Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Црмниця сербська та чорногорська Црмница tsr mnitsa історична область на півдні Чорногорії сьогодні одна з комун муніцип

Црмниця

Црмниця

Црмниця (сербська та чорногорська: Црмница, [tsr̩mnitsa]) — історична область на півдні Чорногорії, сьогодні одна з комун муніципалітету Бар. Це один з чотирьох субрегіонів Старої Чорногорії.

image
На цій карті Старої Чорногорії Црмниця під номерами 16–22

Географія та демографія

Црмниця розташована на південному заході Чорногорії, між історичною областю племен Паштровичі та Шестані (Скадарскою Країною) на півдні. Црмниця є найродючішим регіоном Чорногорії, і добре відома місцевим сортом винограду, Вранац і однойменним червоним вином. У 19 столітті регіон складався з наступних сіл: Болєвічі, Брачені, Брієге, Буковік, Доні Брчелі, Дупіло, Глухі До, Годіньє, Горні Брчелі, Комарно, Крніце, Лімляни, Мачуге, Міковічі, Орахово, Овточичі, Подгор, Попратніца, Сеока, Сотонічі, Томічі, Трново, Утрг, Вірпазар і Забес. Багато з них сьогодні знелюднені або зовсім безлюдні через хвилю масової еміграції, що почалася в 1990-х роках. Вірпазар, центральний населений пункт області, станом на 2011 рік має лише 277 жителів.

Релігія

Населення дотримується православ'я; приблизно, більшість населення декларується як чорногорці, решта – як серби .

Історія

Црмниця вперше з'являється в 13 столітті під двома різними назвами, Crmnica і Kučevo, що є слов'янізованим варіантом албанського топоніма, який означав "червоне місце" (kuq). Обидві назви вказують на те, що регіон був відомий своїм кар'єром червоного каменю. У середні віки тут спостерігався сильний симбіоз слов'янського та албанського населення. Південна частина області стала частиною однієї адміністративної одиниці з Шестані, коли османи захопили владу після 1479 року. У той період слов'янська антропонімія Crmnica часто супроводжувалася албанським суфіксом -za . Це явище не проявляється в такій поширеній формі в жодній іншій області Чорногорії, за винятком Мркоєвичів на південь від Црмниці. Його трактують як результат поступового багатовікового засвоєння албаномовним населенням слов'янської культури.

Османський перепис 1582–1583 рр. зареєстрував вілаєт Чорна Гора (vilayet-i Kara Dağ), частину санджаку Скутарі, як такий, що має такі нахії з кількістю сіл: Грбавці з 13 селами, Жупа з 11, Малоншичі з 7, Pješivci з 14, Cetinje з 16, Рієка з 31, Црмниця з 11, Paštrovići з 36 і Grbalj з 9 селами; всього 148 сіл. Однією з перших детальних розповідей про села в Црмниці був венеціанський дипломат , який подорожував цим регіоном у 1614 році.

Посилання

  1. Census 2011 data - Montenegro. Monstat. Statistical Office of Montenegro. Процитовано 15 лютого 2020.
  2. Мілан Шуфлай (2000). Izabrani politički spisi. Matica hrvatska. с. 218. Процитовано 20 березня 2020.
  3. Пулаха, Селамі (1972). Elementi shqiptar sipas onomastikës së krahinave të sanxhakut të Shkodrës [The Albanian element in view of the anthroponymy of the sanjak of Shkodra]. Studime Historike: 84—5. Процитовано 18 березня 2020.
  4. (1991), Etnički odnosi u jugoslovensko-albanskom graničnom području prema popisnom defteru sandžaka Skadar iz 1582/83. godine, Stanovništvo slovenskog porijekla u Albaniji : zbornik radova sa međunarodnog naučnog skupa održanog u Cetinju 21, 22. i 23. juna 1990 (сербо-хорв.), OCLC 29549273
  5. Bolizza, Mariano. Report and Description of the Sanjak of Shkodra. Процитовано 28 січня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Crmnicya serbska ta chornogorska Crmnica tsr mnitsa istorichna oblast na pivdni Chornogoriyi sogodni odna z komun municipalitetu Bar Ce odin z chotiroh subregioniv Staroyi Chornogoriyi Na cij karti Staroyi Chornogoriyi Crmnicya pid nomerami 16 22Geografiya ta demografiyaCrmnicya roztashovana na pivdennomu zahodi Chornogoriyi mizh istorichnoyu oblastyu plemen Pashtrovichi ta Shestani Skadarskoyu Krayinoyu na pivdni Crmnicya ye najrodyuchishim regionom Chornogoriyi i dobre vidoma miscevim sortom vinogradu Vranac i odnojmennim chervonim vinom U 19 stolitti region skladavsya z nastupnih sil Bolyevichi Bracheni Briyege Bukovik Doni Brcheli Dupilo Gluhi Do Godinye Gorni Brcheli Komarno Krnice Limlyani Machuge Mikovichi Orahovo Ovtochichi Podgor Popratnica Seoka Sotonichi Tomichi Trnovo Utrg Virpazar i Zabes Bagato z nih sogodni znelyudneni abo zovsim bezlyudni cherez hvilyu masovoyi emigraciyi sho pochalasya v 1990 h rokah Virpazar centralnij naselenij punkt oblasti stanom na 2011 rik maye lishe 277 zhiteliv ReligiyaNaselennya dotrimuyetsya pravoslav ya priblizno bilshist naselennya deklaruyetsya yak chornogorci reshta yak serbi IstoriyaCrmnicya vpershe z yavlyayetsya v 13 stolitti pid dvoma riznimi nazvami Crmnica i Kucevo sho ye slov yanizovanim variantom albanskogo toponima yakij oznachav chervone misce kuq Obidvi nazvi vkazuyut na te sho region buv vidomij svoyim kar yerom chervonogo kamenyu U seredni viki tut sposterigavsya silnij simbioz slov yanskogo ta albanskogo naselennya Pivdenna chastina oblasti stala chastinoyu odniyeyi administrativnoyi odinici z Shestani koli osmani zahopili vladu pislya 1479 roku U toj period slov yanska antroponimiya Crmnica chasto suprovodzhuvalasya albanskim sufiksom za Ce yavishe ne proyavlyayetsya v takij poshirenij formi v zhodnij inshij oblasti Chornogoriyi za vinyatkom Mrkoyevichiv na pivden vid Crmnici Jogo traktuyut yak rezultat postupovogo bagatovikovogo zasvoyennya albanomovnim naselennyam slov yanskoyi kulturi Osmanskij perepis 1582 1583 rr zareyestruvav vilayet Chorna Gora vilayet i Kara Dag chastinu sandzhaku Skutari yak takij sho maye taki nahiyi z kilkistyu sil Grbavci z 13 selami Zhupa z 11 Malonshichi z 7 Pjesivci z 14 Cetinje z 16 Riyeka z 31 Crmnicya z 11 Pastrovici z 36 i Grbalj z 9 selami vsogo 148 sil Odniyeyu z pershih detalnih rozpovidej pro sela v Crmnici buv venecianskij diplomat yakij podorozhuvav cim regionom u 1614 roci PosilannyaCensus 2011 data Montenegro Monstat Statistical Office of Montenegro Procitovano 15 lyutogo 2020 Milan Shuflaj 2000 Izabrani politicki spisi Matica hrvatska s 218 Procitovano 20 bereznya 2020 Pulaha Selami 1972 Elementi shqiptar sipas onomastikes se krahinave te sanxhakut te Shkodres The Albanian element in view of the anthroponymy of the sanjak of Shkodra Studime Historike 84 5 Procitovano 18 bereznya 2020 1991 Etnicki odnosi u jugoslovensko albanskom granicnom podrucju prema popisnom defteru sandzaka Skadar iz 1582 83 godine Stanovnistvo slovenskog porijekla u Albaniji zbornik radova sa međunarodnog naucnog skupa odrzanog u Cetinju 21 22 i 23 juna 1990 serbo horv OCLC 29549273 Bolizza Mariano Report and Description of the Sanjak of Shkodra Procitovano 28 sichnya 2020

Дата публікації:
Топ