Вікканська мораль — це мораль, що проповідується релігійним неоязичницьким культом під назвою вікка і заснована на так званій Вікканській Настанові — Законі триразового повернення та кодексі Ардаїнес.
Загальні відомості
Багато вікканів прагнуть знайти вісім чеснот, згаданих у «Заповіті Богині» Дорін Вальєнте . Це радість, повага, пошана, людяність, сила, краса, міць і співчуття . У вірші Вальєнте моральні якості розподілені попарно: вони доповнюють одне одне як протилежності, що відображає дуалізм, властивий вікканської філософії.
Концепція вікканської моралі виражена у заключних словах тексту Вікканської Настанови: «Якщо це нікому не шкодить, роби те, що хочеш». Вікканська Настанова відрізняється від відомих моральних кодексів (християнства або ісламу з їх розумінням гріха) тим, що не містить прямих заборон і, переважно, заохочує свободу волі. Настанова не завдавати шкоди нікому, також розуміється як незаподіяння шкоди і самому собі. Важливо, що Вікканська Настанова не є законом, якому віккани мають слідувати, а є правилом, якого рекомендується дотримуватися. При цьому порушення цього правила не є чимось недозволеним, але сприймається як необачність та недалекоглядність. Віккани вважають, що людям, які називають себе «мудрими», не слід робити дурниці.
Магія
Об'єднує віккан не віра в магію або в благодатну природу, а переконання в тому, що не можна впливати на іншу людину, якщо вона не висловить своєї згоди, оскільки такий вплив «завдає шкоди» і порушує Настанову. Зокрема, це стосується любовних приворотів.
Вікканська Настанова говорить, що відьми в цілому не мають наміру завдавати шкоди. Перша сучасна згадка про цей моральний принцип зустрічається у есе Джеральда Гарднера «Значення чаклунства» (1956), де автор порівнює моральний кодекс відьом з етикою легендарного короля Посоля з роману французького письменника П'єра Луї «Пригоди короля Посоля» (1901). Девізом Посоля було: «Не завдаючи шкоди ближньому, дотримуйся цих норм, як бажаєш». Англійска поетеса Дорін Вальєнте написала однин з текстів Вікканської Настанови та вперше згадала про неї у публічному виступі (1964). Схожа фраза зустрічається в релігійному вченні телеми, заснованому в 1904 після написання Алістером Кроулі «Книги Закону». Одним з девізів телеми є: «Поступай відповідно до своєї істинної волі — і це весь Закон», яке у формі «fay ce que vouldras» («Роби, що забажаєш») висловлено у творі Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» (1534). Однак, у телемі не забороняється заподіяння шкоди, а розуміння Істинної волі веде до іншого, ніж у Вікканській Настанові, трактування фрази "Роби, що забажаєш".
Трактування Настанови
Іноді Вікканську Настанову трактують як пораду, яка не забороняє завдавати шкоди, і вважають, що вказівка «Не завдай шкоди» не означає «Не шкоди». Віккани, які так трактують Настанову, все ж уникають завдавати шкоди, а заподіяння шкоди розглядають як особливий випадок. Так Настанову трактує здебільшого традиційна вікка, яка приділяє більше уваги Законам, що включають пояснення «Не шкодь» (хоча в них більший наголос на практику, ніж на етичні норми). В результаті таке прочитання Настанови разом із Законами призводить до такого ж обмеження в заподіянні шкоди, як і у більш суворому розумінні Настанови.
Закон Трикратного Повернення
Багато вікканів також керуються Законом Трикратного Повернення та вірять, що всі їх дії повертаються посилені тричі. Іншими словами, за всі добрі справи триразово відплатиться, як і за всі погані справи.
Американська письменниця Геріна Данвіч заперечує Закон Трикратного Повернення, оскільки він не узгоджується з жодним законом фізики. Вона вважає, що виникнення Закону Трикратного Повернення пов'язане з письменником XX століття Раймондом Баклендом. Данвіч говорить: «Це один із законів психології. Все, що ми робимо у фізичному, душевному чи духовному плані рано чи пізно вплине на нас, у позитивному чи негативному ключі, на трьох рівнях нашого існування».
За однією з версій, прототип Закону зустрічається у рекомендаціях для ритуалів посвячення. Відьма, що посвячується в другий ступінь, в кінці ритуалу робить втричі більше ударів батогом відьмі, що посвячує її, ніж отримала від цієї відьми на початку. Гарднер у романі «Допомога Вищої магії» (1949), в якому представлено опис елементів вікки у формі белетристики, пояснює цей ритуал: «Існує такий жарт у чаклунстві: коли відьма знає про те, що отримає в кінці посвяти ударів утричі більше, вона не битиме багато».
Верховна Жриця Філліс Карот з США стверджує, що Закон Трикратного Повернення не відповідає сучасній вікканській моралі, оскільки він базується на доцільності або недоцільності певних дій у власних інтересах. Навпаки, вона переконана: відьми не завдають шкоди, тому що усвідомлюють, що все створене природою (включаючи людей) є фізичним втіленням божественної сутності, і завдавати шкоди означає ображати священу суть, що всередині всіх речей.
Ардаїнес
Багато традиційних вікканів також слідують або, принаймні, визнають 161 закон під загальною назвою Ардаїнес (Ardanes). Сучасна критика Законів зводиться до того, що вони є відображають застарілий патріархальний світогляд та були створені через протиріччя у вікканському середовищі. Вікканські письменники, особливо Дорін Вальєнте, також вважають, що ці правила були придумані Гарднером і написані архаїчною мовою після конфлікту, що стався всередині ковена, коли Гарденер намагався виправдати свою владу над Верховною Жрицею. Більшість сучасних вікканських традицій розглядають Закони як історичний артефакт або частково слідують цим Законам в різних редакціях.
Примітки
- Janet Farrar & Stewart Farrar, Eight Sabbats for Witches.
- Harrow, Judy (1985) «Exegesis on the Rede» [ 2007-10-06 у Wayback Machine.] Harvest vol. 5, Number 3 (Oimelc 1985). Retrieved 2007-02-26.
- Gerald Gardner, High Magic’s Aid, London: Michael Houghton, 1949, p.303
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vikkanska moral ce moral sho propoviduyetsya religijnim neoyazichnickim kultom pid nazvoyu vikka i zasnovana na tak zvanij Vikkanskij Nastanovi Zakoni trirazovogo povernennya ta kodeksi Ardayines Zagalni vidomostiBagato vikkaniv pragnut znajti visim chesnot zgadanih u Zapoviti Bogini Dorin Valyente Ce radist povaga poshana lyudyanist sila krasa mic i spivchuttya U virshi Valyente moralni yakosti rozpodileni poparno voni dopovnyuyut odne odne yak protilezhnosti sho vidobrazhaye dualizm vlastivij vikkanskoyi filosofiyi Koncepciya vikkanskoyi morali virazhena u zaklyuchnih slovah tekstu Vikkanskoyi Nastanovi Yaksho ce nikomu ne shkodit robi te sho hochesh Vikkanska Nastanova vidriznyayetsya vid vidomih moralnih kodeksiv hristiyanstva abo islamu z yih rozuminnyam griha tim sho ne mistit pryamih zaboron i perevazhno zaohochuye svobodu voli Nastanova ne zavdavati shkodi nikomu takozh rozumiyetsya yak nezapodiyannya shkodi i samomu sobi Vazhlivo sho Vikkanska Nastanova ne ye zakonom yakomu vikkani mayut sliduvati a ye pravilom yakogo rekomenduyetsya dotrimuvatisya Pri comu porushennya cogo pravila ne ye chimos nedozvolenim ale sprijmayetsya yak neobachnist ta nedalekoglyadnist Vikkani vvazhayut sho lyudyam yaki nazivayut sebe mudrimi ne slid robiti durnici MagiyaOb yednuye vikkan ne vira v magiyu abo v blagodatnu prirodu a perekonannya v tomu sho ne mozhna vplivati na inshu lyudinu yaksho vona ne vislovit svoyeyi zgodi oskilki takij vpliv zavdaye shkodi i porushuye Nastanovu Zokrema ce stosuyetsya lyubovnih privorotiv Vikkanska Nastanova govorit sho vidmi v cilomu ne mayut namiru zavdavati shkodi Persha suchasna zgadka pro cej moralnij princip zustrichayetsya u ese Dzheralda Gardnera Znachennya chaklunstva 1956 de avtor porivnyuye moralnij kodeks vidom z etikoyu legendarnogo korolya Posolya z romanu francuzkogo pismennika P yera Luyi Prigodi korolya Posolya 1901 Devizom Posolya bulo Ne zavdayuchi shkodi blizhnomu dotrimujsya cih norm yak bazhayesh Anglijska poetesa Dorin Valyente napisala odnin z tekstiv Vikkanskoyi Nastanovi ta vpershe zgadala pro neyi u publichnomu vistupi 1964 Shozha fraza zustrichayetsya v religijnomu vchenni telemi zasnovanomu v 1904 pislya napisannya Alisterom Krouli Knigi Zakonu Odnim z deviziv telemi ye Postupaj vidpovidno do svoyeyi istinnoyi voli i ce ves Zakon yake u formi fay ce que vouldras Robi sho zabazhayesh vislovleno u tvori Fransua Rable Gargantyua i Pantagryuel 1534 Odnak u telemi ne zaboronyayetsya zapodiyannya shkodi a rozuminnya Istinnoyi voli vede do inshogo nizh u Vikkanskij Nastanovi traktuvannya frazi Robi sho zabazhayesh Traktuvannya NastanoviInodi Vikkansku Nastanovu traktuyut yak poradu yaka ne zaboronyaye zavdavati shkodi i vvazhayut sho vkazivka Ne zavdaj shkodi ne oznachaye Ne shkodi Vikkani yaki tak traktuyut Nastanovu vse zh unikayut zavdavati shkodi a zapodiyannya shkodi rozglyadayut yak osoblivij vipadok Tak Nastanovu traktuye zdebilshogo tradicijna vikka yaka pridilyaye bilshe uvagi Zakonam sho vklyuchayut poyasnennya Ne shkod hocha v nih bilshij nagolos na praktiku nizh na etichni normi V rezultati take prochitannya Nastanovi razom iz Zakonami prizvodit do takogo zh obmezhennya v zapodiyanni shkodi yak i u bilsh suvoromu rozuminni Nastanovi Zakon Trikratnogo PovernennyaBagato vikkaniv takozh keruyutsya Zakonom Trikratnogo Povernennya ta viryat sho vsi yih diyi povertayutsya posileni trichi Inshimi slovami za vsi dobri spravi trirazovo vidplatitsya yak i za vsi pogani spravi Amerikanska pismennicya Gerina Danvich zaperechuye Zakon Trikratnogo Povernennya oskilki vin ne uzgodzhuyetsya z zhodnim zakonom fiziki Vona vvazhaye sho viniknennya Zakonu Trikratnogo Povernennya pov yazane z pismennikom XX stolittya Rajmondom Baklendom Danvich govorit Ce odin iz zakoniv psihologiyi Vse sho mi robimo u fizichnomu dushevnomu chi duhovnomu plani rano chi pizno vpline na nas u pozitivnomu chi negativnomu klyuchi na troh rivnyah nashogo isnuvannya Za odniyeyu z versij prototip Zakonu zustrichayetsya u rekomendaciyah dlya ritualiv posvyachennya Vidma sho posvyachuyetsya v drugij stupin v kinci ritualu robit vtrichi bilshe udariv batogom vidmi sho posvyachuye yiyi nizh otrimala vid ciyeyi vidmi na pochatku Gardner u romani Dopomoga Vishoyi magiyi 1949 v yakomu predstavleno opis elementiv vikki u formi beletristiki poyasnyuye cej ritual Isnuye takij zhart u chaklunstvi koli vidma znaye pro te sho otrimaye v kinci posvyati udariv utrichi bilshe vona ne bitime bagato Verhovna Zhricya Fillis Karot z SShA stverdzhuye sho Zakon Trikratnogo Povernennya ne vidpovidaye suchasnij vikkanskij morali oskilki vin bazuyetsya na docilnosti abo nedocilnosti pevnih dij u vlasnih interesah Navpaki vona perekonana vidmi ne zavdayut shkodi tomu sho usvidomlyuyut sho vse stvorene prirodoyu vklyuchayuchi lyudej ye fizichnim vtilennyam bozhestvennoyi sutnosti i zavdavati shkodi oznachaye obrazhati svyashenu sut sho vseredini vsih rechej ArdayinesBagato tradicijnih vikkaniv takozh sliduyut abo prinajmni viznayut 161 zakon pid zagalnoyu nazvoyu Ardayines Ardanes Suchasna kritika Zakoniv zvoditsya do togo sho voni ye vidobrazhayut zastarilij patriarhalnij svitoglyad ta buli stvoreni cherez protirichchya u vikkanskomu seredovishi Vikkanski pismenniki osoblivo Dorin Valyente takozh vvazhayut sho ci pravila buli pridumani Gardnerom i napisani arhayichnoyu movoyu pislya konfliktu sho stavsya vseredini kovena koli Gardener namagavsya vipravdati svoyu vladu nad Verhovnoyu Zhriceyu Bilshist suchasnih vikkanskih tradicij rozglyadayut Zakoni yak istorichnij artefakt abo chastkovo sliduyut cim Zakonam v riznih redakciyah PrimitkiJanet Farrar amp Stewart Farrar Eight Sabbats for Witches Harrow Judy 1985 Exegesis on the Rede 2007 10 06 u Wayback Machine Harvest vol 5 Number 3 Oimelc 1985 Retrieved 2007 02 26 Gerald Gardner High Magic s Aid London Michael Houghton 1949 p 303