Літо́вищі (пол. Lutowiska; 1944—1957 — Шевченко) — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Село є центром ґміни. Населення — 762 особи (2011).
Село Загальний вид на село
Координати 49°15′03″ пн. ш. 22°41′44″ сх. д. / 49.251111110027771645° пн. ш. 22.69583333002777792° сх. д.Координати: 49°15′03″ пн. ш. 22°41′44″ сх. д. / 49.251111110027771645° пн. ш. 22.69583333002777792° сх. д.
Літовищі у Вікісховищі |
Назва села
Назва села змінювалася, найстаріша відома назва — Летовища (в 1484), пізніше Летовище (1494), Латовище (пол. Latowiszcze, 1649), Літовиска (пол. Litowiska, 1589), і Літовиско (пол. Litowisko, 1678). Сучасна форма закріпилася з 1828 року, походить від українського слова «летовище» або «літовище» — місце вигону і випасання худоби в лісі.
Історія села
Поселення засноване у X столітті. У 1553 році власником села був Пйотр Кміта Собєнські, 1579 року — Барбара Кміта (вдова Пйотра Кміта). За волоським правом почали жити з 1580 року. Власником села по смерті Барбари у 1580 році був її брат — львівський каштелян Станіслав Гербурт, згодом Еразм Гербурт. У 1648 році мешканці Літовищ підняли повстання при наближенні військ Богдана Хмельницького, після відведення Хмельницьким військ повстання придушене польськими військами. У 1742 році польський король Август III Фрідріх надав Літовищам статус міста з назвою Урбаничі та право проведення ярмарків 10 разів на рік, однак нова назва не прижилася. До 1772 року Літовищі знаходилися в Сяноцькій землі Руського воєводства.
У 1867—1918 роках містечко було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1884 році Літовищі входили до Ліського повіту і населення становило 1849 осіб (510 греко-католиків, 30 римо-католиків і 1009 юдеїв), розміщувались повітовий суд та пошта.
У листопаді 1918 року Літовищі увійшли до складу Західноукраїнської Народної Республіки, тут розташовувався штаб Бойківської бригади УГА, однак у травні 1919 року були окуповані польськими військами та позбавлені міських прав.
У міжвоєнний період село входило до Ліського повіту Львівського воєводства. У 1921 році в селі налічувалося 261 будинок, де мешкало 2125 осіб (769 греко-католиків, 169 римо-католиків і 1220 юдеїв). Станом на 1 січня 1939 року населення села становило 2900 осіб (1240 українців, 250 поляків, 1400 юдеїв та 10 німців).
У 1939 році місцевість окупована СРСР згідно з пактом Молотова — Ріббентропа. Упродовж 1939 — 1951 роках село належало до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області Української РСР. У червні 1941 року місцевість була окупована німцями. У червні 1942 року зондеркоманда під командуванням офіцерів гестапо Йогана Бакера та Арнольда Допке розстріляли 650 євреїв та 30 циганів, спалили єврейські будинки довкола ринку разом із синагогою. 1943 року інша зондеркоманда під командуванням офіцерів гестапо Юні та Ганемілька розстрілювала місцевих мешканців. У серпні 1944 року Літовищі були зайняті радянськими військами. Упродовж 1944—1957 років село називалось Шевченково, селян загнали в колгосп імені Леніна. Віддане Польщі відповідно до договору обміну територіями 1951 року). 243 українські родини (1043 особи) (бойків) виселено до села Дудчани Херсонської області — в колгосп «Краснофлотець», натомість завезено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Населення
Демографічна ситуація у селі станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 361 | 72 | 271 | 18 |
Жінки | 401 | 91 | 252 | 58 |
Разом | 762 | 163 | 523 | 76 |
У 1921 році — 2125 осіб (261 будівля), з них: греко-католиків — 769, римо-католиків — 136 та юдеїв — 1220 осіб. Напередодні вибуху другої світової війни (1939 рік) в селі мешкало 3468 осіб.
Церква Архангела Михаїла
В Літовищах здавна була дерев'яна греко-католицька церква Архангела Михаїла, у 1898 році споруджена нова (остання). Церква була парафіяльною, до парафії входили також с. Журавин-Полонинське і с. Кривка, парафія належала до Затварницького деканату Перемишльської єпархії, після першої світової війни був утворений Лютовиський деканат. Після виселення українців у 1951 році, деякий час (впродовж ремонту костелу, що тривав до 1963 року) використовувалась римо-католицькою громадою. З огляду на значну архітектурну цінність, тут планували розмістити регіональний музей. Впродовж 1970—1972 років Польське туристично-краєзнавче товариство здійснювало її ремонт, котрий так і не був завершений, через нестачу коштів. Після цього Кросненське управління реставрації передало споруду римо-католицькій парафії Літовищ, для перенесення до Дверника, при умові збереження зовнішнього вигляду. Однак, ця умова не була дотримана; у 1981 році споруда була розібрана, але з її матеріалів, під керівництвом ксьондза C. Вавжковіча (пол. S. Wawrzkowicz), споруджений невеликий костел цілком іншої архітектури.
Єврейський цвинтар у Літовищах
У східній частині села розташований єврейський цвинтар, заснований у другій половині XVIII століття. В досить хорошому стані перебув другу світову війну, завдяки чому цей кіркут разом із [pl] є одним із найкраще збережених єврейських цвинтарів у південно-східній Польщі та найкраще збереженим у Польських Бещадах.
Відомі люди
Народилися
- Гриневецький Мелетій Модест — церковний діяч (УГКЦ), богослов та історик, джерелознавець, професор і ректор Львівського університету.
Див. також
Примітки
- Zarządzenie nr 144 Prezesa Rady Ministrów z dnia 24 czerwca 1957 w sprawie zmiany nazw niektórych miejscowości w województwach rzeszowskim i warszawskim (M.P. z 1957 r. Nr 51, poz. 322)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Rymut K. Nazwy miast Polski. — Wrocław: Zaklad Narodowy im. Ossolińskich, 1987. — S. 137. — . (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Отто Гаррассовіц, 1983. — С. 43. — .
- Кляшторна Н. О. Акція-51. Останні свідки. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. — 232 с.: іл. ISBN 966-7151-67-0 [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.] — с. 193.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Lutowiska |
- Lutowiska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 491. (пол.) (пол.)
- Cmentarz greckokatolicki w Lutowiskach [ 21 травня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Apokryf Ruski [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lito vishi pol Lutowiska 1944 1957 Shevchenko selo Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha Selo ye centrom gmini Naselennya 762 osobi 2011 Selo Litovishi pol Lutowiska Zagalnij vid na selo Gerb Koordinati 49 15 03 pn sh 22 41 44 sh d 49 251111110027771645 pn sh 22 69583333002777792 sh d 49 251111110027771645 22 69583333002777792 Koordinati 49 15 03 pn sh 22 41 44 sh d 49 251111110027771645 pn sh 22 69583333002777792 sh d 49 251111110027771645 22 69583333002777792 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina LitovishiPersha zgadka 1484Poperedni nazvi Shevchenko 1944 1957 Naselennya 762 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 713Avtomobilnij kod RBISIMC 0356205GeoNames 765681OSM 1748184 R Gmina Litovishi LitovishiLitovishi Polsha LitovishiLitovishi Pidkarpatske voyevodstvo Litovishi u VikishovishiNazva selaNazva sela zminyuvalasya najstarisha vidoma nazva Letovisha v 1484 piznishe Letovishe 1494 Latovishe pol Latowiszcze 1649 Litoviska pol Litowiska 1589 i Litovisko pol Litowisko 1678 Suchasna forma zakripilasya z 1828 roku pohodit vid ukrayinskogo slova letovishe abo litovishe misce vigonu i vipasannya hudobi v lisi Istoriya selaPoselennya zasnovane u X stolitti U 1553 roci vlasnikom sela buv Pjotr Kmita Sobyenski 1579 roku Barbara Kmita vdova Pjotra Kmita Za voloskim pravom pochali zhiti z 1580 roku Vlasnikom sela po smerti Barbari u 1580 roci buv yiyi brat lvivskij kashtelyan Stanislav Gerburt zgodom Erazm Gerburt U 1648 roci meshkanci Litovish pidnyali povstannya pri nablizhenni vijsk Bogdana Hmelnickogo pislya vidvedennya Hmelnickim vijsk povstannya pridushene polskimi vijskami U 1742 roci polskij korol Avgust III Fridrih nadav Litovisham status mista z nazvoyu Urbanichi ta pravo provedennya yarmarkiv 10 raziv na rik odnak nova nazva ne prizhilasya Do 1772 roku Litovishi znahodilisya v Syanockij zemli Ruskogo voyevodstva Panorama Litovish u 1910 roci U 1867 1918 rokah mistechko bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi U 1884 roci Litovishi vhodili do Liskogo povitu i naselennya stanovilo 1849 osib 510 greko katolikiv 30 rimo katolikiv i 1009 yudeyiv rozmishuvalis povitovij sud ta poshta U listopadi 1918 roku Litovishi uvijshli do skladu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki tut roztashovuvavsya shtab Bojkivskoyi brigadi UGA odnak u travni 1919 roku buli okupovani polskimi vijskami ta pozbavleni miskih prav U mizhvoyennij period selo vhodilo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U 1921 roci v seli nalichuvalosya 261 budinok de meshkalo 2125 osib 769 greko katolikiv 169 rimo katolikiv i 1220 yudeyiv Stanom na 1 sichnya 1939 roku naselennya sela stanovilo 2900 osib 1240 ukrayinciv 250 polyakiv 1400 yudeyiv ta 10 nimciv U 1939 roci miscevist okupovana SRSR zgidno z paktom Molotova Ribbentropa Uprodovzh 1939 1951 rokah selo nalezhalo do Nizhno Ustrickogo rajonu Drogobickoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR U chervni 1941 roku miscevist bula okupovana nimcyami U chervni 1942 roku zonderkomanda pid komanduvannyam oficeriv gestapo Jogana Bakera ta Arnolda Dopke rozstrilyali 650 yevreyiv ta 30 ciganiv spalili yevrejski budinki dovkola rinku razom iz sinagogoyu 1943 roku insha zonderkomanda pid komanduvannyam oficeriv gestapo Yuni ta Ganemilka rozstrilyuvala miscevih meshkanciv U serpni 1944 roku Litovishi buli zajnyati radyanskimi vijskami Uprodovzh 1944 1957 rokiv selo nazivalos Shevchenkovo selyan zagnali v kolgosp imeni Lenina Viddane Polshi vidpovidno do dogovoru obminu teritoriyami 1951 roku 243 ukrayinski rodini 1043 osobi bojkiv viseleno do sela Dudchani Hersonskoyi oblasti v kolgosp Krasnoflotec natomist zavezeno polyakiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna situaciya u seli stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 361 72 271 18 Zhinki 401 91 252 58 Razom 762 163 523 76 U 1921 roci 2125 osib 261 budivlya z nih greko katolikiv 769 rimo katolikiv 136 ta yudeyiv 1220 osib Naperedodni vibuhu drugoyi svitovoyi vijni 1939 rik v seli meshkalo 3468 osib Cerkva Arhangela MihayilaGreko katolicka cerkva Arhangela Mihayila 1968 rik V Litovishah zdavna bula derev yana greko katolicka cerkva Arhangela Mihayila u 1898 roci sporudzhena nova ostannya Cerkva bula parafiyalnoyu do parafiyi vhodili takozh s Zhuravin Poloninske i s Krivka parafiya nalezhala do Zatvarnickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi pislya pershoyi svitovoyi vijni buv utvorenij Lyutoviskij dekanat Pislya viselennya ukrayinciv u 1951 roci deyakij chas vprodovzh remontu kostelu sho trivav do 1963 roku vikoristovuvalas rimo katolickoyu gromadoyu Z oglyadu na znachnu arhitekturnu cinnist tut planuvali rozmistiti regionalnij muzej Vprodovzh 1970 1972 rokiv Polske turistichno krayeznavche tovaristvo zdijsnyuvalo yiyi remont kotrij tak i ne buv zavershenij cherez nestachu koshtiv Pislya cogo Krosnenske upravlinnya restavraciyi peredalo sporudu rimo katolickij parafiyi Litovish dlya perenesennya do Dvernika pri umovi zberezhennya zovnishnogo viglyadu Odnak cya umova ne bula dotrimana u 1981 roci sporuda bula rozibrana ale z yiyi materialiv pid kerivnictvom ksondza C Vavzhkovicha pol S Wawrzkowicz sporudzhenij nevelikij kostel cilkom inshoyi arhitekturi Yevrejskij cvintar u LitovishahDokladnishe Yevrejskij cvintar Litovishi U shidnij chastini sela roztashovanij yevrejskij cvintar zasnovanij u drugij polovini XVIII stolittya V dosit horoshomu stani perebuv drugu svitovu vijnu zavdyaki chomu cej kirkut razom iz pl ye odnim iz najkrashe zberezhenih yevrejskih cvintariv u pivdenno shidnij Polshi ta najkrashe zberezhenim u Polskih Beshadah Vidomi lyudiNarodilisya Grineveckij Meletij Modest cerkovnij diyach UGKC bogoslov ta istorik dzhereloznavec profesor i rektor Lvivskogo universitetu Div takozhRadyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 rokuPrimitkiZarzadzenie nr 144 Prezesa Rady Ministrow z dnia 24 czerwca 1957 w sprawie zmiany nazw niektorych miejscowosci w wojewodztwach rzeszowskim i warszawskim M P z 1957 r Nr 51 poz 322 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Rymut K Nazwy miast Polski Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1987 S 137 ISBN 978 8304024366 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden Otto Garrassovic 1983 S 43 ISBN 3 447 02376 7 Klyashtorna N O Akciya 51 Ostanni svidki Vinnicya DP DKF 2006 232 s il ISBN 966 7151 67 0 22 lipnya 2020 u Wayback Machine s 193 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 21 bereznya 2019 Procitovano 21 bereznya 2019 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Lutowiska Lutowiska Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 491 pol pol Cmentarz greckokatolicki w Lutowiskach 21 travnya 2013 u Wayback Machine pol Apokryf Ruski 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi