Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Курилівці

Курилівці
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2011)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (вересень 2018)
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (вересень 2018)

Кури́лівці — село в Україні, у Жмеринській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.

село Курилівці
Країна image Україна
Область Вінницька область
Район Жмеринський район
Громада Жмеринська міська громада
Код КАТОТТГ UA05060050090074866
Основні дані
Населення 414
Площа 2,031 км²
Густота населення 203,84 осіб/км²
Поштовий індекс 23114
Телефонний код +380 4332
Географічні дані
Географічні координати 49°10′12″ пн. ш. 27°59′15″ сх. д. / 49.17000° пн. ш. 27.98750° сх. д. / 49.17000; 27.98750Координати: 49°10′12″ пн. ш. 27°59′15″ сх. д. / 49.17000° пн. ш. 27.98750° сх. д. / 49.17000; 27.98750
Середня висота
над рівнем моря 		315 м
Місцева влада
Адреса ради 23144, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Курилівці
Карта
image
image
Курилівці
image
image
Курилівці
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Жмеринської міської громади.

Природні умови

Серед підвищень і спусків у долини (левади) лежать розлогі галявини, які колись оточували лісові масиви. В урочищі Крутої гори в землянках селились перші поселенці. Струмкова вода, медозбір від лісових бджіл, можливість полювання на дикого звіра, вільна незайнята земля — все це приваблювало людей. Тут вони займались землеробством, розводили домашніх тварин, птицю. Село губилося в лісі, що сприяло його захисту від нападу чужинців і грабіжників.

Історія

Село губилося в лісі, що сприяло його захисту від нападу чужинців і грабіжників. Воно існувало задовго до першої письмової згадки про нього:

image В опустошенному виде Куриловцы даровані польським королем Сигізмундом в 1550 році в потомственне володіння козаку Богдану Звенигородському», — пише Михайло Грушевський в книзі «Барське старостатство» image

.

Богдан був єдиним сином із брацлавської займанщини. Після отриманого володіння його звали Звенигородець-Курилівський. В люстраціях (переписі) 1564 року стверджується, що село Курилівці підпорядковувалось Барському замку. Богдан Звенигородський-Курилівський був одружений з сестрою барського старости.

Колонізація і витіснення місцевих поміщиків польською шляхтою в цей період проходили бурхливо. На окремі села по декілька раз видавались жалувані грамоти, а вони продовжували залишатись за попереднім власником. Так було з селами Лопатинці, Кудіївці, Сербинівці. Польська шляхта поспішала прибрати до рук землі і людей Подільського багатого краю.

У лісовому урочищі «Поляни» роками диміли, курили. Тут промисловим способом із березової кори і березини добували дьоготь. Його використовували в побуті для змащування ялових чобіт, у лікарській справі, ним змащували осі у возах. Курили отримали назву через дим, що постійно клубився над ними. Процес гонки дьогтю проходив так: березові цурки і кору складали в формі піраміди. В її центрі розміщували витяжку трубу. Основа піраміди мала нахил, по якому стікав дьоготь. Всю поверхню складеної кори і деревини покривали землею (дерном), залишаючи вузь- і сіл підпалу, а коли дрова добре горіли, рішали землею. Процес горіння проходив без достатнього доступу кисню, тліючи і розвиваючи висока температуру, виганяючи з березини дьоготь — в'язку маслянисту рідину з своєрідним запахом. Дьоготь в той час мав великий попит. Лише поміщик Потоцький в своїх лісах організовував виробництво поташу та дьогтю. На основі такого промислу виникло і село Будьки. Деревне вугілля, що використовувалось в кузнях, добували цим же способом, тільки з твердих порід деревини. Попіл і залишки деревини утворили два горби. Колгосп використовував їх для удобрення полів як мінеральне добриво, особливо при вирощуванні цукрових буряків. Залишки цих горбів згорнули в 1968 році в став. Про курили і їх місце в історії села Куриловець писав місцевий вчитель Олексій Антонович Гамей. Ймовірно, що назва села від димучих курил — Курилівці, як і назва села Будьки від перших жилих буд, де жили виробники поташу в графа Потоцького.

Існує інша версія про с. Куриловці: ніби-то серед перших поселенців жив впливовий чоловік на прізвище Курила. За його прізвищем і пішла назва села, які ще називали Зелені Курилівці. 1907 р. володар ставу Григорій Карнаух виявив димогарну трубу курила в ставу, її не змогли витягти дві пари волів.Кажуть що на греблі Панського ставка колись стояв водяний млин,,сліди від якого можна знайти там і досі. У селі на сьогоднішній день популярне самогоноваріння.

Якщо сусіднє село Головченці зазнало п'ять спустошливих нападів кримських татар, то Курилівці завдяки своєму розташуванню лише 1567 році, як і с. Головченці, було спалено, людей врятував ліс. Після цього розорення мешканці переселилися за річку, де і знаходиться сьогодні село.

За поміщика Габріеля виник хутір, названий за прізвищем управителя панського маєтку Миколюків. З 1607 р. Курилівцями володів шляхтич з роду Леніконських, а в 1665 р. — пан М'яковський, в 1765 р. — Ростовський, в 1787 р. село купив войський подільський Андрій Одинець.

Пани дбали за свої прибутки, посилюючи кріпосну залежність селян, шукаючи зиск від використання їх праці. Люди бідували, ледь зводячи кінці з кінцями. Про бідність села говорить наступне.

Церква в селі почала діяти з 19 липня 1814 р., її перебудували з дерев'яної на дерев'яну 1869 р., бо вона не мала кам'яного підмурку. У новозбудованій був змурований міцний фундамент, на який поставили дубові масивні підвалини (маурлати), на них вона стоїть 143 роки, не піддаючись руйнуванню. Перелічені володарі села не залишили після себе панських маєтків, як це було в інших селах: Демидівці, Чернятині, Северинівці, Стодульцях, Потоках.

Лише 1910 р. сільська громада за свої кошти будує приміщення для народної школи. Першим учителем був Хільчук С. К. Коли був оголошений конкурс на продаж Барського староства (1789 р.), у списку сіл Куриловець немає. Їх продали раніше.

При минувщину і сьогодення с. Куриловець нагадує джерело Ревуха. Знаходиться воно в південно-східному напрямку від села, недалеко від вапнякового кар'сру, у низині, в оточенні верб. Колись це буде досить потужне джерело. Свою назву Ревуха отримало за шум (рев), який було чути в село, що знаходиться на значній відстані від нього. Вода приваблює своїми смаковими і цілющими властивостями. Для дослідження її посилали в лабораторію міста Одеси, Колись планували відкрити цех в с. Курилівцях по розливу мінеральної води. Ревуха чекає свого часу.

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

Джерела

  • М. Антонюк. «Через віхи історії».— С. 92-102

Література

  • Кури́лівці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.237

Посилання


image Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2011 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2018 Kuri livci selo v Ukrayini u Zhmerinskij miskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo KurilivciKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Zhmerinskij rajonGromada Zhmerinska miska gromadaKod KATOTTG UA05060050090074866Osnovni daniNaselennya 414Plosha 2 031 km Gustota naselennya 203 84 osib km Poshtovij indeks 23114Telefonnij kod 380 4332Geografichni daniGeografichni koordinati 49 10 12 pn sh 27 59 15 sh d 49 17000 pn sh 27 98750 sh d 49 17000 27 98750 Koordinati 49 10 12 pn sh 27 59 15 sh d 49 17000 pn sh 27 98750 sh d 49 17000 27 98750Serednya visota nad rivnem morya 315 mMisceva vladaAdresa radi 23144 Vinnicka obl Zhmerinskij r n s KurilivciKartaKurilivciKurilivciMapa Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Zhmerinskoyi miskoyi gromadi Prirodni umoviSered pidvishen i spuskiv u dolini levadi lezhat rozlogi galyavini yaki kolis otochuvali lisovi masivi V urochishi Krutoyi gori v zemlyankah selilis pershi poselenci Strumkova voda medozbir vid lisovih bdzhil mozhlivist polyuvannya na dikogo zvira vilna nezajnyata zemlya vse ce privablyuvalo lyudej Tut voni zajmalis zemlerobstvom rozvodili domashnih tvarin pticyu Selo gubilosya v lisi sho spriyalo jogo zahistu vid napadu chuzhinciv i grabizhnikiv IstoriyaSelo gubilosya v lisi sho spriyalo jogo zahistu vid napadu chuzhinciv i grabizhnikiv Vono isnuvalo zadovgo do pershoyi pismovoyi zgadki pro nogo V opustoshennomu vide Kurilovcy darovani polskim korolem Sigizmundom v 1550 roci v potomstvenne volodinnya kozaku Bogdanu Zvenigorodskomu pishe Mihajlo Grushevskij v knizi Barske starostatstvo Bogdan buv yedinim sinom iz braclavskoyi zajmanshini Pislya otrimanogo volodinnya jogo zvali Zvenigorodec Kurilivskij V lyustraciyah perepisi 1564 roku stverdzhuyetsya sho selo Kurilivci pidporyadkovuvalos Barskomu zamku Bogdan Zvenigorodskij Kurilivskij buv odruzhenij z sestroyu barskogo starosti Kolonizaciya i vitisnennya miscevih pomishikiv polskoyu shlyahtoyu v cej period prohodili burhlivo Na okremi sela po dekilka raz vidavalis zhaluvani gramoti a voni prodovzhuvali zalishatis za poperednim vlasnikom Tak bulo z selami Lopatinci Kudiyivci Serbinivci Polska shlyahta pospishala pribrati do ruk zemli i lyudej Podilskogo bagatogo krayu U lisovomu urochishi Polyani rokami dimili kurili Tut promislovim sposobom iz berezovoyi kori i berezini dobuvali dogot Jogo vikoristovuvali v pobuti dlya zmashuvannya yalovih chobit u likarskij spravi nim zmashuvali osi u vozah Kurili otrimali nazvu cherez dim sho postijno klubivsya nad nimi Proces gonki dogtyu prohodiv tak berezovi curki i koru skladali v formi piramidi V yiyi centri rozmishuvali vityazhku trubu Osnova piramidi mala nahil po yakomu stikav dogot Vsyu poverhnyu skladenoyi kori i derevini pokrivali zemleyu dernom zalishayuchi vuz i sil pidpalu a koli drova dobre gorili rishali zemleyu Proces gorinnya prohodiv bez dostatnogo dostupu kisnyu tliyuchi i rozvivayuchi visoka temperaturu viganyayuchi z berezini dogot v yazku maslyanistu ridinu z svoyeridnim zapahom Dogot v toj chas mav velikij popit Lishe pomishik Potockij v svoyih lisah organizovuvav virobnictvo potashu ta dogtyu Na osnovi takogo promislu viniklo i selo Budki Derevne vugillya sho vikoristovuvalos v kuznyah dobuvali cim zhe sposobom tilki z tverdih porid derevini Popil i zalishki derevini utvorili dva gorbi Kolgosp vikoristovuvav yih dlya udobrennya poliv yak mineralne dobrivo osoblivo pri viroshuvanni cukrovih buryakiv Zalishki cih gorbiv zgornuli v 1968 roci v stav Pro kurili i yih misce v istoriyi sela Kurilovec pisav miscevij vchitel Oleksij Antonovich Gamej Jmovirno sho nazva sela vid dimuchih kuril Kurilivci yak i nazva sela Budki vid pershih zhilih bud de zhili virobniki potashu v grafa Potockogo Isnuye insha versiya pro s Kurilovci nibi to sered pershih poselenciv zhiv vplivovij cholovik na prizvishe Kurila Za jogo prizvishem i pishla nazva sela yaki she nazivali Zeleni Kurilivci 1907 r volodar stavu Grigorij Karnauh viyaviv dimogarnu trubu kurila v stavu yiyi ne zmogli vityagti dvi pari voliv Kazhut sho na grebli Panskogo stavka kolis stoyav vodyanij mlin slidi vid yakogo mozhna znajti tam i dosi U seli na sogodnishnij den populyarne samogonovarinnya Yaksho susidnye selo Golovchenci zaznalo p yat spustoshlivih napadiv krimskih tatar to Kurilivci zavdyaki svoyemu roztashuvannyu lishe 1567 roci yak i s Golovchenci bulo spaleno lyudej vryatuvav lis Pislya cogo rozorennya meshkanci pereselilisya za richku de i znahoditsya sogodni selo Za pomishika Gabrielya vinik hutir nazvanij za prizvishem upravitelya panskogo mayetku Mikolyukiv Z 1607 r Kurilivcyami volodiv shlyahtich z rodu Lenikonskih a v 1665 r pan M yakovskij v 1765 r Rostovskij v 1787 r selo kupiv vojskij podilskij Andrij Odinec Pani dbali za svoyi pributki posilyuyuchi kriposnu zalezhnist selyan shukayuchi zisk vid vikoristannya yih praci Lyudi biduvali led zvodyachi kinci z kincyami Pro bidnist sela govorit nastupne Cerkva v seli pochala diyati z 19 lipnya 1814 r yiyi perebuduvali z derev yanoyi na derev yanu 1869 r bo vona ne mala kam yanogo pidmurku U novozbudovanij buv zmurovanij micnij fundament na yakij postavili dubovi masivni pidvalini maurlati na nih vona stoyit 143 roki ne piddayuchis rujnuvannyu Perelicheni volodari sela ne zalishili pislya sebe panskih mayetkiv yak ce bulo v inshih selah Demidivci Chernyatini Severinivci Stodulcyah Potokah Lishe 1910 r silska gromada za svoyi koshti buduye primishennya dlya narodnoyi shkoli Pershim uchitelem buv Hilchuk S K Koli buv ogoloshenij konkurs na prodazh Barskogo starostva 1789 r u spisku sil Kurilovec nemaye Yih prodali ranishe Pri minuvshinu i sogodennya s Kurilovec nagaduye dzherelo Revuha Znahoditsya vono v pivdenno shidnomu napryamku vid sela nedaleko vid vapnyakovogo kar sru u nizini v otochenni verb Kolis ce bude dosit potuzhne dzherelo Svoyu nazvu Revuha otrimalo za shum rev yakij bulo chuti v selo sho znahoditsya na znachnij vidstani vid nogo Voda privablyuye svoyimi smakovimi i cilyushimi vlastivostyami Dlya doslidzhennya yiyi posilali v laboratoriyu mista Odesi Kolis planuvali vidkriti ceh v s Kurilivcyah po rozlivu mineralnoyi vodi Revuha chekaye svogo chasu Vidomi lyudiTurec Volodimir Grigorovich ukrayinskij spivak Narodnij artist Ukrayini Div takozhMurovani KurilivciPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 DzherelaM Antonyuk Cherez vihi istoriyi S 92 102LiteraturaKuri livci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 237PosilannyaKurylowce 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 942 pol S 942 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ