Олексій Олексійович Єпішев (нар. 6 (19) травня 1908, м. Астрахань, нині РФ — 15 вересня 1985 м. Москва) — радянський партійний та державний військовий діяч; начальник Головного політичного управління Радянської армії та флоту (1962—1985), генерал армії (1962). Герой Радянського Союзу (21.02.1978). Лауреат Ленінської премії (1983). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го, 3—4-го, 6—11-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Член ЦК КП(б)У в 1938—1952 і 1954—1956 рр. Член Організаційного Бюро ЦК КП(б)У в 1940—1949 рр. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1952—1964 р. Член ЦК КПРС в 1964—1986 р.
Єпішев Олексій Олексійович | |
---|---|
Народження | 6 (19) травня 1908 або 19 травня 1908[1] Астрахань, Російська імперія[2] |
Смерть | 15 вересня 1985[3][1] (77 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського |
Партія | КПРС |
Член | ЦК КПРС |
Звання | Генерал армії |
Командування | Політичне управління Червоної армії |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Єпішев Олексій Олексійович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в родині робітника-бондаря лісотарного заводу Олексія Дмитровича та домогосподарки Мотрони Іванівни Єпішевих. У 1921 році закінчив трикласне парафіяльне училище в Астрахані. У вересні 1921 — вересні 1923 року — учень бондаря школи фабрично-заводського навчання Волго-Каспійського держрибтресту в Астрахані.
З вересня 1923 по листопад 1927 року працював підручним бондаря і бондарем астраханських бондарних майстерень Волго-Каспійського держрибтресту. У 1925 році закінчив три класи вечірньої школи 2-го ступеня в Астрахані. У 1926 році вступив до комсомолу. У листопаді 1927 — лютому 1928 року — слухач Астраханських губернських курсів з підготовки комсомольських робітників.
У лютому — серпні 1928 року — інструктор районного бюро юних піонерів Селенського районного комітету ВЛКСМ міста Астрахані. У серпні 1928 — жовтні 1929 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Астраханського районного комітету ВЛКСМ.
У жовтні 1929 — жовтні 1930 року — завідувач загального відділу, інструктор Астраханського районного комітету ВКП(б).
Член ВКП(б) з листопада 1929 року.
З 1930 року — в Червоній армії. У жовтні 1930 — листопаді 1931 року — курсант-однорічник 7-го полку зв'язку Приволзького військового округу. У листопаді 1931 — лютому 1933 року — начальник 5-го відділення штабу 61-ї стрілецької дивізії Приволзького військового округу.
У лютому 1933 — травні 1938 року — слухач інженерного факультету Військової академії механізації та моторизації РСЧА імені Сталіна. Був комсоргом курсу, секретарем бюро ВЛКСМ інженерного факультету, секретарем Центрального бюро ВЛКСМ академії, секретарем партійного комітету інженерного факультету і членом Центрального партійного бюро академії.
5 травня 1938 — 6 березня 1940 року — парторг ЦК ВКП(б) на Харківському машинобудівному заводі № 183 імені Комінтерну та 1-й секретар Комінтернівського районного комітету КП(б)У міста Харкова.
6 березня 1940 — листопад 1942 року — 1-й секретар Харківського обласного і міського комітетів КП(б)У. З початком німецько-радянської війни в липні 1941 року також призначений уповноваженим Державного комітету оборони СРСР на Харківському тракторному заводі (ХТЗ) № 265 із виробництва бронетракторів і Т-60 та комісаром Харківського корпусу народного ополчення. Весною 1942 року разом із Харківським обласним комітетом КП(б)У евакуйований в місто Енгельс Саратовської області РРФСР. У 1942 році — уповноважений Військової ради Сталінградського фронту із забезпечення танкових військ танками, моторами і запасними частинами на Уралі.
З листопада 1942 по січень 1943 року — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б). Одночасно, у грудні 1942 — лютому 1943 року — заступник народного комісара середнього машинобудування СРСР з кадрів.
У лютому 1943 року прибув до Харковав, знову очолив Харківський обласний комітет КП(б)У. Але через місяць, після наступу німецьких військ, евакуювався з Харкова на Урал, де був призначений 1-м секретарем Нижньотагільського міського комітету ВКП(б) Свердловської області. У травні 1943 року переведений на політичну роботу в Радянську армію.
У травні — жовтні 1943 року — член Військової ради 40-ї армії Воронезького фронту. У жовтні 1943 — травні 1945 року — член Військової ради 38-ї армії 1-го, 2-го та 4-го Українських фронтів. У липні 1944 року був поранений біля містечка Дунаїв, до вересня 1944 року лікувався в госпіталі в Москві. У травні 1945 — серпні 1946 року — член Військової ради 40-ї армії.
10 липня 1946 — 25 січня 1949 року — секретар ЦК КП(б)У з кадрів.
У грудні 1948 — січні 1950 року — слухач курсів із підготовки і перепідготовки 1-х секретарів обкомів при ЦК ВКП(б).
9 січня 1950 — 3 вересня 1951 року — 1-й секретар Одеського обласного комітету КП(б)У.
У червні — серпні 1951 року — інспектор ЦК ВКП(б).
26 серпня 1951 — 11 березня 1953 року — заступник міністра державної безпеки СРСР з кадрів.
29 березня 1953 — 13 серпня 1955 року — 1-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.
14 серпня 1955 — 27 листопада 1960 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Румунії.
27 листопада 1960 — 30 червня 1962 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Югославії.
- Олексій Єпішев, 1961.
11 травня 1962 — 5 липня 1985 року — начальник Головного політичного управління Радянської армії та флоту та член Ради Оборони СРСР і Головної Військової Ради. З серпня 1965 по травень 1966 року — член Ідеологічної комісії при ЦК КПРС.
Як начальник Головного політичного управління Радянської армії та флоту в 1962—1985 роках був організатором та керівником компартійного контролю за офіцерським корпусом Радянської армії та вищим представником ЦК КПРС у армійському командуванні і Генеральному штабі РА.
5 липня — 15 вересня 1985 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
Праці
- «Могутня зброя партії. Деякі питання партійно-політичної роботи в армії і на флоті» (1973)
- «Ідеологічна боротьба з військових питань» (1974)
- «Ідеологічна робота в сучасних Збройних Силах» (1978)
- «Ідеям партії вірні» (1981)
- «Актуальні питання партійно-політичної роботи в армії і на флоті» (1984)
Родина
Дружина — Тетяна Олексіївна.
Звання
- воєнінженер 3 рангу
- генерал-майор (26.05.1943)
- генерал армії (11.05.1962)
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (21.02.1978)
- чотири ордени Леніна (23.01.1948, 22.02.1968, 21.02.1978, 18.05.1983)
- орден Жовтневої Революції (4.05.1972)
- чотири ордени Червоного Прапора (23.10.1943, 7.01.1944, 23.05.1945, 4.11.1981)
- орден Богдана Хмельницького І ст. (25.08.1944)
- два ордени Вітчизняної війни І ст. (29.05.1944, 11.03.1985)
- орден Трудового Червоного Прапора (17.05.1958)
- три ордени Червоної Зірки (19.09.1941, 27.08.1943)
- орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІІ-го ст.
- медалі
- лауреат Ленінської премії (1983, за участь у підготовці та виданні 12-томної «Історії другої світової війни 1939—1945»)
- два ордени Червоного Прапора (Монголія, травень 1978)
- орден «Бойовий Хрест» (Чехословаччина)
- орден «Білого Лева» (Чехословаччина)
- орден Червоного Прапора (Монгольська Народна Республіка)
- орден «Народна Республіка Болгарія» I ст. (Болгарія)
- орден «Хрест Грюнвальда» II класу (Польща)
- почесний громадянин Києва (позбавлений 2023 року)
Пам'ять
- вулиця Єпішева в місті Астрахані
- колишнє Вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії О. О. Єпішева в Донецьку
Примітки
- Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. —
- Епишев Алексей Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Munzinger Personen
- Брежнєва і ще п'ятьох осіб позбавили звання "Почесний громадянин Києва". РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
Джерела
- Епишев Алексей Алексеевич [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)
- П. Гуцал. Єпішев Олексій Олексійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Oleksijovich Yepishev nar 6 19 travnya 1908 19080519 m Astrahan nini RF 15 veresnya 1985 m Moskva radyanskij partijnij ta derzhavnij vijskovij diyach nachalnik Golovnogo politichnogo upravlinnya Radyanskoyi armiyi ta flotu 1962 1985 general armiyi 1962 Geroj Radyanskogo Soyuzu 21 02 1978 Laureat Leninskoyi premiyi 1983 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go 3 4 go 6 11 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 3 go sklikan Chlen CK KP b U v 1938 1952 i 1954 1956 rr Chlen Organizacijnogo Byuro CK KP b U v 1940 1949 rr Kandidat u chleni CK KPRS v 1952 1964 r Chlen CK KPRS v 1964 1986 r Yepishev Oleksij OleksijovichNarodzhennya6 19 travnya 1908 abo 19 travnya 1908 1908 05 19 1 Astrahan Rosijska imperiya 2 Smert15 veresnya 1985 1985 09 15 3 1 77 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSROsvitaVijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya MalinovskogoPartiyaKPRSChlenCK KPRSZvannya General armiyiKomanduvannyaPolitichne upravlinnya Chervonoyi armiyiVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za vidznaku v ohoroni derzhavnogo kordonu SRSR Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za oboronu Kiyeva Medal Za vizvolennya Pragi Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal Za osvoyennya cilinnih zemel Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal U pam yat 1500 richchya Kiyeva Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR Inozemni nagorodi Orden Bilogo Leva I stupenya Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu Orden Hrest Gryunvalda 2 stupenya Medal Peremogi i Svobodi 1945 Yepishev Oleksij Oleksijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini robitnika bondarya lisotarnogo zavodu Oleksiya Dmitrovicha ta domogospodarki Motroni Ivanivni Yepishevih U 1921 roci zakinchiv triklasne parafiyalne uchilishe v Astrahani U veresni 1921 veresni 1923 roku uchen bondarya shkoli fabrichno zavodskogo navchannya Volgo Kaspijskogo derzhribtrestu v Astrahani Z veresnya 1923 po listopad 1927 roku pracyuvav pidruchnim bondarya i bondarem astrahanskih bondarnih majsteren Volgo Kaspijskogo derzhribtrestu U 1925 roci zakinchiv tri klasi vechirnoyi shkoli 2 go stupenya v Astrahani U 1926 roci vstupiv do komsomolu U listopadi 1927 lyutomu 1928 roku sluhach Astrahanskih gubernskih kursiv z pidgotovki komsomolskih robitnikiv U lyutomu serpni 1928 roku instruktor rajonnogo byuro yunih pioneriv Selenskogo rajonnogo komitetu VLKSM mista Astrahani U serpni 1928 zhovtni 1929 roku zaviduvach agitacijno propagandistskogo viddilu Astrahanskogo rajonnogo komitetu VLKSM U zhovtni 1929 zhovtni 1930 roku zaviduvach zagalnogo viddilu instruktor Astrahanskogo rajonnogo komitetu VKP b Chlen VKP b z listopada 1929 roku Z 1930 roku v Chervonij armiyi U zhovtni 1930 listopadi 1931 roku kursant odnorichnik 7 go polku zv yazku Privolzkogo vijskovogo okrugu U listopadi 1931 lyutomu 1933 roku nachalnik 5 go viddilennya shtabu 61 yi strileckoyi diviziyi Privolzkogo vijskovogo okrugu U lyutomu 1933 travni 1938 roku sluhach inzhenernogo fakultetu Vijskovoyi akademiyi mehanizaciyi ta motorizaciyi RSChA imeni Stalina Buv komsorgom kursu sekretarem byuro VLKSM inzhenernogo fakultetu sekretarem Centralnogo byuro VLKSM akademiyi sekretarem partijnogo komitetu inzhenernogo fakultetu i chlenom Centralnogo partijnogo byuro akademiyi 5 travnya 1938 6 bereznya 1940 roku partorg CK VKP b na Harkivskomu mashinobudivnomu zavodi 183 imeni Kominternu ta 1 j sekretar Kominternivskogo rajonnogo komitetu KP b U mista Harkova 6 bereznya 1940 listopad 1942 roku 1 j sekretar Harkivskogo oblasnogo i miskogo komitetiv KP b U Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni v lipni 1941 roku takozh priznachenij upovnovazhenim Derzhavnogo komitetu oboroni SRSR na Harkivskomu traktornomu zavodi HTZ 265 iz virobnictva bronetraktoriv i T 60 ta komisarom Harkivskogo korpusu narodnogo opolchennya Vesnoyu 1942 roku razom iz Harkivskim oblasnim komitetom KP b U evakujovanij v misto Engels Saratovskoyi oblasti RRFSR U 1942 roci upovnovazhenij Vijskovoyi radi Stalingradskogo frontu iz zabezpechennya tankovih vijsk tankami motorami i zapasnimi chastinami na Urali Z listopada 1942 po sichen 1943 roku vidpovidalnij organizator Upravlinnya kadriv CK VKP b Odnochasno u grudni 1942 lyutomu 1943 roku zastupnik narodnogo komisara serednogo mashinobuduvannya SRSR z kadriv U lyutomu 1943 roku pribuv do Harkovav znovu ocholiv Harkivskij oblasnij komitet KP b U Ale cherez misyac pislya nastupu nimeckih vijsk evakuyuvavsya z Harkova na Ural de buv priznachenij 1 m sekretarem Nizhnotagilskogo miskogo komitetu VKP b Sverdlovskoyi oblasti U travni 1943 roku perevedenij na politichnu robotu v Radyansku armiyu U travni zhovtni 1943 roku chlen Vijskovoyi radi 40 yi armiyi Voronezkogo frontu U zhovtni 1943 travni 1945 roku chlen Vijskovoyi radi 38 yi armiyi 1 go 2 go ta 4 go Ukrayinskih frontiv U lipni 1944 roku buv poranenij bilya mistechka Dunayiv do veresnya 1944 roku likuvavsya v gospitali v Moskvi U travni 1945 serpni 1946 roku chlen Vijskovoyi radi 40 yi armiyi 10 lipnya 1946 25 sichnya 1949 roku sekretar CK KP b U z kadriv U grudni 1948 sichni 1950 roku sluhach kursiv iz pidgotovki i perepidgotovki 1 h sekretariv obkomiv pri CK VKP b 9 sichnya 1950 3 veresnya 1951 roku 1 j sekretar Odeskogo oblasnogo komitetu KP b U U chervni serpni 1951 roku inspektor CK VKP b 26 serpnya 1951 11 bereznya 1953 roku zastupnik ministra derzhavnoyi bezpeki SRSR z kadriv 29 bereznya 1953 13 serpnya 1955 roku 1 j sekretar Odeskogo oblasnogo komitetu KPU 14 serpnya 1955 27 listopada 1960 roku nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSR v Rumuniyi 27 listopada 1960 30 chervnya 1962 roku nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSR v Yugoslaviyi Oleksij Yepishev 1961 11 travnya 1962 5 lipnya 1985 roku nachalnik Golovnogo politichnogo upravlinnya Radyanskoyi armiyi ta flotu ta chlen Radi Oboroni SRSR i Golovnoyi Vijskovoyi Radi Z serpnya 1965 po traven 1966 roku chlen Ideologichnoyi komisiyi pri CK KPRS Yak nachalnik Golovnogo politichnogo upravlinnya Radyanskoyi armiyi ta flotu v 1962 1985 rokah buv organizatorom ta kerivnikom kompartijnogo kontrolyu za oficerskim korpusom Radyanskoyi armiyi ta vishim predstavnikom CK KPRS u armijskomu komanduvanni i Generalnomu shtabi RA 5 lipnya 15 veresnya 1985 roku generalnij inspektor Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Praci Mogutnya zbroya partiyi Deyaki pitannya partijno politichnoyi roboti v armiyi i na floti 1973 Ideologichna borotba z vijskovih pitan 1974 Ideologichna robota v suchasnih Zbrojnih Silah 1978 Ideyam partiyi virni 1981 Aktualni pitannya partijno politichnoyi roboti v armiyi i na floti 1984 RodinaDruzhina Tetyana Oleksiyivna Zvannyavoyeninzhener 3 rangu general major 26 05 1943 general armiyi 11 05 1962 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 21 02 1978 chotiri ordeni Lenina 23 01 1948 22 02 1968 21 02 1978 18 05 1983 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 4 05 1972 chotiri ordeni Chervonogo Prapora 23 10 1943 7 01 1944 23 05 1945 4 11 1981 orden Bogdana Hmelnickogo I st 25 08 1944 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni I st 29 05 1944 11 03 1985 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 17 05 1958 tri ordeni Chervonoyi Zirki 19 09 1941 27 08 1943 orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR III go st medali laureat Leninskoyi premiyi 1983 za uchast u pidgotovci ta vidanni 12 tomnoyi Istoriyi drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 dva ordeni Chervonogo Prapora Mongoliya traven 1978 orden Bojovij Hrest Chehoslovachchina orden Bilogo Leva Chehoslovachchina orden Chervonogo Prapora Mongolska Narodna Respublika orden Narodna Respublika Bolgariya I st Bolgariya orden Hrest Gryunvalda II klasu Polsha pochesnij gromadyanin Kiyeva pozbavlenij 2023 roku Pam yatvulicya Yepisheva v misti Astrahani kolishnye Vishe vijskovo politichne uchilishe inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku imeni generala armiyi O O Yepisheva v DoneckuPrimitkiPetrov N V Kto rukovodil organami gosbezopasnosti 1941 1954 Memorial 2010 ISBN 966 95519 0 0 d Track Q2061139d Track Q851563d Track Q28027554 Epishev Aleksej Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Munzinger Personen d Track Q107343683 Brezhnyeva i she p yatoh osib pozbavili zvannya Pochesnij gromadyanin Kiyeva RBK Ukraina ukr Procitovano 29 travnya 2023 DzherelaEpishev Aleksej Alekseevich 12 lipnya 2018 u Wayback Machine Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 ros P Gucal Yepishev Oleksij Oleksijovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6