Вівсяницька волость історична адміністративно територіальна одиниця Літинського повіту Подільської губернії з центром у

Вівсяницька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Літинського повіту Подільської губернії з центром у селі Вівсяники.

Вівсяницька волость
Центр	Вівсяники

У 1921 перейшла до складу новоутвореного Жмеринського повіту.

Склад

Основні поселення волості на 1885 рік:

Швець Пилип Герасимович (1867–1947), останній волосний староста у Вівсянецькій волості Літинського повіту (фото з колекції В. Просюка)

Склад волості, станом на 1903 рік:

Васютинці село (належ. К. К. Лехно-Васютинской), 209 дворів;
Вінниківці село (належ. А. С. Стемповскому), 236 дворів, аптека та фельдшерський пункт;
Головчинецький Майдан селище (належ. Олександру Дебренандер), 28 дворів;
Головчинці село (належ. Олександру Дебренандер), 272 двора, однокласне сільське училище та урядницький пункт;
Гришки село (належ. Г. П. Геращинському и С. Ю. Ралле), 157 дворів;
Гута-Чернелівецька або Чернелевецький Майдан присілок (належ. А. С. Стемповському), 65 дворів;
Івановці присілок (належ. А. П. Плотниковій, В. С. Рожаловському, Е. Л. Рожаловському), 181 двір;
Клопотівці село (належ. казні), 123 двора;
Комаровецька Слобода присілок (належ. селянам), 23 двора;
Комаровці село (належ. Н. Я. Григор'єву, О. В. Ігнатьєвій, барону М. В. фон Мейдорф), 187 дворів, паровий млин;
Курилівці село (належ. В. Т. Гуку), 245 дворів;
Лука Барська село (належ. приватним власникам та селянам), 330 дворів, чавунно-ливарний завод та школа грамоти;
Макаров село (належ. А. С. Страусу), 88 дворів;
Немітчіна сеище (належ. А. І. Френкелю та Ехнеру), 25 дворів, розташовувалися чавунно-ливарний завод та паровий млин;
Вівсяники село (належало казні), 169 дворів. Жителей — 873 души об. п., волосна управа, церковно-приходська школа, дорожня станція, млин, два ставки, ковальня, дерев'яна церква;
Петрані село (належ. Олексію Будніку и Худику), 127 дворів;
Радовці село (належ. приватним власникам та селянам), 392 двора, в селі розташовувалися однокласне сільське училище, школа грамоти, паровий млин;
Стемпова или Субочанка селище (належ. А. Волковой), 79 дворів;
Чернелівці село (належ. Кизиміру Стемповському), 104 двора;
Шпирки деревня (належ. С. М. Іваницькому), 50 дворів, в деревні розташовувалась школа грамоти;
Яновка або Плоский Майдан деревня (належ. Ф. А. Венглинському), 12 дворів.

Посилання

Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Крылов А. Населенные места Подольской губернии. — Каменец-Подольский: Типография губернского правления, 1903. — 538 с. (Овсяникская волость на с. 148–153, село Овсяники на с. 151.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[3] Крылов А. Населенные места Подольской губернии. — Каменец-Подольский: Типография губернского правления, 1903. — 538 с. (Овсяникская волость на с. 148–153, село Овсяники на с. 151.)