50 vagi samoyi akuli Ce yajcezhivorodna akulaRozpovsyudzhennyaMeshkaye v Meksikanskij zatoci bilya shtatu Alabama SShA pivnichnoyi Braziliyi Azorskih ostroviv Zahidnoyi Sahari ostroviv Okinava Yaponiya Novogo pivdennogo Velsu Avstraliya DzherelaZidowitz H Fock H O Pusch C und von Westernhagen H 2004 A first record of Isistius plutodus in the north eastern Atlantic In Journal of Fish Biology 64 p 1430 1434 ISSN 0022 1112 Souto L R A Abrao Oliveira J G Nunes J A C C Maia Nogueira R Sampaio C L S March 2007 Analysis of cookiecutter shark Isistius spp Squaliformes Dalatiidae bites in cetaceans Mammalia Cetacea on the Bahia coast northeastern Brazil Biotemas 20 1 19 25