У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тризуб значення Тризуб громадсько політичний і літературно мистецьк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тризуб (значення).

«Тризуб» — громадсько-політичний і літературно-мистецький тижневик (виходив щонеділі). Перше число журналу побачило світ 15 жовтня 1925 року. Видавався у Парижі в 1925 — 1940 роках. Неофіційний орган УНР, заснований з ініціативи Симона Петлюри.

Тризуб
Заголовок тижневика «Тризуб» (Париж) від 19 грудня 1926 року, 58 число, другий рік видання.
Тип	тижневик
Мова	українська
Політична належність	неофіційний орган УНР

Засновано	1925 рік
Припинення публікацій	1940 рік
Обсяг	16—32 сторінки
Ціна	3 франки
Головний офіс	«Le Trident» 41, rue de la Tour d'Auvergne, Paris 9

«Тризуб» широко висвітлював політичні і культурні процеси, що відбувалися в підрадянській Україні й на еміграції, та інформував про стан української справи на міжнародному форумі.

Під час процесу Шварцбарта (1926 — 1927 роки) вийшло 10 чисел «Надзвичайного щоденного видання» (судові бюлетені).

Після тривалої перерви видання журналу у форматі двомісячника було відновлене 1960 року у Нью-Йорку.

Додатки

У 1938 — 1939 роках «Тризуб» містив систематичні додатки:

«Наша жінка на чужині» (редактор 3. Мірна).
«Трибуна молодих» (редактор Борис Ольхівський).
«Пласт на чужині» (редактор С. Нечай).
«Наші діти на чужині» (редактор Степан Сірополко).

Співробітники

Головний редактор:

В'ячеслав Прокопович (1925 — 1939).
С. Нечай (від червня 1939).
Олександр Шульгин (1940).

Серед численних співробітників «Тризубу» були: Валентин Садовський, Олександр і Ростислав Шульгини, Михайло Єреміїв, Олександр Лотоцький (Observator), Ян Токаржевський-Карашевич, Володимир Сальський, Олександр Удовиченко, В. Соловій, В. Солонар, Костянтин Мацієвич, Євген Ґловінський, С. Нечай, Д. Піснячевський, Андрій Яковлів, Максим Славинський, Борис Лазаревський, Борис Лисянський, Дмитро Дорошенко, В'ячеслав Заїкин, Симон Наріжний, Юрій Горліс-Горський, М. Ковальський та ін.

Спеціальним кореспондентом тижневику «Тризуб» у Женеві, керівником женевської філії Українського пресового бюро був Микола Лівицький — Президент УНР в екзилі (1967 — 1989).

Розповсюдження

Передплата тижневика на один рік, півроку, три місяці та один місяць приймалася у Франції, Румунії, США, Канаді, Бельгії, Болгарії, Югославії тощо з першого і п'ятнадцятого числа кожного місяця.

Також окремі числа видання розповсюджувались через місцеві книгарні. В Парижі, наприклад, тижневик продавався у книгарні «Maison du Livre», 9, rue de l'Eperon, Paris 6.

Поновлення видання

Після тривалої перерви видання знову побачило світ у Нью-Йорку у форматі двомісячника. Підзаголовок журналу: «Орган української національно-державницької думки». Обсяг — 24 сторінки. Редактор — інж. ; співробітники — проф. Михайло Кучер, Чорнова О. О. тощо.

Видавався Українським національно-державним союзом в США. Передплата приймалася у всіх відділеннях УНДС, а також у редакції (фінансового референта) за адресою: A. Zubenko, 330 E. 15th Street, New York 3, N. Y. Вартість річної передплати складала 2,40 долари. Друк: Prometey Publishing Co., Inc., 129 East 4th Street, New York 3, N. Y.; East Side Press, 165 Avenue, New York 9, N. Y.

Примітки

Піскун В. М. «Землякам політика, а мені здається треба вперед культура і література» (Листи Бориса Лазаревського до Микити Шаповала)// Сумський історико-архівний журнал 2010, № VIII—IX^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Тризуб». [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.] — Нью-Йорк, 1963. — Ч. 25. — 22 с. — С. 1—8
«Тризуб». [ 18 червня 2020 у Wayback Machine.] — Нью-Йорк, 1961. — Ч. 1(7). — 24 с. — С. 24

Література

Ясь О. В. «Тризуб» — тижневик у Парижі [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 151. — .
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Посилання

Архів журнала «Тризуб» [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.] в електронній бібліотеці diasporiana.org.ua
«Тризуб» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 499.
«Тризуб» у громадському й політичному житті української еміграції у Франції міжвоєнного періоду [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Паризький журнал «Тризуб» (1925—1940): організаційний аспект [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про друковане видання.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Піскун В. М. «Землякам політика, а мені здається треба вперед культура і література» (Листи Бориса Лазаревського до Микити Шаповала)// Сумський історико-архівний журнал 2010, № VIII—IX^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[2] Тризуб». [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.] — Нью-Йорк, 1963. — Ч. 25. — 22 с. — С. 1—8

[3] «Тризуб». [ 18 червня 2020 у Wayback Machine.] — Нью-Йорк, 1961. — Ч. 1(7). — 24 с. — С. 24