29 та гвардійська ракетна Вітебська ордена Леніна Червонопрапорна дивізія в ч 59968 з єднання в складі 33 ї ракетної арм

29-та гвардійська ракетна Вітебська ордена Леніна Червонопрапорна дивізія (в/ч 59968) — з'єднання в складі 33-ї ракетної армії Ракетних військ стратегічного призначення, штаб якої розташовано в Іркутську.

Історія

29-та ракетна дивізія сформована на базі управління 85-ї інженерної бригади Резерву Верховного Головнокомандування (створеної в 1951 році, як 54-та бригада особливого призначення РВГК) й особового складу 51-ї гвардійської мотострілецької Вітебської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії, розформованої відповідно до директивою командувача військами Прибалтійського військового округу № 006471 від 5 травня 1960 року.

У липні 1960 року інженерні бригади РВГК були переформовані на ракетні дивізії, а інженерні полки — на ракетні полки.

У вересні 1960 року дивізія увійшла до складу 50-ї ракетної армії, сформованої на базі 50-ї повітряної армії Дальньої авіації ВПС. Командувачем армією було призначено генерал-лейтенант авіації Федір Іванович Добиш (армія розформована 30 листопада 1990 року).

Штаб дивізії дислокувався з липня 1960 по вересень-жовтень 1961 року у місті Таураге Литовської РСР, з вересня-жовтня 1961 по грудень 1985 року у місті Шяуляй Литовської РСР.

З 1 лютого 1986 року, за директивою Головнокомандувача РВСП № 432/3/00846 від 3 грудня 1985 року, дивізія переводиться до Іркутська, до складу 53-ї ракетної армії, маючи в складі 5 ракетних полків БРСД 15П653 «Піонер-УТТХ», проте, в зв'язку з укладенням договору про ліквідацію РСМД між СРСР і США, на бойове чергування полки 29 рд з цими ракетами так і не встали, а в травні 1988 року на чергування заступив перший в дивізії ракетний полк з МБР «Тополь».

З 16 вересня 2002 року, після розформування 53-ї ракетної армії дивізія переведена до складу 33-ї ракетної армії .

Командири

Генерал-майор Колесов, Олександр Олександрович (24.09.1958 — 24.07.1963)
Генерал-майор Кокін, Леонід Ілліч (24.07.1963 — 05.08.1970)
Генерал-майор Глухівський, Вільгельм Петрович (05.08.1970 — 28.11.1975)
Генерал-майор Єрисковський, Геннадій Федорович (28.11.1975 — 05.07.1983)
Генерал-майор Тонких, В'ячеслав Костянтинович (05.07.1983 — 10.12.1987)
Полковник Лазарєв, Віктор Миколайович (10.12.1987 — 1990)
Генерал-майор Дрьомов, Віктор Васильович (1990—1994)
Генерал-майор Гонтаренко, Володимир Миколайович (1994—1999)
Генерал-майор Анциферов, Володимир Васильович (1999—2004)
Генерал-майор Сівер, Сергій Вікторович (2004—2006)
Генерал-майор Кулай, Анатолій Григорович (2006—2010)
Полковник Стєнькін (2010—2010)
Генерал-майор Головач, Віталій Васильович (2010—2015)
полковник Ситник, Юрій Михайлович (з 16.07.2015 р по березень 2017 р)
генерал-майор Старовойтенко Едуард Юрійович (з березня 2017 р по теперішній час)

Склад

При формуванні до складу дивізії увійшли:

637-й гвардійський ракетний Червонопрапорний полк імені 50-річчя СРСР .

Місце дислокації — м Таураге. У жовтні 1959 року полк був повністю сформований і в травні 1960 року приступив до несення бойового чергування. У складі полку — 2 дивізіони Р-12. У 1962 році переданий в 58-гу ракетну дивізію.

867-й гвардійський ракетний Полоцький ордена Кутузова полк (військова частина 23460)

Місце постійної дислокації — місто Добеле Латвійської РСР. Полк формувався на базі полку фронтової авіації і 156-го механізованого полку 51-ї механізованої дивізії, чиє найменування отримав за наступності. Командир полку підполковник В. Д. Корунчіков, з середини 1960 року — підполковник М. П. Данильченко.

До 10-січня 1960 року полк у складі двох наземних дивізіонів був в основному укомплектований особовим складом і з отриманням наземного обладнання приступив до освоєння ракетного комплексу з ракетою Р-12 (8К63). Формується 3-й дивізіон (командир дивізіону майор Ю. В. Потапов) з шахтними пусковими установками. Розпочато будівництво і монтаж технологічного устаткування шахтного ракетного комплексу з ракетою Р-12У;

307-й гвардійський ракетний Кенігсберзький Червонопрапорний ордена Кутузова полк (військова частина 54117) .

Місце постійної дислокації — місто Єлгава Латвійської РСР. Полк формувався на базі артилерійської бригади великої потужності, спочатку в складі двох наземних дивізіонів (згодом додався 3-й дивізіон з шахтним ракетним комплексом з ракетою Р-12У).

Командир полку полковник Б. І. Мінеєв;

79-й гвардійський ракетний Севастопольський Червонопрапорний полк (військова частина 18278) .

Місце постійної дислокації — місто Плунге Литовської РСР. Полк формувався в 1958 році на базі 198-го полку важкої бомбардувальної авіації 83-ї гвардійської авіаційної дивізії. Включав в себе 2 дивізіони Р-12 з наземними ПУ й один дивізіон шахтних Р-12У. Полк брав участь в операції «Анадир».

344-й гвардійський ракетний Червонопрапорний полк (військова частина 44008) .

Місце постійної дислокації — місто Прієкуле Латвійської РСР.

Початок формування полку — липень 1960 на базі 138-го артилерійського Червонопрапорного полку 51-ї гвардійської стрілецької дивізії, коріння якого йдуть у 1921 рік, коли у квітні з окремою батареї Вірменської стрілецької дивізії було сформовано артилерійський полк. На укомплектування ракетного полку прибули військовослужбовці з числа артилеристів й танкістів, а також моряки з розформованої Лієпайської військово-морської бази Балтійського флоту.

Командир полку полковник С. Г. Чистяков. У складі полку формуються 3 дивізіони. На озброєння полку надходить новий ракетний комплекс з ракетами Р-14 в наземному і шахтному варіантах.

115-й гвардійський ракетний полк (військова частина 18282).

Місце постійної дислокації — селище Паплака Латвійської РСР. Командир полку підполковник В. Ф. Єненко, пізніше — підполковник В. П. Онищенко, Полк сформований на базі 115-го гвардійського авіаційного полку 50-ї повітряної армії Дальньої авіації, що дислокувався у селищі Виползово Новгородської області. З квітня 1959 року особовий склад полку на 4 ДЦП МО проходив навчання і освоєння ракетного комплексу з ракетою Р-2, а потім — ракетного комплексу з ракетою Р-5М. В серпня 1959 року полк був передислокований до селища Паплака, доукомплектован особовим складом, технікою, ракетами Р-5М й 1 травня 1960 року заступив на бойове чергування у складі 2 вогневих дивізіонів (командири дивізіонів майори С. І. Муругов та А. А. Клименко) та дивізіону транспортування боєзапасу і заправки.

Структура дивізіону

У вогневому дивізіоні 4 стартові і 1 технічна батареї.
У стартовій батареї — 3 бойових відділення і відділення БРК, близько 100 військовослужбовців, з них 12 офіцерів.
Бойові завдання вогневі дивізіони виконували на БСП з пристартовимі містечками, розташованими у 20-25 км від житлового містечка. Були обрані й польові позиційні райони.
При кожному ракетному полку була сформована ремонтно-технічна база, що вирішувала завдання ядерно-технічного забезпечення (зберігання, підготовка до застосування головних частин і їх стикування з ракетами).

Машина забезпечення бойового чергування 15В231 і машина бойового управління 15В167

Нагороди дивізії

Успадковані від 51-ї гвардійської стрілецької Вітебської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії:

Присвоєно найменування «гвардійська» наказом Наркома оборони СРСР № 375 від 23.11.1942 року.
Присвоєно найменування «Вітебська» наказом Наркома оборони СРСР № 193 від 10.07.1944 року.
Нагороджена орденом Леніна Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19.06.1943 року.
Нагороджена орденом Червоного Прапора Постановою ВЦВК СРСР від 29.05.1936 року.

Хроніка подій

1960 рік

Липня. Переформування 85-ї інженерної бригади РВГК на 29-ту ракетну дивізію, а інженерних полків на ракетні полки. До складу 29 рд увійшли: 637 рп (місто Таураге), 79 рп (місто Плунге), 867 рп (місто Добеле), 307 рп (місто Єлгава), 344 рп (місто Прієкуле), 115 рп (селище ).
4 липня. Відвідування БСП 637 рп Міністром оборони СРСР Маршалом Радянського Союзу Родіоном Малиновським.
Літо. Введення в організаційно-штатну структуру штабів ракетних дивізій і ракетних полків штатних командних пунктів.
1 жовтня. Заступив на бойове чергування 1 РДН 867 рп (без боєзапасу головних частин і компонентів ракетного палива).
Листопад. Участь 1 РДН 637 рп у військовому параді па Червоній площі в Москві (з 4 ракетами Р-12).
Грудень. Введено в дію Положення про бойовому чергуванні частин і підрозділі Ракетних військ. Введено чотири ступені бойової готовності: 4-та — постійна, 3-тя — підвищена, 2-га — підвищена першого ступеня, 1-ша — повна.

1961 рік

Січень. Заступили на бойове чергування чергові 2 наземні пускові установки 79 рп.
15 квітня. Вступив боєзапас ракет, головних частин та компонентів ракетного палива для пускових установок, раніше поставлених на бойове чергування без боєзапасу.
24 квітня. Прийнято на озброєння ракетний комплекс з ракетою Р-14.
Травень. Зміна організаційно-штатної структури управління дивізії, до його складу введені , дивізійний лазарет і окремий комендантський взвод.
Вересень. Заступили на бойове чергування чергові 4 наземні пускові установки 79 рп.
Вересень жовтень. Передислокація управління і штабу дивізії до міста Шяуляй Литовської РСР.
17 жовтня. Передача дивізії Бойового Прапора 51-ї гвардійської стрілецької дивізії.
10 грудня. Заступив на бойове чергування 2 РДН 867 рп.

1962 рік

1 січня. Заступили на бойове чергування перші 4 наземні пускові установки 307 рп.
10 січня. Заступив на бойове чергування 1 РДН 344 рп.
Літо. Відвідування 307 рп начальником ГлавПУ РА і ВМФ генералом армії Олексія Єпішева.
Серпень. Участь 79 рп в стратегічної операції «Анадир» (з передислокацією військової частини і двох РДН з ракетним комплексом Р-12 на острів Куба).
1-8 вересня. Участь двох стартових батарей 1 РДН 344 рп та складальної бригади РТБ в реалізації програми військових випробувань ракети Р-14 з ядерним зарядом (кодова назва — операція «Тюльпан»).
8 вересня. Пуск бойової ракети Р-14 з ядерним зарядом бойовим розрахунком 4-ї пускової установки 344 рп.
11 вересня — 22 листопада. Переклад ракетних полків дивізії в складі РВСП в підвищену бойову готовність (в зв'язку з подіями, пов'язаними з Карибською кризою).
1 жовтня. Виведений з бойового складу дивізії 637 рп (місто Таураге).
Грудень. До складу управління дивізії введена військова школа молодших фахівців, місто Єлгава.

1963 рік

1 січня. Заступили на бойове чергування 3 РДН 79 рп, 2 РДН і 3 РДН 307 рп.
1 лютого. Після повернення з острову Куба заступили на бойове чергування 1 РДН і 2 РДН 79 рп.
Лютий. Зміни в організаційно-штатній структурі ракетного полку: розформований дивізіон транспортування і заправки ракет, у стартовій батареї сформоване четверте (заправний) відділення.
Липня. Вперше в ході дослідного навчання в запасний позиційний район виведений 867 рп в повному складі.
Липня. Замість А. А. Колесова командиром дивізії призначений полковник Л. І. Кокін.
Серпень. У штат ракетного дивізіону введена інженерно-ракетна служба.
30 вересня. Заступив на бойове чергування 3 РДН 867 рп.
Грудень. 307 рп нагороджений перехідним Червоним Прапором ЦК КП Латвії. Президії Верховної Ради і Ради Міністрів Латвійської РСР.

1964 рік

9 січня. Прийнято на озброєння ракетні комплекси з ракета¬мі Р-12У і Р-14 У.
10 березня. Заступив на бойове чергування 2 РДН 344 рп.
Березень. У штат ракетного дивізіону введена рота електротехнічних загороджень і мінування. У штат шахтних ракетних дивізіонів введені групи підготовки і пуску (з розрахунку на кожну пускову установку).
3 жовтня. Введено в дію перший Бойовий статут РВСП (для полку МКР і дивізіону РСД з шахтними пусковими установками).
Зима. На базі 307 рп проведено збір керівного складу РВСП.
Грудень. Заступив на бойове чергування 3-й рдн 344-го рп.
29-та ракетна дивізія приступила до несення бойового чергування в повному складі — 54 бойовими розрахунками.
1 РДН 344 рп нагороджена перехідним Червоним Прапором ЦК ВЛКСМ.

1965 рік

12 січня. Введено в дію Бойовий статут РВСП (для полку МКР і дивізіону РСД з наземними пусковими установками).
Літо. На базі 307 рп проведено черговий збір керівного складу РВСП (зі створення зразкової навчально-матеріальної бази).
Червень. Переформування окремого батальйону зв'язку дивізії в окремий вузол зв'язку. Введення в експлуатацію стаціонарного командного пункту дивізії.

1966 рік

Літо. Переозброєння 115 рп (селище Паплака) на самохідний ракетний комплекс «Темп-С»).
25 червня. Участь 1-го рдн 115-го рп в показі ракетної техніки (з пуском ракети «Темп-С» для президента Франції Шарля де Голля на полігоні Байконур (кодова назва «Пальма»).
Грудень. Повторне нагородження 307-го рп перехідним Червоним Прапором ЦК КП Латвії, Президії Верховної Ради і Ради Міністрів Латвійської РСР і перехідним Вимпелом військової ради 50-ї РА.

1967 рік

Січень. Початок оснащення командних пунктів дивізії, полків і дивізіонів АСБУ «Сигнал».
Літо. Переформування 115 рп на штат ракетного полку ОС. Передислокація 1 РДН 115 рп з ракетним комплексом «Темп-С» на Далекий Схід.
Червень. Директивою Головнокомандувача РВСП в Ракетних військах введені три ступені бойової готовності: постійна, підвищена, повна.
17 жовтня. Введено в дію Бойовий статут РВСП (дивізіон РСД і складальна бригада ртб).
30 жовтня. Нагородження 29-ї ракетної дивізії Пам'ятним Ювілейним Прапором Президії Верховної Ради і Ради Міністрів СРСР на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.

1968 рік

15 серпня. З бойового складу дивізії виведений 115 рп, що передислокований у місто Первомайськ у Миколаївській області в Україні.
21 серпня-2 вересня. Перевод дивізії в складі РВСП в підвищену бойову готовність у зв'язку з подіями в Чехословаччині.
Грудень. Нагородження 867 рп перехідним Червоним Прапором військової ради 50 РА.

1969 рік

Січень. Прийнята на озброєння АСБУ «Сигнал».
20 червня. Введено в дію єдиний Бойовий статут РВСП (дивізія-полк).
30 червня. Поставлена на бойове чергування ЛСБУ «Сигнал».

1970 рік

Квітень. У штат управління ракетного полку вводиться група регламенту.
5 серпня. Замість Л. І. Кокіна командиром дивізії призначений полковник В. П. Глуховський.
Грудень. Втретє 307 рп нагороджується перехідним Червоним Прапором ЦК КП Латвії, Президії Верховної Ради і Ради Міністрів Латвійської РСР.

1972 рік

Грудень. Присвоєння 344 рп почесного найменування «Імені 50-річчя утворення СРСР». Повне найменування полку стало «344-й гвардійський ракетний Червонопрапорний імені 50-річчя утворення СРСР».

1974 рік

Проведення в дивізії технічної ревізії на всіх типах групових шахтних ракетних комплексів.
Нагородження дивізії Вимпелом Міністра оборони СРСР «За мужність і військову доблесть» (як кращого в РВСН з'єднання РСД).

1975 рік

Триває в дивізії технічна ревізія на ракетних комплексах.
28 листопада. Замість В. П. Глуховського командиром дивізії призначений полковник Г. Ф. Єрисковський.

1976 рік

11 березня. Прийнято на озброєння ракетний комплекс «Піонер».
Грудень. Перехід на єдину систему організації несення бойового чергування в масштабі РВСП тривалістю 3-4 доби.

1977 рік

Весна. Введення в штат управління дивізії чергових офіцерів штабу.

1978 рік

15 березня. Знято з бойового чергування 1-й, 2-й і 3-й ракетні дивізіони 79 рп.
15 травня. Введена в дію директива Головнокомандувача РВСП за чотирма ступенями бойової готовності: постійна, підвищена, військова небезпека і повна.
Серпень. Виключений з бойового складу дивізії 79 рп, що передислокувався у смт Юрʼя Кіровської області.

1980 рік

1 лютого. Знятий з бойового чергування 3-й рдн 307-го рп.

1982 рік

24 травня. Знято з бойового чергування 1-й і 2-й ракетні дивізіони 307-го рп.
7 червня. Знято з бойового чергування 1-й, 2-й і 3-й ракетні дивізіони 867 рп.
1 грудня. Переформування 307 рп і 867 рп на штат полку з ракетним комплексом «Піонер».

1983 рік

1 березня. Знято з бойового чергування 1-й, 2-й і 3-й ракетні дивізіони 344 рп.
12 травня. Виведений 867-й рп з бойового складу дивізії, що передислоковано в липні 1984 року в місто Барнаул Алтайського краю.
5 липня. Замість генерал-майора Г. Ф. Єрисковського командиром дивізії призначений полковник В. К. Тонких.
16 вересня. Виведений з бойового складу дивізії 307 рп, що передислоковано до міста Канськ Красноярського краю, або місто Барнаул Алтайського краю.
1 грудня. 344 рп переформовано наа штат полку з ракетним комплексом «Піонер».
Нагородження військової школи молодших спеціалістів дивізії перехідним Червоним Прапором ЦК КП Латвії, Президії Верховної Ради і Ради Міністрів Латвійської РСР.
Грудень. Сформовано новий 778 рп у місті Єлгава з ракетним комплексом «Піонер».

1984 рік

16 рюмса. Виведений зі складу дивізії 778 рп (м Єлгава).

1985 рік

2 грудня. 344 рп переформований на штат полку з ракетним комплексом «Тополя».
Грудень. Управління 29 рд й 344 рп виведені зі складу 50-ї РА і передислоковані до міста Іркутськ.

1986 рік

1 лютого. Початок формування якісно нової 29-ї рд (м Іркутськ) в складі 4 ракетних полків, що мають на озброєнні ракетний комплекс «Тополя».

1987 рік

8 грудня. У Вашингтоні підписано Договір між СРСР і США про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД).

Май 1988 року — квітень 1989 року.

Вихід ракетних полків 29 рд (м Іркутськ) на бойове чергування.

Ракетне озброєння дивізії

На 2017 рік на озброєння 29-ї РД стоять 2 ракетні полки з 6 ракетними дивізіонами РС-26 всього 18 ПУ, й 2 ракетні полки з 6 ракетними дивізіонами РС-24 всього 18 ПУ на бойовому чергуванні. Від Р-1 (8А11) до РТ-2ПМ («Тополя»)

Основні характеристики	Р-1 (8А11)	Р-2 (8Ж38)	Р-5М (8К51)	Р-11М	Р-12 (8К63)	Р-14 (8К65)
Максимальна дальність стрільби, км	270	600	1200	170	2000	4500
Стартова маса, т	13,4	20,4	29,1	5,4	47,1	86,3
Маса корисного навантаження, т	1,0	1,5	1,35	0.6	1,63	2,1
Довжина ракети, м	14,6	17,7	20,75	10,5	22,1	24,4
Діаметр ракети, м	1,65	1,65	1,65	0,88	1,65	2,4
Тип головної частини	Моноблочна, неядерна	Моноблочна, неядерна	Моноблочна, ядерна	Моноблочна, ядерна	Моноблочна, ядерна	Моноблочна, ядерна

Див. також

51-ша гвардійська стрілецька Вітебська ордена Леніна Червонопрапорна дивізія

Література

Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения / Министерство обороны РФ.; Гл.ред.: И. Д. Сергеев, В. Н. Яковлев, Н. Е. Соловцов. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 632 с. — 8500 экз. — ISBN 5-85270-315-X.
Омская гвардейская Бериславско-Хинганская дважды Краснознаменная ордена Суворова II степени ракетная армия / сост. Ермолаев В. В., Повар В. В.; под общ. ред. Г. Н. Привалова. — Омск: ООО «Полиграфический комплекс КАН», 2009. — С. 292—317. — 372 с.
29-я Гвардейская ракетная Витебская ордена Ленина Краснознаменная дивизия / сост. В. А. Гуров, Г. Ф. Дубровин, В.И Есин, В. П. Козлов, Е. И. Пароль. В. А. Рылов.; под общ. ред. кандидата военных наук, профессора, академика Академии военных наук РФ, члена-корреспондента Российской академии ракетных и артиллерийских наук, заслуженного работника высшей школы Российской Федерации полковника в отставке Н. К. Монахова. — Москва: ЦИПК РВСН, 2008. — 236 с.

Посилання

29th Guards Vitebskaya order of Lenin Red Banner [ 25 травня 2012 у Wayback Machine.] Missile Division