Акведук Севастополя (Лазарєвський акведук) — акведук XIX століття, один з найбільших у Криму. Ініціатором його створення став адмірал Лазарєв. Акведук було занесено до списку національних пам'яток України. Сьогодні добре відомі три його фрагмента. Знаходиться в Ушаковій балці (охоронний нац. номер 1242) та Аполоновій балці (ділянка місцевого значення), а також у селищі Хмельницьке на річці Чорна (пам'ятка історії місцевого значення 102-Св).
Акведук у Севастополі | |
---|---|
Акведук, Севастополь, Ушакова балка | |
44.542009° пн. ш. 33.663707° сх. д. / 44.542009° пн. ш. 33.663707° сх. д.Координати: 44.542009° пн. ш. 33.663707° сх. д. / 44.542009° пн. ш. 33.663707° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Севастополь |
Тип | акведук |
Будівельник | Джон Уптон |
Засновник | Михайло Петрович Лазарєв |
Дата заснування | середина XIX століття |
Статус | пам'ятка архітектури місцевого та національного значення |
Стан | майже цілковито зруйнований |
Акведук у Севастополі Акведук у Севастополі (Sevastopol) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Севастополю завжди бракувало прісної води. У 1784 році за вказівкою князя Потьомкіна було досліджене джерело у восьми кілометрах від міста, але план водогону зіткнувся з браком фінансування.
Пізніше акведуки водоводу були зведені за єдиним проектом інженера-полковника Джона Уптона у сорокових роках XIX ст. Англієць був також творцем Графської пристані та Вежі вітрів. Перший проект розробив у 1824 році Антуан Рокур.
Будівництво почалося за адмірала Грейга, було продовжене Лазарєвим. У 1835 році затверджене нове Адміралтейство, а будівництво водогону скінчене у 1853-му. За рік почалася Оборона Севастополя.
Необхідність будівництва водогону зумовило зараження Севастопольської бухти молюсками-деревоточцями. Прісна вода у доках вбивала паразитів.
Віадук — це міст на високих опорах через глибокий яр або ущелину, а акведуком зветься увесь комплекс водогону. Його ширина була 400 футів, довжина — 300, а глибина — 24. У п'яти резервуарах докового комплексу можна було помістити два 60-гарматних фрегата, один 120-гарматний і два 80-гарматних. «Самопливний водопровід» довжиною, приблизно, 17 верст, простягався від річки Чорної, Інкерманською долиною, до комплексу доків в Корабельній бухті. З них прісна вода поступала до докового комплексу Лазарєвського адміралтейства. За свідченням сучасників, док водогону був висічений у вапняку і облицьований гранітом.
Пагорбами, що оточують Севастополь, були зроблені три тунелі, балками і ярами перекинуті акведуки каналу. Вони були збудовані в античному стилі з великих блоків інкерманського каменя. Всього було споруджено п'ять акведуків: Інкерманський, Чоргунський, в Кілен-балці, Ушаковій і Аполлоновій балках.
У процесі будівництва доків з'ясувалося, що їх наповнення займає майже три тижні замість розрахункових трьох днів. У 1842 році була побудована насосна станція для подачі в доки морської води. Водою з акведука наповнювали цистерни судів. Споруди частково зруйновані англо-французькими військами у 1855 році, а також пізніше, при будівництві Лозово-Севастопольської залізниці.
Акведуки Корабельної сторони
Акведук в Ушаковій балці
Ушакова балка проходить в Нахімовському районі Севастополя на Корабельній стороні за 2 км на схід від мису Павловського. Початково акведук складався з 16-ти арок. Збереглося 6 прольотів повністю та 2 частково, а також фрагмент західної опори.
Акведук в Аполлоновій балці
Аполлонова балка — балка на Корабельній стороні Севастополя в Нахімовському районі, на схід від Павловського мису. Поруч знаходиться причал катерів та вулиця Причальна. Збереглося 10 прольотів довжиною 60 метрів, можливо, кілька втрачені прольотів. Став частиною житлових будинків, прольоти, окрім двох, замуровані і використовуються як господарські приміщення.
Чоргунський акведук
44°32′31″ пн. ш. 33°39′49″ сх. д. / 44.542009° пн. ш. 33.663707° сх. д.
Невеликий міст без фундаменту на річці Чорна, недалеко від села Хмельницьке, довжиною 12 метрів, поставлений прямо на дно річки на дерев'яних зрубах. Зберігся повністю, за винятком окремих каменів.. Працював до кінця 20-го століття, подаючи воду на поля поблизу.
Інші споруди
Від річки Чорної канал йшов до Інкерману. В середині XX століття цією ділянкою опікувалося підприємство «Севгорводоканал». Наступний, Інкерманський акведук, знаходився в Каменоломенному яру. Його 10 арок простягалися на 60 метрів і були заввишки близько 7 метрів. Він пережив німецькі бомбардування 29 червня 1942 і був розібраний після війни.
В Георгіївській балці споруди були підірвані англійцями. Водогін закінчувався на Павлівському мисі басейном і цистерною (територія Севастопольського морського заводу ім. С. Орджонікідзе).
Примітки
- Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» №574-VI від 23 вересня 2008 року - Картка документа на офіційному сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
- Веникеев Е. В. Архитектура Севастополя. Симферополь, 1983, с. 41
- Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 24 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
- энциклопедический справочник «Севастополь», 2000 г. под ред. М. П. Апошанской
Посилання
- Лазаревский водовод, акведуки на форуме sevastopol.ws [ 25 липня 2015 у Wayback Machine.]
Література
- В. Г. Шавшин «Каменная летопись Севастополя» (рос.)
- Е. В. Веникеев «Севастопольские маршруты» (рос.)
- Ю. А. Скориков. Севастопольская крепость (рос.)
- Севастополь. Энциклопедический справочник. Изд. 2-е. — Севастополь, 2008. — С.72. (рос.)
- Исторические улицы и памятники Севастополя. — Симферополь, 1996. — С.114 (рос.)
- Заворотная Н. Аполлонова балка: Свет утра и тени вечера // Труженик моря. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akveduk Sevastopolya Lazaryevskij akveduk akveduk XIX stolittya odin z najbilshih u Krimu Iniciatorom jogo stvorennya stav admiral Lazaryev Akveduk bulo zaneseno do spisku nacionalnih pam yatok Ukrayini Sogodni dobre vidomi tri jogo fragmenta Znahoditsya v Ushakovij balci ohoronnij nac nomer 1242 ta Apolonovij balci dilyanka miscevogo znachennya a takozh u selishi Hmelnicke na richci Chorna pam yatka istoriyi miscevogo znachennya 102 Sv Shirina zobrazheniya lat dir lat min lat sec lon sec lon min lon dir Akveduk u SevastopoliAkveduk Sevastopol Ushakova balka44 542009 pn sh 33 663707 sh d 44 542009 pn sh 33 663707 sh d 44 542009 33 663707 Koordinati 44 542009 pn sh 33 663707 sh d 44 542009 pn sh 33 663707 sh d 44 542009 33 663707Krayina UkrayinaMistoSevastopolTipakvedukBudivelnikDzhon UptonZasnovnikMihajlo Petrovich LazaryevData zasnuvannyaseredina XIX stolittyaStatus pam yatka arhitekturi miscevogo ta nacionalnogo znachennyaStanmajzhe cilkovito zrujnovanijAkveduk u SevastopoliAkveduk u Sevastopoli Sevastopol Mediafajli u VikishovishiIstoriyaAkveduk u Inkermani Lev Lagorio 1850 35x48 papir akvarel Chorgunskij akveduk Lev Lagorio 1850 35x48 papir akvarel Akveduk Kilen balki Lev Lagorio 1850 35x48 papir akvarel Sevastopolyu zavzhdi brakuvalo prisnoyi vodi U 1784 roci za vkazivkoyu knyazya Potomkina bulo doslidzhene dzherelo u vosmi kilometrah vid mista ale plan vodogonu zitknuvsya z brakom finansuvannya Piznishe akveduki vodovodu buli zvedeni za yedinim proektom inzhenera polkovnika Dzhona Uptona u sorokovih rokah XIX st Angliyec buv takozh tvorcem Grafskoyi pristani ta Vezhi vitriv Pershij proekt rozrobiv u 1824 roci Antuan Rokur Budivnictvo pochalosya za admirala Grejga bulo prodovzhene Lazaryevim U 1835 roci zatverdzhene nove Admiraltejstvo a budivnictvo vodogonu skinchene u 1853 mu Za rik pochalasya Oborona Sevastopolya Neobhidnist budivnictva vodogonu zumovilo zarazhennya Sevastopolskoyi buhti molyuskami derevotochcyami Prisna voda u dokah vbivala parazitiv Viaduk ce mist na visokih oporah cherez glibokij yar abo ushelinu a akvedukom zvetsya uves kompleks vodogonu Jogo shirina bula 400 futiv dovzhina 300 a glibina 24 U p yati rezervuarah dokovogo kompleksu mozhna bulo pomistiti dva 60 garmatnih fregata odin 120 garmatnij i dva 80 garmatnih Samoplivnij vodoprovid dovzhinoyu priblizno 17 verst prostyagavsya vid richki Chornoyi Inkermanskoyu dolinoyu do kompleksu dokiv v Korabelnij buhti Z nih prisna voda postupala do dokovogo kompleksu Lazaryevskogo admiraltejstva Za svidchennyam suchasnikiv dok vodogonu buv visichenij u vapnyaku i oblicovanij granitom Pagorbami sho otochuyut Sevastopol buli zrobleni tri tuneli balkami i yarami perekinuti akveduki kanalu Voni buli zbudovani v antichnomu stili z velikih blokiv inkermanskogo kamenya Vsogo bulo sporudzheno p yat akvedukiv Inkermanskij Chorgunskij v Kilen balci Ushakovij i Apollonovij balkah U procesi budivnictva dokiv z yasuvalosya sho yih napovnennya zajmaye majzhe tri tizhni zamist rozrahunkovih troh dniv U 1842 roci bula pobudovana nasosna stanciya dlya podachi v doki morskoyi vodi Vodoyu z akveduka napovnyuvali cisterni sudiv Sporudi chastkovo zrujnovani anglo francuzkimi vijskami u 1855 roci a takozh piznishe pri budivnictvi Lozovo Sevastopolskoyi zaliznici Starij akveduk u Apollonovij balciAkveduki Korabelnoyi storoniAkveduk v Ushakovij balci Ushakova balka prohodit v Nahimovskomu rajoni Sevastopolya na Korabelnij storoni za 2 km na shid vid misu Pavlovskogo Pochatkovo akveduk skladavsya z 16 ti arok Zbereglosya 6 prolotiv povnistyu ta 2 chastkovo a takozh fragment zahidnoyi opori Akveduk v Apollonovij balci Apollonova balka balka na Korabelnij storoni Sevastopolya v Nahimovskomu rajoni na shid vid Pavlovskogo misu Poruch znahoditsya prichal kateriv ta vulicya Prichalna Zbereglosya 10 prolotiv dovzhinoyu 60 metriv mozhlivo kilka vtracheni prolotiv Stav chastinoyu zhitlovih budinkiv proloti okrim dvoh zamurovani i vikoristovuyutsya yak gospodarski primishennya Chorgunskij akvedukAkveduk cherez richku Chornu 44 32 31 pn sh 33 39 49 sh d 44 542009 pn sh 33 663707 sh d 44 542009 33 663707 Nevelikij mist bez fundamentu na richci Chorna nedaleko vid sela Hmelnicke dovzhinoyu 12 metriv postavlenij pryamo na dno richki na derev yanih zrubah Zberigsya povnistyu za vinyatkom okremih kameniv Pracyuvav do kincya 20 go stolittya podayuchi vodu na polya poblizu Inshi sporudiVid richki Chornoyi kanal jshov do Inkermanu V seredini XX stolittya ciyeyu dilyankoyu opikuvalosya pidpriyemstvo Sevgorvodokanal Nastupnij Inkermanskij akveduk znahodivsya v Kamenolomennomu yaru Jogo 10 arok prostyagalisya na 60 metriv i buli zavvishki blizko 7 metriv Vin perezhiv nimecki bombarduvannya 29 chervnya 1942 i buv rozibranij pislya vijni V Georgiyivskij balci sporudi buli pidirvani anglijcyami Vodogin zakinchuvavsya na Pavlivskomu misi basejnom i cisternoyu teritoriya Sevastopolskogo morskogo zavodu im S Ordzhonikidze PrimitkiZakon Ukrayini Pro Perelik pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi 574 VI vid 23 veresnya 2008 roku Kartka dokumenta na oficijnomu sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 25 lipnya 2015 Procitovano 24 lipnya 2015 Venikeev E V Arhitektura Sevastopolya Simferopol 1983 s 41 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 24 lipnya 2015 Arhiv originalu za 25 lipnya 2015 Procitovano 24 lipnya 2015 enciklopedicheskij spravochnik Sevastopol 2000 g pod red M P Aposhanskoj Posilannya Lazarevskij vodovod akveduki na forume sevastopol ws 25 lipnya 2015 u Wayback Machine LiteraturaPortal Sevastopol V G Shavshin Kamennaya letopis Sevastopolya ros E V Venikeev Sevastopolskie marshruty ros Yu A Skorikov Sevastopolskaya krepost ros Sevastopol Enciklopedicheskij spravochnik Izd 2 e Sevastopol 2008 S 72 ros Istoricheskie ulicy i pamyatniki Sevastopolya Simferopol 1996 S 114 ros Zavorotnaya N Apollonova balka Svet utra i teni vechera Truzhenik morya ros