Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 40°38′06″ пн. ш. 22°56′53″ сх. д. / 40.6350028° пн. ш. 22.9480944° сх. д.
Церква Ахіропіїтос, або коротко Ахіропіїтос (грец. [Παναγία] Ἀχειροποίητος) — ранньохристиянська базиліка в місті Салоніки, Греція, віднесена до 5 століття.
| Ранньохристиянські та візантійські пам'ятки міста Салоніки | |
|---|---|
| Paleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika | |
| Світова спадщина | |
 Церква Ахіропіїтос | |
| 40°38′05″ пн. ш. 22°56′52″ сх. д. / 40.634974000027774821° пн. ш. 22.94786400002777782° сх. д. | |
| Країна |  Греція |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | i, ii, iv |
| Об'єкт № | 456 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
  | |
 Церква Ахіропіїтос у Вікісховищі | |
1988 року серед інших ранньохристиянських і візантійських пам'яток Салонік включена до переліку об'єктів Світової спадщини в Греції.
Історія
Церква Ахіропіїтос — одна з найдавніших збережених до нашого часу ранньохристиянських базилік. Побудована вона на місці руїн римської споруди, мармурова підлога якого виявлена під східним схилом базиліки. Ймовірно, це був комплекс суспільних лазень, частина якого зайняла церква (східна і північна частини лазень продовжували використовуватися за призначенням після заснування храму).
Згідно з написами, залишеними на цеглаах, використаних під час будівництва базиліки, її спорудження датується 447—448 роками. Це датування також підтверджує мозаїчний напис, виявлений біля південного склепіння — в ній згадується Андреас, який зробив значні пожертви для храму. Цей Андреас ототожнюється зі священиком, який представляв архієпископа Салонік на Халкідонському соборі і від імені якого 13 жовтня 451 року поставив свій підпис на актах Собору.
Базиліка стала першою церквою Салонік, оберненою на мечеть після турецького завоювання. Султан Мурад II після захоплення міста 1430 року наказав створити напис на одній з мармурових колон північного схилу церкви:
«Султан Мурад захопив місто Салоніки в 833 році».
Назва «Ахіропі]тос», що в перекладі з грецької буквально означає «Нерукотворний», стала поширеною в 12 столітті. Ймовірно, вона походить від ікони Богородиці, що перебувала в церкві і вважалася чудотворною, нерукотворного походження.
Архітектурні особливості
Базиліка має дерев'яну покрівлю з трьома скатами. Центральний скат, довжиною близько 37 метрів і шириною 15 метрів, зі східного боку закінчується аркою у формі півкулі, яка утворює вівтарну частину храму. Спочатку церква була оточена двором з колонадою, яка доєднувалась із заходу до зовнішньої нави (збереглися лише сліди зовнішньої нави на західній стіні).
До центру південної стіни прибудований приділ. Аналогічно йому побудований боковий вівтар на східному закінченні північного скату базиліки, який був відреставрований в 20 столітті.
Внутрішнє оздоблення
Середня частина базиліки огороджена монолітними колонами, що не мають вертикальних жолобків. Капітелі колон відносяться до коринфского ордеру і мають два ряди листя, схожих на мереживо. Їх створення відносять до періоду правління імператора Феодосія Великого. Імовірно, вони були взяті з давнішої споруди.
На внутрішній частині склепіння і на колонаді збереглися мозаїчні полотна, на яких на золотому тлі зображені рослинні сюжети і птахи. На південному схилі над колонадою збереглися фрески початку 13 століття, на яких зображені до пояса або в повний зріст сорок Севастійських мучеників. На фресках помітні сліди руйнувань, завданих їм у період турецького панування.
 |  |  |
Інтер'єр храму | Одна з фресок 13 століття | Мозаїчна арка |
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Paleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika. Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 16 липня 2009.
Джерела
- Папахатзис Н. Памятники Салоник.
- http://odysseus.culture.gr/h/2/gh251.jsp?obj_id=6970 [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 40 38 06 pn sh 22 56 53 sh d 40 6350028 pn sh 22 9480944 sh d 40 6350028 22 9480944 Cerkva Ahiropiyitos abo korotko Ahiropiyitos grec Panagia Ἀxeiropoihtos rannohristiyanska bazilika v misti Saloniki Greciya vidnesena do 5 stolittya Rannohristiyanski ta vizantijski pam yatki mista SalonikiPaleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika Svitova spadshinaCerkva Ahiropiyitos40 38 05 pn sh 22 56 52 sh d 40 634974000027774821 pn sh 22 94786400002777782 sh d 40 634974000027774821 22 94786400002777782Krayina GreciyaTipKulturnijKriteriyii ii ivOb yekt 456RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1988 12 sesiya Cerkva Ahiropiyitos na karti Greciyi Cerkva Ahiropiyitos u Vikishovishi 1988 roku sered inshih rannohristiyanskih i vizantijskih pam yatok Salonik vklyuchena do pereliku ob yektiv Svitovoyi spadshini v Greciyi IstoriyaFragment pidlogi lazni rimskoyi dobi Cerkva Ahiropiyitos odna z najdavnishih zberezhenih do nashogo chasu rannohristiyanskih bazilik Pobudovana vona na misci ruyin rimskoyi sporudi marmurova pidloga yakogo viyavlena pid shidnim shilom baziliki Jmovirno ce buv kompleks suspilnih lazen chastina yakogo zajnyala cerkva shidna i pivnichna chastini lazen prodovzhuvali vikoristovuvatisya za priznachennyam pislya zasnuvannya hramu Zgidno z napisami zalishenimi na ceglaah vikoristanih pid chas budivnictva baziliki yiyi sporudzhennya datuyetsya 447 448 rokami Ce datuvannya takozh pidtverdzhuye mozayichnij napis viyavlenij bilya pivdennogo sklepinnya v nij zgaduyetsya Andreas yakij zrobiv znachni pozhertvi dlya hramu Cej Andreas ototozhnyuyetsya zi svyashenikom yakij predstavlyav arhiyepiskopa Salonik na Halkidonskomu sobori i vid imeni yakogo 13 zhovtnya 451 roku postaviv svij pidpis na aktah Soboru Bazilika stala pershoyu cerkvoyu Salonik obernenoyu na mechet pislya tureckogo zavoyuvannya Sultan Murad II pislya zahoplennya mista 1430 roku nakazav stvoriti napis na odnij z marmurovih kolon pivnichnogo shilu cerkvi Sultan Murad zahopiv misto Saloniki v 833 roci Nazva Ahiropi tos sho v perekladi z greckoyi bukvalno oznachaye Nerukotvornij stala poshirenoyu v 12 stolitti Jmovirno vona pohodit vid ikoni Bogorodici sho perebuvala v cerkvi i vvazhalasya chudotvornoyu nerukotvornogo pohodzhennya Arhitekturni osoblivostiPivdennij vhid do hramu Bazilika maye derev yanu pokrivlyu z troma skatami Centralnij skat dovzhinoyu blizko 37 metriv i shirinoyu 15 metriv zi shidnogo boku zakinchuyetsya arkoyu u formi pivkuli yaka utvoryuye vivtarnu chastinu hramu Spochatku cerkva bula otochena dvorom z kolonadoyu yaka doyednuvalas iz zahodu do zovnishnoyi navi zbereglisya lishe slidi zovnishnoyi navi na zahidnij stini Do centru pivdennoyi stini pribudovanij pridil Analogichno jomu pobudovanij bokovij vivtar na shidnomu zakinchenni pivnichnogo skatu baziliki yakij buv vidrestavrovanij v 20 stolitti Vnutrishnye ozdoblennyaSerednya chastina baziliki ogorodzhena monolitnimi kolonami sho ne mayut vertikalnih zholobkiv Kapiteli kolon vidnosyatsya do korinfskogo orderu i mayut dva ryadi listya shozhih na merezhivo Yih stvorennya vidnosyat do periodu pravlinnya imperatora Feodosiya Velikogo Imovirno voni buli vzyati z davnishoyi sporudi Na vnutrishnij chastini sklepinnya i na kolonadi zbereglisya mozayichni polotna na yakih na zolotomu tli zobrazheni roslinni syuzheti i ptahi Na pivdennomu shili nad kolonadoyu zbereglisya freski pochatku 13 stolittya na yakih zobrazheni do poyasa abo v povnij zrist sorok Sevastijskih muchenikiv Na freskah pomitni slidi rujnuvan zavdanih yim u period tureckogo panuvannya Inter yer hramu Odna z fresok 13 stolittya Mozayichna arkaPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Paleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika Arhiv originalu za 29 sichnya 2012 Procitovano 16 lipnya 2009 DzherelaPapahatzis N Pamyatniki Salonik ISBN 960796405 5 http odysseus culture gr h 2 gh251 jsp obj id 6970 1 travnya 2021 u Wayback Machine angl