Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ГЛОНАСС Глобальна Навігаційна Супутникова Система спочатку радянська а потім російська радіонавігаційна супутникова сист

Глобальна Навігаційна Супутникова Система

Глобальна Навігаційна Супутникова Система

ГЛОНАСС (Глобальна Навігаційна Супутникова Система) — спочатку радянська, а потім російська радіонавігаційна супутникова система, розроблена на замовлення Міністерства оборони СРСР. Розгортання системи у космосі зроблено за допомогою супутників «Глонасс-К» та «Глонасс-М» (ГЛОНАСС другого покоління).

image
Логотип ГЛОНАСС

Основою системи є 24 супутники, що обертаються над поверхнею Землі в трьох орбітальних площинах. Координати визначаються за принципом, узятим за аналогією американської системи глобального позиціювання GPS. Як альтернатива обом системам у Європі розробляється система Галілео.

Супутники системи ГЛОНАСС стало передають радіовипромінювання двох типів: СТ діапазону L1 (1,6 ГГц) та високої точності ВТ діапазонів L1 та L2 (1,2 ГГц).

Історія

Початок робіт по створенню системи ГЛОНАСС був покладений у грудні 1976 року.

Перший космічний апарат системи («Космос-1413») було запущено 12 жовтня 1982 року.

У листопаді 2009 року було оголошено, що Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань, що у Харкові, та Російський науково-дослідний інститут космічного приладобудування, що у Москві, створять спільне підприємство. Партнери створять систему супутникової навігації заради обслуговування споживачів на території двох країн.

Навігація

image
Порівняння орбіт різних НС

Супутники ГЛОНАСС перебувають на орбіті середньою висотою 19400 км із нахилом 64,8° і періодом 11 годин 15 хвилин. Така орбіта більше придатна для застосування на високих широтах (північний і південний полярний регіон), де сигнал NAVSTAR приймається погано. Група супутників розгорнута в трьох орбітальних площинах, із 8 рівномірно розподіленими супутниками в кожній. Для створення глобального покриття необхідно 24 супутники, а для покриття території Росії необхідно 18 супутників. Сигнали передаються з направленістю в 38° з використанням правої кругової поляризації, із потужністю 316—500 Вт (EIRP 25-27 dBW).

Для визначення координат приймач повинен отримувати сигнал щонайменше від чотирьох супутників і розрахувати відстань до них. При використанні трьох супутників визначення координат ускладнене через помилки, що зумовлені неточністю годинника приймача.

Навігаційні сигнали

FDMA-сигнали

Використовуються два типи сигналів: відкриті зі звичайною точністю і захищені з підвищеною точністю.

Сигнали передаються з використанням методу розширення спектру в прямій послідовності (DSSS) і модуляцією через (двійкову фазову маніпуляцію) (BPSK). Всі супутники використовують одну і ту саму псевдовипадкову кодову послідовність для передачі відкритих сигналів, однак кожен супутник здійснює передачу на різній частоті, з використанням 15-канального розділення частот (FDMA). Сигнал в діапазоні L1 перебуває на центральній частоті 1602 МГц, а частота передачі супутників визначається за формулою 1602 МГц + n × 0,5625 МГц, де n це номер частотного каналу (n=−7,−6,−5,…0,…,6, раніше n=0,…,13). Сигнал в діапазоні L2 знаходиться на центральній частоті 1246 МГц, а частота передачі кожного сигналу визначається за формулою 1246 МГц + n×0.4375 МГц. Протилежно розташовані апарати не можуть бути видними з поверхні Землі одночасно, тому 15 радіоканалів достатньо для 24 супутників.

Відкритий сигнал генерується шляхом додавання за модулем 2 трьох кодових послідовностей: псевдовипадкового дальномірного коду зі швидкістю 511 кбіт/c, навігаційного повідомлення зі швидкістю 50 біт/c, і 100 Гц манчестер-коду. Всі ці послідовності генеруються одним тактовим генератором. Псевдовипадковий код генерується 9-кроковим регістром зсуву з періодом 1 мс.

Навігаційне повідомлення відкритого сигналу транслюється неперервно зі швидкістю 50 біт/c. Суперкадр довжиною 7500 біт потребує 150 секунд (2,5 хвилини) для передачі повного повідомлення і складається з 5-ти кадрів по 1500 біт (30 секунд). Кожен кадр (фрейм) складається із 15 рядків по 100 біт (2 секунди на передачу кожного рядка), 85 біт (1,7 секунди) даних и контрольних сум і 15 біт (0,3 секунди) на маркер часу. Рядки 1-4 містять безпосередню інформацію про супутник і передаються заново в кожному кадрі; дані містять ефемериди, зсув тактових генераторів частот, а також відомості про стан супутника. Рядки 5-15 містять альманах; в кадрах I—IV передаються дані на 5 супутників в кожному, а в кадрі V — про решту чотири супутника.

Ефемериди оновлюються кожні 30 хвилин з використанням вимірювань наземного контрольного сегменту; використовується система координат ECEF (Earth Centered, Earth Fixed) для розташування і швидкості, а також передаються параметри прискорення під дією Сонця й Місяця. Альманах використовує модифіковані елементи орбіти Кеплера і оновлюється щоденно.

Захищений сигнал підвищеної точності призначається для авторизованих користувачів, таких як Збройні сили Російської Федерації. Сигнал передається у квадратурній модуляції з відкритим сигналом на тих самих частотах, але його псевдовипадковий код має в десять разів більшу швидкість передачі, що збільшує точність визначення координат. Хоча захищений сигнал не зашифровано, формат його псевдовипадкового коду й навігаційних повідомлень є секретним. За даними дослідників, навігаційне повідомлення захищеного сигналу L1 передається зі швидкістю 50 біт/c без використання манчестер-кода, суперкадр складається з 72 кадрів довжиною 500 біт, де кожен кадр містить 5 рядків довжиною 100 біт і потребує 10 секунд на передачу. Таким чином, загальне навігаційне повідомлення має довжину 36 000 біт і потребує для передачі 720 секунд (12 хвилин); передбачається, що додаткова інформація використовується для підвищення точності параметрів сонячно-місячних прискорень і корекції частоти тактових генераторів.

CDMA-сигнали

Із середини 2000-х років готується введення сигналів ГЛОНАСС з кодовим розділенням.

Формат і частоти нових сигналів остаточно не визначені. За попередніми даними розробників, в супутниках Глонасс-К2 буде два відкритих і два зашифрованих сигнали в форматі CDMA.

Відкритий сигнал L3OC передається на частоті 1202,025 МГц, використовує (двійкову фазову маніпуляцію) BPSK(10) для [en] і інформаційного сигналів; псевдовипадковий далекомірний код транслюється з частотою 10,23 мільйонів імпульсів в секунду і модулюється на несучій частоті через (квадратурну фазову маніпуляцію) QPSK, при цьому пілотний і інформаційний сигнали рознесені по квадратурах модуляції: інформаційний сигнал перебуває в фазі, а пілотний — у квадратурі. Інформаційний сигнал додатково модульований 5-бітним кодом Баркера, а пілотний сигнал — 10-бітним .

Відкритий сигнал L1OC і захищений сигнал L1SC передаються на частоті 1600,995 МГц, а відкритий сигнал L2OC і захищений сигнал L2SC — на частоті 1248,06 МГц, перекриваючи діапазон сигналів формату FDMA. Відкриті сигнали L1OC і L2OC використовують Мультиплексування з поділом за часом для передавання пілотного і інформаційного сигналів; використовується модуляція BPSK(1) для інформаційного і BOC(1,1) для пілотного сигналів. Захищені широкосмугові сигнали L1SC і L2SC використовують модуляцію BOC(5,2,5) для пілотного і інформаційного сигналів, і передаються в квадратурі по відношенню до відкритих сигналів; при такому типі модуляції пік потужності зміщується на кінці частотного діапазону і захищений сигнал не заважає відкритому вузькосмуговому сигналу, що передається на несущій частоті.

Модуляція BOC (binary offset carrier, двійковий зсув носія) застосовується в сигналах систем Galileo і модернізованій GPS; в сигналах GLONASS і стандартній GPS застосовується (Двійкова фазова маніпуляція) (BPSK), однак і BPSK, і QPSK є частковими випадками квадратурної амплітудної модуляції (QAM-2 і QAM-4).

Навігаційне повідомлення сигналу L3OC передається зі швидкістю 100 біт/c. Один кадр розміром 1500 біт передається за 15 секунд і містить 5 текстових рядків, кожен довжиною 300 біт (3 секунди); у кожному кадрі містяться ефемериди поточного супутника і частина системного альманаху для трьох супутників. Суперкадр складається з 8 кадрів і має розмір 12000 біт, таким чином отримання альманаху для всіх 24-х супутників потребує 120 секунд (2 хвилини); у майбутньому суперкадр може бути розширений до 10 кадрів або 15000 біт (150 секунд або 2,5 хвилини на передавання) для підтримки роботи 30 супутників. У кожному рядку передається системний час; секунда координації UTC враховується подовженням (із заповненням нулями) або скороченням останнього рядка місяця на довжину в одну секунду (100 біт), скорочені рядки відкидаються апаратурою приймача.

Модернізація системи «Глонасс»
Серія космічного апарату Рік розгортання Стан Сигнали FDMA Сигнали CDMA Сумісні сигнали CDMA
1602 + n×0.5625 МГц 1246 + n×0.4375 МГц 1600.995 МГц 1248.06 МГц 1202.025 МГц 1575.42 МГц 1207.14 МГц 1176.45 МГц
1982—2005 Виведено із експлуатації 5× 10−13 L1OF, L1SF L2SF
«Глонасс-М» 2003—2016 В експлуатації 1× 10−13 L1OF, L1SF L2OF, L2SF L3OС†
«Глонасс-К1» 2011, 2014 Льотно-конструкторські випробування 5× 10−14-1× 10-13 L1OF, L1SF L2OF, L2SF L3OС
«Глонасс-К2» 2015—2024 В розробці 5× 10−14 L1OF, L1SF L2OF, L2SF L1OC, L1SC L2OC, L2SC L3OC
«Глонасс-КМ» 2025 На стадії вивчення L1OF, L1SF L2OF, L2SF L1OC, L1SC L2OC, L2SC L3OC, L3SC L1OCM L3OCM L5OCM
«O»: відкритий сигнал стандартної точності / «S»: шифрований сигнал високої точності
«F»: частотне розділення каналів (FDMA) / «С»: кодове розділення каналів (CDMA)
n = −7,−6,−5,…,0,…,5,6.

†Супутники Глонасс-М оснащуються передавачами сигналу L3OC з 2014 року.

Точність

На сьогодні точність визначення координат системою ГЛОНАСС дещо гірша від аналогічних показників GPS.

Згідно з даними (інші мови) на 18 вересня 2012 року похибки навігаційних показників ГЛОНАСС (при p = 0,95) по довготі і широті становили 3—6 м при використанні в середньому 7—8 супутників (залежно від точки прийому сигналів). Тоді як похибки GPS становили 2—4 м при використанні в середньому 6—11 супутників (залежно від точки прийому сигналів).

При використанні обох навігаційних систем досягається суттєве підвищення точності. Європейський проект EGNOS, який використовує сигнали з обох систем, дозволяє отримати точність визначення координат на території Європи на рівні 1,5—3 метрів.

Проблеми функціонування

2 квітня 2014 року у системі ГЛОНАСС стався найзначніший збій у роботі за всю історію існування космічного угруповання. Проблеми почалися приблизно о першій годині (за московським часом) 2 квітня і тривали приблизно до полудня. За даними сайту ЦНДІМАШ, у зазначений відрізок часу всі 24 супутника системи ГЛОНАСС видавали некоректні дані, тобто система практично не працювала.

Після виправлення помилок (2015 року) систему ГЛОНАСС, за офіційними даними, здали в користування та у власність Міноборони РФ.

У середині лютого 2016 року стало відомо, що система ГЛОНАСС перестала функціонувати на деякий час. Три супутника вийшли з ладу й на орбіті залишилось 21, тоді як для роботи ГЛОНАСС потрібно не менше 24 супутників. Супутник «Глонасс-738» був ушкоджений у результаті вибуху (скоріше за все — акумулятора); «Глонасс-737» було виведено з експлуатації через розрядження акумуляторної батареї; «Глонасс-736» втратив необхідну позицію через те, що у нього помилково було включено двигуни.

З початку листопада 2017 року усі 24 супутники функціонують в штатному режимі.

Станом на вересень 2023 року, російська система ГЛОНАСС опинилася на межі технологічного колапсу. Супутники ГЛОНАСС, які розміщені на орбіті, доживають свої останні роки, а запускати нові заважають санкції, введені проти російської космічної галузі. Наразі більше половини супутників угруповання вже застаріли, в інших близький до закінчення терміну придатності. Щоб підтримувати угруповання життєздатним, до кінця десятиліття потрібно вивести на орбіту 20 нових супутників. Але через брак потрібної електроніки Росія здатна виробляти та відправляти в космос лише 1-2 супутники на рік.

Див. також

Примітки

  1. . www.glonass-iac.ru. 12 жовтня 2016. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 17.05.2017.
  2. Білоус, Сергій. Россия взяла Украину в ГЛОНАСС [Росія взяла Україну в ГЛОНАСС]. Агентство Стратегічних Досліджень (рос.). оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 20 листопада 2009.
  3. . Інформаційний портал системи ГЛОНАСС (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  4. Принципы навигации. glonass-iac.ru (рос.).
  5. Часть 1. Судовождение. Теоретический курс подготовки капитанов, старших помощников капитанов и вахтенных помощников (PDF) (рос.). Клайпеда: Novikontas. 01 лютого 2005. с. 84—85. (PDF) оригіналу за 4 березня 2016.
  6. GLONASS Status and Progress [ 14 червня 2011 у Wayback Machine.], S.G.Revnivykh. «L1CR and L5R CDMA interoperable with GPS and Galileo». 47th CGSIC Meeting, September 2007
  7. GLONASS Status and Development [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.], G.Stupak, 5th ICG Meeting. October 2010
  8. Russia Reveals CDMA Signal Plan as GLONASS Nears Full Operational Capacity [ 26 листопада 2010 у Wayback Machine.]. Inside GNSS. December 2010
  9. GLONASS Status and Modernization [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]. Ekaterina Oleynik, Sergey Revnivykh, 51th CGSIG Meeting, September 2011
  10. GLONASS Status and Modernization [ 15 травня 2012 у Wayback Machine.]. Sergey Revnivykh. 6th ICG Meeting, September 2011
  11. GLONASS Status and Modernization [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]. Sergey Revnivykh. 7th ICG Meeting, November 2012
  12. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 22 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  13. Инновация: ГЛОНАСС. Стратегии развития [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.] // Роскосмос, 2011
  14. GLONASS Modernization [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] Yuri Urlichich, Valery Subbotin, Grigory Stupak, Vyacheslav Dvorkin, Alexander Povalyaev, Sergey Karutin, and Rudolf Bakitko, Russian Space Systems. GPS World, November 2011
  15. GLONASS: Developing Strategies for the Future [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]. Yuri Urlichich, Valeriy Subbotin, Grigory Stupak, Vyacheslav Dvorkin, Alexander Povalyaev, and Sergey Karutin. GPS World, November 2011
  16. . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
  17. . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
  18. . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
  19. . Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 8 червня 2022.
  20. http://www.esa.int/esaNA/GGGQI950NDC_egnos_0.html [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.] «The master control centres determine the accuracy of GPS and GLONASS signals received at each station»
  21. http://www.esa.int/esaNA/SEMKMQWO4HD_egnos_0.html [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.] «By correcting GPS signals, EGNOS gives an accuracy of down to 1.5 metres»
  22. . Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 7 квітня 2014.
  23. . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  24. . Известия. 18.02.2016. Архів оригіналу за 27 лютого 2016. Процитовано 17.05.2017.
  25. . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
  26. Грошей немає: російська ГЛОНАСС опинилася на межі технологічного колапсу. 21.09.2023, 21:22

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

GLONASS Globalna Navigacijna Suputnikova Sistema spochatku radyanska a potim rosijska radionavigacijna suputnikova sistema rozroblena na zamovlennya Ministerstva oboroni SRSR Rozgortannya sistemi u kosmosi zrobleno za dopomogoyu suputnikiv Glonass K ta Glonass M GLONASS drugogo pokolinnya Logotip GLONASS Osnovoyu sistemi ye 24 suputniki sho obertayutsya nad poverhneyu Zemli v troh orbitalnih ploshinah Koordinati viznachayutsya za principom uzyatim za analogiyeyu amerikanskoyi sistemi globalnogo poziciyuvannya GPS Yak alternativa obom sistemam u Yevropi rozroblyayetsya sistema Galileo Suputniki sistemi GLONASS stalo peredayut radioviprominyuvannya dvoh tipiv ST diapazonu L1 1 6 GGc ta visokoyi tochnosti VT diapazoniv L1 ta L2 1 2 GGc IstoriyaPochatok robit po stvorennyu sistemi GLONASS buv pokladenij u grudni 1976 roku Pershij kosmichnij aparat sistemi Kosmos 1413 bulo zapusheno 12 zhovtnya 1982 roku U listopadi 2009 roku bulo ogolosheno sho Naukovo doslidnij institut radiotehnichnih vimiryuvan sho u Harkovi ta Rosijskij naukovo doslidnij institut kosmichnogo priladobuduvannya sho u Moskvi stvoryat spilne pidpriyemstvo Partneri stvoryat sistemu suputnikovoyi navigaciyi zaradi obslugovuvannya spozhivachiv na teritoriyi dvoh krayin NavigaciyaPorivnyannya orbit riznih NS Suputniki GLONASS perebuvayut na orbiti serednoyu visotoyu 19400 km iz nahilom 64 8 i periodom 11 godin 15 hvilin Taka orbita bilshe pridatna dlya zastosuvannya na visokih shirotah pivnichnij i pivdennij polyarnij region de signal NAVSTAR prijmayetsya pogano Grupa suputnikiv rozgornuta v troh orbitalnih ploshinah iz 8 rivnomirno rozpodilenimi suputnikami v kozhnij Dlya stvorennya globalnogo pokrittya neobhidno 24 suputniki a dlya pokrittya teritoriyi Rosiyi neobhidno 18 suputnikiv Signali peredayutsya z napravlenistyu v 38 z vikoristannyam pravoyi krugovoyi polyarizaciyi iz potuzhnistyu 316 500 Vt EIRP 25 27 dBW Dlya viznachennya koordinat prijmach povinen otrimuvati signal shonajmenshe vid chotiroh suputnikiv i rozrahuvati vidstan do nih Pri vikoristanni troh suputnikiv viznachennya koordinat uskladnene cherez pomilki sho zumovleni netochnistyu godinnika prijmacha Navigacijni signali FDMA signali Vikoristovuyutsya dva tipi signaliv vidkriti zi zvichajnoyu tochnistyu i zahisheni z pidvishenoyu tochnistyu Signali peredayutsya z vikoristannyam metodu rozshirennya spektru v pryamij poslidovnosti DSSS i modulyaciyeyu cherez dvijkovu fazovu manipulyaciyu BPSK Vsi suputniki vikoristovuyut odnu i tu samu psevdovipadkovu kodovu poslidovnist dlya peredachi vidkritih signaliv odnak kozhen suputnik zdijsnyuye peredachu na riznij chastoti z vikoristannyam 15 kanalnogo rozdilennya chastot FDMA Signal v diapazoni L1 perebuvaye na centralnij chastoti 1602 MGc a chastota peredachi suputnikiv viznachayetsya za formuloyu 1602 MGc n 0 5625 MGc de n ce nomer chastotnogo kanalu n 7 6 5 0 6 ranishe n 0 13 Signal v diapazoni L2 znahoditsya na centralnij chastoti 1246 MGc a chastota peredachi kozhnogo signalu viznachayetsya za formuloyu 1246 MGc n 0 4375 MGc Protilezhno roztashovani aparati ne mozhut buti vidnimi z poverhni Zemli odnochasno tomu 15 radiokanaliv dostatno dlya 24 suputnikiv Vidkritij signal generuyetsya shlyahom dodavannya za modulem 2 troh kodovih poslidovnostej psevdovipadkovogo dalnomirnogo kodu zi shvidkistyu 511 kbit c navigacijnogo povidomlennya zi shvidkistyu 50 bit c i 100 Gc manchester kodu Vsi ci poslidovnosti generuyutsya odnim taktovim generatorom Psevdovipadkovij kod generuyetsya 9 krokovim registrom zsuvu z periodom 1 ms Navigacijne povidomlennya vidkritogo signalu translyuyetsya neperervno zi shvidkistyu 50 bit c Superkadr dovzhinoyu 7500 bit potrebuye 150 sekund 2 5 hvilini dlya peredachi povnogo povidomlennya i skladayetsya z 5 ti kadriv po 1500 bit 30 sekund Kozhen kadr frejm skladayetsya iz 15 ryadkiv po 100 bit 2 sekundi na peredachu kozhnogo ryadka 85 bit 1 7 sekundi danih i kontrolnih sum i 15 bit 0 3 sekundi na marker chasu Ryadki 1 4 mistyat bezposerednyu informaciyu pro suputnik i peredayutsya zanovo v kozhnomu kadri dani mistyat efemeridi zsuv taktovih generatoriv chastot a takozh vidomosti pro stan suputnika Ryadki 5 15 mistyat almanah v kadrah I IV peredayutsya dani na 5 suputnikiv v kozhnomu a v kadri V pro reshtu chotiri suputnika Efemeridi onovlyuyutsya kozhni 30 hvilin z vikoristannyam vimiryuvan nazemnogo kontrolnogo segmentu vikoristovuyetsya sistema koordinat ECEF Earth Centered Earth Fixed dlya roztashuvannya i shvidkosti a takozh peredayutsya parametri priskorennya pid diyeyu Soncya j Misyacya Almanah vikoristovuye modifikovani elementi orbiti Keplera i onovlyuyetsya shodenno Zahishenij signal pidvishenoyi tochnosti priznachayetsya dlya avtorizovanih koristuvachiv takih yak Zbrojni sili Rosijskoyi Federaciyi Signal peredayetsya u kvadraturnij modulyaciyi z vidkritim signalom na tih samih chastotah ale jogo psevdovipadkovij kod maye v desyat raziv bilshu shvidkist peredachi sho zbilshuye tochnist viznachennya koordinat Hocha zahishenij signal ne zashifrovano format jogo psevdovipadkovogo kodu j navigacijnih povidomlen ye sekretnim Za danimi doslidnikiv navigacijne povidomlennya zahishenogo signalu L1 peredayetsya zi shvidkistyu 50 bit c bez vikoristannya manchester koda superkadr skladayetsya z 72 kadriv dovzhinoyu 500 bit de kozhen kadr mistit 5 ryadkiv dovzhinoyu 100 bit i potrebuye 10 sekund na peredachu Takim chinom zagalne navigacijne povidomlennya maye dovzhinu 36 000 bit i potrebuye dlya peredachi 720 sekund 12 hvilin peredbachayetsya sho dodatkova informaciya vikoristovuyetsya dlya pidvishennya tochnosti parametriv sonyachno misyachnih priskoren i korekciyi chastoti taktovih generatoriv CDMA signali Iz seredini 2000 h rokiv gotuyetsya vvedennya signaliv GLONASS z kodovim rozdilennyam Format i chastoti novih signaliv ostatochno ne viznacheni Za poperednimi danimi rozrobnikiv v suputnikah Glonass K2 bude dva vidkritih i dva zashifrovanih signali v formati CDMA Vidkritij signal L3OC peredayetsya na chastoti 1202 025 MGc vikoristovuye dvijkovu fazovu manipulyaciyu BPSK 10 dlya en i informacijnogo signaliv psevdovipadkovij dalekomirnij kod translyuyetsya z chastotoyu 10 23 miljoniv impulsiv v sekundu i modulyuyetsya na nesuchij chastoti cherez kvadraturnu fazovu manipulyaciyu QPSK pri comu pilotnij i informacijnij signali rozneseni po kvadraturah modulyaciyi informacijnij signal perebuvaye v fazi a pilotnij u kvadraturi Informacijnij signal dodatkovo modulovanij 5 bitnim kodom Barkera a pilotnij signal 10 bitnim Vidkritij signal L1OC i zahishenij signal L1SC peredayutsya na chastoti 1600 995 MGc a vidkritij signal L2OC i zahishenij signal L2SC na chastoti 1248 06 MGc perekrivayuchi diapazon signaliv formatu FDMA Vidkriti signali L1OC i L2OC vikoristovuyut Multipleksuvannya z podilom za chasom dlya peredavannya pilotnogo i informacijnogo signaliv vikoristovuyetsya modulyaciya BPSK 1 dlya informacijnogo i BOC 1 1 dlya pilotnogo signaliv Zahisheni shirokosmugovi signali L1SC i L2SC vikoristovuyut modulyaciyu BOC 5 2 5 dlya pilotnogo i informacijnogo signaliv i peredayutsya v kvadraturi po vidnoshennyu do vidkritih signaliv pri takomu tipi modulyaciyi pik potuzhnosti zmishuyetsya na kinci chastotnogo diapazonu i zahishenij signal ne zavazhaye vidkritomu vuzkosmugovomu signalu sho peredayetsya na nesushij chastoti Modulyaciya BOC binary offset carrier dvijkovij zsuv nosiya zastosovuyetsya v signalah sistem Galileo i modernizovanij GPS v signalah GLONASS i standartnij GPS zastosovuyetsya Dvijkova fazova manipulyaciya BPSK odnak i BPSK i QPSK ye chastkovimi vipadkami kvadraturnoyi amplitudnoyi modulyaciyi QAM 2 i QAM 4 Navigacijne povidomlennya signalu L3OC peredayetsya zi shvidkistyu 100 bit c Odin kadr rozmirom 1500 bit peredayetsya za 15 sekund i mistit 5 tekstovih ryadkiv kozhen dovzhinoyu 300 bit 3 sekundi u kozhnomu kadri mistyatsya efemeridi potochnogo suputnika i chastina sistemnogo almanahu dlya troh suputnikiv Superkadr skladayetsya z 8 kadriv i maye rozmir 12000 bit takim chinom otrimannya almanahu dlya vsih 24 h suputnikiv potrebuye 120 sekund 2 hvilini u majbutnomu superkadr mozhe buti rozshirenij do 10 kadriv abo 15000 bit 150 sekund abo 2 5 hvilini na peredavannya dlya pidtrimki roboti 30 suputnikiv U kozhnomu ryadku peredayetsya sistemnij chas sekunda koordinaciyi UTC vrahovuyetsya podovzhennyam iz zapovnennyam nulyami abo skorochennyam ostannogo ryadka misyacya na dovzhinu v odnu sekundu 100 bit skorocheni ryadki vidkidayutsya aparaturoyu prijmacha Modernizaciya sistemi Glonass Seriya kosmichnogo aparatu Rik rozgortannya Stan Signali FDMA Signali CDMA Sumisni signali CDMA 1602 n 0 5625 MGc 1246 n 0 4375 MGc 1600 995 MGc 1248 06 MGc 1202 025 MGc 1575 42 MGc 1207 14 MGc 1176 45 MGc 1982 2005 Vivedeno iz ekspluataciyi 5 10 13 L1OF L1SF L2SF Glonass M 2003 2016 V ekspluataciyi 1 10 13 L1OF L1SF L2OF L2SF L3OS Glonass K1 2011 2014 Lotno konstruktorski viprobuvannya 5 10 14 1 10 13 L1OF L1SF L2OF L2SF L3OS Glonass K2 2015 2024 V rozrobci 5 10 14 L1OF L1SF L2OF L2SF L1OC L1SC L2OC L2SC L3OC Glonass KM 2025 Na stadiyi vivchennya L1OF L1SF L2OF L2SF L1OC L1SC L2OC L2SC L3OC L3SC L1OCM L3OCM L5OCM O vidkritij signal standartnoyi tochnosti S shifrovanij signal visokoyi tochnosti F chastotne rozdilennya kanaliv FDMA S kodove rozdilennya kanaliv CDMA n 7 6 5 0 5 6 Suputniki Glonass M osnashuyutsya peredavachami signalu L3OC z 2014 roku Tochnist Na sogodni tochnist viznachennya koordinat sistemoyu GLONASS desho girsha vid analogichnih pokaznikiv GPS Zgidno z danimi inshi movi na 18 veresnya 2012 roku pohibki navigacijnih pokaznikiv GLONASS pri p 0 95 po dovgoti i shiroti stanovili 3 6 m pri vikoristanni v serednomu 7 8 suputnikiv zalezhno vid tochki prijomu signaliv Todi yak pohibki GPS stanovili 2 4 m pri vikoristanni v serednomu 6 11 suputnikiv zalezhno vid tochki prijomu signaliv Pri vikoristanni oboh navigacijnih sistem dosyagayetsya suttyeve pidvishennya tochnosti Yevropejskij proekt EGNOS yakij vikoristovuye signali z oboh sistem dozvolyaye otrimati tochnist viznachennya koordinat na teritoriyi Yevropi na rivni 1 5 3 metriv Problemi funkcionuvannya2 kvitnya 2014 roku u sistemi GLONASS stavsya najznachnishij zbij u roboti za vsyu istoriyu isnuvannya kosmichnogo ugrupovannya Problemi pochalisya priblizno o pershij godini za moskovskim chasom 2 kvitnya i trivali priblizno do poludnya Za danimi sajtu CNDIMASh u zaznachenij vidrizok chasu vsi 24 suputnika sistemi GLONASS vidavali nekorektni dani tobto sistema praktichno ne pracyuvala Pislya vipravlennya pomilok 2015 roku sistemu GLONASS za oficijnimi danimi zdali v koristuvannya ta u vlasnist Minoboroni RF U seredini lyutogo 2016 roku stalo vidomo sho sistema GLONASS perestala funkcionuvati na deyakij chas Tri suputnika vijshli z ladu j na orbiti zalishilos 21 todi yak dlya roboti GLONASS potribno ne menshe 24 suputnikiv Suputnik Glonass 738 buv ushkodzhenij u rezultati vibuhu skorishe za vse akumulyatora Glonass 737 bulo vivedeno z ekspluataciyi cherez rozryadzhennya akumulyatornoyi batareyi Glonass 736 vtrativ neobhidnu poziciyu cherez te sho u nogo pomilkovo bulo vklyucheno dviguni Z pochatku listopada 2017 roku usi 24 suputniki funkcionuyut v shtatnomu rezhimi Stanom na veresen 2023 roku rosijska sistema GLONASS opinilasya na mezhi tehnologichnogo kolapsu Suputniki GLONASS yaki rozmisheni na orbiti dozhivayut svoyi ostanni roki a zapuskati novi zavazhayut sankciyi vvedeni proti rosijskoyi kosmichnoyi galuzi Narazi bilshe polovini suputnikiv ugrupovannya vzhe zastarili v inshih blizkij do zakinchennya terminu pridatnosti Shob pidtrimuvati ugrupovannya zhittyezdatnim do kincya desyatilittya potribno vivesti na orbitu 20 novih suputnikiv Ale cherez brak potribnoyi elektroniki Rosiya zdatna viroblyati ta vidpravlyati v kosmos lishe 1 2 suputniki na rik Div takozhGPS monitoringPrimitki www glonass iac ru 12 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 17 05 2017 Bilous Sergij Rossiya vzyala Ukrainu v GLONASS Rosiya vzyala Ukrayinu v GLONASS Agentstvo Strategichnih Doslidzhen ros originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 20 listopada 2009 Informacijnij portal sistemi GLONASS ros Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 1 grudnya 2014 Principy navigacii glonass iac ru ros Chast 1 Sudovozhdenie Teoreticheskij kurs podgotovki kapitanov starshih pomoshnikov kapitanov i vahtennyh pomoshnikov PDF ros Klajpeda Novikontas 01 lyutogo 2005 s 84 85 PDF originalu za 4 bereznya 2016 GLONASS Status and Progress 14 chervnya 2011 u Wayback Machine S G Revnivykh L1CR and L5R CDMA interoperable with GPS and Galileo 47th CGSIC Meeting September 2007 GLONASS Status and Development 21 veresnya 2013 u Wayback Machine G Stupak 5th ICG Meeting October 2010 Russia Reveals CDMA Signal Plan as GLONASS Nears Full Operational Capacity 26 listopada 2010 u Wayback Machine Inside GNSS December 2010 GLONASS Status and Modernization 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Ekaterina Oleynik Sergey Revnivykh 51th CGSIG Meeting September 2011 GLONASS Status and Modernization 15 travnya 2012 u Wayback Machine Sergey Revnivykh 6th ICG Meeting September 2011 GLONASS Status and Modernization 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Sergey Revnivykh 7th ICG Meeting November 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 22 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Innovaciya GLONASS Strategii razvitiya 3 travnya 2015 u Wayback Machine Roskosmos 2011 GLONASS Modernization 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Yuri Urlichich Valery Subbotin Grigory Stupak Vyacheslav Dvorkin Alexander Povalyaev Sergey Karutin and Rudolf Bakitko Russian Space Systems GPS World November 2011 GLONASS Developing Strategies for the Future 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Yuri Urlichich Valeriy Subbotin Grigory Stupak Vyacheslav Dvorkin Alexander Povalyaev and Sergey Karutin GPS World November 2011 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 26 veresnya 2019 Procitovano 8 chervnya 2022 http www esa int esaNA GGGQI950NDC egnos 0 html 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine The master control centres determine the accuracy of GPS and GLONASS signals received at each station http www esa int esaNA SEMKMQWO4HD egnos 0 html 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine By correcting GPS signals EGNOS gives an accuracy of down to 1 5 metres Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 7 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 28 bereznya 2021 Izvestiya 18 02 2016 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2016 Procitovano 17 05 2017 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Groshej nemaye rosijska GLONASS opinilasya na mezhi tehnologichnogo kolapsu 21 09 2023 21 22

Дата публікації:
Топ