Глонасс-М

«Глонасс-М» (найменування за ОКР «Ураган-М», (Індекс ГРАУ): 11Ф654М, 14Ф113) — серія космічних апаратів російської глобальної навігаційної системи ГЛОНАСС 2-го покоління, розроблена . Від супутників серії (1-ше покоління) вірізняється гарантійним терміном активного існування 7 років. Ці супутники випромінюють, на відміну від апаратів попереднього покоління, вже по 2 сигнали для цивільних користувачів, що дозволяє суттєво підвищити точність місцезнаходження.

Технічні дані

• маса — 1415 кг,
• — 7 років,
• особливості — 2 сигнали для цивільних споживачів,
• порівняно із супутниками попереднього покоління («Глонасс») точність визначення місця розташування об'єктів підвищена в 2,5 рази,
• потужність СЕП — 1400 Вт,
• початок льотних випробувань — 10 грудня 2003.
• бортовий комп'ютер на базі мікропроцесора К1839 (радянський проект з клонування процесорної архітектури VAX)

Аварії та події

• У липні 2010 року в Ульяновській області в аварію потрапив потяг, що перевозив ракету-носій «Протон-М». Ракета-носій призначалася для проведення 2 вересня запуску з Байконура трьох навігаційних супутників «Глонасс-М».
• Запуск ракети-носія «Протон-М» 5 грудня 2010 в 15 годин 13 хвилин (мск) закінчився невдачею. Після старту «Протон-М» змінив задану траєкторію польоту і ще до відділення розгінного блоку пішов по тангажу на 8 градусів та ракета вийшла на незамкнену орбіту. До часу відділення розгінного блоку (11С861-03) з 3 супутниками «ГЛОНАСС-М», який пройшов у штатному режимі, він вже знаходився на нештатній траєкторії польоту, а потім і зовсім вийшов із зони радіовидимості російських засобів стеження. Телеметрії з розгінного блоку після його відділення від «Протона» фахівці так і не отримали. Залишки розгінного блоку ДМ з трьома супутниками «Глонасс-М» впали в Тихому океані в районі Гавайських островів. Повний збиток від втрати супутників оцінювався в $ 90 млн., при цьому страхуванням була покрита лише приблизно тридцята частина збитку — страхова сума склала $3,5 млн. Страхуванням займалася страхова компанія «Страховий центр "Супутник"», супутники були перестраховані на $3,3 млн в страховій компанії «Російський страховий центр»,.
• 2 липня 2013 ракета-носій «Протон-М» з розгінним блоком ДМ-03 (11С861-03) та трьома російськими навігаційними космічними апаратами «Глонасс-М» — «Ураган-М» №48, «Ураган-М» №49, «Ураган-М» №50, яка стартувала з Байконура, впала на першій хвилині старту. Жоден із втрачених супутників не був застрахований через дефіцит коштів, які виділяв Роскосмосом на цю статтю витрат, а також через рішення не страхувати серійні супутники.

Примітки

1. Сергей Иванов доволен работой ГЛОНАСС [ 6 вересня 2010 у Wayback Machine.] Коммерсант, 11 марта 2008
2. Краткое описание [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайте ОАО «ИСС» имени академика М. Ф. Решетнёва
3. . Сообщение для СМИ о происшествии с РН «Протон» (21 липня 2010). Перевірено 21 липня 2010. Архівовано з першоджерела 2 березня 2012.
4. . Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 30 листопада 2018.
5. . Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 30 листопада 2018.
6. Космические риски, или кто заплатит за ущерб?. «Личные деньги» (10 грудня 2010). — Запуск трёх космических спутников в начале декабря должен был сделать навигационную спутниковую систему ГЛОНАСС, являющуюся аналогом американской GPS, полностью дееспособной. Однако этого не случилось. В начале декабря Россия потеряла три спутника «Глонасс-М». Перевірено 19 травня 2014.
7. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
8. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
9. «Протон-М» вновь не дотянул спутники ГЛОНАСС до орбиты. Наука. РИА Новости (2 липня 2013). Перевірено 2 липня 2013. Архівовано з першоджерела 2 липня 2013.
10. На Байконуре упала ракета «Протон». Космос ждёт. Интерфакс (2 липня 2013). Перевірено 2 липня 2013.
11. Никольский, Алексей; Нехайчук, Юрий. Роскосмосу не хватает документов. (3 липня 2013). — Ни один из трёх спутников «Глонасс-М», погибших на «Байконуре», не был застрахован: Роскосмос тратит деньги на страховку только уникальных космических аппаратов. Перевірено 19 травня 2014.

Посилання