Чорногорський вілаєт (серб. Montenegro Vilayet) — адміністративна одиниця Османської імперії у складі Санджака Скутарі. Він був заснований у 16 столітті та проіснував до 1696 р. Хоча, як стверджували османи, територія була «де-факто» незалежною від чорногорських племен, за підтримки Єпархії Цетинє, постійно ведучи війни проти турків.
Vilâyeti Karadağ Чорногорський вілаєт | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Державний устрій | Не вказано | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1528 | |||
- Ліквідовано | 1696 | |||
Сьогодні є частиною | Чорногорія | |||
Етимологія
В османській турецькій мові він був відомий як «Вілаєт Чорної гори». Однак для простоти його часто називали "Чорногорський Вілаєт". Єпископи Цетинє замість слова «вілаєт» вживали термін "земля", "земля Чорної гори". or "Vilâyeti Karadağ";
Історія
Більша частина земель під князівством Чорноєвичів втратили статус незалежної держави, перетворившись у васальну державу Османської імперії, до того моменту, поки вона не була додана до Санджака з Скутарі у 1499 р. Ця територія була відокремлена від санджаків Скутарі і встановлена як окрема Санджак із Чорногорії, під владою Скендербеаг Чорноєвича. Коли він помер у 1528 році, Санджак Чорногорії був приєднаний до Санджаку Скутарі, як унікальна адміністративна одиниця з певним ступенем автономії. Перепис 1582–1583 років зафіксував, що до складу вілаєту входило загалом 148 сіл. Чорногорський вілаєт був окремою адміністративною одиницею у санджаці Скутарів.
Чорногорські племена за підтримки сербської православної Єпархії Цетинє вели успішну партизанську війну проти османів. Хоча османи продовжували фактично правити країною, та насправді гори ніколи не були повністю завойовані. Існували племінні збори. Головний єпископ (як і вожді племен) пов'язували себе з Венеціанською республікою. Чорногорці боролися і виграли дві важливі битви в 1603 та 1613 роках під керівництвом і командуванням митрополита Руфима Негуша. Єпископ і зумів перемогти османів.
Під час Великої війни з Туреччиною в 1685 році Сулейман, паша Скутарі очолив контингент, що наблизився до Цетинє, і по дорозі зіткнувся з ворогами на пагорбі Вртітьєлка, де вони знищили гайдуків. Після цього, переможці Осман пройшли парадом з 500 відрізаними головами через Цетинє. Вони ж напали на монастир Цетинє та палац Івана Чорноєвича.Чорногорці вигнали османів і ствердили незалежність після Великої турецької війни (1683–1699).
Примітки
- Archivum Ottomanicum. Т. 14—15. Mouton. 1996. с. 98.
- Journal of Ottoman studies. Enderun Kitabevi. 1980. с. 63.
Vilâyeti Karadağ
- Peter II (Prince-Bishop of Montenegro) (1905). Gorski vijenac, vladike crnogorskoga. Hrvatska knjižarnica. с. 61.
Джерела
- Середньовічні історичні джерела Сходу і Заходу
Примітки
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornogorskij vilayet serb Montenegro Vilayet administrativna odinicya Osmanskoyi imperiyi u skladi Sandzhaka Skutari Vin buv zasnovanij u 16 stolitti ta proisnuvav do 1696 r Hocha yak stverdzhuvali osmani teritoriya bula de fakto nezalezhnoyu vid chornogorskih plemen za pidtrimki Yeparhiyi Cetinye postijno veduchi vijni proti turkiv Vilayeti Karadag Chornogorskij vilayet 1528 1696 Stolicya Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istoriya Zasnovano 1528 Likvidovano 1696 Sogodni ye chastinoyu ChornogoriyaEtimologiyaV osmanskij tureckij movi vin buv vidomij yak Vilayet Chornoyi gori Odnak dlya prostoti jogo chasto nazivali Chornogorskij Vilayet Yepiskopi Cetinye zamist slova vilayet vzhivali termin zemlya zemlya Chornoyi gori or Vilayeti Karadag IstoriyaBilsha chastina zemel pid knyazivstvom Chornoyevichiv vtratili status nezalezhnoyi derzhavi peretvorivshis u vasalnu derzhavu Osmanskoyi imperiyi do togo momentu poki vona ne bula dodana do Sandzhaka z Skutari u 1499 r Cya teritoriya bula vidokremlena vid sandzhakiv Skutari i vstanovlena yak okrema Sandzhak iz Chornogoriyi pid vladoyu Skenderbeag Chornoyevicha Koli vin pomer u 1528 roci Sandzhak Chornogoriyi buv priyednanij do Sandzhaku Skutari yak unikalna administrativna odinicya z pevnim stupenem avtonomiyi Perepis 1582 1583 rokiv zafiksuvav sho do skladu vilayetu vhodilo zagalom 148 sil Chornogorskij vilayet buv okremoyu administrativnoyu odiniceyu u sandzhaci Skutariv Chornogorski plemena za pidtrimki serbskoyi pravoslavnoyi Yeparhiyi Cetinye veli uspishnu partizansku vijnu proti osmaniv Hocha osmani prodovzhuvali faktichno praviti krayinoyu ta naspravdi gori nikoli ne buli povnistyu zavojovani Isnuvali pleminni zbori Golovnij yepiskop yak i vozhdi plemen pov yazuvali sebe z Venecianskoyu respublikoyu Chornogorci borolisya i vigrali dvi vazhlivi bitvi v 1603 ta 1613 rokah pid kerivnictvom i komanduvannyam mitropolita Rufima Negusha Yepiskop i zumiv peremogti osmaniv Pid chas Velikoyi vijni z Turechchinoyu v 1685 roci Sulejman pasha Skutari ocholiv kontingent sho nablizivsya do Cetinye i po dorozi zitknuvsya z vorogami na pagorbi Vrtityelka de voni znishili gajdukiv Pislya cogo peremozhci Osman projshli paradom z 500 vidrizanimi golovami cherez Cetinye Voni zh napali na monastir Cetinye ta palac Ivana Chornoyevicha Chornogorci vignali osmaniv i stverdili nezalezhnist pislya Velikoyi tureckoyi vijni 1683 1699 PrimitkiArchivum Ottomanicum T 14 15 Mouton 1996 s 98 Journal of Ottoman studies Enderun Kitabevi 1980 s 63 Vilayeti Karadag Peter II Prince Bishop of Montenegro 1905 Gorski vijenac vladike crnogorskoga Hrvatska knjizarnica s 61 DzherelaSerednovichni istorichni dzherela Shodu i ZahoduPrimitkiNa cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij