Використання ядерної енергії в Казахстані почалося з першої казахстанської атомної електростанції реактора на швидких не

Використання ядерної енергії в Казахстані почалося з першої казахстанської атомної електростанції, реактора на швидких нейтронах ^[en] в Актау, який працював з 1973 по 1999 роки, прототипу радянської епохи, що передував реактору ^[en]. Відтоді він експлуатував лише чотири менші дослідницькі реактори і не мав можливостей виробництва ядерної електроенергії. Казахстан є країною номер один у світі за обсягами виробництва урану, який використовується для ядерного палива. Нинішні плани, починаючи з 1997 року, передбачають будівництво двох нових атомних електростанцій поблизу міст Улькен і Курчатов.

^[en]

Улькен

Курчатов

ядерні електростанції у Казахстані.

В експлуатації

В стадії будівництва

Майбутні

Під тривалим відключенням

Зачинені

Скасовані

Перші ядерні реактори

Першим ядерним енергетичним реактором Казахстану став реактор на швидких нейтронах ^[en] з натрієвим охолодженням на Мангишлакській атомній електростанції в Актау на березі Каспійського моря. Будівництво почалося в 1964 році, коли Казахстан ще був частиною СРСР. Станція вперше виробила електроенергію в 1973 році з потужністю 350 МВт. Крім того, БН-350 також використовувався для виробництва плутонію для ^[en] та для опріснення води для постачання прісної води. Крім енергетичного реактора БН-350, Казахстан має чотири дослідницькі реактори, три на колишньому Семипалатинському випробувальному полігоні (ЕВГ 1, ІГР і РА) і один в Алатау, поблизу колишньої столиці Алмати (ВВР-К).

Після проголошення незалежності Казахстану від Радянського Союзу в 1991 році територія була денуклеаризована шляхом повернення всіх ядерних боєголовок Російській Федерації в 1994 році. Термін експлуатації реактора Мангишлакської АЕС офіційно закінчився в 1993 році, а в червні 1994 року реактор був змушений припинити роботу, його було закрито через відсутність коштів на закупівлю палива. У 1995 році термін дії ліцензії заводу закінчився. Коли припинили виробництво відпрацьованого палива, що містить плутоній у 1999 році реактор нарешті зупинився.

Казахстан давно відіграє важливу роль у (виробництві ядерного палива). Розвідка урану почалася в 1943 році. З тих пір країна розширила свої можливості з ^[en] і в 2011 році стала найбільшим виробником урану в світі. Експортований уран з Казахстану постачає ядерні реактори багатьох країн світу.

Плани щодо нових реакторів

Плани будівництва нових ядерних реакторів сягають 1997 року, до остаточної зупинки БН-350. У 1998 році казахський уряд оголосив про свої наміри побудувати новий енергетичний реактор біля озера Балхаш, який, однак, не був реалізований у наступні роки. З 2006 року плани щодо нових реакторів обговорювалися з Росією, а в 2014 році було підписано меморандум про взаєморозуміння щодо будівництва реакторів з російською атомною корпорацією Росатом. Перший реактор тоді передбачалося розмістити біля Курчатова.

У 2013 році Казахстан прийняв «Концепцію зеленої економіки», згідно з якою до 2050 року 97% виробництва електроенергії з викопного палива буде переведено на щонайменше 50% відновлюваних і ядерних джерел, а до 2060 року досягне повної вуглецевої нейтральності. З цією метою уряд бере на себе зобов’язання щодо розвитку ядерних потужностей:

Якщо Казахстан взяв курс на вуглецевий нейтралітет, то немає іншого вибору, окрім будівництва кількох АЕС

Тим не менш, будівництво АЕС все одно було відкладено через «відсутність негайної потреби» в додатковій електроенергії в 2016 році, але прогнозовані потреби в енергії показують дефіцит 1400 МВт у південній зоні вже до 2028 року.

У доповіді Міжнародного агентства з атомної енергії на запит уряду від 2016 року було заявлено, що «Казахстан має хороші можливості для продовження розвитку своєї цивільної ядерної програми». З 2019 по 2022 рік планування прискорилося, і кілька постачальників з різних країн подали пропозиції щодо будівництва станцій. Станом на 2022 рік уряд оцінював шість потенційних постачальників: ^[en] (США), Американо-японський консорціум ^[en], (Корея), (КНР), Росатом (Росія) та EDF (Франція). Нинішній урядовий план передбачає будівництво першої електростанції потужністю 1200 МВт в Улькені біля озера Балхаш і другої електростанції в Курчатові потужністю 2 × 300 МВт. До 2035 року Казахстан хоче мати 2,4 ГВт ядерних потужностей.

Див. також

Енергетика Казахстану

Примітки

Uranium and Nuclear Power in Kazakhstan. World Nuclear Association. June 2022.
Kazakhstan Nuclear Facilities. Nuclear Threat Initiative. 10 червня 2014.
Kazakhstan Mulls Building Second Nuclear Power Plant. Caspian News. 5 серпня 2022.
. Energy Information Administration of the DoE. 2005. Архів оригіналу за 6 грудня 2006.
Kazakhstan / Country Looking At Two Locations For First Nuclear Station, Say Reports. Nucnet. 5 січня 2022.
Kazakhstan continues negotiations with potential suppliers for Nuclear Power Plants. New Nuclear Watch Institute. 7 вересня 2022.
Kazakhstan Nuclear Overview. Nuclear Threat Initiative. 23 квітня 2018.
Kazakhstan selects NPP site. Nuclear Engineering International. 14 червня 2022.

Посилання

Kazakhstan shines spotlight on nuclear-powered future

[world-nuclear-1] Uranium and Nuclear Power in Kazakhstan. World Nuclear Association. June 2022.

[2] Kazakhstan Nuclear Facilities. Nuclear Threat Initiative. 10 червня 2014.

[caspiannews2022-3] Kazakhstan Mulls Building Second Nuclear Power Plant. Caspian News. 5 серпня 2022.

[eia.doe-4] . Energy Information Administration of the DoE. 2005. Архів оригіналу за 6 грудня 2006.

[nucnet-5] Kazakhstan / Country Looking At Two Locations For First Nuclear Station, Say Reports. Nucnet. 5 січня 2022.

[newnuclearwatchinstitute-6] Kazakhstan continues negotiations with potential suppliers for Nuclear Power Plants. New Nuclear Watch Institute. 7 вересня 2022.

[nti-7] Kazakhstan Nuclear Overview. Nuclear Threat Initiative. 23 квітня 2018.

[npp-site-selected-2022-8] Kazakhstan selects NPP site. Nuclear Engineering International. 14 червня 2022.