Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сигарна акула бразильська | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Isistius brasiliensis (Quoy & Gaimard, 1824) | ||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Сигарна акула бразильська (Isistius brasiliensis) — акула з роду Сигарна акула родини Змієподібні акули. Інша назва «акула-світляк»
Опис
Загальна довжина досягає 56 см. Голова коротка, округла. Очі великі, мигдалеподібні, можуть відсвічувати в темряві. Сітківки у неї з гангліозними клітинами з on-центром, що дозволяє концентруватися на горизонтальному напрямку. Крім очей, у цієї акули можуть світитися яскравим зеленим світлом і окремі ділянки тіла для залучення дрібної здобичі або для полегшення пошуку партнера. За цю здатність отримала свою другу назву. За очима на верхній стороні голови розташовані великі бризкальця. Рот округлий. Губи товсті. Зуби нижньої щелепи значно перевищують в розмірах зуби верхньої щелепи. У верхній щелепі розміщені 30-37 дрібних і вузьких зубів трикутної форми, а в нижній щелепі — 19-25 великих зубів, які мають трикутні верхівки. Має довге, сигароподібне, циліндричне тіло. Грудні плавці короткі, трапецієподібної форми, розташовані високо, відразу за зябровими щілинами. Спинні плавці крихітні, задній більше за передній з маленькі шипиками. Анальний плавець відсутній. Має велику печінку, яка становить близько 35 % загальної ваги й багата на ліпіди низької щільності, містить велику кількість жиру. Це сприяє плавучості акули. Шкіра гладенька. Хвостовий плавець великий.
Забарвлення рівномірне темно-коричневе, навколо горла, в районі зябрових щілин є темний «комір».
Спосіб життя
Тримається значних глибин — від 80 до 3700 м. Часто мігрує від великих глибин до поверхні. За допомогою губ і щокового насоса здатна міцно присмоктатися до здобичі, а потім, втупившись зубами в плоть, здійснює обертальні рухи тілом, буквально вирізаючи шматок м'яса зі своєї жертви. Кругла рана може досягати в діаметрі 50 мм. Сліди таких укусів зустрічаються на тілі китів, кашалотів, ременезубів, дельфінів, глибоководних скатів, акул, тунців, морських лящів, марлінів, морських котиків, морських леопардів, дюгонів. Водночас полює на невеликих кальмарів та рачків.
Статева зрілість настає при розмірах 36-39 см. Це яйцеживородна акула. Самиця народжує до 9 акуленят завдовжки 14-15 см.
Потенційно небезпечна для людини.
Розповсюдження
Мешкає окремими ареалами — біля Багамських островів, південної Бразилії, Кабо-Верде, Сьєрра-Леоне, Гвінеї, Анголи, ПАР, островів Маврикій, Нова Гвінея, Австралії, Галапагоських островів, від Японії до Гавайських островів,
Джерела
- Leonard J.V. Compagno, Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date, Rome, Food and Agricultural Organization, 1984, 93-95 p. ()
- Edith A. Widder. A predatory use of counterillumination by the squaloid shark, Isistius brasiliensis. Environmental Biology of Fishes, vol. 53, no 3, novembre 1998, p. 267—273
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigarna akula brazilska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Katranopodibni Squaliformes Rodina Zmiyepodibni akuli Dalatiidae Rid Sigarna akula Isistius Vid Sigarna akula brazilska Binomialna nazva Isistius brasiliensis Quoy amp Gaimard 1824 Posilannya Vikishovishe Isistius brasiliensis Vikividi Isistius brasiliensis EOL 608688 ITIS 160683 MSOP 41830 Sigarna akula brazilska Isistius brasiliensis akula z rodu Sigarna akula rodini Zmiyepodibni akuli Insha nazva akula svitlyak OpisZagalna dovzhina dosyagaye 56 sm Golova korotka okrugla Ochi veliki migdalepodibni mozhut vidsvichuvati v temryavi Sitkivki u neyi z ganglioznimi klitinami z on centrom sho dozvolyaye koncentruvatisya na gorizontalnomu napryamku Krim ochej u ciyeyi akuli mozhut svititisya yaskravim zelenim svitlom i okremi dilyanki tila dlya zaluchennya dribnoyi zdobichi abo dlya polegshennya poshuku partnera Za cyu zdatnist otrimala svoyu drugu nazvu Za ochima na verhnij storoni golovi roztashovani veliki brizkalcya Rot okruglij Gubi tovsti Zubi nizhnoyi shelepi znachno perevishuyut v rozmirah zubi verhnoyi shelepi U verhnij shelepi rozmisheni 30 37 dribnih i vuzkih zubiv trikutnoyi formi a v nizhnij shelepi 19 25 velikih zubiv yaki mayut trikutni verhivki Maye dovge sigaropodibne cilindrichne tilo Grudni plavci korotki trapeciyepodibnoyi formi roztashovani visoko vidrazu za zyabrovimi shilinami Spinni plavci krihitni zadnij bilshe za perednij z malenki shipikami Analnij plavec vidsutnij Maye veliku pechinku yaka stanovit blizko 35 zagalnoyi vagi j bagata na lipidi nizkoyi shilnosti mistit veliku kilkist zhiru Ce spriyaye plavuchosti akuli Shkira gladenka Hvostovij plavec velikij Zabarvlennya rivnomirne temno korichneve navkolo gorla v rajoni zyabrovih shilin ye temnij komir Sposib zhittyaZhertva morskij lyash brazilskoyi sigarnoyi akuli Trimayetsya znachnih glibin vid 80 do 3700 m Chasto migruye vid velikih glibin do poverhni Za dopomogoyu gub i shokovogo nasosa zdatna micno prismoktatisya do zdobichi a potim vtupivshis zubami v plot zdijsnyuye obertalni ruhi tilom bukvalno virizayuchi shmatok m yasa zi svoyeyi zhertvi Krugla rana mozhe dosyagati v diametri 50 mm Slidi takih ukusiv zustrichayutsya na tili kitiv kashalotiv remenezubiv delfiniv glibokovodnih skativ akul tunciv morskih lyashiv marliniv morskih kotikiv morskih leopardiv dyugoniv Vodnochas polyuye na nevelikih kalmariv ta rachkiv Stateva zrilist nastaye pri rozmirah 36 39 sm Ce yajcezhivorodna akula Samicya narodzhuye do 9 akulenyat zavdovzhki 14 15 sm Potencijno nebezpechna dlya lyudini RozpovsyudzhennyaMeshkaye okremimi arealami bilya Bagamskih ostroviv pivdennoyi Braziliyi Kabo Verde Syerra Leone Gvineyi Angoli PAR ostroviv Mavrikij Nova Gvineya Avstraliyi Galapagoskih ostroviv vid Yaponiyi do Gavajskih ostroviv DzherelaLeonard J V Compagno Sharks of the World An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date Rome Food and Agricultural Organization 1984 93 95 p ISBN 9251013845 Edith A Widder A predatory use of counterillumination by the squaloid shark Isistius brasiliensis Environmental Biology of Fishes vol 53 no 3 novembre 1998 p 267 273