Собор Покрови Пресвятої Богородиці — кафедральний собор Луцької і Волинської єпархій УПЦ МП, одна з двох збережених православних церков Луцька королівського періоду історії, пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Данила Галицького, 12, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» [ 26 березня 2012 у Wayback Machine.].
Собор Покрови Пресвятої Богородиці | |
---|---|
Собор Покрови Пресвятої Богородиці | |
50°44′20″ пн. ш. 25°19′02″ сх. д. / 50.73889° пн. ш. 25.31722° сх. д.Координати: 50°44′20″ пн. ш. 25°19′02″ сх. д. / 50.73889° пн. ш. 25.31722° сх. д. | |
Тип споруди | православний храм |
Розташування | Україна, Луцьк |
Початок будівництва | 1637 |
Кінець будівництва | 1876 |
Будівельна система | цегла |
Належність | православ'я (УПЦ МП) |
Єпархія | Q4270044? |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Адреса | вул. Галшки Гулевичівни, 1 |
Оригінальна назва | Свято-Покровська церква в Луцьку |
Епонім | Покрова Пресвятої Богородиці |
Вебсайт | volyn-sob.church.ua |
Собор Покрови Пресвятої Богородиці (Луцьк) (Україна) Собор Покрови Пресвятої Богородиці (Луцьк) (Волинська область) | |
Собор Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі |
Перший храм
У західній частині острівного Луцька між XIII та XV ст. був збудований храм, який міг мати й оборонне значення, позаяк розташовувався біля так званої другої лінії укріплень (другого оборонного кільця) міста. Інших відомостей про цей храм нема, окрім того, що в документі 1583 року цей храм уже вважався старим і потребував ремонту, а в пізнішому акті (луцького гродського суду) зазначається, що храм фундований Вітовтом.
На початку XVII ст. перший храм згорів. Руїни простояли до 1625 року, коли й були розібрані повністю.
Другий храм
На місці першої церкви у 1637 році спорудили дерев'яну. А згодом на місці дерев'яної муровану. Згідно з іншою думкою, в 1637 році вже мурований храм був збудований, а не дерев'яний. Основним фундатором новобудови виступив член Луцького братства Іоан Федорович Вознесенський Яровицький.
У XVIII ст. храм опинився у володінні представників іншої конфесії — греко-католиків. Папа Пій VI надав цій церкві привілей на право давати індульгенції. Після Третього поділу Речі Посполитої вона була відібрана в греко-католиків і простояла пусткою до 1803 року. Можливо, наприкінці століття церква була дещо перебудована.
У 1803 році храм трохи постраждав від пожежі. Паралельно з цим від вогню постраждала і колишня братська церква, яка на той час знову належала греко-католикам, а саме Чину василіян. З певних причин греко-католицький собор перенесли з братської церкви до Покровської. Верх покрили сосновим гонтом. У володінні василіян храм перебував до 1826 року, коли орден був скасований. Після цього кафедра стала належати православним. У 1831 та 1845 роках потерпала від пожеж із наступними ремонтами.
Перебудова
Храм потребував ремонту. З ініціативи протоієрея Миколи Теодоровича було розроблено проект реконструкції, складено кошторис. У 1873 році будівництво почалося. нава була видовжена у півтора рази. Також була збудована дзвіниця із використанням цегли братської церкви, яка на той час уже перебувала у стані руїни. Будівельні роботи закінчилися у 1876 році. Остаточне відновлення церкви відбулося у 1887, коли виготовили новий іконостас. Так завершилося формування вигляду, яким він є на сьогодні.
На початку ХХ ст. при церкві діяла школа, а також ще були залишки старого цвинтаря. У 1932 році виконано поновлення храмових розписів. Згодом у 1966 році розписи знову були поновлені. Виконував роботи один і той самий художник — Щукін Володимир. Під час буревію 1960 року була знесена маківка храму, яку відновили аж у 1988 році.
У 1992 році після суперечок між прибічниками Київського та Московського Патріархатів Покровська церква стала кафедральним храмом УПЦ МП. Розписи були реставровані, також позолочено іконостас. Трохи пізніше поряд із церквою була збудована Свято-Пантелеймонівська каплиця.
У стіні храму містяться два захоронення його настоятелів: протоієрея Олександра Теодоровича († 1879) та протоієрея Олександра Огибовського († 1938).
У 2002 році був встановлений пам'ятний знак на честь 1010 річниці заснування Волинської єпархії.
Архітектура
Сьогодні Покровська церква умовно складається із двох частин: східна частина храму є будовою середини XVII ст., а західна із дзвіницею — наслідок перебудови другої половини XIX. Це однонавна споруда зі звуженою абсидою. Прямокутна у плані. Прибудовані ризниця і . Дзвіниця з шатровим завершенням над бабинцем піднята на один ярус над усім храмом. Над середнім пряслом нави встановлена невелика баня на восьмигранному барабані, над апсидою — маківка. Довжина храму — 30.88 м. Давня частина має хрестові склепіння з . Декор дзвіниці визначається нішами різних форм, лопатками, круглими та з напівциркульним завершенням вікнами. Стіни нави оздоблені пілястрами. Зовні вікна мають дугоподібне завершення.
Волинська Богоматір
Однією із давніх ікон, які зберігалися у Покровській церкві, є ікона Волинської Богоматері. Вона була написана на зламі XIII—XIV ст. в іконописній майстерні в Луцьку. Висловлюється альтернативне датування ікони — середина XV ст. Інша назва — Луцька Богоматір. Існує ще одна Луцька Богоматір — католицька чудотворна ікона, яка походить із луцького домініканського монастиря, куди була перевезена з Риму. Волинська Богоматір поєднує у собі європейські та візантійські традиції писання. Матеріал і техніка виконання: липа, паволока (лляне полотно, наклеєне на дошку), левкас, темпера, золочення.
Ікона належить до типу Одигітрія. На ній зображено Богоматір з Ісусом на лівій руці. Права рука звернена до нього, голова трохи нахилена. На голову накинутий плащ, який складками спадає із плечей. Права рука Ісуса зображена у зігнутій молитовній позі. Навколо голів — золотисті німби. Німб Ісуса розділений смугами хреста. Обличчя має вираз і форму дорослої людини. Цей прийом автора символізує готовність Ісуса захищати добро, викликає у глядача роздуми про відповідальність перед життям. Кольори на іконі мають таку символіку: золотисто-жовті кольори відображають божественне походження персонажів, біла сорочка Ісуса — його небесне походження, блакитно-зелена блуза Богоматері означає її земне походження, а коричневий плащ — ознака Божої ласки до неї.
У 1962 році ікона була реставрована у майстернях Державного Російського музею, а нині зберігається в Національному художньому музеї України в Києві. Копія ікони автора Анатолія Квасюка зберігається у Музеї волинської ікони в Луцьку.
Світлини
- Покровська і Пантелеймонівська церкви
- Копія ікони Волинської Богоматері
- Епітафія Теодоровичу О.
- Цвинтар з меморіальним пам'ятником Теодоровичу М.І.
-
- Охоронна дошка
- Головний вівтар і іконостас
- Головний фасад
- Кутовий вигляд
Див. також
Посилання
- Терський С. Історія Луцька. — Львів, 2006. — Т. 1 : Лучеськ Х—XV ст. — С. 73—75, Т. 2. — С. 189.
- Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе, ч. 1, т. 6 [ 13 вересня 2017 у Wayback Machine.] — К., 1883 — С. 734
- Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990. — С. 103—104
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2007. Процитовано 21 грудня 2010.
- П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька. — Луцьк, 2001. — С. 35
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2022.
- Wojnicz A. Łuck na Wołyniu, — Łuck, 1922. — S. 37.
- Мандзюк Ф., Окуневич В. У Луцькому замку. — Луцьк, 2007. — С. 144—145.
- Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2010.
- Rąkowski G. Przewodnik po Zachodniej Ukrainie. — Część I: Wołyń. — S. 237. (пол.)
- Скоп Л. До проблеми атрибуції «Волинська Богоматір» з Покровської церкви у м. Луцьку // Пам'ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: питання дослідження, збереження та реставрації: Наук. зб.:Матеріали VI Міжнародної конференції по волинському іконопису. — Луцьк, 1999. — С. 98—100
- Лариса Обухович. Ікона «Волинська Богоматір». Волинські єпархіальні відомості. — 2009.– № 6–7 (55–56)[недоступне посилання з липня 2019]
- Ламонова О., Романовська Т., Русяєва М., Рябова В. та ін. . Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 21 грудня 2010.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(); Явне використання «та ін.» у:|прізвище=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Sobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici kafedralnij sobor Luckoyi i Volinskoyi yeparhij UPC MP odna z dvoh zberezhenih pravoslavnih cerkov Lucka korolivskogo periodu istoriyi pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya roztashovana na vulici Danila Galickogo 12 v istoriko kulturnomu zapovidniku Starij Luck 26 bereznya 2012 u Wayback Machine Sobor Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciSobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici50 44 20 pn sh 25 19 02 sh d 50 73889 pn sh 25 31722 sh d 50 73889 25 31722 Koordinati 50 44 20 pn sh 25 19 02 sh d 50 73889 pn sh 25 31722 sh d 50 73889 25 31722Tip sporudipravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina LuckPochatok budivnictva1637Kinec budivnictva1876Budivelna sistemaceglaNalezhnistpravoslav ya UPC MP YeparhiyaQ4270044 Stanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresavul Galshki Gulevichivni 1Originalna nazvaSvyato Pokrovska cerkva v LuckuEponimPokrova Presvyatoyi BogorodiciVebsajtvolyn sob church uaSobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Luck Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaSobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Luck Volinska oblast Pokazati na mapi Volinska oblast Sobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u VikishovishiPershij hramU zahidnij chastini ostrivnogo Lucka mizh XIII ta XV st buv zbudovanij hram yakij mig mati j oboronne znachennya pozayak roztashovuvavsya bilya tak zvanoyi drugoyi liniyi ukriplen drugogo oboronnogo kilcya mista Inshih vidomostej pro cej hram nema okrim togo sho v dokumenti 1583 roku cej hram uzhe vvazhavsya starim i potrebuvav remontu a v piznishomu akti luckogo grodskogo sudu zaznachayetsya sho hram fundovanij Vitovtom Na pochatku XVII st pershij hram zgoriv Ruyini prostoyali do 1625 roku koli j buli rozibrani povnistyu Drugij hramCerkva do perebudovi Seredina XIX st Na misci pershoyi cerkvi u 1637 roci sporudili derev yanu A zgodom na misci derev yanoyi murovanu Zgidno z inshoyu dumkoyu v 1637 roci vzhe murovanij hram buv zbudovanij a ne derev yanij Osnovnim fundatorom novobudovi vistupiv chlen Luckogo bratstva Ioan Fedorovich Voznesenskij Yarovickij U XVIII st hram opinivsya u volodinni predstavnikiv inshoyi konfesiyi greko katolikiv Papa Pij VI nadav cij cerkvi privilej na pravo davati indulgenciyi Pislya Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi vona bula vidibrana v greko katolikiv i prostoyala pustkoyu do 1803 roku Mozhlivo naprikinci stolittya cerkva bula desho perebudovana Plan drugogo hramu U 1803 roci hram trohi postrazhdav vid pozhezhi Paralelno z cim vid vognyu postrazhdala i kolishnya bratska cerkva yaka na toj chas znovu nalezhala greko katolikam a same Chinu vasiliyan Z pevnih prichin greko katolickij sobor perenesli z bratskoyi cerkvi do Pokrovskoyi Verh pokrili sosnovim gontom U volodinni vasiliyan hram perebuvav do 1826 roku koli orden buv skasovanij Pislya cogo kafedra stala nalezhati pravoslavnim U 1831 ta 1845 rokah poterpala vid pozhezh iz nastupnimi remontami PerebudovaPlan drugogo hramu pislya perebudovi Hram potrebuvav remontu Z iniciativi protoiyereya Mikoli Teodorovicha bulo rozrobleno proekt rekonstrukciyi skladeno koshtoris U 1873 roci budivnictvo pochalosya nava bula vidovzhena u pivtora razi Takozh bula zbudovana dzvinicya iz vikoristannyam cegli bratskoyi cerkvi yaka na toj chas uzhe perebuvala u stani ruyini Budivelni roboti zakinchilisya u 1876 roci Ostatochne vidnovlennya cerkvi vidbulosya u 1887 koli vigotovili novij ikonostas Tak zavershilosya formuvannya viglyadu yakim vin ye na sogodni Na pochatku HH st pri cerkvi diyala shkola a takozh she buli zalishki starogo cvintarya U 1932 roci vikonano ponovlennya hramovih rozpisiv Zgodom u 1966 roci rozpisi znovu buli ponovleni Vikonuvav roboti odin i toj samij hudozhnik Shukin Volodimir Pid chas bureviyu 1960 roku bula znesena makivka hramu yaku vidnovili azh u 1988 roci U 1992 roci pislya superechok mizh pribichnikami Kiyivskogo ta Moskovskogo Patriarhativ Pokrovska cerkva stala kafedralnim hramom UPC MP Rozpisi buli restavrovani takozh pozolocheno ikonostas Trohi piznishe poryad iz cerkvoyu bula zbudovana Svyato Pantelejmonivska kaplicya U stini hramu mistyatsya dva zahoronennya jogo nastoyateliv protoiyereya Oleksandra Teodorovicha 1879 ta protoiyereya Oleksandra Ogibovskogo 1938 U 2002 roci buv vstanovlenij pam yatnij znak na chest 1010 richnici zasnuvannya Volinskoyi yeparhiyi ArhitekturaSogodni Pokrovska cerkva umovno skladayetsya iz dvoh chastin shidna chastina hramu ye budovoyu seredini XVII st a zahidna iz dzviniceyu naslidok perebudovi drugoyi polovini XIX Ce odnonavna sporuda zi zvuzhenoyu absidoyu Pryamokutna u plani Pribudovani riznicya i Dzvinicya z shatrovim zavershennyam nad babincem pidnyata na odin yarus nad usim hramom Nad serednim pryaslom navi vstanovlena nevelika banya na vosmigrannomu barabani nad apsidoyu makivka Dovzhina hramu 30 88 m Davnya chastina maye hrestovi sklepinnya z Dekor dzvinici viznachayetsya nishami riznih form lopatkami kruglimi ta z napivcirkulnim zavershennyam viknami Stini navi ozdobleni pilyastrami Zovni vikna mayut dugopodibne zavershennya Volinska BogomatirOdniyeyu iz davnih ikon yaki zberigalisya u Pokrovskij cerkvi ye ikona Volinskoyi Bogomateri Vona bula napisana na zlami XIII XIV st v ikonopisnij majsterni v Lucku Vislovlyuyetsya alternativne datuvannya ikoni seredina XV st Insha nazva Lucka Bogomatir Isnuye she odna Lucka Bogomatir katolicka chudotvorna ikona yaka pohodit iz luckogo dominikanskogo monastirya kudi bula perevezena z Rimu Volinska Bogomatir poyednuye u sobi yevropejski ta vizantijski tradiciyi pisannya Material i tehnika vikonannya lipa pavoloka llyane polotno nakleyene na doshku levkas tempera zolochennya Ikona nalezhit do tipu Odigitriya Na nij zobrazheno Bogomatir z Isusom na livij ruci Prava ruka zvernena do nogo golova trohi nahilena Na golovu nakinutij plash yakij skladkami spadaye iz plechej Prava ruka Isusa zobrazhena u zignutij molitovnij pozi Navkolo goliv zolotisti nimbi Nimb Isusa rozdilenij smugami hresta Oblichchya maye viraz i formu dorosloyi lyudini Cej prijom avtora simvolizuye gotovnist Isusa zahishati dobro viklikaye u glyadacha rozdumi pro vidpovidalnist pered zhittyam Kolori na ikoni mayut taku simvoliku zolotisto zhovti kolori vidobrazhayut bozhestvenne pohodzhennya personazhiv bila sorochka Isusa jogo nebesne pohodzhennya blakitno zelena bluza Bogomateri oznachaye yiyi zemne pohodzhennya a korichnevij plash oznaka Bozhoyi laski do neyi U 1962 roci ikona bula restavrovana u majsternyah Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu a nini zberigayetsya v Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini v Kiyevi Kopiya ikoni avtora Anatoliya Kvasyuka zberigayetsya u Muzeyi volinskoyi ikoni v Lucku SvitliniPokrovska i Pantelejmonivska cerkvi Kopiya ikoni Volinskoyi Bogomateri Epitafiya Teodorovichu O Cvintar z memorialnim pam yatnikom Teodorovichu M I Ohoronna doshka Golovnij vivtar i ikonostas Golovnij fasad Kutovij viglyadDiv takozhHrami LuckaPosilannyaTerskij S Istoriya Lucka Lviv 2006 T 1 Luchesk H XV st S 73 75 T 2 S 189 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj Komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore ch 1 t 6 13 veresnya 2017 u Wayback Machine K 1883 S 734 Luck Arhitekturno istorichnij naris B Kolosok R Metelnickij Kiyiv 1990 S 103 104 Arhiv originalu za 8 listopada 2007 Procitovano 21 grudnya 2010 P Tronevich M Hilko B Sajchuk Vtracheni hristiyanski hrami Lucka Luck 2001 S 35 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 bereznya 2022 Wojnicz A Luck na Wolyniu Luck 1922 S 37 Mandzyuk F Okunevich V U Luckomu zamku Luck 2007 S 144 145 Arhiv originalu za 18 grudnya 2018 Procitovano 21 grudnya 2010 Rakowski G Przewodnik po Zachodniej Ukrainie Czesc I Wolyn S 237 pol Skop L Do problemi atribuciyi Volinska Bogomatir z Pokrovskoyi cerkvi u m Lucku Pam yatki sakralnogo mistectva Volini na mezhi tisyacholit pitannya doslidzhennya zberezhennya ta restavraciyi Nauk zb Materiali VI Mizhnarodnoyi konferenciyi po volinskomu ikonopisu Luck 1999 S 98 100 Larisa Obuhovich Ikona Volinska Bogomatir Volinski yeparhialni vidomosti 2009 6 7 55 56 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lamonova O Romanovska T Rusyayeva M Ryabova V ta in Arhiv originalu za 27 serpnya 2012 Procitovano 21 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Yavne vikoristannya ta in u prizvishe dovidka