Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Лопати́нці — село в Україні, у Жмеринській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.
село Лопатинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Жмеринський район |
Громада | Жмеринська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1590 |
Населення | 324 |
Площа | 1,659 км² |
Густота населення | 268,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23137 |
Телефонний код | +380 4332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°07′07″ пн. ш. 27°58′08″ сх. д. / 49.11861° пн. ш. 27.96889° сх. д.Координати: 49°07′07″ пн. ш. 27°58′08″ сх. д. / 49.11861° пн. ш. 27.96889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 333 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23100, Україна, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4 |
Карта | |
Лопатинці | |
Лопатинці | |
Мапа | |
Історія
Точно встановити час заснування поки що не вдалося. Назва Лопатинці закріпилась за селом після 1590 року за прізвищем шляхтичів Лопатинських. Після церковної реформи патріарха Никона з центральної Росії в Україну стали переселятись втікачі, вони переслідувались державою і церквою за невизнання нового тлумачення церковних догматів. їх називали «Розкольники», тут вони у 2-й половині XVII ст. заснували свою слободу в урочищі «Крутоярки» і займалися гончарством, бджільництвом, мисливством і землеробством. Шляхтичам Лопатинським приглянулася ця місцевість, вони почали переселятись на нові ґрунти, розширюючи свій наділ.
Про це пише М.Грушевський:
Древнейшая известная мне грамота Лопатинских относится к 1590 г., но зто уже подтвердительная грамота, оставляющая за ними их участки в с.Лопатинцах. Род был довольно многочисленный и упомятая грамота выдается, очевидно, лишь одной группе владельцев (шесть человек): от 1600 г. имеют подобную грамоту другой группе тоже (шесть других) |
Далі М. Грушевський пише:
...Стодульцы (к востоку об Бара) в 158З г., за королевским консенсом перешедшие от оновавшего их Стодулинского к Яковскому: Кумановка, потом называющаяся Радуловцами (от имени Радула Сербина) и Сербиновцами (к заходу от Межирова), упоминающихся в 1591 г., как уже существующие: Лопатинцы (около Сербиновец) на реке Думечи, утвержденньїе в 1590 году. За Лопатинскими, вероятно еще раньше, судя по многочисленности осевшимся здесь |
.
Отримавши королівську грамоту на село, жителів обклали повинностями, частина яких йшла на користь короля.
Лопатинські проявили велику старанність до закріпачення і гноблення підлеглих. Селяни не бажали коритись, відмовлялись від оброку, тікали з села. Частина їх переселилась в м. Літин, там збереглась вулиця Лопатинська.
Поміщик села Лопатинці у 1820 році в районі Студні будує ґуральню. Йому були потрібні робітники. В нього не було грошей, тому він бере кредит в держави, наймає людей для роботи із сусідніх сіл. Проте кредит своєчасно не сплачує і стає державним боржником перед казною. І в 1840 р. село за борги переходить у розряд казенних державних сіл. Такий статус Лопатинці мали одні на всю округу, їх в народі називали царським або государевими селом. 77 років прожили люди без пана, але їхнє життя не стало кращим, ніж в інших селах.
На 1867 р. кількість жителів у селі становила 1017 чоловік. З них православних — 891, католиків (поляків) — 107, євреїв — 19. Із цих даних видно, що 10 % населення села були поляки, їх стільки жило й в с. Коростівцях.
Прізвища жителів, що мають родове польське коріння, предки яких були вихідці з Польщі: Живицький Фелікс Сатурнович (родичі проживають в Польщі), Кваснєвський Станіслав Францович (мати та сестра живуть в Польщі), Вершиніна Анеля Францівна, Зарицький Франц Станіславович, Бернажевські, Голішевський Стах Станіславович, Габріель Іван Станіславович, Кричківський Стах Станіславович, Мазур Юлія Миколаївна, Войціцький Ясь, Кваснєвський Ясь, Тимченко Яник, Козловські та інші.
Великі релігійні свята село святкує двічі: за католицькою і православною вірами. При нагоді, жителі відвідують костьоли у Жмеринці, Браїлові та Бару. На свята співають польські пісні, молитви і підтримують успадковані від попередніх поколінь традиції. У 1879 р. біля церкви відкрили однокласну церковно-приходську школу.
Події перевороту 1917 року обійшли село. Панських маєтків і фільварків не було, грабувати і нищити не було що. В 1920 році загони білополяків робили ревізію продуктів, худоби. Жителі Куриловець, Лопатинець, Головченець (Кармалюково) відмовились їх здавати і розправились із збирачами та насильниками. За непокору чужинці спалили села Головченці, Курилівці, Лопатинці. Розправа білополяків на віки відкарбована в пам'яті народній.
У 1930 році в Лопатинцях організовується колективне господарство «Ленінський шлях». Район виділив йому 3 трактори, хоча більшість господарств ще не мала й жодного. Серед трактористів стала званим ім'я Ганни Миколаївни Тимченко, з п'ятисотниця, що вирощували цукрові буряки, — Франі Голішевської, Галини Олександрівни Тимченко. Колгоспники за один трудодень отримували по 3-4 кг зерна і по 1 карбованцю грішми. Це була висока оплата на той час.
Села, у яких проживала значна кількість етнічних поляків, у період репресій найбільше постраждали.
Так з села Мовчанів було репресовано 8 людей, з с. Лопатинець — 7, серед них дві жінки, а також брати: Живицькі — Сатурін Сатурінович і Елізамін Сатурінович, Томченко Франц і Томченко Антон, у Томченко Петунії репресовано чоловіка, Мазур Янко, Мазур Агата. Вироки надзвичайних комісій були винесені за надуманими свідченнями, бездоказові, з посиланням на донесення як на агентів Польщі. У одному з них написано, що підсудний їхав на бричці до Варшави на зустріч з розвідкою Польщі. Із засуджених назад, у ці села ніхто не повернувся. Їх подальша доля після арешту і вироку суду невідома.
Війна 1941—1945 років завдала великої шкоди жителям села. На роботи в Німеччину і Францію вивезли 16 молодих людей. У 1942 році Галина Василівна Томченко, 1925 року народження, разом із своїм рідним братом Станіславом були вивезені у Францію на підземні роботи в шахти. Там Галина Василівна познайомилась із Василем Пориком і одружилась з ним. В. Порик спільно з французами та нашими невільниками-земляками з сусідніх сіл Слобода-Межирівська, Головченці очолив підпільний опір окупаційному німецькому режиму у Франції. Василь Порик став національним героєм Франції. Галина Василівна була зв'язковою підпільного осередку опору з місцевими партизанами. Після закінчення Німецько-радянської війни вона проживала в Лопатинцях. Після зустрічі Шарля де Голя і М. С. Хрущова у м. Парижі і його розповіді про національного героя Франції Василя Порика, Галина Василівна отримала квартиру в Казахстані, яку обміняла на квартиру в м. Вінниці. На 2001 рік в с. Лопатинцях живе її внучка Юлія Квасневська, вона має дворічного сина Едуарда. Сім'я міцна, доброзичлива, авторитетна в селі. Галина Василівна Томченко живе у свого сина в Росії.
У Німецько-радянську війну німецькі нацисти розстріляли шістьох людей. Загиблим в роки Німецько-радянської війни воїнам відкрито обеліск. Крім того, вони забрали 120 коней, 18 волів, 80 корів, 60 свиней, спалили в селі 5 хат.
Після війни колгосп приєднали до Біликовецького, як бригадне село. Було економічне зростання при керівництві Івана Яковича Вознюка. З 2000 року Лопатинці відділились від Біликовець. Організувалось самостійне сільгосппідприємство на чолі з Михайлом Петровичем Стефановичем, колишнім головою колгоспу Біликовець, нині пенсіонером.
Нині у селі існує облаштований сезонний дитячий садок, сільський клуб, де у 1972 проходив огляд художніх колективів шкіл Сербиновець, Кармалюкового, Слободи-Межирівської, Стодулець, Мартинівки, Біликовць, Рову, Дубової.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Жмеринської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жмеринського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Жмеринського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,43% |
російська | 0,57% |
Транспортне сполучення
Поблизу села проходить магістральна електрифікована двоколійна залізниця напрямку Хмельницький-Жмеринка. Курсують приміські електропоїзди сполученням Жмеринка — Хмельницький (кінцева зупинка — ст. Гречани у Хмельницькому) та зворотно.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- М. Антонюк. «Через віхи історії».— С. 459—467.
Література
- Бі́ликівці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.235
Посилання
- Розклад руху приміських електропоїздів [ 5 січня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Lopatinci Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2018 Lopati nci selo v Ukrayini u Zhmerinskij miskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Lopatinci Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij rajon Gromada Zhmerinska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1590 Naselennya 324 Plosha 1 659 km Gustota naselennya 268 84 osib km Poshtovij indeks 23137 Telefonnij kod 380 4332 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 07 07 pn sh 27 58 08 sh d 49 11861 pn sh 27 96889 sh d 49 11861 27 96889 Koordinati 49 07 07 pn sh 27 58 08 sh d 49 11861 pn sh 27 96889 sh d 49 11861 27 96889 Serednya visota nad rivnem morya 333 m Misceva vlada Adresa radi 23100 Ukrayina Vinnicka oblast m Zhmerinka vul Centralna 4 Karta Lopatinci Lopatinci MapaIstoriyaTochno vstanoviti chas zasnuvannya poki sho ne vdalosya Nazva Lopatinci zakripilas za selom pislya 1590 roku za prizvishem shlyahtichiv Lopatinskih Pislya cerkovnoyi reformi patriarha Nikona z centralnoyi Rosiyi v Ukrayinu stali pereselyatis vtikachi voni peresliduvalis derzhavoyu i cerkvoyu za neviznannya novogo tlumachennya cerkovnih dogmativ yih nazivali Rozkolniki tut voni u 2 j polovini XVII st zasnuvali svoyu slobodu v urochishi Krutoyarki i zajmalisya goncharstvom bdzhilnictvom mislivstvom i zemlerobstvom Shlyahticham Lopatinskim priglyanulasya cya miscevist voni pochali pereselyatis na novi grunti rozshiryuyuchi svij nadil Pro ce pishe M Grushevskij Drevnejshaya izvestnaya mne gramota Lopatinskih otnositsya k 1590 g no zto uzhe podtverditelnaya gramota ostavlyayushaya za nimi ih uchastki v s Lopatincah Rod byl dovolno mnogochislennyj i upomyataya gramota vydaetsya ochevidno lish odnoj gruppe vladelcev shest chelovek ot 1600 g imeyut podobnuyu gramotu drugoj gruppe tozhe shest drugih Dali M Grushevskij pishe Stodulcy k vostoku ob Bara v 158Z g za korolevskim konsensom pereshedshie ot onovavshego ih Stodulinskogo k Yakovskomu Kumanovka potom nazyvayushayasya Radulovcami ot imeni Radula Serbina i Serbinovcami k zahodu ot Mezhirova upominayushihsya v 1591 g kak uzhe sushestvuyushie Lopatincy okolo Serbinovec na reke Dumechi utverzhdennyie v 1590 godu Za Lopatinskimi veroyatno eshe ranshe sudya po mnogochislennosti osevshimsya zdes Otrimavshi korolivsku gramotu na selo zhiteliv obklali povinnostyami chastina yakih jshla na korist korolya Lopatinski proyavili veliku starannist do zakripachennya i gnoblennya pidleglih Selyani ne bazhali koritis vidmovlyalis vid obroku tikali z sela Chastina yih pereselilas v m Litin tam zbereglas vulicya Lopatinska Pomishik sela Lopatinci u 1820 roci v rajoni Studni buduye guralnyu Jomu buli potribni robitniki V nogo ne bulo groshej tomu vin bere kredit v derzhavi najmaye lyudej dlya roboti iz susidnih sil Prote kredit svoyechasno ne splachuye i staye derzhavnim borzhnikom pered kaznoyu I v 1840 r selo za borgi perehodit u rozryad kazennih derzhavnih sil Takij status Lopatinci mali odni na vsyu okrugu yih v narodi nazivali carskim abo gosudarevimi selom 77 rokiv prozhili lyudi bez pana ale yihnye zhittya ne stalo krashim nizh v inshih selah Na 1867 r kilkist zhiteliv u seli stanovila 1017 cholovik Z nih pravoslavnih 891 katolikiv polyakiv 107 yevreyiv 19 Iz cih danih vidno sho 10 naselennya sela buli polyaki yih stilki zhilo j v s Korostivcyah Prizvisha zhiteliv sho mayut rodove polske korinnya predki yakih buli vihidci z Polshi Zhivickij Feliks Saturnovich rodichi prozhivayut v Polshi Kvasnyevskij Stanislav Francovich mati ta sestra zhivut v Polshi Vershinina Anelya Francivna Zarickij Franc Stanislavovich Bernazhevski Golishevskij Stah Stanislavovich Gabriel Ivan Stanislavovich Krichkivskij Stah Stanislavovich Mazur Yuliya Mikolayivna Vojcickij Yas Kvasnyevskij Yas Timchenko Yanik Kozlovski ta inshi Veliki religijni svyata selo svyatkuye dvichi za katolickoyu i pravoslavnoyu virami Pri nagodi zhiteli vidviduyut kostoli u Zhmerinci Brayilovi ta Baru Na svyata spivayut polski pisni molitvi i pidtrimuyut uspadkovani vid poperednih pokolin tradiciyi U 1879 r bilya cerkvi vidkrili odnoklasnu cerkovno prihodsku shkolu Podiyi perevorotu 1917 roku obijshli selo Panskih mayetkiv i filvarkiv ne bulo grabuvati i nishiti ne bulo sho V 1920 roci zagoni bilopolyakiv robili reviziyu produktiv hudobi Zhiteli Kurilovec Lopatinec Golovchenec Karmalyukovo vidmovilis yih zdavati i rozpravilis iz zbirachami ta nasilnikami Za nepokoru chuzhinci spalili sela Golovchenci Kurilivci Lopatinci Rozprava bilopolyakiv na viki vidkarbovana v pam yati narodnij U 1930 roci v Lopatincyah organizovuyetsya kolektivne gospodarstvo Leninskij shlyah Rajon vidiliv jomu 3 traktori hocha bilshist gospodarstv she ne mala j zhodnogo Sered traktoristiv stala zvanim im ya Ganni Mikolayivni Timchenko z p yatisotnicya sho viroshuvali cukrovi buryaki Frani Golishevskoyi Galini Oleksandrivni Timchenko Kolgospniki za odin trudoden otrimuvali po 3 4 kg zerna i po 1 karbovancyu grishmi Ce bula visoka oplata na toj chas Sela u yakih prozhivala znachna kilkist etnichnih polyakiv u period represij najbilshe postrazhdali Tak z sela Movchaniv bulo represovano 8 lyudej z s Lopatinec 7 sered nih dvi zhinki a takozh brati Zhivicki Saturin Saturinovich i Elizamin Saturinovich Tomchenko Franc i Tomchenko Anton u Tomchenko Petuniyi represovano cholovika Mazur Yanko Mazur Agata Viroki nadzvichajnih komisij buli vineseni za nadumanimi svidchennyami bezdokazovi z posilannyam na donesennya yak na agentiv Polshi U odnomu z nih napisano sho pidsudnij yihav na brichci do Varshavi na zustrich z rozvidkoyu Polshi Iz zasudzhenih nazad u ci sela nihto ne povernuvsya Yih podalsha dolya pislya areshtu i viroku sudu nevidoma Vijna 1941 1945 rokiv zavdala velikoyi shkodi zhitelyam sela Na roboti v Nimechchinu i Franciyu vivezli 16 molodih lyudej U 1942 roci Galina Vasilivna Tomchenko 1925 roku narodzhennya razom iz svoyim ridnim bratom Stanislavom buli vivezeni u Franciyu na pidzemni roboti v shahti Tam Galina Vasilivna poznajomilas iz Vasilem Porikom i odruzhilas z nim V Porik spilno z francuzami ta nashimi nevilnikami zemlyakami z susidnih sil Sloboda Mezhirivska Golovchenci ocholiv pidpilnij opir okupacijnomu nimeckomu rezhimu u Franciyi Vasil Porik stav nacionalnim geroyem Franciyi Galina Vasilivna bula zv yazkovoyu pidpilnogo oseredku oporu z miscevimi partizanami Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni vona prozhivala v Lopatincyah Pislya zustrichi Sharlya de Golya i M S Hrushova u m Parizhi i jogo rozpovidi pro nacionalnogo geroya Franciyi Vasilya Porika Galina Vasilivna otrimala kvartiru v Kazahstani yaku obminyala na kvartiru v m Vinnici Na 2001 rik v s Lopatincyah zhive yiyi vnuchka Yuliya Kvasnevska vona maye dvorichnogo sina Eduarda Sim ya micna dobrozichliva avtoritetna v seli Galina Vasilivna Tomchenko zhive u svogo sina v Rosiyi U Nimecko radyansku vijnu nimecki nacisti rozstrilyali shistoh lyudej Zagiblim v roki Nimecko radyanskoyi vijni voyinam vidkrito obelisk Krim togo voni zabrali 120 konej 18 voliv 80 koriv 60 svinej spalili v seli 5 hat Pislya vijni kolgosp priyednali do Bilikoveckogo yak brigadne selo Bulo ekonomichne zrostannya pri kerivnictvi Ivana Yakovicha Voznyuka Z 2000 roku Lopatinci viddililis vid Bilikovec Organizuvalos samostijne silgosppidpriyemstvo na choli z Mihajlom Petrovichem Stefanovichem kolishnim golovoyu kolgospu Bilikovec nini pensionerom Nini u seli isnuye oblashtovanij sezonnij dityachij sadok silskij klub de u 1972 prohodiv oglyad hudozhnih kolektiviv shkil Serbinovec Karmalyukovogo Slobodi Mezhirivskoyi Stodulec Martinivki Bilikovc Rovu Dubovoyi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Zhmerinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Zhmerinskogo rajonu 1923 2020 selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Zhmerinskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 43 rosijska 0 57 Transportne spoluchennyaPoblizu sela prohodit magistralna elektrifikovana dvokolijna zaliznicya napryamku Hmelnickij Zhmerinka Kursuyut primiski elektropoyizdi spoluchennyam Zhmerinka Hmelnickij kinceva zupinka st Grechani u Hmelnickomu ta zvorotno Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaM Antonyuk Cherez vihi istoriyi S 459 467 LiteraturaBi likivci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 235PosilannyaRozklad ruhu primiskih elektropoyizdiv 5 sichnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi